Септоріоз

Захворювання проявляється на листках, листових піхвах, стеблах і колосі у період достигання озимого і ярого ячменю. Плями часто зливаються і утворюють суцільні великі некротичні плями, які займають більше половини листової пластинки. На ураженій тканині з обох боків листкової пластинки з’являються чорні крапки, плодові тіла збудників хвороби. При масовому ураженні рослин нижні листки поступово біліють і передчасно відмирають. Зерно в колосі щупле. Зберігаються збудники септоріозу на післяжнивних рештках, на сходах падалиці, посівах озимих, на дикорослих злакових травах, а St.

Септоріоз груші

В Україні хвороба проявляється щороку відразу після цвітіння груші і максимального розвитку досягає серед літа. її характерні ознаки — поява на листках, іноді плодах дрібних, округлих, сіруватих плям з вузькою, темно-бурою облямівкою. З часом в центрі плям утворюються чорні крапки — пікніди патогена.

Септоріоз пшениці

Збудники — недосконалі гриби з роду Septoria. Найчастіше на озимій пшениці зустрічаються Mycosphaerella graminicola (anamorph: Septoria tritici) [Mg]], які уражують переважно листки і піхви листків та S. nodorum Berk., що уражує всі надземні органи, в тому числі й колосся. З’являється на листках, листкових піхвах, стеблах і колоссі. Зберігаються збудники на післяжнивних рештках, на сходах падалиці, посівах озимих, на дикорослих злакових травах, a S. nodorum — і на насінні. Зараження відбувається при наявності крапель води на рослинах та температурі в межах 5-30°С (оптимум — 20-25°С).

Септоріоз яблуні

Хвороба проявляється на листках, стеблах, нирках, рідше на ягодах. Септоріоз викликає масове всихання листя, передчасне їх опадання.

Септоріоз агрусу

широко поширене і шкідливе захворювання, найбільш сильно вражає чорну смородину і агрус, менше червону смородину. Захворювання поширене скрізь, але найбільшої шкоди завдає у лісостеповій зоні країни. Проявляється переважно на листках і ягодах смородини, інколи на аґрусі. На листках утворюються округлі або кутасті, невеликі (1-3 мм у діаметрі) плями. Спочатку вони коричневі, згодом світлішають і мають нешироку темно-буру облямівку. За сильного ураження часто зливаються й збільшуються.

Септоріоз смородини

На ягодах септоріоз виявляють незадовго до їх достигання у вигляді одиничних, невеликих, округлих бурих плям, трохи вдавлених, які інколи розтріскуються. Найчастіше вони розміщуються навколо полюсів плода і на плодоніжці. На плямах утворюються від одного до кількох десятків чорних пікнід, або склероціальних тіл.

Септоріоз жита

Збудники – недосконалі гриби з роду Septoria. Найчастіше на озимій пшениці зустрічаються S. tritici Rob. et Desm., S. graminum Desm., які уражують переважно листки і піхви листків та S. nodorum Berk., що уражує всі надземні органи, в тому числі й колосся. В Україні виявлено паразитування на зернових колосових культурах сумчастої стадії збудників септоріозу, які належать до роду Leptos-phaeria. Сумкоспори є додатковим джерелом інфекції, основна ж роль у зараженні та перезараженні рослин належить пікноспорам. З’являється на листках, листкових піхвах, стеблах і колоссі.

Септоріоз еспарцету

виявляється на листі і черешках у вигляді великих, до 8—12 мм в діаметрі, розпливчатих плям. Спочатку плями ясно-жовті, пізніше темніють, починаючи з центру, і набувають бурого забарвлення. У місцях плям, зазвичай з нижнього боку аркуша, утворюються багаточисельні пікніди у вигляді чорних крапок. Хворобу викликає передчасне опадання листя, зниження урожаю і погіршення якості сіна.

Септоріоз конопель

Септоріоз лаванди

На листі уражених рослин розвиваються сіро-коричневі або іржаві плями з жовтою облямівкою неправильної форми. Розростаючись, вони можуть займати всю поверхню листа. У центрі плям з верхньої сторони листа можна спостерігати чорні крапки – пікніди гриба. При сильному ураженні хворі листя і пагони засихають, стебла буріють, зморщуються ічасто перегибаются, спостерігається передчасне обпадання листя. Оптимальні умови для розвитку хвороби складаються при температурі 20-25 ° C і високої вологості.

Септоріоз груші

В Україні хвороба проявляється щороку відразу після цвітіння груші і максимального розвитку досягає серед літа. її характерні ознаки — поява на листках, іноді плодах дрібних, округлих, сіруватих плям з вузькою, темно-бурою облямівкою. З часом в центрі плям утворюються чорні крапки — пікніди патогена.

Виявляються на листках, іноді на плодах у вигляді дрібних, округлих, сірувато-білих або жовто-сірих плям з темно-бурою облямівкою. Пізніше в центрі плям з’являються чорні крапки – пікніди гриба. Збудником хвороби є гриб Septoria piricola Desm, який належить до класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales. Протягом вегетації збудник дає декілька генерацій пікнідіального спороношення. Пікніди світло-бурі, кулясті, діаметром 110- 200 мкм. Пікноспори ниткоподібні, світло-оливкові, з двома поперечними перегородками, зігнуті, розміром 48-60хЗ- 3,5 мкм. На опалих уражених листках навесні гриб формує темно-бурі або чорні псевдотеції, діаметром 120-150 мкм. Сумки булавоподібні, з короткою і товстою ніжкою, розміром 55-70хх9-15 мкм. У кожній сумці формується по 8 сумкоспор. Вони веретеноподібні, злегка зігнуті, двоклітинні, із загостреними кінцями, зеленувато-жовті, розміром 27-31х4 мкм. У сумчастій стадії фиб називають Mycosphaerella sentina Schroet. Він належить до порядку Dothidiales. Сумкоспори є первинною інфекцією. Джерело інфекції – пікнідіальна і сумчаста стадія гриба на обпалих листках.

Збудником септоріозу є незавершений гриб Septoria piricola Desm. порядку Sphaeropsidales. Під час вегетації рослин він утворює нестатеве пікнідіальне спороношення, за допомогою якого швидко поширюється. Пікніди формуються з обох боків листків. Вони світло-бурі, майже кулясті, з вивідним отвором біля верхівки, 110-200 мкм у діаметрі. Пікноспори світло-оливкові, ниткоподібні, з двома поперечними перетинками, зігнуті, розміром 48-60 х 3,5 мкм. Протягом осені і зими на опалих листках у тих місцях, де були пікніди, групами закладаються псевдотеції, в яких навесні формуються й дозрівають сумки із сумкоспорами. Псевдотеції темно-бурі або чорні, діаметром 120-150 мкм. Сумки булавоподібні, з дуже короткою і товстою ніжкою, 55-70 х 9-15 мкм. У кожній сумці по 8 сумкоспор, що розміщуються у два ряди. Вони веретеноподібні, трохи зігнуті, двоклітинні, безбарвні, 27-31 х 4-5 мкм.

Поширена повсюдно в центральних і в південних районах європейської частини. Викликає на листках (в окремих випадках і на плодах) численні білуваті і сіруваті округлі плями з темно-бурими обідками . У центральній (світлої) частини плями з часом утворюються пікніди у вигляді добре помітних точок , в яких утворюються конідії. Конідіоспор світло-оливкові або світлі, ниткоподібні, вигнуті, мають поперечні перегородки. За допомогою конідій відбувається зараження рослин протягом літнього періоду.

– Для знищення запасів інфекції яка зимує на опалому листі проводять збір і компостування листя. А в промислових садах застосовують оранку міжрядь. – Перше обприскування пестицидами проводять в фенофаз “зелений конус” контактними фунгіцидами, наступні обробки контактними для профілактики і системними препаратами при появі захворювання. Інтервал між обробками 10-12 днів.