Стаття 1. Визначення термінів

символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (у тому числі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) – це емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (зображення відповідно червоного хреста на білому тлі; червоного півмісяця на білому тлі; червоної рамки у формі квадрата на білому тлі, що стоїть на одній із своїх вершин), назви (слова “Червоний Хрест”, “Червоний Півмісяць”, “Червоний Кристал”) і розпізнавальні сигнали (спеціальні міжнародно визнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських Конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року (далі – Женевські Конвенції), Додаткових протоколів до них та цього Закону;

поранені і хворі – особи (військовослужбовці і цивільні), які через травми, хвороби або інші фізичні або психічні розлади чи інвалідність потребують медичної допомоги або догляду і які утримуються на той момент від будь-яких ворожих дій; це стосується також породіль, немовлят та інших осіб, які потребують на даний час медичної допомоги або догляду, наприклад, вагітні або немічні, які утримуються на той момент від будь-яких ворожих дій;

особи, які потерпіли від аварії судна, – особи (військовослужбовці і цивільні), які потрапили в небезпечну для їх життя ситуацію на морі або в інших водах внаслідок аварії судна чи літака, де вони перебували, і які утримуються на той момент від ворожих дій;

цивільні особи (населення) – будь-яка особа, яка не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у статті 4 (А.1, А.2, А.3, А.6) Третьої Женевської Конвенції та у статті 43 Додаткового протоколу 1 до Женевських Конвенцій. У разі виникнення сумнівів щодо належності будь-якої особи до цивільних цю особу вважають цивільною. Цивільне населення складається зі всіх осіб, які є цивільними особами;

медичні формування – визнані законами країн, що перебувають у конфлікті, або надані конфліктуючим сторонам нейтральною державою або міжнародною гуманітарною організацією формування стаціонарного типу, які розміщені та використовують будівлі, стаціонарні споруди (госпіталі та інші заклади охорони здоров’я, центри переливання крові і профілактики захворювань, склади медичного майна, медико-фармацевтичні склади), і рухомі формування (карантинні станції, намети, установки під відкритим небом, транспортні засоби, що використовуються в медичних цілях); формування, покликані розшукувати поранених, хворих або осіб, які потерпіли від аварії судна чи літака, для їх евакуації, транспортування, діагностики розладів здоров’я або лікування, а також покликані здійснювати діяльність, пов’язану з профілактикою захворювань;

духовний персонал (інших держав) – особи як військові, так і цивільні, наприклад, священики, капелани тощо, які зайняті виключно виконанням своїх духовних функцій та належать до: збройних сил сторони (іншої держави), що перебуває у конфлікті; медичних формувань або санітарно-транспортних засобів сторони (іншої держави), що перебуває у конфлікті; медичних формувань або санітарно-транспортних засобів сторони (іншої держави), зазначених у пункті 2 статті 9 Додаткового протоколу 1; організацій цивільної оборони сторони (іншої держави), що перебуває у конфлікті;

санітарне перевезення – транспортування (наземними, повітряними або водними засобами) поранених, хворих, осіб, які потерпіли від аварії судна, медичного, духовного персоналу, а також медичного обладнання, що перебуває під захистом Женевських Конвенцій і Додаткових протоколів до них;

санітарно-транспортні засоби – санітарні наземні, водні і повітряні засоби (військові і цивільні), які постійно або тимчасово призначені виключно для санітарних перевезень і знаходяться під контролем сторони, що перебуває в конфлікті;

наземні санітарно-транспортні засоби – санітарний наземний транспорт, який використовується виключно для санітарних перевезень по суші;

санітарні перевезення по воді – перевезення, які здійснюються госпітальними суднами або іншими санітарними суднами і плавучими засобами, що використовуються для зазначеної мети. Всі судна для таких перевезень перебувають під захистом Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів до них за умови, що про їх назви та інші ідентифікаційні ознаки поінформовано конфліктуючі сторони;

водні санітарно-транспортні засоби – до таких належать:

1) військові госпітальні судна, що належать конфліктуючим сторонам;

2) госпітальні судна, що використовуються виключно для гуманітарних завдань національними Товариствами Червоного Хреста або іншими офіційно визнаними товариствами допомоги або приватними особами, включаючи громадян нейтральних держав;

3) госпітальні судна, надані стороні, що перебуває у конфлікті, нейтральною державою або міжнародною гуманітарною організацією;

повітряні санітарно-транспортні засоби – літальні апарати, призначені для перевезення поранених, хворих, потерпілих від аварій, катастроф і стихійного лиха, медичного обладнання, засобів і персоналу;

медичний персонал – лікарі, медсестри, санітари, інші особи, задіяні на постійних або тимчасових засадах виключно в медичних формуваннях або в санітарних перевезеннях.

Що означає червоний мак і чому саме він став символом жертв війни в Україні

Червоний мак — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін.

Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та1945) та гасло «Ніколи знову».

У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня 2015 року, коли відзначатиметься 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» використовуватиметься з гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».

Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.

Використання квітки маку як символу пам’яті у світі інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полі Фландрії» (1915), що починається словами: «У полі Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами, / Щоб знали місце, де ми є…» (англ. “In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row / That mark our place …”.

Був уперше використаний Американським легіоном для вшанування пам’яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Символ поширений у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії.

Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. “We Shall Keep the Faith”), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими.

Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.

Червоний мак в моді та міфології

Сукні та вишиванки з маками сьогодні дуже популярні серед жінок. Деякі навідріз відмовляються носити одяг з геометричним орнаментом, віддаючи перевагу виключно вишивці гладдю, у тому числі і макам. А чи замислювалися ви коли-небудь, що символізують ці квіти? Адже наші предки ніколи нічого не вишивали на одязі просто так.

Кожен орнамент або квітка мали глибоке символічне значення. Сьогодні поговоримо про червоні маки, що прикрашають дитячі та жіночі вишиванки.

Перш ніж перейти до символічного значенню маків в Україні, давайте поговоримо про те, що означала ця квітка в різний час у різних народів світу.

Стародавній Єгипет

Макову квітку єгиптяни сприймали як символ жіночої молодості та краси. Столиця Верхнього Єгипту – Фіви – була щільно засіяна маковими полями. Цю квітку також використовували в медицині: настойку з квітів давали пити хворим, щоб зняти запалення, і дітям, щоб ті перестали плакати. У гробниці фараонів обов’язково клали величезні оберемки свіжозірваних маків – єгиптяни вірили, що в потойбічному світі воскреслий отримає вічну молодість і красу.

У Стародавній Греції та Римі було дуже багато міфів, пов’язаних з маками. Найромантичнішим з усіх є міф про те, що римська богиня любові Венера, дізнавшись про смерть свого коханого Адоніса, проплакала кілька днів і ночей поспіль. Кожна її сльозинка, що падала на землю, розцвітала у вигляді макової квітки. Саме з тих пір макові листочки опадають так само легко, як і жіночі сльози.

Греки ототожнювали маки з богом сну Гіпносом. Його уявляли молодим юнаком з маковим вінком на голові, який літає по всьому світу і розливає на землю снодійне зілля. Стародавні греки, на відміну від єгиптян, вже знали про наркотичну дію макових зерен.

Мак вважався символом родючості. До статуї богині Гери молодята приносили макові головки, просячи таким чином поповнення в сімействі. Давньогрецький поет Гомер вперше порівняв цвітіння маків із загиблими на полі воїнами.

Буддисти вважали, що макова голівка розцвіла після того, як торкнулися землі вії пророка Будди, який засинає. У Персії ця квітка вважався символом радості і любові, а польовий мак – пристрасного бажання, інтимному зв’язку і плотських утіх. Китайці ототожнювали мак з успіхом, відпочинком, усамітненістю.

Пізніше ці квіти стали символом продажних жінок і публічних будинків. На початку 2000-х років одному з українських танцювальних колективів, що виступали у Китаї з гастролями, довелося змінити назву з “Червоний мак” на “Червона квітка”, щоб уникнути двозначності. А після двох “опіумних війн” у Країні Вранішнього Сонця мак і зовсім став асоціюватися зі злом, агресією і смертю.

Середньовіччя

Християни проголосили мак символом наближення Страшного Суду і нагадуванням про страждання Ісуса Христа. У Свято Сходження Святого Духа церкви прикрашалися маковими квітами. Лікар і ботанік Якоб Теодорус в 16 столітті опублікував трактат “Сік макового насіння”, в якому попереджав про небезпеку вживання макових зерен.

Після Першої світової війни маки стали символічно вважати кров’ю солдатів, загиблих на полі бою. Після поховання убитих у Фландрії, кілька років пустинні поля зацвіли сотнями тисяч червоних маків. Сьогодні в усьому світі мак вважається символом пам’яті про загиблих солдатів у часи Першої та Другої світової війни.

Символіка маків в Україні

У наших предків було дві улюблені рослини – калина і мак. Українці пов’язували значення маку з молодістю і красою. Якщо квіти калини вишивали на сорочках для старших жінок, то маками прикрашали вишиванки незаміжніх дівчат. Мак також вважався символом роду, так як в його голівці поміщається сімсот, сімсот дві або сімсот три зернини. Саме завдяки ідеї родючості мак часто використовували як обрядовий атрибут в сімейних і календарних святах.

Вишивальниці особливо любили зображувати макові квіти на жіночих сорочках. Їх також часто поєднували з іншими популярними в Україні квітками – волошками. Червоні маки на білому або чорному полотні виглядають дуже яскраво, святково, жіночно і нарядно, тому не дарма сьогодні дівчата прагнуть купити вишиванку з маками.

Червоний мак в українській міфології

Мак червоний означає красу, молодість та їхню скороминущість. У стародавніх колядках співається:

Ой на всім небі Сонце сияє,

А в цего ґазди мак процвітає.

А в перед хати є кірниченька,

Ой кірниченька ще й мурована,

Ой сріблом, золотом вна гартована.

Коло кернички є дві дівочки,

Друга дівочка — Пречиста Діва…

Вінок із червоних маків — символ дівочої чистоти, його порівнюють з білим світом:

Ой мій світку, білий світку, як маковий квітку,

Нащо тебе зав’язали в білую намітку.

У фольклорних пісенних текстах мак: молода розсипає його з рукава, коли їде до вінця; сіє-посіває чорний мак, щоб родив червоний. Макові квіти, як і калинові, символізують здоров’я, радість, дівочу красу і чистоту, а водночас — сну і смерті. Квіти маку вплітали у косу, щоб голова не боліла і щоб волосся було пишним. Віддавна люди вірили, що мак захищає від усілякого зла. Освяченим маком на Маковія (14 серпня) осівали людей і худобу.

— Зеленая маківонько, где будеш приставала?

— При дорозі в городеньку, при буйненькім вітроньку. При буйненькім вітроньку і при ясненькім соненьку.

З квітучим маком порівнюють і юнака-молодця. Незрілий мак дурманить голову, а тому став натяком на глупоту: «Їж, дурню, бо це з маком». Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. «Як мак незчисленний — так рої бджіл вкриватимуть усі дерева», — кажуть, коли подають страви з маком.