Філософія – Петрушенко В. Л. – 4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя

Істинна філософія є істинною релігією, і істинна релігія є істинною філософією.

Філософія Середньовіччя, утворившись у суспільстві з однозначною орієнтацією на духовні абсолюти, із суцільним пануванням релігії, зайняла специфічне місце в європейському духовному житті того часу: вона обслуговувала богослов’я. Але водночас середньовічна філософія зробила неоціненний внесок в освоєння позачуттєвих сутностей, сприяла нагромадженню нових знань. Тому вона є особливо плідною для вивчення “внутрішньої людини” (Августин) та духовних процесів суспільного життя.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

АБСОЛЮТ – основна характеристика Бога в середньовічному його осмисленні, яка передбачає доведення позитивних якостей Бога до гранично можливого стану повноти та досконалості.

ПРИЧЕТНІСТЬ – у середньовічному світобаченні – основний спосіб утвердження будь-чого в бутті через певну, індивідуальну міру участі в абсолютному бутті.

ДУХ – у середньовічному світобаченні єдино справжня форма буття або буття як таке, корінь будь-якого існування; основні якості духу – самототожність, абсолютна активність, позапросторовість, неподільність, єдність, вічність, саморефлекс и виїсть; у середньовіччі Бог є Бог-Дух.

ДУША – в Середні віки – джерело і причина людського життя, результат вкорінення у людське тіло частки божественного духу; тому душа займає середнє положення між духом і тілом. Через зв ‘язо к із духом душа постає безсмертною та розумною, через зв’язок із тілом – індивідуальною, чутливою, дійовою. І спрямовувати свої зусилля вона може або угору, до духу, або вниз, до тілесного.

ЕКЗЕГЕТИКА – мистецтво тлумачення текстів Святого Письма, пояснення змісту та сенсу божественного об’явлення; середньовічні теологи-екзегети виділяли, як правило, 4 шари сенсів у змісті Святого Письма реальний, історичний, символічний та священний.

ІЄРАРХІЯ – структура світоустрою у християнському світобаченні: оскільки кожна річ має свою власну і унікальну міру причетності до абсолюту, світ постає складною багаторівневою будовою, замкненою на свій буттєвий та смисловий центр; тому ієрархія передбачає 2 типи зв’язків сущого: взаємоузгодженість та підпорядкування, тобто зв’язок порядку та цінності.

ТЕОЛОГІЯ – термін, введений Арістотелем для позначення “першої філософії”; у перекладі значить богослов я; за змістом – це теоретична складова релігійного віровчення, покликана узгоджувати між собою основні догми релігії та пояснювати їх.

ТЕОЦЕНТРИЗМ – визнання Бога джерелом і основою всього сущого (“Все, що є, – все від Бога “).

ТРАНСЦЕНДЕНТНІСТЬ (з лат.: за межами зовнішнього, зображуваного) – характеристика Бога у християнському світобаченні як такого, який принципово несумісний із реаліями світу внаслідок того, що незліченно їх перевершує, тобто це позамежність або позасвітність Бога.

ОБ’ЯВЛЕННЯ’- пряме і безпосереднє розкриття Богом своїх намірів та настроїв людям, як правило, через обраних осіб: пророків, провидців та ін. Об’явлення не є проявом “мови Бога”, оскільки наміри Бога не можна передати адекватно ніякими частковими формами, у тому числі – і людською мовою; через це об’явлення потребує тлумачення, екзегетики.

4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя

Входячи у нову історичну епоху, ми спостерігаємо картину зміни світоглядів. Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя, було руйнування античного полісу (основної форми державного та громадського життя) як реального фунту всієї античної цивілізації, а разом із ним – руйнування і всього укладу життя.

Римська імперія ввела до свого складу величезну територію з різноманітними етносами, культурами, віруваннями, підпорядкувавши все єдиному центру. Величезна державна машина імперії, яка майже весь час перебувала у воєнному стані, перемішувала та перемелювала і людей, і культури, і релігії, зробивши врешті-решт окрему людину безпорадною та беззахисною. Ні влада, ні заможність, ні високі посади не були надійною основою для людського життя.

Зневірившись у всьому матеріальному, люди звертали свої погляди та надії до духовного. Тут дуже корисним було відкриття античною філософією автономії людського духу, оскільки воно допомагало людині знайти в самій собі опору задля протистояння життєвим негараздам. Проте філософія була не дуже доступною для широкого людського загалу, тому у Римській імперії були поширені містицизм (віра у втручання у людське життя таємних сил), культи різних богів, величезна кількість яких, до речі, більше заплутувала людей, ніж їм допомагала. Поява християнства добре вписувалась у загальний духовний настрій епохи, а тому воно досить швидко поширилося в імперії. Бо саме християнство не просто визнало автономію людського духу, а дало їй своє пояснення: в людській душі є частка божественного, тобто абсолютного духу. Це значить, що людина прилучена своїм духовним єством до найбільшої світової всемогутності, адже Бог творить світ, і притому – із нічого. Тобто він перевершує світ своєю силою, і ця могутність була наочно продемонстрована Ісусом Христом, який, саме тому, що ніс в собі цей дух, пройшов крізь смерть та здолав її. Як наслідок, вся епоха Середньовіччя жила в умовах домінування християнської релігії в усіх сферах суспільного життя.

Поява та утвердження християнства в Європі призвели до радикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Відбулося суттєве просування філософської думки цього часу в таких галузях, як онтологія, логіка і теорія пізнання, антропологія Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та середньовічного світоглядів за їх основними характеристиками.

Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на внутрішньому, духовному. Спасіння душі для неї має не лише індивідуальний сенс: рятуючи себе, людина, по-перше, збільшує світовий потенціал добра та світла, а, по-друге, сприяє поверненню світу до того стану, в якому він перебував до гріхопадіння. Людське життя набуває цільового спрямування, а історія – часового виміру, оскільки все людство напружено очікує другого пришестя Христа. Бог створює світ із нічого, і тому останній весь час перебуває на межі буття і небуття. Світ існує лише тому, що Бог тримає його у своїй “десниці”. Створений світ не впливає на Бога, оскільки Бог-це духовна сутність, абсолют усіх абсолютів, сукупність усіх можливих досконалостей. З цієї причини Бог постає для людини неосяжним і принципово позарозумовим (задум Божий невідомий); Бог лише із власного милосердя та любові може відкрити себе людині, і це відбулося, коли Він послав на Землю свого сина-Ісуса Христа. З іншого боку, кожна людина несе в собі “іскру Божу “, тому шлях до Бога лежить через духовне самозаглиблення та самозосередження і, врешті-решт, через самовдосконалення. Відповідно й розуміння природи, моралі, людських життєвих обов’язків визначали винятково релігійні догмати (вихідні незмінні положення).

За часовими межами епоха Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії (іноді – від заснування Константинополя), тобто з IV – V ст., до відкриття Америки (або до падіння Константинополя), тобто до XV-XVI ст.

Звернімо увагу на те, що під час формування середньовічного суспільства духовні процеси випереджали соціальні, що засвідчує надзвичайно важливу роль духовного фактора в розвитку історії.

Схожі статті

• Філософія – Петрушенко В. Л. – ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ У межах християнства “філософія ” із самого початку і за суттю була спробою сформулювати і виразити християнське бачення світу й людини, Фредерик Чарльз.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія На основі розглянутої вище специфіки людського буття в суспільній історії виникають особливі напрями духовного життя, спрямовані на вироблення засад.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов’язані із самим фокусом дійсності. Перш за все філософія аналізує людське знання про.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов’язані із самим фокусом дійсності. Перш за все філософія аналізує людське знання про.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті. Георг Гегель Усі.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ . Ми відчуваємо, що Схід – це щось дуже своєрідне й відмінне від нашого західного світу. Сергій Ольденбург У мудрості Сходу та Заходу ми бачимо вже.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники Філософія завершального циклу античної філософії була чітко орієнтована на захист окремого індивіда в умовах поступового руйнування класичного античного.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 3.1. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості Вільна філософська наука, так само, як і смак, і наше вільне мистецтво, і любов до останнього мають свої корені у грецькому житті. Георг Гегель Усі.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 1.4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва Термін “філософія” має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю Духовним каноном життя Стародавнього Китаю є так зване “П’ятикнижжя “(“У-цзінь “). У “Пятикнижжі” в образно-міфологічній формі подано найфундаментальніші.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 3.2. Розвиток ідей у натурфілософських (“фізичних”) школах Стародавньої Греції Класичний характер розвитку античної філософії виявився, зокрема, у тому, що в ній чітко й виразно продемонстровано логіку розвитку людського мислення.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Найперші паростки філософської думки давньосхідної та давньогрецької філософії виникають практично одночасно, але існує давня традиція починати історію.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія Із розглянутого вище матеріалу однозначно слідує те, що людство не могло обходитись без вирішення світоглядних питань від самого початку свого існування.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – ПЕРЕДНЄ СЛОВО ..Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії Сьогодні без звернення до питання про самовизначення філософії приступити до її вивчення чи-то.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 2.1. Проблема “Схід – Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування Історично філософія розвивалася у контексті саме цього протистояння цивілізацій: відомо, наприклад, що деякі філософи Стародавньої Греції мали контакти.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – ВСТУП Особливості сучасної ситуації а самовизначенням філософії Сьогодні без звернення до питання про самовизначення філософії приступити до її вивчення чи-то.
• Філософія – Петрушенко В. Л. – 3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії У період високої класики об’єктом осмислення для філософії стають усі сфери людської життєдіяльності. Першими повернення проблематики від пізнання.
• Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.3.4. Відношення “людина-світ історії” в релігійному історичному світогляді Уже зазначалося, що взаємовідношення суб’єкта історії та об’єктивної історичної реальності (людини й історії) в релігійному світогляді постає вже значно.
• Філософія – Подольська Є. А. – Розробка поняття метафізики в античності. Метафізика та онтологія Антична філософія (давня, старовинна) – збірна назва філософських вчень, розроблених у стародавньогрецькому та старо-давньоримському рабовласницьких.
• Філософія – Губерський Л. В. – Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський – український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний.
• Філософія – Губерський Л. В. – Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський – український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний.
• Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський – український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний.
• Філософія – Данильян О. Г. – 2. Філософія Середньовіччя, її особливості Наступним етапом у розвитку філософської думки є середньовічна філософія. Середні віки охоплюють величезний тисячолітній період історії (У-ХУ ст.). У.
• Філософія – Сидоренко О. П. – 2.2. Філософська апологетика і схоластика Середньовіччя та гуманістичне філософствування у добу Відродження На наступному, середньовічному, етапі розвитку філософія існувала переважно як теоцептричний світогляд і течія богословської думки в умовах домінування.
• Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.4.2.5. Шопенгауерівська традиція розгляду взаємовідношення волі й інтелекту Саме цю тенденцію фіксує, по суті, й традиція розвитку власне філософії світової, започаткована в Європі німецьким мислителем Артуром Шопенгауером і.
• Релігієзнавство – Лубський В. І. – Розділ III. Філософія релігії Філософія релігії виникла в XVII – XVIII ст Спочатку вона розвивалася в дусі західного просвітництва, виходячи з принципів вільнодумства та раціоналізму.
• Філософія – Пазенок В. С. – 1.6. Філософський світогляд Філософія є особливим різновидом духовної культури, призначення якого полягає у тому, щоб раціональними засобами випрацьовувати світогляд – узагальнену.
• Філософія – Пазенок В. С. – 1.5. Релігійний світогляд Виникнення релігії є логічним наслідком еволюції і формування світоглядної свідомості людини, яка вже не задовольняється спостереженням того, що її.
• Філософія – Касьян В. І. – 16. Екзистеціалізм: загальна характеристика Екзистенціалізм або філософія існування – ірраціоналістичний напрямок сучасної західної філософії. Попередником сучасного екзистенціалізму вважається.

Філософія – Петрушенко В. Л. – 4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя

Приватний нотаріус –
Петрушенко Владислав Олександрович

Нотаріальні дії, які за Законом України “Про нотаріат” може вчиняти нотаріус

Вчинення

1. Вчинення виконавчого напису (читати детальніше);
2. Вчинення протестів векселів;
3. Вчинення морських протестів.

Посвідчення та засвідчення фактів

1. Посвідчення правочинів (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо);
2. Посвідчення факту, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;
3. Посвідчення факту, що фізична особа є живою;
4. Посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці;
5. Посвідчення часу пред’явлення документів;
6. Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них;
7. Засвідчення справжності підпису на документах;
8. Засвідчення вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Видача свідоцтв

1. Видача свідоцтва про право на спадщину;
2. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя;
3. Видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
4. Видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
5. Видача дублікатів нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Інші дії

1. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
2. Опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;
3. Накладання та знімання заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації;
4. Накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”, на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритого відповідно до зазначеного закону;
5. Передача заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
6. Приймання у депозит грошової суми та цінних паперів;
7. Приймання на зберігання документів.