✅Характеристика річки Міссурі

Міссурі – це найбільша права притока річки Міссісіпі. Історично склалося так, що Міссісіпі вважається головною річкою, а Міссурі – її притокою. Однак її протяжність досить велика і складає 4740 км. Міссурі збільшує довжину Міссісіпі на цілих 2470 км.

Міссурі утворюється в результаті злиття рукавів Джефферсон, Медісон і Гадлатін, що беруть початок на схилах Скелястих гір і з’єднуються на території штату Монтана на висоті 4182 м над рівнем моря у міста Галлатін-Сіті. Витік Мадісона розташовується на висоті 8301 м над рівнем моря.

У верхів’ях – гірська річка, місцями тече в ущелинах і утворює пороги (найбільший у м Грейт-Фолс з падінням 187 м на ділянці в 16 км). У середній течії перетинає плато Міссурі в глибокому каньйоні.

Тут споруджено ряд великих гребель, які перетворили річку в ланцюг довгих, звивистих водосховищ. У нижній течії в межах Центральних рівнин русло звивисте, нестійке, широка заплава обвалована для захисту від повеней.

Міссурі, як і Міссісіпі, протікає по території США; вона є найбільшим водним потоком, що протікає по Великих рівнинах.

Від Галлатін-Сіті Міссурі несе свої води на північ по гірській місцевості. Ширина її долини коливається від 30 до 40 км, по краях підносяться високі гірські хребти. В районі міста Хелена річка тече по глибокій і вузькій ущелині завдовжки близько 9 км.

Цей каньйон отримав назву «Ворота Скелястих гір». Приблизно на відстані 650 км від з’єднання трьох рукавів води Міссурі зриваються з висоти 357 м, утворюючи красивий водоспад.

Далі річка протікає по території штатів Монтана і Північна Дакота, де зливається з одним зі своїх великих приток – річкою Йеллоустоун, після чого тече на південь по степах штату Північна Дакота.

В районі злиття з річкою Шайенн Міссурі повертає на південний схід і тече до кордону зі штатом Небраска, вбирає в себе води ще кількох приток і, нарешті, з’єднується з Міссісіпі. Протягом усієї цієї відстані річка розмиває береги і несе з собою масу мулу, який і потрапляє в Міссісіпі, роблячи її ще брудніше.

Загальна площа басейну Міссурі становить 1370 тис. км², середня витрата води досягає 2600 м³/сек. Головною лівою притокою річки є Мілк, справа в неї вливаються Йеллоустоун, Платт і Канзас.

Серед інших приток можна відзначити

• Дакоту.
• Або.
• Джемс.
• Hіoбpapу.
• Малу Міссурі.
• Оседж .
• Гранд.

Середня витрата води в гирлі 2250 м³/с. Харчування в верхній течії снігове, в середньому і нижньому – переважно дощове. Водність вкрай мінлива. У нижній течії весняна повінь викликає підйом рівнів до 8-12 м, макс. витрата води досягає 25 тис. м³/сек, мінімальна – 120 м³/с. Нерідкі катастрофічні повені.

Міссурі – маловодна річка. На території Великих рівнин її стік не перевищує 19-25 км ³. При цьому в воді знаходиться велика кількість зважених часток. Попри це, саме в даному районі потреба в воді досить висока: вона використовується і для промислових цілей, і для зрошення земель.

У весняний період на річці часто відбуваються повені. Іноді води піднімаються на 10 і навіть 12 м і затоплюють околиці. У верхів’ях річки були побудовані водосховища і система шлюзів, яка допомагає контролювати рівень води. На річці також споруджено дві гідроелектростанції.

Велика ерозійна активність річки. Твердий стік – близько 220 млн. т на рік. Вода дуже каламутна, брудно-бурого кольору. Через колір води в річці американці назвали її Big Muddy, що в перекладі з англійської означає «велика ледащице»

Система великих водосховищ на Міссурі і її притоках (Форт-Пек, Гаррісон, Оахе) служить для регулювання стоку, іригації, енергетики та поліпшення судноплавних умов. Річка доступна для великих річкових суден до м. Су-Сіті, для малих – в багатоводні періоди до м Форт-Бентон.

Примхливий характер Міссурі підніс людині чимало неприємних сюрпризів – але в XX ст. була побудована система дамб і водосховищ, яка не тільки накопичує і зберігає воду для зрошення сільськогосподарських земель, а й запобігає повені.

Від гирла Міссурі вгору по річці здавна пролягав шлях на захід Північної Америки. Річка відчувала кожного, хто вирушав у подорож по ній. Результати експедиції Льюїса і Кларка важко переоцінити – з’явилися справжні карти і наукові описи нових земель, був відкритий шлях на захід континенту.

У 1814 році було видано щоденники експедиції, в яких детально описувалися всі складнощі на шляху вгору по Міссурі і особливості природи цього краю. Дві карти, що з’явилися за результатами експедиції, давали детальне уявлення про можливості освоєння нових територій.

Слідом за Льюїсом і Кларком рушили нові дослідники і численні загони торговців хутром, а пізніше переселенці в штати Канзас і Небраску. Вгору по річці відправлялися все нові і нові шукачі кращого життя, цілі каравани переселенців. Річка допомагала вижити сильним і не щадила слабких.

А Сент-Луїс і Канзас-Сіті десятиліттями виконували роль «Воріт Заходу» – саме звідси найчастіше відпливали піонери.

Сьогодні Міссурі одна з головних річок США, на її берегах вже практично немає недосліджених і неосвоєних місць. Біля витоків утворюючих Міссурі трьох річок в 1872 р створено Єллоустонський національний парк.

Недалеко від порогів Грейт-Фолс, де вода падає на 187 м на ділянці 16 км, знаходиться водосховище Каньйон-Феррі. По всій Міссурі створена мережа великих водосховищ (понад 100), а берега річки на особливо небезпечних ділянках укріплені, щоб уникнути повеней.

До речі, серйозні повені на Міссурі не рідкість. Так, навесні 2009 р штат Північна Дакота оголошувався зоною лиха, на Міссурі довелося підривати крижані затори, щоб не допустити затоплення міста Бісмарка.

У басейні Міссурі за період з 1940 по 1950 р відбулося 100 великих повеней. Останнє сталося в 1952 р. Після цього заплава річки в нижній течії (від гирла річки Джеймс) була обвалована, і водні катастрофи залишилися в минулому.

Вода в Міссурі, завдяки вимиванню гірських порід, як і раніше каламутна, брудно-бурого кольору. Так що назва Міссурі – з індіанського «брудна річка» як і раніше актуальна. Протікаючи по штатах Монтана, Північна Дакота, Південна Дакота, Міссурі утворює водний кордон:

У верхів’ях Міссурі зберегла свій характер гірської річки, в середній течії, перетинаючи плато Міссурі, річка стає ланцюгом довгих водосховищ. А в нижній течії Міссурі і раніше схильна міняти русло, що змушує людину уважно стежити за намірами річки. У верхів’ях Міссурі харчування снігове, в середній і нижній течії – в основному дощове.

Ще один неприємний наслідок освоєння басейну річки, Міссурі стала дійсно однією з найбрудніших річок в світі, її береги заражені діоксином, вона несе стоки промислових підприємств і населених пунктів, розташованих на її берегах. В її нижній течії відзначено підвищений вміст радіоактивних елементів і важких металів.

Звання найдовшого припливу світу Міссурі отримала після того, як було точно доведено, що вона довше Іртиша, який отримав заслужене друге місце в цій категорії.

Що ми дізналися?

1. Основні факти:
   • Річка Міссурі є найбільшою притокою річки Міссісіпі та другою за довжиною річкою в Сполучених Штатах Америки після Міссісіпі, з загальною довжиною близько 2,341 милі (3,767 км).
2. Географічне розташування:
   • Річка бере свій початок у Скелястих горах у західній Монтані і тече на схід, перетинаючи або обмежуючи держави Північна Дакота, Південна Дакота, Небраска, Айова, Канзас та Міссурі, перш ніж впадати в Міссісіпі біля міста Сент-Луїс.
3. Водний режим:
   • Річка Міссурі має складний водний режим з високими весняними паводками та літнім зниженням рівня води, що вимагає регулювання за допомогою численних дамб і гребель.
4. Екосистема та біорізноманіття:
   • Басейн річки Міссурі слугує середовищем проживання для широкого спектра флори та фауни, включаючи численні види риб, птахів та інших тварин. Водночас, регіон річки відіграє важливу роль для землеробства та промисловості.
5. Історичне значення:
   • Річка Міссурі має велике історичне значення для корінних американських народів, а також для європейської колонізації, особливо у зв’язку з експедицією Льюїса і Кларка на початку 19 століття.
6. Проблеми та виклики:
   • Річка стикається з екологічними викликами, зокрема забрудненням води, ерозією берегів та знищенням природних місць проживання, що вимагає зусиль з охорони та відновлення.
7. Економічне значення:
   • Річка Міссурі є важливим транспортним шляхом, джерелом води для зрошення, а також ресурсом для гідроенергетики та рекреації.

Висновок

Річка Міссурі є ключовим природним ресурсом і важливою частиною географічного та культурного ландшафту Сполучених Штатів.

Вона відіграє критичну роль у біологічному різноманітті, економіці та історії регіону, але також стикається з численними викликами, що вимагають уважного управління та збереження.

Охорона екосистеми річки Міссурі та її стале використання є важливими для забезпечення її життєдіяльності та спадщини для майбутніх поколінь.

✅Річка Міссурі — опис, положення, природа

Найбільшою притокою найбільшої водної артерії США Міссісіпі є Річка Міссурі. Але і сама вона може по праву вважатися повноводною річкою, простягнувшись на 3767 км. Площа її басейну понад 1 млн 300 тис. кв. Міссурі ділить перше місце по довжині річок-приток з сибірською річкою Іртиш.

Характеристика водної артерії

У перекладі з мови індіанського племені сіу, Міссурі — (Missouri англійською) річка або “місто великих човнів (каное)”. Наголос в назві припадає на букву «У».

За версією інших дослідників, назва схожа з індійським словосполученням»брудна Річка”. І дійсно, завжди її вода брудно-бурого кольору, каламутна через вимивання прибережних гірських порід.

Річка Міссурі на карті США легко виявляється як широка і протяжна синя зламана лінія. Починається вона в Скелястих горах і перетинає материк переважно в південно-східному напрямку. Близько М Сент-Луїс впадає в Міссісіпі. У порівнянні з останньою Міссурі в 2 рази довше її, а площа басейну більше в 3 рази.

Офіційно витік її – місце зустрічі річок Медісон і Джефферсон, на південному сході штату Монтана, недалеко від м Три-Форкс. А закінчує свій шлях недалеко від М Сент-Луїс, вливаючись в Міссісіпі.

Площа басейну Міссурі понад 1 млн 370 кв. км. Це 1/6 площі Сполучених Штатів Америки, або 5% Всього північноамериканського континенту. Займає практично повністю центральні області Великих рівнин: на заході від Скелястих гір до Міссісіпі на сході; північ межує з Канадою, а південь з річкою Арканзас.

Басейн Міссурі істотно змінюється по висоті водоскиду. У верхній його частині він більше 4100 м (гора Грейс, штат Колорадо), найменший — 120 м в гирлі.

У верхній течії Міссурі класична гірська річка, що прокладає шлях в ущелинах і створює пороги. Найбільший – поріг з перепадом 187 м протягом 16 км у м Грейт-Фолс.

В середній течії перетинає однойменне плато, врізаючись в нього глибоким Каньйоном. У нижній частині, при перетині Центральних рівнин, русло Міссурі звивисте, нестійке. Широка заплава водної артерії рясніє обволівками, що захищають прибережні райони від паводків.

Практично на всьому своєму протязі вода в річці каламутна, брудно-бурого кольору. Якою вона і була з давніх часів, не змінюючись в колірній гамі і консистенції.

Найбільші впадають річки Єллоустон, Платт, Канзас. Всі вони притоки праві.

У верхів’ях харчується Міссурі талим снігом. У середній і нижній частині за рахунок опадів. Водність річки схильна до значних змін. У нижній течії в період повені може спостерігатися підйом рівня від 8 до 12 м.досить часто буваю великі повені.

Міссурі Річка на карті контурної нагадує дерево розлоге, хитромудрі гілки біля основного стовбура — це численні притоки, яких багато, великих і сотні маленьких.

Розмиваючи тендітні породи на своєму шляху, Міссурі несе багато осадових порід, наносів. За рік понад 200 млн тонн. Для попередження замулювання русла і регулювання стоків річки на всьому її протязі створені водосховища.

До початку будівництва дамб та інших іригаційних споруд Міссурі розливалася 2 рази на рік:

• у квітні, в період танення на рівнинах снігу;
• у червні, коли її переповнювали літні зливові дощі зі Скелястих гір і тала гірська вода.

Причому ці повені відрізнялися руйнівністю.

Було відзначено, що в окремі періоди водні витрати перевищували норму в 10 разів.

Зараз на витрату води впливають понад 17 тис.водосховищ. Їх сумарна потужність майже 173 куб. км. і вони ефективно здійснюють контроль за повенями. У період розливу Максимальна ширина річкового потоку в гирлі не досягає 1-3 км.

Історична довідка

Археологічні дослідження свідчать, що перші люди влаштувалися на берегах Міссурі більш як 12 тис. років тому. Тривалий час вони були місцями проживання індіанців Північної Америки. Сучасні дослідження підтверджують, що річка і її прибережні околиці забезпечували комфортне проживання великому переліку племен, куди входили наступні:

• Від.
• Міссурі.
• Омаха.
• Понка.
• Брюле.
• Лакота.
• Сіу.
• Арикара.
• Хідатса.
• Мандани.
• Ассинібойни.
• Гровантри.
• Пікани.

Індіанцями Річка використовувалася активно в якості транспортної артерії.

У перший раз європейці познайомилися з нею в 1676 р. Це були громадяни Франції Маркетт і Жолье. Їм вдалося зафіксувати, де біля річки Міссурі знаходиться місце впадання в Міссісіпі.

Більш детально річку вивчила експедиція Сьєра і Віньярда в 1714 р.

Європейцями першими, що пройшли всю Міссурі в 1804 р, стали мандрівники Льюїс і Кларк. Вони вирахували координати річки, склали докладний її опис, визначилися з напрямком течії.

При освоєнні Північної Америки, в XVIII-XIX ст., Міссурі була одним з основних шляхів переміщення переселенців в західні райони континенту.

Населені пункти

За даними кінця XX століття, в місцях, де знаходиться Річка Міссурі, в її басейні, постійно проживало майже 12 млн жителів. Ця територія включає в себе 9 штатів США і частини 2 провінцій Канади.

Найбільшим населеним пунктом є місто Денвер, столиця штату Колорадо. З агломерацією його населення більше 4 млн.

До інших великих міст, що знаходяться в основному в південно-східній частині басейну, відносяться Омаха (Небраска), Сент-Луїс, Канзас-Сіті (Міссурі).

Однак варто зауважити, населені пункти займають порівняно незначну площу, менше 34 тис. кв. км.

Північно-західна частина басейну малонаселена.

Використання земель

Орні землі басейну річки – понад 450 тис.кв. км. Це майже 25% всіх сільгоспугідь США. Статистика констатує, що тут вирощується 35% всього врожаю зернових.

Майже 750 тис. кв. кілометрів басейну Міссурі займають пасовища, в основному віддані під велику рогату худобу.

Значні і лісові запаси, територія лісових угідь понад 110 тис. кв. км.

Клімат басейну річки

Місця, по яких протікає Міссурі, відносяться до районів клімату континентального – зими холодні, літа вологі і теплі.

Річка вважається маловодною. Основна частина басейну за рік отримує опадів трохи 200 мм — 250 мм.лише на заході, в Скелястих горах, їх випадає понад 1000 мм на рік. Аналогічний показник характерний і для районів південно-східних.

Місця, по яких протікає Міссурі

Основне підживлення вологою Міссурі припадає на талі води від снігу, який в значних кількостях накопичується взимку. Літні водні запаси поповнюються недовгим періодом сильних дощів.

У холодні пори року температура повітря в Колорадо, Вайомінгу, Монтані може опускатися нижче 50 градусів Цельсія. А в штатах Міссурі і Канзас в літній час температурні позначки досягають 50 градусів спеки.

Більш докладні дані про температурні коливання можна знайти у Вікіпедії та в інших джерелах Internet.

Біологічні ресурси

На всьому протязі річки флора і фауна мінлива і різноманітна. Рослинний світ в основному представлений листяними породами: Тополя, платан, клен, ясен.

Безхребетні в Міссурі, зважаючи на значну концентрацію осадових суспензій у воді, вважають за краще не селитися. Але риб і пернатих досить. Так у водах річки налічується видів риб майже 150. По берегах мешкає понад 300 представників птахів.

У прибережних районах Міссурі живуть стандартні для кліматичних зон північноамериканського континенту Ссавці: Бобер, видра, ондатра, норка, єнот.

Основні представники риб: краппі, великоротий і білий американські окуні, солнечник, Короп, товстолоб, буффало, кілька різновидів сомів.

Вплив цивілізації

За період 2-ї половини XIX століття по початок століття XX на річці зведено величезну кількість дамб і гребель. Близько 35% площі Міссурі-це ланцюг водосховищ. Перетворення викликані тим, що її задіяли у виробленні електроенергії, ліквідації загроз від руйнівних повеней, боротьбі з посухою.

Цей період характерний і розвитком судноплавства. Перші пароплави з’явилися на її водній гладі в першій половині століття XIX. А його середина відзначена піком використання річки в якості транспортної артерії. У той час по ній курсувало понад 130 великих пароплавів і безліч суден дрібних.

Судноплавство на річці Міссурі

Однак на судноплавство чинило вплив і підступність Міссурі. Чий непередбачуваний характер наносив опади, мул, розмивав береги, несподівано утворював мілини. Внаслідок цього плавання суден супроводжувалося високим ризиком. Статистика констатує – за час активного використання річки на ній загинуло майже 300 кораблів.

Після того як залізниця перерізала країну Північною і Трансконтинентальною лініями, почався Захід судноплавства. До кінця XIX століття воно практично припинилося.

На початку XXI століття природоохоронні служби США почали вживати заходів для порятунку ареалів проживання тваринного світу в басейні Міссурі. Дослідженнями було встановлено, що греблі і канали призвели до зменшення обсягів переноситься водами річки матеріалу, і, як наслідок, до знищення місць проживання тварин і земноводних.

З 2001 р.інженерні війська США проводять роботи з відновлення екосистем басейну Міссурі.

Що ми дізналися?

1. Опис річки: Міссурі є найбільшою притокою річки Міссісіпі та однією з головних річок Північної Америки. Вона протікає через або по межі декількох штатів США, включаючи Монтану, Північну Дакоту, Південну Дакоту, Небраску, Айову та Міссурі.
2. Положення: Міссурі витікає зі злиття трьох річок у горах Рокі (штат Монтана) і тече на схід і південь, впадаючи в Міссісіпі недалеко від міста Сент-Луїс, штат Міссурі.
3. Довжина та басейн: Загальна довжина річки становить приблизно 3767 кілометрів, що робить її однією з найдовших річок світу. Басейн річки Міссурі охоплює понад 1/6 території США.
4. Природні особливості: Річка проходить через різноманітні ландшафти, включаючи гірські райони, великі рівнини та сільськогосподарські землі. Вона служить домом для багатьох видів риб та диких тварин, а також відіграє важливу роль у забезпеченні водою сільського господарства регіону.
5. Використання річки: Міссурі має велике економічне значення через водопостачання, сільськогосподарське зрошення, енергетику та як транспортний шлях. Біля річки розташовані численні гідроелектростанції.
6. Проблеми та виклики: Річка стикається з екологічними викликами, такими як забруднення, зміни водного режиму через гідротехнічні споруди та зменшення біорізноманіття.

Висновок

Річка Міссурі є важливим природним, економічним та екологічним ресурсом Північної Америки. Вона відіграє ключову роль у житті багатьох штатів США, пропонуючи ресурси для зрошення, виробництва електроенергії, транспортування та рекреації.

Водночас, річка стикається з численними викликами, що вимагають уважного та балансованого підходу до її використання та охорони. Збереження природного багатства та біорізноманіття Міссурі є критично важливим для забезпечення сталого розвитку регіону та добробуту майбутніх поколінь.

Річка Міссісіпі — опис, особливості і значення

Міссісіпі – одна з найбільших річок світу, що знаходиться в США. Її витік знаходиться в центральній частині Північної Америки, а гирло – в південній, впадає в Мексиканську затоку Атлантичного океану.

Характеристика річки Міссісіпі

Довжина Міссісіпі становить 3770 км, але ось протяжність її річкової системи помітно більше – від 6275 до 6420 км (Міссісіпі – Міссурі – Джефферсон). Дана річкова система займає 3-е місце в світі по протяжності (перші два місця належать Амазонці і Нілу).

Площа річкового басейну Міссісіпі також дуже велика – близько 3 млн км 2 (входить в десятку найбільших). Водозбірний басейн охоплює 31 штат США (з 50). Можливо це завдяки великій кількості приток. Що цікаво, через скупчування наносів в руслах деякі з приток змінюють своє положення або зникають, щоб дати можливість утворитися новим притоках. Та й Міссісіпі за свою історію неодноразово змінювала русло.

Значення річки Міссісіпі

Іноді річка виходить з берегів, затоплюючи великі території і завдаючи великої шкоди. Найсерйозніше повінь сталася в 1927 році, затопивши територію, площею 70 тисяч км 2 . Воно отримало назву “Великий потоп” на Міссісіпі.

Але подібні випадки відбуваються рідко. В цілому ж, річка приносить величезну користь, забезпечуючи водою велику кількість населення, служачи джерелом їжі (риби) і пов’язуючи штати країни (мова про судноплавство).