Стіна плачу: як написати записку?

Стіна плачу, мабуть, одна з головних святинь для іудеїв і головна визначна пам`ятка Ізраїлю. Знаходиться вона в Єрусалимі і є західну частину стіни Другого Єрусалимського Храму, який був зруйнований римськими воїнами ще до нашої ери. Храм був найбільшою святинею іудаїзму і стіна – єдине, що від неї залишилося.

Довжина цієї стіни близько 57 метрів, а її фасад прилягає до великої площі, на якій моляться. Максимальна висота стіни плачу – 32 метри.

Існує легенда про те, що Творець приніс клятву про те, що ця стіна ніколи не буде зруйнована. За віруваннями юдеїв, біля цієї стіни завжди відчувається божественне присутність.

Назва “Стіна плачу” є перекладом з арабської мови “стіна стогонів”. Самі ж іудеї називають свою святиню Котель Маараві, що означає “західна стіна”.

Стіна плачу – одне з основних місць паломництва для іудеїв і мусульман. Сюди приїжджають молитися з усього світу, бо, згідно з повір`ями, у стіни Творець чує нас.

Ось уже понад 300 років існує традиція розміщувати в ущелинах стіни молитовні записки. Зараз такі записки пишуть не тільки віруючі, але і просто туристи. У рік між каменями стіни вкладають близько мільйона записок. У них містяться цитати, прохання, подяки. Як написати записку в Стіну плачу? Записки можна писати на будь-якій мові, на будь-якому папері. Кількість слів і форму звернення теж можна вибирати будь-які. Важливо згадати своє ім`я в тексті записки. Листи надсилаються і поштою, а потім їх акуратно складають в ніші всередині стіни.

Молитовні записки не можна викидати. Двічі на рік їх вилучають зі стіни плачу і з пошаною ховають на єврейському кладовищі. Категорично забороняється читати чужу записку, вкладену в стіну плачу.

Про інші визначні пам`ятки Ізраїлю можна прочитати в статті Що подивитися в Ізраїлі.

Стіна плачу: як написати записку?

Стіна плачу, мабуть, одна з головних святинь для іудеїв і головна визначна пам’ятка Ізраїлю. Знаходиться вона в Єрусалимі і являє собою західну частину стіни Другого Єрусалимського Храму, який був зруйнований римськими воїнами ще до нашої ери. Храм був найбільшою святинею іудаїзму і стіна – єдине, що від неї залишилося.

Довжина цієї стіни близько 57 метрів, а її фасад прилягає до великої площі, на якій моляться. Максимальна висота стіни плачу – 32 метри.

Існує легенда про те, що Творець приніс клятву про те, що ця стіна ніколи не буде зруйнована. За віруваннями юдеїв, біля цієї стіни завжди відчувається божественне присутність.

Назва “Стіна плачу” є перекладом з арабської мови “стіна стогонів”. Самі ж іудеї називають свою святиню Котель Маараві, що означає “західна стіна”.

Стіна плачу – одне з основних місць паломництва для іудеїв і мусульман. Сюди приїжджають молитися з усього світу, бо, згідно з повір’ями, біля стіни Творець чує нас.

Ось вже більше 300 років існує традиція розміщувати в ущелинах стіни молитовні записки. Зараз такі записки пишуть не тільки віруючі, але й просто туристи. У рік між каменями стіни вкладають близько мільйона записок. У них містяться цитати, прохання, подяки. Як написати записку в Стіну плачу? Записки можна писати на будь-якій мові, на будь-якому папері. Кількість слів і форму звернення теж можна вибирати будь-які. Важливо згадати своє ім’я в тексті записки. Листи надсилаються і поштою, а потім їх акуратно складають в ніші всередині стіни.

Молитовні записки не можна викидати. Двічі на рік їх вилучають з стіни плачу і з пошаною ховають на єврейському кладовищі. Категорично забороняється читати чужу записку, вкладену в стіну плачу.

Про інші визначні пам’ятки Ізраїлю можна прочитати в статті Що подивитися в Ізраїлі.

Як написати записку на Стіну Плачу в Єрусалимі – поради та приклади

Як сказано у священних іудейських писаннях, «Західна стіна» завжди має Божественну присутність. Тому прохання до Всевишнього в цьому місці зазвичай мають особливу силу і втілюються в життя. Прочани приходять сюди багато століть, щоб віддати молитву, доторкнутися до святині, зміцнити віру. Незалежно від віросповідання, будь-яка людина може принести сюди свої заповітні бажання, які завжди будуть почуті Господом. Свідоцтв тому незліченна кількість, і площа перед стіною постійно заповнена людьми.

Правила відвідування Стіни Плачу

Є певні правила відвідування цього чудодійного місця. Жінки повинні прикривати плечі та коліна одягом. До стіни вони підходять окремо від чоловіків, у яких голова повинна бути покрита, якщо не стосою (маленькою єврейською шапочкою на маківці), то будь-яким іншим головним убором. За дотриманням цих звичаїв стежать наглядачі, вони завжди підкажуть, як робити все правильно, дадуть необхідні накидки, або картонні стоси. Це безкоштовно. Також з метою безпеки відвідувачів перевіряють металошукачем. Дивуватися цьому не треба.

Записки з проханнями, заповітними бажаннями вставляються у щілини між камінням. Це дивно, але, незважаючи на їх достаток, для кожної знаходиться місце. Не можна витягувати чужі записки і повертатися спиною до стіни, відходити треба до неї обличчям. Після цього бажано віддати на благодійність небагато грошей. Служителі періодично виймають усі листи та здійснюють певний обряд із ними на Олійній горі. Ховають їх у «гнизі», так називається поховання текстів, де згадується ім’я Творця. Це вважається більш почесним методом позбавлення паперових листів, хоча чистішим способом є їх спалювання.

Як правильно написати записку

Саме під час створення такого послання твориться молитва до Бога. Всі негативні емоції, образу, злість залишити на потім, у любові та радості просити у Господа те, чого хочеться. Необхідно думати лише у позитивному ключі, крім частки «не». Добре, якщо в тексті буде ім’я, тільки добрі побажання та подяка за те, що є.

Решта, мова, якість паперу, чорнила, розміри листи тощо. не має значення. Аби це йшло від душі. Не потрібно просити щось примножити, це може обернутися проти вас. Якщо у вас достатньо грошей на найнеобхідніше, ви не голодуєте, не треба просити більше. У записці має бути найпотаємніше, чого вам справді хочеться і чого насправді не вистачає. Можна просити про вирішення складної ситуації, проблеми, з якою самостійно впоратися не вдалося. Кажуть, що після того, як записка буде залишена у Стіні, ви одразу відчуєте полегшення та спокій.

Багато людей побували тут зі своїми бажаннями. Не має значення національність, соціальний статус чи популярність у суспільстві. У цьому записки є забобонами, чи ознакою невігластва. Для багатьох, хто не звикли молитися з тих чи інших причин, ця записка буде висловлювати свої релігійні почуття. У досягненні будь-яких мрій завжди важлива всіляка підтримка, а за допомогою цієї записки можна отримати найсильнішу допомогу, яку можна собі уявити. Важливо самому не зупинятися по дорозі до мети, робити все, що потрібно і можна зробити.

Записка на Стіну Плачу онлайн

Якщо людина не має можливості принести своє послання, за неї це можуть зробити інші. Сила молитви не змінюється, прохання все одно буде почуте. Головний рабин синагоги в єврейському кварталі Раббі Шамуель Рабінович отримує тисячі листів поштою, адресованих «Єрусалиму, Всевишньому». Він вкладає в Стіну все без винятку. З появою інтернету доставки записок полегшилося в рази. Існують сайти, які обслуговують волонтери. Вони друкують прохання людей, які звернулися до них, і відносять їх за призначенням.

Історія

Звичайно, куди краще особисто побувати в Єрусалимі, великому творці всесвітньої історії, відчути душевне трепет від близькості до місця зародження трьох релігій. Стіна плачу – це залишок від зміцнення гори, на якій у 10 столітті до нашої ери було збудовано Храм Соломона. Потім цар Ірод у 1 столітті до н. збудував Другий Храм на місці знищеного вавилонянами першого. Ця будова була воістину грандіозною.

Роботи над ним тривали близько десяти років. Але ця споруда була зруйнована римськими завойовниками в 70 році н.е. Навіть Храмова Гора була розвалена та розорана. Західна стіна – єдине, що вціліло. І протягом багатьох століть вона вважається символом віри і надії цілих поколінь євреїв.

Традиція вкладання записок у щілини має як мінімум трисотрічну історію. Перші згадки про неї з’явилися, коли єврейський мудрець Раббі Хаїм бен Атаром радив це робити тим, хто звертається до нього. Історії про ці здійснені бажання докладно описані в книзі Ребе Мункачера на початку 18 століття.

До цього паломники писали на камінні свої імена на івриті, вбивали цвяхи, відколювали уламки кладки та збирали пісок, щоб залишити собі частинку святині. Але рабини заборонили це робити, адже так із роками можна позбутися реліквії. В наш час, щоб побачити площу перед Західною Стіною, можна відкрити сайт із веб-камерою, яка працює цілодобово. Таке «відвідування» святих місць дещо відрізняється від особистої присутності. У будь-якому разі, справжнє спілкування з Богом іде у молитві від серця.