Вирощування огірків на солом’яних тюках і солом’яній різці має багато переваг

Вирощування огірків на солом’яних тюках і солом’яній різці має багато переваг. Ця технологія активно застосовувалася з середини ХХ століття, однак досі не втратила актуальності. Найбільша її проблема –– пошук соломи, не обробленої гербіцидами. Ідеальний варіант –– органічна солома із сертифікованих господарств.

Технологія вирощування огірків на соломі не нова, її масово використовували ще в Радянському Союзі. Це відмінний варіант для тунелів без обігріву або ґрунтових теплиць, заражених нематодами і збудниками кореневих гнилей. Відмова від цього методу в подальшому була пов’язана, з одного боку, з дешевизною енергоносіїв у 70–80-ті роки ХХ століття, з іншого –– з його трудомісткістю, адже солому в теплицях розкладали вручну, вручну насипали зверху ґрунт, а після завершення сезону рештки вивозили.

Чималу роль зіграло застосування гербіцидів у рільництві (особливо на зернових) і обмеженість даних про їх наслідки. До недоліків можна віднести високі витрати води за умови шлангового поливу і дощування. Впровадження сучасних систем зрошення відкрило нові можливості для використання соломи в тепличних і тунельних фермерських господарствах.

Солом’яні тюки

Солома приваблива як теплий субстрат, здатний не тільки забезпечити надходження повітря, вологи й живлення для рослин, але й створити сприятливі температурні умови для їх розвитку. Крім того, солома є джерелом вуглекислого газу, який виділяється під час її розкладання. Відомо, що за вирощування огірків на соломі отримують більш ранній урожай, ніж на ґрунті. Коренева система огірків відмінно почувається на солом’яному субстраті за рахунок того, що кисню багато і ніщо не обмежує розвиток відгалужень корінців. Проте використовувати солому можна лише для одного обороту. У подальшому виникають проблеми у зв’язку з тим, що солома в процесі розкладання ущільнюється, тож до коріння практично не надходить повітря, а в анаеробних умовах утворюються токсичні речовини.

Крім того, у вирощуванні огірків на солом’яних тюках найскладнішим елементом агротехніки є система живлення рослин, оскільки солом’яний тюк сам по собі –– це нейтральний субстрат, і до початку розкладання він не може навіть частково забезпечити рослинам елементи живлення.

У продажу є тюки вагою від 8 до 30 кг залежно від розміру і вологості. Що більший тюк, тим довше він буде тримати тепло, але при цьому збільшуються витрати як на саму солому, так і на добрива для початкового вмивання в солому й подальшого живлення огірків.

Кращою вважається пшенична солома, можливе застосування житньої. Вівсяну та ячмінну не застосовують, оскільки вони швидко втрачають структуру. Важливо, щоб у посівах польових культур, звідки братимуть солому, не застосовували гербіциди з тривалим періодом розпаду. Можливе використання соломи з посівів озимих зернових, оброблених гербіцидами восени або рано навесні, однак слід враховувати післядію кожного застосованого препарату.

У березні-квітні тюки завтовшки 40–50 см, шириною 40 см і довжиною 80–90 см укладають на ґрунт із тим розрахунком, щоб забезпечити відповідну вибраному гібриду щільність посадки, розміщуючи по дві рослини на тюк. Розкладають по одному тюку поперек гряди за його довжини 80 см або попарно в напрямку до доріжок (довші тюки). Парні тюки розміщують із невеликим нахилом один до одного, щоб не розтікалася вода під час розмочування й надалі під час поливів. Ширина доріжки між тюками задається конструктивними особливостями теплиці, але має становити не менше 80 см.

За 10–20 днів до посадки огірків солому проливають гарячою водою в кілька прийомів до повного насичення і потім вносять в три прийоми мінеральні добрива (г/1 кг соломи), як зазначено в таблиці.

Таблиця. Мінеральні добрива (г/1 кг соломи) для вмивання в солому за вирощування огірків на солом’яних тюках

Спочатку вносять половину зазначених азотних і калійних добрив, а через 2–3 дні –– залишкову кількість усіх добрив, крім вапна, яку вносять ще 3 дні. Спільного внесення азотних добрив і вапна слід уникати, оскільки їх взаємодія призводить до активного виділення аміаку в дозах, що викликають отруєння рослин. Виняток становить застосування вапняно-аміачної селітри.

Якщо немає можливості отримати гарячу воду для розмочування тюків, можна скористатися водою кімнатної температури, але тоді процес розігріву на кілька днів уповільниться, як і в разі охолодження теплиці. Кожну партію добрив вносять у сухому вигляді з подальшим негайним вмиванням їх у солому водою. У результаті мікробіологічної діяльності температура соломи підвищиться до 40–45 °С. Після зниження температури в соломі до 26–28 °С на неї насипають родючий ґрунт шаром 8–10 см (засипати бічні краї тюків не обов’язково) і висаджують розсаду. Ґрунт стабілізує режим вологості в грядці, при цьому менша кількість коренів проникає в шар соломи. Внесення сухих добрив (крім вапна) можна замінити на полив концентрованим розчином в кілька прийомів.

Перше підживлення огірків проводять через 10–12 днів після посадки, наступні –– щотижня. Використовують розчини мінеральних добрив, що містять азот, калій і магній, із загальною концентрацією 1,5–2 г/л. Мірою потреби додають інші макроелементи, а також мікроелементи. Водою солом’яні тюки поливають часто невеликими дозами.

За рекомендаціями радянських учених, сумарна кількість добрив, що вносяться під час підживлень, на 1 м 2 не повинна бути більшою 70–80 г, а сумарна концентрація за внесення підживлення в розчиненому вигляді не повинна перевищувати 0,7%. Оскільки через 3–4 тижні після початку вмивання мікроелементів у субстраті накопичується значна кількість калію, рослини особливо реагують на азотні й фосфорні добрива.

Після зниження температури в соломі до 26–28 °С можна додатково внести біопрепарати (Триходермін, Планриз), що сприятимуть стійкості рослин до кореневих гнилей і покращуватимуть засвоєння ними добрив.

У процесі експлуатації солом’яних гряд відбувається їх усадка на 20–30 см, тому передбачають більш довгий шпагат і під час підв’язування верхню петлю роблять обов’язково ковзкою. Гряди з соломи експлуатують тільки один рік; далі її рештки заорюють або вивозять і використовують як добриво.

Існує також варіант посадки горщикової розсади в зроблені в тюках лунки об’ємом 2–3 л, заповнені торф’яним ґрунтом.

Солом’яна різка

На відміну від тюків, на гряди із солом’яної різки не потрібно сипати ґрунт, оскільки в грядках із солом’яної різки розміщується до 88% всіх коренів огірків, а в тюках пресованої соломи –– тільки трохи більше 13%.

Солома подрібнюється до 25–40 мм (найкраще використовувати пшеничну). Солом’яну різку укладають у гряди шириною 100–110 см і заввишки 50–60 см, не застосовуючи додаткового механічного ущільнення. Витрата солом’яної різки за вологості 16–18% становить не менше 20 кг на 1 м 2 гряди (160–180 т/га).

Для основної заправки використовують такі дози мінеральних добрив (г/1 кг соломи): аміачна селітра –– 25 (сечовина –– 18), сірчанокислий калій –– 7, сірчанокислий магній –– 4, подвійний суперфосфат –– 4, сірчанокисле залізо –– 0,4, вапно-пушонка –– 10. Вмивання добрив у гряди проводять за температури води не нижче 20 °С (найкраще брати воду з температурою 50–70 °С).

Розсаду висаджують через 10–14 днів від початку вмивання добрив після зниження температури біологічного горіння солом’яної різки в грядах до 26–28 °С. У перші два місяці вегетації рослин рекомендується використовувати режими поливу малими нормами і підживлення (щодня або не рідше 3–4 разів на тиждень) за норми витрати води і живильного розчину не більше 5 л/м 2 гряди. Солом’яна різка може служити більше 5 місяців.

За матеріалами інтернет-видань

журнал “Плантатор”, січень 2020 року

Полуниця – опис 22 найкращих сортів з Фото, а також відгуки про них

При виборі сорту полуниці необхідно познайомитися з описом відгуками і садівників. Опис ремонтантної, ранньої, середньої та пізньої полуниці дозволить зробити правильний вибір. Врожайність полуниці залежить від сорту, обраного для вирощування, погодних умов та дотримання агротехніки.

• Ранні сорти
• Альба
• Кімберлі
• Клері
• Максим
• Хоней
• Середні сорти
• Азія
• Гигантелла
• Єлизавета
• Купчиха
• Мармеладу
• Роксана
• Сенсація
• Флоренс
• Пізні сорти
• Мальвіна
• Лорд
• Пандора
• Ремонтантні сорти полуниці
• Альбіон
• Зефір
• Мара де Буа
• Сан Андреас
• Фестивальна
• «Віма» – серія сортовий полуниці голландської селекції

Не можна покладатися тільки на себе, потрібно прислухатися до думки фахівців і твердо вирішити, який із сортів підходить для вирощування у вашій кліматичній зоні. За останні десятиліття селекціонерами виведено безліч сортів, які відрізняються різною зимостійкістю, стійкістю до захворювань, смаковими якостями ягід, періодом плодоношення. Розглянемо сорти полуниці раннього, середнього та пізнього терміну дозрівання, а також сорти ремонтантної садової суниці і серію сортів полуниці «Віма».

Правильні умови посадки — це запорука щедрого врожаю

Для гарного росту і плодоношення суниці потрібно надати ділянка з родючим грунтом. Хоча ягода і не вимоглива до грунту, однак на багатих гумусах грунтах полуниця розкривається у всій красі, дає хороший урожай і радує приємним смаком і ароматом ягід.

Ранні сорти

До ранніх сортів полуниці відносяться: «Альба», «Кімберлі», «Клер», «Максим», «Хоней» та інші. Всі вони гарні і не можна виділити із списку якийсь кращий сорт. Плоди сортів відрізняються кольором, розмірами, смаковими якостями, на популярність сорту велику роль має врожайність.

Альба

Промисловий сорт італійської селекції, підходить для районування в Європі, Росії, Білорусі та Україні. Густо облистнені і потужні компактні кущі полуниці «Альба» характеризуються стійкістю до морозів, посухи, високою врожайністю.

За сезон з одного куща можна отримати до 1,2 кг плодів з щільною м’якоттю. Солодка і соковита полуниця має ледь помітну кислинку. Великі ягоди подовженої форми важать 30-45 г, не втрачають у вазі до кінця збору врожаю. Смачні плоди яскраво-червоного кольору з глянцевим блиском довго зберігаються.

Переваги сорту «Альба»:

• ультраранній сорт
• промисловий сорт
• хороша транспортабельність
• ягоди великі, не дрібнішають
• плодоносить щорічно
• висока врожайність

Завдяки одночасному дозріванню плодів використовується в промислових цілях, тому сорт придбав популярність.

Відгуки садівників

Сорт хороший тим, що після посадки в той же рік можна одержати врожай. Що стосується смаку, то полуниця підходить більше для промислового виробництва, для себе, для вживання в їжу можна посадити більш солодкі сорти. Добре розмножується насінням, вусами і діленням куща.

Кімберлі

Популярний голландський сорт серед любителів і професіоналів, так як вже ранньою весною можна насолодитися неперевершеним смаком полуниці «Кімберлі». Приземкуваті кущі мають потужну, розлогу розетку з округлим листям. На пластинах помітний характерний маслянистий блиск. Суцвіття розташовуються врівень з листям або трохи нижче.

Великі, конусоподібні, ароматні плоди важать 50 р. Ягоди блискучі, яскраво-червоні. На смак плоди нагадують карамель.

Ягоди характеризуються підвищеним вмістом цукру, проте це не знижує смакових якостей. З одного маточника можна зібрати до 1 кг плодів.

Сорт стійкий до морозів, має гарну транспортабельність, не схильний до борошнистої роси і грибкових захворювань. Добре росте в умовах з континентальним кліматом. У суху погоду вимагає рясного поливу.

Головною перевагою сорту є те, що на одному місці можна вирощувати 8 років, що не створює додаткових витрат грошей та часу.

Відгуки фахівців

Стійкий до морозів. При неправильному догляді може бути заражений кліщем, піддається нападу слимаків, листя може отримати сонячний опік. Не виключена ймовірність зараження гниллю.

Хоней

Компактні кущі садової суниці мають потужну кореневу систему. Ягоди дозрівають на міцних квітконосах.

Починає плодоносити в середині травня. Урожай можна збирати до середини червня. В ягодах садової суниці міститься велика кількість йоду, антиоксиданти, вони багаті вітаміном C.

Цвітіння починається в кінці квітня і триває 2 тижні. На одному маточнику розпускається до 16 квіток. Збір урожаю проводять у міру дозрівання плодів.

Товстошкірі ягоди яскравого кольору важать до 40 р. Червона м’якоть характеризується середньою щільністю і рівномірною структурою.

До кінця вегетації ягоди дрібнішають, але смак стає більш насиченим. Ягоди добре зберігаються, що дозволяє піддавати їх транспортуванні. Сорт стійкий до морозів.

Квітконоси підносяться на сильних стеблинках, добре утримують ягоди.

За відгуками садівників, сорт «Мармеладу» не переносить надмірного поливу. В умовах постійної вологості може статися загнивання кореневої системи.

Ще садівники стверджують, що хороший плодоношення залежить від кислотності грунту, рівень якої повинен бути в межах 6,5 pH. Смак ягід залежить від умов вирощування і своєчасного внесення органічних добрив.

Роксана

Сорт італійської селекції, перші саджанці стали доступні покупцям в 2001 році. Ягоди темно-червоного кольору, блискучі, за обсягом – схожі. Перші ягоди мають конусоподібну форму і важать 100 р. Консистенція приємна, виразний аромат, десертний смак.

Високоврожайний сорт, за 1 сезон з одного куща збирають до 1,2 кг плодів. Збір ягід легко проводити, так як плоди дружно дозрівають. Поступово ягоди дрібнішають, але це не надто «б’є» по врожайності.

Кущі високі, потужні, компактні. Довгі квітконоси. На рослині утворюється трохи вусів, розетки розвинені.

На одному пагоні не слід залишати більше 3 розеток. Полив проводять у міру підсихання грунту, не можна поливати в денний час, щоб запобігти опік на листках.

Відгуки від садівників

Думки різні: одні кажуть, що саме «Роксана» дає пристойний урожай, інші схильні до посадки інших сортів. Товарний вигляд ягід не змінюється від того, наскільки довго вони знаходяться на самому кущі. У рік посадки відзначається багато деформованих ягід, однак їхні розміри вражають.

Сенсація

Голландці позиціонують полуницю «Сенсація» як одну з найбільш ідеальних сортів для вирощування, володіє сенсаційними характеристиками і незвичайним смаком. Чи це Правда?

Не можна з точністю сказати, чи можна цей сорт можна вирощувати в промислових масштабах. Однозначних відповідей ще немає. Варто переконатися в можливості перевезення полуниці на далекі відстані. А поки товар оцінюють, полуницю «Сенсація» можна вирощувати в особистих цілях і продавати на ринку.

Особливості сорту:

• Кущі розвиваються швидко. Квітконоси розташовуються врівень з листям або трохи вище, що дозволяє листі захистити плоди від поворотних заморозків. Добре запилюється
• Яскраво-зелене листя середніх розмірів, по краях чітко видно зубчики. Кущі утворюють достатню кількість вусів
• Яскраво-червоні, соковиті ягоди правильної конусоподібної форми, з щільною м’якоттю і тонкою шкіркою

Сорт не розрахований на транспортування, можна продавати плоди в супермаркетах чи на ринку.

Послухаємо думки садівників

Фермери покладають великі надії на цей сорт. І це правда. Адже ягоди красиві самі по собі, наливні, мають солодкий смак і тонкий аромат. Зверху плоди покриті глянцевим блиском, що збільшує товарний вигляд. Сорт дуже швидко розростається.

Флоренс

Полуницю даного сорту назвали «Королевою ягід», і не дарма. Сорт цінується завдяки чаруючому аромату і цікавим смаковими якостями.

М’якоть щільна, вага плодів варіюється в межах 20-60 р. Сорт універсального призначення, можна заморожувати, консервувати, прикрашати страви. Після розморожування плоди залишаються такими ж смачними.

Сорт стійкий до знижених температур, плодоношення – червень-липень, вага плодів становить 100 р.

Над великими розетками підносяться потужні квітконоси – це полегшує обприскування рослин від шкідників.

Догляд за плантацією полуниці простий, так як вона не дає багато вусів. Розмножується легко.

Відгуки про полуниці «Флоренс»

Розмножувати аристократку краще восени. Навесні потрібно підживлення посадок з інтервалом в 2 тижні. Краще підгодовувати розведеним курячим послідом. Серед величезного вибору середніх сортів полуниці можна вибрати відповідний для себе сорт, залежно від місцевості проживання і погодних умов.

Пізні сорти

Гарні сорти полуниці пізнього строку дозрівання. Однак вони більш вимогливі до умов вирощування і деякі з них вимагають укриття на зиму. Справа в тому, що кущі пізнього строку дозрівання ягід мають тривалий період вегетації і не дуже добре переживають суворі зими.

Мальвіна

Сорт німецької селекції, плодоносить з середини червня до середини липня.

Яскраво-вишневі ягоди з щільною м’якоттю залучають приємним ароматом і великим розміром, вага одного плоду – 45г.

На смакові якості не впливають затяжні дощі. Ягоди дозрівають під листям, тому вони не отримують опіки від сонячних променів.

Кущі потужні, листя блискучі, темно-зелені, розташовуються близько до землі. Таке розташування дозволяє кущу зберегти вологу в посушливий час.

Садівники відзначили, що урожайність сорту «Мальвіна» трохи нижче, ніж у сорту «Ельсанта».

Відгуки садівників

Сорт простий у вирощуванні, навіть при мінімальних витратах можна одержати високий урожай. Розмножується вусами, яких до кінця сезону дуже багато. Завдяки цьому за один рік можна отримати більшу плантацію садової полуниці.

Лорд

Сорт виведений британськими селекціонерами. Характеристика повністю відповідає своїй назві: великі ягоди, сорт не вимогливий до вирощування, стійкий до морозів, не схильний до захворювань.

Вага кисло-солодких ягід залежить від правильної агротехніки і може досягати 100 р. Плоди мають конусоподібну форму, кущі великі, до 50 см. Розмножується розетками, кожна з яких здатна плодоносити. На одному місці можна вирощувати протягом 10 років, проте фахівці, при настільки тривалому вирощуванні, рекомендують замінити верхній шар грунту.

Сорт морозостійкий. Однак, якщо в районі вирощування температура опускається нижче -30 °C, рекомендується мульчувати посадки на зиму.

Погано росте в низинах і на заболоченій місцевості, віддає перевагу відкриті сонячні ділянки. Від вибору місця залежить урожайність сорту і якість плодів.

Думки фахівців

Добре росте в будь-якому районі: з посушливим і помірним кліматом. Ягоди зовні красиві, мають гарні смакові якості і не піддаються зморщування при пекучому сонці. Дуже важко знайти заміну даному сорту.

Пандора

Сорт з нордичним характером. Чудово росте в районах з помірно-континентальним кліматом. Ягоди виходять найбільшими – 50 р. Але при вирощуванні на відкритих ділянках отримує опіки від сонячних променів, ягоди втрачають привабливість.

Так як кущ сильнорослий, щоб запобігти розвиток вогкості і гнилі, розетки потрібно вирощувати розріджено.

Квітки переважно жіночі, тому кущі потребують опылителях. Поруч з «Пандора» бажано посадити такі сорти, як «Софі», «Флоренс», «Вікат». Крім цього, сортами-запилювачами є практично всі середньопізні сорти, тому не варто хвилюватися, що не відбудеться запилення.

Стиглі плоди мають вишневий колір, в період дозрівання – яскраво-червоні. Аромат насичений, суничний. Темно-червона м’якоть, досить щільна, презентабельний вигляд, придатний для транспортування. Перші плоди округло-конічної форми, трохи сплющена з боків. Потім вони набувають округлу форму. Перші – найбільші, потім трохи менше.

Невисокий кущ з гладенькою світло-зеленим листям утворює мало усов. А якщо погода спекотна – може і взагалі не дати розеток. Ягоди розташовуються на тонких стеблинках.

Відгуки садівників

Сорт має свої плюси і мінуси. «Пандора» не стійка до борошнистої роси, може захворіти сіруватою плямистістю, а коренева система – гниллю. Погано переносить сильні морози, зважаючи довгого періоду вегетації. На зиму потребує укриття. У жарких районах ягода подпекается, дрібніє.
Ягоди з приємною кислинкою, підходять для вирощування в комерційних цілях.

Ремонтантні сорти полуниці

Садівникам подобаються ремонтантні сорти: плодоносять 2 рази на рік, мають хороші смакові якості, менше піддаються захворювань і шкідників.

Альбіон

Сорт «Альбіон» отримано американськими вченими в США в 2006 році. Полуниця не схильна до сірої гнилі і антрактозу, але не переносить спеку і засуху: при підвищених температурах не утворює квітконосів і перестає плодоносити. Надмірне перезволоження призведе до того, що ягоди стануть позбавленими смаку.

Ремонтантний сорт плодоносить до самої осені. Плодоношення настає на 2-й рік після посадки. Збір врожаю припадає на останню декаду травня – початок червня, і з кінця липня до середини вересня. На врожайність впливають кліматична зона вирощування та агротехніка. При хороших умовах з однієї рослини можна зібрати до 2 кг ягід.

Високоврожайний і продуктивний сорт полюбляє сонячні місця, підходить для вирощування в середній смузі з помірним кліматом. У більш холодних умовах врожайність знижується.

Одна ягода полуниці «Фестивальна» містить:

Відгуки садівників

Садівники відзначають середню стійкість сорту до різних захворювань: борошнистої роси, гнилизни і говорять про низьку стійкість до зараження (вертицильозного в’янення).

«Віма» – серія сортовий полуниці голландської селекції

«Віма» – серія сортовий полуниці, виведений у Голландії. У серію входять сорти: «Віма Занта», «Віма Ріна», «Віта Тарда», «Віта Ксима».

Віма Занта середньоранній

Сорт стійкий до хвороб, росте навіть на неродючому грунті. Високоврожайний, середньостиглий. З одного потужного куща можна зібрати до 2 кг плодів. Ягоди червоного кольору, матові. На смак – солодкий, з легкою кислинкою, ароматні.

Добре плодоносить протягом перших 3-х років після посадки, далі потребує пересадки на нове місце. Розмножується вусами.

Якщо вирощувати полуницю тривалий час на одному і тому ж місці – врожайність падає, а ягоди стають дрібними.

Найновіший сорт постійного за всіма характеристиками:

• чудові смакові якості плодів
• висока врожайність
• плодоношення до заморозків
• насичений смак ягід
• плодоношення в 2 етапи: червень і серпень

Яскраво-червоні ягоди з червоною м’якоттю конусоподібної, витягнутої форми. Соковиті плоди досить пружні, вагою до 35 р. До осені розмір ягід зменшується.

Відгуки садівників

«Віма Ріна» росте розлогим кущем, ягоди утворюються на високих квітконосах, одне погано – низька освіта усов. Погано росте на азотистої ґрунті. Добре плодоносить вже в перший рік після посадки.
Віта Тарда

Належить до сорту з пізнім терміном дозрівання плодів – у середині літа. Зимує добре, навіть без укриття на зиму. Стійкий до захворювань і шкідників.

Безліч сильних квітконосів підносяться над розлогою, потужним кущем з темно-зеленим листям. Плоди ховаються під листям. Всі ягоди – 45 р, до кінця плодоношення – 25 р. Темно-червоні плоди з жовтою «носиком» мають конусоподібну форму. Використовуються для приготування джемів, консервування, придатний для заморожування, для прикраси тортів.

Вимагає підживлення органічними та мінеральними добривами. Добре розвивається на родючих, рихлому грунті.

Середньопізній, високоврожайний сорт. Перший урожай можна зібрати в першій декаді липня. Стійкий до хвороб, до знижених температур.

Переваги сорту:

• великі ягоди вагою до 120 м;
• потужні квітконоси
• розкидистий кущ
• щільна, соковита м’якоть

З недоліків можна назвати лише мізерне освіта усов. За сезон з одного куща можна зібрати до 1 кг ягід. Плоди добре переносять транспортування.

Якщо вирощувати полуниці сорту «Віта Ксима» в умовах підвищеної вологості, висока ймовірність ураження сірою гниллю.

Сорти і різновиди полуниці

У відео представлені кращі сорти полуниці для вирощування на присадибній ділянці: