Лейкоцити – це клітинні компоненти крові, в яких відсутній гемоглобін, але є ядро. Вони виробляються кістковим мозком і губчастою тканиною деяких великих кісток, є природним захистом організму від інфекцій, токсинів, чужорідних тіл, «поїдаючи» небажані бактерії, які можуть завдати шкоди людині або тварині.26 трав. 2021 р.
На відміну від інших клітин крові, лейкоцити мають ядро, здатні до активного амебоїдного руху за допомогою псевдоподій, позитивного хемотаксису (до патогенних організмів, їх токсинів, комплексів антиген-антитіло, фрагментів клітин власного організму), фагоцитозу, адгезії та діапедезу.
Основна функція лейкоцитів – захист організму від хвороботворних мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров і тканини.
Лейкоцити, або білі кров'яні тільця — клітини крові, які мають амебоподібну форму (тобто форма є непостійною), і (на відміну від еритроцитів) мають ядра. В 1 мм ³ крові їх 4 — 9 тис. (число лейкоцитів може сильно коливатися, зростаючи при багатьох захворюваннях). Лейкоцити забезпечують захисну функцію крові.
Лейкоцити крові забезпечують продукування імунних відповідей організму на мікроорганізми, отрути та чужорідні білки. Це відбувається внаслідок фагоцитозу – процесу активного захоплення клітиною сторонніх мікроскопічних об'єктів. Також захист здійснюють тромбоцити завдяки здатності до зсідання для припинення кровотечі.
Лейкопенія – стан, у якому рівень лейкоцитів у крові нижче 4000 один мкл. Спровокувати його розвиток можуть різні фактори: патогенні агенти, запальні процеси, аутоімунні захворювання, генетичні порушення та багато іншого. Виявляється лейкопенія у вигляді підвищеної сприйнятливості організму до інфекцій.
Лейкоци́ти (грец. leuko — білий, kytos — тільце) — неоднорідна група безбарвних клітин крові, що складаються із цитоплазми та ядра і утворюються в червоному кістковому мозку. На відміну від інших клітин крові, лейкоцити мають ядро, здатні до активного амебоїдного руху за допомогою …