АЛЬТЕРАЦІЯ

АЛЬТЕРAЦІЯ (лат. аlteratіo — змінювати) — зміна структури клітин, тканин і органів, що супроводжується порушенням їхньої життєдіяльності. Термін А. використовують у патології для позначення ушкодження тканин. Закономірності розвитку А. ті ж, що й розвитку тканинної дистрофії, некробіотичних і некротичних процесів (див. Некроз). В одних випадках А. може обмежуватися оборотними змінами клітин (мутне набрякання), міжклітинної речовини, волокнистих структур (мукоїдне набрякання). При цьому відзначають ультраструктурні зміни мембран ядерних оболонок і нуклеоплазми, набрякання мітохондрій, просвітління їх матриксу, дезорганізацію крист, зменшення мембран ендоплазматичного ретикулуму, кількості рибосом, появу різних украплень у цитоплазмі та ін. Усі ці зміни після припинення патогенного впливу поступово зникають, і функція клітин відновлюється. А. може виникати або в результаті безпосередньої дії патогенного фактора на тканину (тепло, холод, механічна травма, радіаційне опромінення), або внаслідок нервово-рефлекторних і гуморальних впливів з ділянки первинного ушкодження (напр. дистрофічні та некротичні зміни внутрішніх органів при опіках шкіри). Ступінь А. визначається як силою патогенного фактора, так і реактивністю тканин: при зниженій опірності організму помірний вплив може супроводжуватися неадекватно тяжкою А. тканин. Вважають, що клітини паренхіматозних органів більш чутливі до патогенного впливу, тобто раніше і легше піддаються А., ніж строма і судини.

При А. в результаті розпаду клітин і міжклітинної речовини утворюються БАР (гістамін, протеолітичні ферменти та ін.). Вони стимулюють реактивні процеси і відіграють велику роль у початкових фазах запалення. На фазу А. запального процесу найбільшою мірою впливають глюкокортикоїдні препарати у зв’язку з інгібуванням ферменту фосфоліпази та запобіганням руйнування клітинних мембран. Наслідки ушкодження тканин у кожному конкретному випадку визначаються також реактивністю організму.

Альбертс А., Брей Д., Льюис Дж. Молекулярная биология клетки. — М., 1994. — Т. 2; БМЭ. — М., 1974. — Т. 1; БСЭ. — М., 1970. — Т. 1; Каем Р.И. Ожоги. Воспаление. Руководство для врачей. — М., 1995; Крыжановский Г.Н. Введение в общую патофизиологию. — М., 2000; Парамонов Б.А., Порембский Я.О., Яблонский В.Г. Ожоги: Руководство для врачей. — СПб, 2000; Пауков В.С., Серов В.В. Сущность воспаления, его место в биологии и медицине // Воспаление. — М., 1995.

Інші статті автора

© Національний фармацевтичний університет, 2024
© 1999-2024 ТОВ “МОРІОН” [email protected]
Обмеження відповідальності

Пошкодження з позиції патології

. максимальній елевації кінцівки. В даній позиції навантаження по осі плечової кістки . максимально стерпної (динамічна б) впродовж ротації назад і вперед між . ів при пошкодженні Hill-Sachs дозволяє уніфікувати тактичний підхід до цієї патології і .

Фізична реабілітація хворих з переломом хребта

. також з’ясувати силу пошкодження, щоб відрізнити травматичний перелом від . Якщо . : 1. Кут крайньої позиції; 2. Нейтральна позиція – 0 Кут кінцевої позиції протилежної розмаху руху. Патологічні рухи .

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

. у чоловіків так і у жінок) патології в статевих хромосомах або в нейроендокринній систем . невірно. Разом з тим, вищевказана позиція Шишова О. Ф., Шаргородського М. Д. та . у випадку завдання умисного тяжкого тілесного пошкодження – також й за статтею 121 .

Гострі ушкодження сумково-звязкового апарата колінного суглоба

. Тільки визначення стану СЗА з позицій системного підходу, з оцінкою . А.Й Хірургічне лікування множинних пошкоджень сумково-зв’язкового апарата кол . и ортопедия. Государственное учреждение «Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И. .

Діафізарні переломи довгих кісток, ще не зрослися (чинники ризику, діагностика, лікування)

. кістки із загально біологічних позицій та характеризувати ці порушення як . регенерації кісткових структур при пошкодженнях та захворюваннях опорно-рухової системи . анамнез заболевания с выявлением сопутствующей патологии, влиявшей на состояние костной ткани .

Механізми опікової хвороби очей і патогенетичне обґрунтування доцільності застосування ферментативної некректомії для попередження ускладнень опікового процесу

. і ступеня важкості опікового пошкодження ока і прогнозуванні розвитку ускладнень . ступеня важкості опіків очей з позиції порушення кровообігу в епі . , Т. В. Дегтяренко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. III, № 2 (2). – С. 390–391 .

Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла

. маніпулювання, фізіологічне та технології стимулювання за . персоналу та нефізіологічного в кувезі (укладка для . патології. Надмірна продукція прозапальних цитокінів є негативним фактором і може спричиняти органні пошкодження .

Малопоточна мембранна оксигенація крові при гострій дихальній недостатності

. абдомінальної хірургічної патології” (№ державної реєстрації . синдроме острого повреждения лёгких (СОПЛ) // Патология. – 2005. – Т.2, №2. – С. 61-63. . хворих з синдромом гострого пошкодження легенів при критичних станах з позицій інтегративної медицини. .

Вплив негативних факторів на здоров’я людини

. дії — тривалі і короткочасні. З гігієнічних позицій надається велике значення ампл . органах і тканинах. Ступінь шумової патології залежить від інтенсивності і тривалості . в кістках, ізотопи йоду викликають пошкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи .

Основи безпеки життєдіяльності

. чи органів чуття. 3 позицій безпеки життєдіяльності особливо . організму і виникнення процесу можуть бути . Найчастіше – це поверхневі пошкодження, тобто пошкодження шкіри, іноді . деяких випадках роботу в незручних позиціях, котрі зумовлюють пі .