Ким краще стати самозайнятим чи ІП?

Самозайнятий немає права наймати співробітників. Водночас, ІП може працевлаштовувати велику кількість людей — обмеження встановлено лише за системою оподаткування. Тому ІП на відміну від самозайнятого може обслужити більше клієнтів, відкрити більше торгових точок і завдяки цьому отримати більше прибутку.

У чому різниця між ІП та самозайнятим?

У чому різниця між ІП та самозайнятим Основна відмінність – у правовому статусі. Самозайнятий – фізична особа, яка займається підприємництвом без реєстрації ІП. Він може наймати працівників, максимальний дохід ні перевищувати 2,4 млн. рублів.

У чому вигода бути самозайнятим?

Тим, хто стає самозайнятим вперше, ФНП дає податкове відрахування – 10 000 рублів. Спочатку з кожного платежу від клієнтів ви відраховуєте менше податків. Працюючи з фізичними особами податок з кожного чека зменшується на 1%, а якщо оплата прийшла від юридичної особи — на 2%.

Postium
Самозайнятий чи ІП: що краще, відмінності, податки, реєстрація Postium

ІП чи самозайнятий? У якій формі краще працювати?

Після рішення почати працювати він людина постає перед вибором: стати індивідуальним підприємцем чи самозайнятим? Обидві форми мають свої плюси та мінуси, проте остання — відносно нова, і поки не всі зважилися гідно оцінити її. Можливо, через страх перед чимось новим. Але можна, порівнявши два статуси за найважливішими параметрами, підібрати варіант під свої запити та можливості.

Податок на статус

Перший крок – офіційна заява свого нового статусу.Так, зареєструватися як самозайнятий можна легко через мобільний додаток «Мій податок», а також через особисті кабінети платника податків або банку, якщо той надсилає дані до ФНП (це роблять усі провідні кредитні організації). Для цих дій потрібно лише паспорт. І все! Після реєстрації самозайнятий має право надавати різноманітні послуги, здавати в оренду нерухомість, продавати товари власного виробництва. Така форма зайнятості підійде фрілансерам або, наприклад, майстру, який робить дитячі іграшки.

Для реєстрації статусу ІП необхідно звернутися до ІФНС із пакетом документів (заява, копія паспорта, сплачене мито). Зробити це можна особисто, поштою чи онлайн.

Також індивідуальний підприємець має повідомити державу про обрану систему оподаткування. ІП сам може вирішити, що йому підійде більше: спрощена система оподаткування (ССП) на доходи (до 6%); УСН на доходи за вирахуванням витрат (5–15% залежно від регіону); загальна система оподаткування (ОСН); патентна (ПСП) або єдина сільськогосподарська (ЕСГН) (0-6%). Вибір залежить від низки аспектів: наприклад, від планованого фінансового обороту, числа співробітників, сфери діяльності.

Самозайнятий таких маневрів для вибору немає. Сьогодні є лише податок на професійну діяльність – це 4% на надходження від фізичних осіб та 6% – від юридичних та ІП. Але держава надає податковий бонус у розмірі 10 тис. рублів. Це вирахування може зменшувати суму податку, доки не закінчиться. Жодних обмежень немає.

Таким чином, незважаючи на відсутність вибору, статус самозайнятого може бути вигіднішим через пільгову податкову ставку, але діяти вона буде лише за умови, що щорічний дохід становить не більше 2,4 млн рублів. В іншому випадку людина автоматично позбавляється звання самозайнятого і зобов'язана заявляти про себе вже як про індивідуального підприємця, а отже, нести і додаткові витрати.

Командна праця

Крім податків, діють ще інші обов'язкові внески. Так, ІП мають сплачувати щорічне пенсійне та медичне страхування. Якщо підприємець має співробітників, то розщедритися необхідно і за них.

Самозайнятий від цього огороджений: людина може робити пенсійні внески лише за власним бажанням. Та й за підлеглих платити не потрібно, тому що ця форма зайнятості не дозволяє їх мати.

Якогось моменту питання наявності співробітників стає для бізнесмена дуже актуальним. Адже не завжди є можливості та сили встигати робити все, що потрібно, і тоді варто подумати: чи окупляться витрати на команду, хай і найменшу? Якщо відповідь так — статус самозайнятого точно не підійде. Потрібно ставати ІП!

Підприємці мають право наймати працівників за трудовим чи цивільно-правовим договором. Але є обмеження кількості залежно від системи оподаткування: найчастіше це до 100 осіб, але, наприклад, єдина сільськогосподарська система оподаткування (ЕСГН) дозволяє взяти під крило до 300 співробітників. Цей фактор також важливо враховувати при складанні бізнес-плану та виборі податкової ставки.

Що вибрати?

Прийняти рішення можна, зваживши свої можливості, плани та потреби.Вибираючи між статусом самозайнятого та ІП, визначтеся, який обсяг прибутку ви плануєте отримувати та чи хочете наймати співробітників. Звичайно, в майбутньому все може змінитися, але спочатку варто відштовхуватись від найближчої перспективи. Якщо щорічний дохід не перевищуватиме 2,4 млн рублів, а підлеглі не потрібні – без вагань варто вибрати самозайнятість. Це максимально легкий спосіб розпочати свою справу з мінімальними витратами.

При цьому ще один плюс у тому, що можна продовжувати працювати як найманий працівник за трудовим договором та не турбуватися про відсутність пенсійних відрахувань, адже це робитиме роботодавець. Самозайнятість може стати чудовою формою підробітку або «пробою пера», а в майбутньому, якщо все складеться, вже переросте в основне джерело доходу. І звісно, ​​ніхто не забороняє згодом перейти у статус ІП.

Якщо ж одразу зрозуміло, що дохід від своєї справи буде більшим за 2,4 млн, то треба реєструватися як індивідуальний підприємець. Залежно від штату, якщо він буде, та сфери діяльності необхідно обрати систему оподаткування. Сьогодні ІП можуть дозволити собі спрощену звітність та відсутність касової книги, тож ведення бізнесу не стане нездійсненним завданням.

При цьому варто зважати на ще один нюанс: взяти кредит індивідуальному підприємцю набагато простіше. У банках досі не надто охоче дають позики самозайнятим — на жаль, це поки що так. Кредитні організації посилаються на негарантованість доходу (хоча бути відсутнім у якісь періоди може і в ИП). Але факт залишається фактом — самозайнятому доведеться «побоїтися» з банком за можливість кредитуватись, і до цього потрібно бути готовим.

Але при цьому висновок очевидний: вибираючи між самозайнятістю та індивідуальним підприємництвом, варто віддати перевагу першому. Якщо ви входите у зазначені параметри доходів і не плануєте наймати помічників, це найбільш вигідний і зручний варіант.

Думка автора може не співпадати з думкою редакції

\n \t\t\t \n\t\t \t\t \t\","content":"\t\t

\n\t\t\u0412\u043d\u0435\u0430\u0432\u0432\u0430\u0438\u0437\u043e\u0432\u0430\u42 \u0430\u0439 \u0442\u0435.\t\t \n\t\t

\n\t\t\t\t\t\t\u0412\u0439\u0434\u0438\u0442\n\t\t\t\t\t\u0438 \u043b\u0438\t\t\t\t\t\u0437\u0430\u0435\u0433\u0438\u0441\u0442\u0440\u0438\u0430 \u0435\u0441.\n\t\t\n\t\t\">' >

Чим самозайнятість відрізняється від ІП

Раніше, щоб вести бізнес, потрібно було реєструвати ТОВ чи ІП. З 2019 року з'явився ще один варіант стати самозайнятим.

Самозайнятість – експериментальний податковий режим "Податок на професійний дохід", або НПД. Його можуть застосовувати ІП та люди без статусу підприємця, які працюють без найманих співробітників та заробляють не більше 2 400 000 ₽ на рік.

Бути самозайнятими можуть не лише росіяни, а й громадяни Вірменії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану – країн Євразійського економічного союзу. З 1 серпня 2022 року стати самозайнятими можуть і громадяни України.

Самозайнятим не треба складати жодних звітів і використовувати онлайн-касу, для них діють низькі податкові ставки — 4 та 6%.

За даними ФНП, на початок травня 2023 року в Росії понад 7,4 млн самозайнятих. Це майже 9% всього населення країни. А загальний дохід самозайнятих за 2022 рік – майже 1 трлн рублів.

Кількість ІП також зростає. За минулий рік їх стало майже на 200 тисяч більше, ніж у 2021 році. На кінець березня 2023 року в РФ було майже 4 млн індивідуальних підприємців. До цього числа входять і ІП, які працюють як самозайняті.

Що дізнаєтесь зі статті

Чим відрізняється самозайнятість від ІП

ІП мають сплачувати страхові внески та подавати декларації, але вони можуть наймати співробітників та працювати з великими оборотами. Самозайнятому потрібен мінімум документів, але він, наприклад, не може наймати працівників та обмежений у доходах: може заробляти максимум 2 400 000 ₽ на рік. Розповім про подібності та відмінності цих форм бізнесу.

Реєстрація. Щоб стати самозайнятим, не треба йти до податкової. Заяву про постановку на облік платником НПД подають через інтернет: потрібні паспортні дані та ІПН. Держмита за реєстрацію немає.

Надіслати заяву можна чотирма способами:

1. Через портал держпослуги.
2. Через мобільний додаток "Мій податок".
3. В особистому кабінеті платника НПР на сайті ФНП.
4. Через банки, що дозволяють клієнтам реєструвати самозайнятість. У такому разі заяву можна подати через особистий кабінет на сайті конкретного банку або через його мобільний додаток.

За законом податкова має шість днів на те, щоб перевірити, чи коректні дані в заяві. Відлік починається з наступного дня після подання заяви. Насправді самозайнятих реєструють майже миттєво.

Подати заяву на реєстрацію ІП також можна декількома способами:

1. Особисто прийти до податкової за місцем проживання з паспортом. У цьому випадку доведеться заплатити держмито 800 ₽. За інших способів реєстрації платити її не потрібно.
2. Через МФЦ.
3. Через спеціальний сервіс ФНП. Тут знадобиться посилений кваліфікований електронний підпис – УКЕП.Її можна оформити безкоштовно за допомогою мобільного додатка «Держключ». Це не універсальний підпис, він підходить лише для підписання документів, які надсилають до податкового для реєстрації ІП чи ТОВ.
4. Через портал держпослуг.
5. Через нотаріуса, що підтверджує справжність підпису на документах для податкової. Він сам того ж дня відправить папери на реєстрацію в електронному вигляді, підписавши їх УКЕП. Передача документів у податкову входить до послуги за посвідченням підпису на заяві, додатково платити за неї не потрібно. Ціни на послуги нотаріуса залежать від регіону. Наприклад, у Москві за підтвердження підпису та відправлення документів до податкової треба заплатити в середньому 3700 ₽.

Максимальний термін реєстрації ІП – три робочі дні. Документи потрібні ті ж, що і для реєстрації самозайнятості: паспорт та ІПН.

Податки Для самозайнятих податкова ставка залежить від того, хто їм заплатив за роботу чи послугу: 4% – якщо заплатила людина без статусу ІП, 6% – якщо ТОВ чи ІП.

Тобто самозайнятому потрібно точно знати, хто його замовник: фірма, ІП чи звичайна людина.

Коли самозайнятий починає працювати, діє спеціальне вирахування 10 000 ₽. Ця сума поступово вираховується з податку, тобто податок сплачують зі знижкою: 3% замість 4% – з оплат від людей без статусу ІП, 4% замість 6% – з оплат від ТОВ та ІП. Коли податкових виплат набереться на 10 000 ₽, самозайнятий платитиме без знижки 4 та 6% відповідно.

Самозайняті отримують вирахування один раз. Якщо людина, будучи самозайнятою, використовує весь віднімання і піде з режиму, а потім знову на нього повернеться, нового відрахування вже не буде. Але якщо до виходу з НПР людина не вичерпала відрахування повністю, після повернення на режим вона зможе використати залишок.

Наприклад, копірайтер зареєструвався як самозайнятий, щоби платити НПД. За перше замовлення він отримав від ТОВ «Товари та послуги» 10 000 ₽. З цього гонорару він має заплатити 600 ₽ податку — тобто 6% суми. Але оскільки для нього діє відрахування 10 000 ₽, він заплатить лише 4% — 400 ₽. Він сплачуватиме податок зі знижкою доти, доки загальна сума сплаченого НПД не досягне 10 000 ₽.

Податкове навантаження у ІП залежить від того, яку систему оподаткування він застосовує. Усього їх п'ять, за замовчуванням усі підприємці перебувають на загальній системі оподаткування — ОСН, але можуть обрати один із спеціальних податкових режимів.

ІП також може застосовувати НПД, якщо реєструвався як самозайнятий.

Порівняння режимів оподаткування для ІП

Порівняння режимів оподаткування для ІП

На УСН та на патенті є податкові канікули.Це період, коли ІП не сплачує податок при УСН або не сплачує патент, тому що регіональна влада встановила ставку 0%. Її можна застосовувати з дня реєстрації ІП та до 31 грудня наступного року включно. Страхові внески та інші податки, зокрема транспортний та земельний, ІП сплачує як завжди.

На канікули можуть претендувати лише ті ІП, які працюють у виробництві, соціальній та науковій сферах, надають побутові чи готельні послуги. Доходи від пільгового виду діяльності мають бути щонайменше 70% від загального доходу. Найменування бізнесу, яким дають канікули, є у законі конкретного регіону.

Витрати. Принцип «більше витрат — менша податкова база — менший податок» для самозайнятих не працює. Тобто при розрахунку податку вони не враховують витрати, наприклад, на оренду приміщення або на витратні матеріали.

Підприємці теж не можуть врахувати витрати, якщо застосовують патентну систему, спрощену систему з об'єктом «Доходи» або автоматизовану УСН із тим самим об'єктом. В інших випадках витрати можна враховувати для оподаткування. Але за УСН можна врахувати лише певні витрати, які перераховані в податковому кодексі: наприклад, на оплату праці працівників або на оренду обладнання, яке потрібне для бізнесу. Не можна враховувати, наприклад, витрати на проведення корпоративів, матеріальну допомогу працівникам, експортне мито.

Можливості найму. Самозайняті що неспроможні наймати працівників за трудовими договорами. Але якщо для виконання якоїсь роботи потрібні помічники, їх можна залучити за цивільно-правовими договорами, наприклад, про надання послуг чи підряду.

На відміну від самозайнятих, ІП можуть наймати персонал. Якщо підприємець на ГСН, він не має обмежень щодо кількості працівників. А от ІП на спеціальних податкових режимах такі обмеження є. Якщо ІП перейшов на НПД, наймати співробітників не може.