ГРАФІТ ПОРШНЕВА ПИЛА ЛИСЯЧИЙ ХВІСТ 900W 58G971
Просматривая «ГРАФИТ ПОРШНЕВАЯ ПИЛА ЛИСИЙ ХВОСТ 900W 58G971», вы можете быть уверены, что данный товар из каталога «Сабельные пилы» будет доставлен из Польши и проверен на целостность. В цене товара, указанной на сайте, учтена доставка из Польши. Внимание. Товары для Евросоюза, согласно законодательству стран Евросоюза, могут отличаться упаковкой или наполнением.
Пила шабельна GRAPHITE 900W 58G971
Спеціалізована шабельна пила GRAPHITE з двигуном 900 Вт, призначена для точного різання деревини, металу та інших матеріалів різної твердості. Пристрій має повнопідшипниковий зворотно-поступальний механізм підвищеної міцності.
Корпус редуктора виготовлений з алюмінієвого сплаву, стійкого до пошкоджень і високих температур.
Пила має плавне регулювання. ніжки опору, що дозволяє встановлювати кут різання.
Пила має обертову головну ручку, що полегшує роботу у складних місцях.
Пила має лезо без інструментів система кріплення, яка полегшує швидку заміну леза.
Швидкість коливання леза регулюється за ступенем натискання на кнопку перемикача, яку можна заблокувати, якщо необхідна безперервна робота.
Для безпеки та комфорту, ручка та перемикач покриті протиковзким матеріалом.
Пристрій оснащено гнучким та міцним шнуром живлення з гумовим покриттям довжиною 3 м, призначеним для професійного та промислового застосування. у приміщенні та на відкритому повітрі.
Відповідність європейським стандартам забезпечується сертифікатом CE.
Про лисячий хвіст
Давно, багато літ тому, звірі мали хутро зовсім не таке, як нині. Тигр був не смугастий, а гладенький. Жирафа не мала цяток, зебра — смужок. Вивірка дуже тішилася своїм хутром, але… не мала хвоста. Так само й лис. Мав там якийсь хвостик, але зовсім куций.
А панував тоді над звірами Лісовий Чародій, опікун вивірок і сарн, левів і тигрів.
Наближався Новий рік.
— Чим же обдарую своїх звірів на свято? — задумався Чародій. Так глибоко задумався, аж голову низько похилив, і велика борода прослалася йому біля ніг — срібляста й пишна.
Глянув Чародій на неї, погладив…
— Ой і гарну бороду маю… Чи не обдарувати чимсь таким і звірят?
Прикликав до себе всіх звірів. Отоді-то, власне, зубр і козлик дістали бороди.
Лев, проте, не захотів бороди — просив гриву. І дістав гриву.
Жирафи хотіли цяток. Тигрові подобалися смуги.
А лисові Чародій подарував гарний пухнастий хвіст.
Глянув Чародій на неї, погладив…
— Ніхто не має такої прикраси! — радів лис, вертаючись до своєї нори.
Глянув на себе в ставок, як у дзеркало. Хвіст відбивався у тихій воді — золотистий, блискучий.
Побіг лис дорогою, аж курява знялася. Засмутився тоді лис.
— Запилиться, забрудниться мій хвіст… Що тут робити? Як зарадити?
З лісу вийшов малий колючий їжак і поволі подріботів дорогою. їжак отоді вперше побачив лиса.
Коли лис був зовсім близько, їжак гречно йому вклонився.
— Кажуть, Лісовий Чародій роздає гарні хвости, гриви й бороди. Хотів би і я вдягнутися в якесь гарне хутро. Чи далеко до Чародія?
Лис хитро примружив очі. Помітив, що їжак дуже схожий на щіточку. І що така щіточка дуже б йому, лисові, придалася, їй-право, придалася б!
— То я — Лісовий Чародій! — сказав лис і блиснув своїм золотистим хвостом.
Їжак глянув на нього з подивом і подумав:
«Так, тільки Чародій може мати такий гарний, такий препишний хвіст…»
А лис мовив підступно:
— Зміню тобі хутро. Але задурно того не можу зробити. Якщо цілий рік будеш чистити і чесати мого хвоста, сам себе не пізнаєш — такий гарний станеш. Хочеш гриву — матимеш гриву.
А може, більше до вподоби борода? Будь ласка, матимеш бороду — все, чого тільки забажаєш!
Їжак заплющив із захвату очі. Уявив собі, який гарний стане, вірно прослуживши рік у лиса Чародія. Ото буде йти лісом, а золотиста грива маятиме на вітрі… А може, йому більше до лиця смугасте хутро…
— Гаразд, буду чесати твій хвіст,— згодився їжак.
І залишився їжак при лисові.
Двадцять разів щодня чесав йому хвіст. І гладив, і чистив, і здмухував кожну пилину.
Минув рік.
Став їжак перед лисом.
— Лисе Чародію, настав час дати мені те, що обіцяв.
Лис немов задумався глибоко.
— У лісі саме шиють тобі гарне хутро. Загайна то робота. Ще з півроку мусиш почекати.
І знов їжак дмухав на лисячий хвіст, гладив його — аж блищить хвіст, як золото.
Збігло півроку.
Став їжак перед лисом.
— Лисе Чародію, настав час. Давай, що обіцяв.
Лис протер очі, ніби із тяжкої втоми.
— У лісі саме малюють золотисті смуги на твоїм хутрі. Загайна то робота, мусиш ще півроку почекати.
Але їжак уже не хотів чекати. Він збагнув — лис його дурить.
І якогось вечора лис даремно чекав, щоб їжак йому, як завше, розчесав на ніч хвоста.
Їжак не прийшов.
Не прийшов він і ранком.
Шукав його лис повсюди, лихий та сердитий.
Аж зирк якось: на стежці у лісі — їжак!
— Є моя згуба! — зрадів лис і скочив до їжака.
— Є, є! Поглянь-но на мене пильніш! — буркнув їжак.— І якщо ти Лісовий Чародій — схопи мене!
І вперше в житті звинувся в клубок, наїжив усі голки.
Торкнувся лис лапою до наїженої щіточки. Торкнувся і завив із болю. І ніяк не міг збагнути, що сталося з його вірним їжаком.
Відтоді їжак, як зустріне лиса, щоразу згортається в клубок.
Може, пам’ятає, що через нього не має ані гарного хвоста, ані довгої гриви, ані бороди.