Тривале шумове забруднення шкідливе для слухового апарату, вегетативної та нервової системи людини. Якщо рівень шуму перевищує 85 дБ, у людини може підвищитися артеріальний тиск. Впливаючи на центральну нервову систему, шум стає причиною сповільнення зорово-моторних реакцій та зниження активності мозку.
У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90 дБ — порушує слух, до 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10—15 %.
Звичайно середньостатистична людина чує коливання, передані по повітрю, у діапазоні частот від 16—20 Гц до 15—20 кГц. Звук нижче діапазону чутності людини називають інфразвуком; вище: до 1 ГГц, — ультразвуком, від 1 ГГц — гіперзвуком.
Частота звукової хвилі сприймається людським вухом як тон. Висота тону – фізіологічна характеристика звуку, що відповідає фізичній характеристиці звуку частоті. Чим більша частота коливань, тим вищий тон звуку. Існують особливі джерела звуку, які випускають лише звуки певної частоти, так званий, чистий тон.
Вушний шум пов'язаний з порушеннями в слуховому аналізаторі та є результатом зміни активності у волокнах слухового нерва, найчастіше в результаті змін у внутрішньому вусі. Вважається, що у більшості випадків джерелом шуму у вухах є незворотнє пошкодження зовнішніх волоскових клітин равлика.
admin 2023 2023 Залишити коментар до Що означає, якщо дратують гучні звуки? Мізофонію Мізофонія (грец. μῖσος – "ненависть" і грец. φωνή – "звук", "голос", "шум", буквально "огида до звуків") є формою …