Це тема десятини, тобто пожертви десятої частини своїх прибутків на потреби Церкви.
Первістки людей присвячувалися Богу, а первістки від тварин приносилися на восьмий день в жертву Богові. Головний сенс приношення десятини в Старому Заповіті — навчитися боятися Господа: « Даватимеш точно десятину з усього врожаю твого посіву, з того, що виросте в полі щороку.
“А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева,—Господеві воно, святощі для Господа!” (Лев. 27:30).
3. – С. 510. «Принесіть ваші жертви за провини, ваші жертви подяки й добровільні пожертвування; упокорте свої серця перед Господом, і Він завжди буде готовий прийняти і пробачити». // Рев'ю енд Геральд, 8 липня 1880 року.
Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви. Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом.
Людина має жертвувати стільки, скільки може й бажає. «У принципі в церкві завжди так було, хоча є таке явище, як десятина, яке ми спостерігаємо з давніх часів, із періоду Старого Заповіту. Десяту частину зі своїх прибутків люди складали на Божий храм. Це Богом, а не людьми, встановлена традиція.
Віддавати десятину під впливом раптового імпульсу можна. Планувати необхідно, адже так ми проявляємо повагу до Божого плану про десятину і її …