Відкриття м’ясного виробництва в Україні

Тоді Вам потрібна юридична послуга: ВІДКРИТТЯ М’ЯСНОГО ВИРОБНИЦТВА.

Юридична компанія «ЄВРОВЕКТОР» надає послуги з відкриття підприємств, фабрик, цехів і т. д. з виробництва м’яса та м’ясних продуктів. Наші юристи проведуть висококваліфіковану консультацію про процес організації ведення цього бізнесу, підготують необхідні документи і дозволи і обов’язково будуть супроводжувати всі етапи ведення м’ясного бізнесу.

Фахівці нашої компанії підготують всі договори, інструкції, статути, отримають документацію, що підтверджує якість продукції і т. д. Крім цього, ми готові запропонувати Вам організацію матеріально-технічної бази: підшукати відповідне приміщення, налагодити контакти з постачальниками, укласти відповідні угоди. Ми неодмінно допоможемо Вам визначитися з організаційною формою Вашого підприємства, отримаємо документи необхідні для держорганів на діяльність Вашого підприємства – МНС, СЕС, ветслужба і т. д.

Також, пропонуємо до Ваших послуг: підбір персоналу, в т. ч. і спеціаліста ветеринарної медицини, організація його робочого місця, організацію медичного огляду та організацію охорони праці на підприємстві.

Відкриття м’ясного виробництва буде для Вас легко вирішуваною задачею з допомогою наших спеціалістів, які оперативно організують і налагодять Ваш бізнес.

ДЕТАЛЬНІШЕ: ВИРОБНИЦТВО М’ЯСА

За прогнозом аналітиків, м’ясо в Україні щороку буде дорожчати. Це пов’язано не тільки із зовнішньою політикою, але і з його цінністю для кожної людини. М’ясо і субпродукти щодня вживатимуться у нашому раціоні. Тому, якщо Ви маєте бажання заробляти великі гроші на м’ясі та субпродуктах, Ви можете організувати власне виробництво м’яса.

Потрібно визначитися, що ж таке м’ясокомбінат і м’ясопереробне підприємство.

М’ясокомбінат – це суб’єкт господарювання, будь-якої форми власності із закінченим виробничим циклом, що здійснює забій тварин, переробку м’ясних продуктів, технічної сировини.

М’ясопереробне підприємство – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, що здійснює переробку м’яса та інших продуктів забою, зберігання, виробництво та реалізацію м’ясних продуктів.

Відкриття м’ясного виробництва – непросте завдання, також, як і його комплектація. Так, обов’язковою умовою існування м’ясного підприємства повинна бути наявність бази передзабійного утримання тварин, бойні і т. д. Також, важливим моментом залишається якість продукції, що виробляє і реалізує Ваше м’ясне виробництво. Так, на кожному шматку м’яса має бути нанесене ветеринарне клеймо, яке означає, що продукт відповідає ветеринарним вимогам, тварина на момент забою було здоровою і вакцинованою. До того ж на кожну тварину видається ветеринарне свідоцтво або довідка про якість продукції. Так, виробництво м’яса жорстко контролюється державою.

Для того, щоб доставити тварину на м’ясне підприємство, Вам потрібно закупити спеціально обладнаний транспорт. Також Вам потрібно буде найняти фахівця ветеринарної медицини, який і буде контролювати порядок заготівлі, відвантаження та транспортування тварин для забою. Фахівцю обов’язково організовують робоче місце для проведення ветеринарно-санітарної експертизи. Тварин, які реагують під час дослідження на бруцельоз, туберкульоз потрібно приймати окремо від інших тварин.

Потрібно підкреслити, що за відсутності ветеринарних документів приймання м’яса і м’ясопродуктів на холодильні підприємства забороняється. Не варто також забувати, що для того, щоб організувати відкриття м’ясного виробництва, Вам потрібно скласти бізнес-план, підготувати установчі документи, зареєструвати м’ясне підприємство, отримати документацію, яка дозволяє таку діяльність підприємства від СЕС, ветслужби та МНС, підібрати персонал, підготувати трудові договори і організувати медичний огляд працівників підприємства.

Так, при веденні бізнесу з виробництва, переробки і реалізації м’яса є дуже багато тонкощів, які детально будуть висвітлені нашими фахівцями при проведенні консультування щодо процедури відкриття зазначеного підприємства. З нами Ви будете впевнені в якості Вашої продукції, тому що ми гарантуємо постійний ветеринарно-санітарний контроль, який ваше м’ясне підприємство буде проходити безпроблемно. Наші фахівці допоможуть Вам уникнути можливих адміністративний санкцій з боку держави, а виробництво м’яса буде проходити безперебійно.

Звернувшись в ЮК «ЄвроВектор» Ви зможете бути впевнені у законності, стабільності та подальшому процвітанні Вашого підприємства. Маючи підтримку нашої компанії, відкриття м’ясного виробництва стане для Вас простим завданням, а виробництво м’яса зможе в мінімальні терміни окупити витрачені гроші на його організацію.

Відкриття м’ясного виробництва, виробництво м’яса і процес ведення бізнесу має багато «підводних каменів». Так, законодавець при виробництві, переробці м’яса і м’ясопродуктів передбачив ряд адміністративних і кримінальних санкцій за порушення ветеринарних правил, адже м’ясо стратегічно цінний продукт.

Кодексом України про адміністративні порушення передбачена наступна відповідальність:

• порушення правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних правил;
• порушення законодавства про племінну справу у тваринництві;
• порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.

Кримінальним законодавством передбачена відповідальність за порушення ветеринарних правил.

Документи, які необхідні для відкриття м’ясного виробництва, індивідуальні в кожному окремому випадку. Для їх визначення слід враховувати масштаби виробництва та наявність матеріально-технічної бази клієнта.

Перелік необхідних Вам документів складається персонально вже після звернення клієнта в компанію і узгодження всіх деталей майбутнього м’ясного виробництва.

ВІДКРИТТЯ М’ЯСНОГО ВИРОБНИЦТВА – ВАРТІСТЬ

Виїзна торгівля: оформлення дозвільних документів

Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу та є однією із форм позамагазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів.

Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 08.07.96 р. № 369 (далі – Правила № 369). Так, продаж товарів здійснюється через:

• пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
• засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-при­лавки), розноски, лотки, столики тощо.

Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Чи потрібен будь-який дозвіл для розміщення пункту торгівлі?

Так. Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу органу місцевого самоврядування. Видаються такі дозволи відповідно до вимог:

• Земельного кодексу;
• законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п. 16 Правил № 369).

Крім того, згідно з п. 30 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833 (далі – Порядок № 833), виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також тими, які швидко псуються, здійснюється у відведених для цього місцях із розміщенням пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ) за наявності дозволу.

Порядок розміщення МАФів регулюється розд. V Єдиних правил ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198 (далі – Правила № 198). Цим документом заборонено розміщувати МАФи (п. 35):

• біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;
• ближче ніж за 20 м до перехресть вулиць;
• в охоронних зонах інженерних комунікацій;
• на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 м в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих із кіосками для продажу проїзних квитків);
• на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);
• ближче ніж за 100 м до залізничних переїздів.

Отже, незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на його розміщення потрібен дозвіл органу місцевого самоврядування.

Чи встановлено обмеження на реалізацію продукції при виїзній торгівлі?

При виїзній торгівлі заборонено реалізовувати:

• продовольчі товари, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, температурних режимів, умов зберігання та продажу;
• нефасовані й неупаковані продтовари з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива та квітів;
• алкогольні напої (крім автомагазинів системи споживчої кооперації, що здійснюють виїзну торгівлю в сільській місцевості);
• тютюнові вироби через засоби пересувної мережі (за винятком автомагазинів, автокафе, авторозвозок, лавок-автопричепів системи споживчої кооперації, що здійснюють продаж у сільській місцевості);
• тютюнові вироби без марок акцизного податку;
• технічно складні та великогабаритні товари;
• тканини, взуття (крім домашнього та робочого), швейні вироби (крім робочого одягу й головних уборів для літнього сезону) та вироби верхнього трикотажу, що потребують примірювання;
• дорогоцінні метали, коштовне каміння та вироби з них;
• вогненебезпечні товари побутової хімії, піротехнічні іграшки, паливно-мастильні матеріали (крім тих, що реалізуються через авторозвозки системи споживчої кооперації).

Які документи необхідно подати для отримання дозволу?

Зазначимо, що законодавство, яке стосується видачі таких дозволів, дуже непрозоре. Повного переліку документів, що подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, в окремому законодавчому акті немає. Такі переліки встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування, тому можуть відрізнятися залежно від регіону.

Зверніть увагу: для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Чи існують вимоги до торгового місця?

Торгове місце залежно від обраного місця і способу торгівлі має відповідати ряду вимог, наприклад:

• слід отримати дозвіл на розміщення пересувних МАФів (п. 30 Порядку № 833, п. 26 Правил № 198) та паспорт прив’язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності;
• на транспортному засобі (автокав’ярні, причепі, цистерні) фарбою потрібно написати найменування та адресу підприємця, наприклад: ФОП Іванчук І. І., м. Київ, просп. М. Бажана, буд. 1, кв. 385. Якщо пересувних точок декілька, треба вказати номер точки і телефон для зв’язку (абзац перший п. 21 Правил № 369);
• слід отримати санітарний паспорт на авто, яке використовується для перевезення продтоварів і продсировини (абзац другий п. 21 Правил № 369);
• треба обов’язково встановити табличку, на якій українською мовою написати П. І. Б. продавця і відомості про суб’єкта підприємницької діяльності: П. І. Б., реєстраційний номер у Єдиному реєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських об’єднань, найменування органу, що здійснив держреєстрацію (абзац третій п. 21 Правил № 369);
• на видному місці необхідно обладнати куточок покупця. Там має бути інформація про продавця (найменування та адреса); номер телефону органу захисту прав споживачів, книга відгуків і пропозицій, порядок провадження торговельної діяльності й правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (п. 10 Правил № 369). У разі необхідності – ветеринарні документи і правила продажу окремих видів товарів. Усі ці документи треба пред’являти покупцеві на його вимогу;
• зразки товарів на вітрині повинні бути оформлені цінниками з інформацією про товар (найменування, сорт тощо) і підписом відповідальної особи;
• місце торгівлі має відповідати санітарним нормам і бути чистим. Необхідно мати всі документи, що підтверджують придбання товару, який продається, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки тощо. Супровідні документи, що підтверджують якість і безпеку кожної партії продтоварів, готових до вживання, і таких, які швидко псуються. У них має бути вказано найменування товару й виробника, його адресу, дату виробництва і строк придатності;
• необхідно мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, медичні книжки працівників, перелік реалізованих товарів (п. 10 Правил № 185).

Яким має бути обладнання у місці торгівлі?

Місце торгівлі має бути обладнано необхідними приладами і технікою. Зокрема, на вагах, які використовуються під час продажу товарів, повинне бути чітке державне повірочне тавро, а сам прилад має бути у справному стані.

Також слід мати весь потрібний для торгівлі інвентар та обладнання, наприклад холодильник для товарів, які швидко псуються.

У разі торгівлі напоями на розлив, продтоварами або фастфудом точка продажу має бути підключена до водопроводу та каналізації, при цьому обов’язково треба обладнати місце для миття рук. Знову ж таки, слід мати необхідний для торгівлі інвентар – ножі, обробні дошки тощо, комплект засобів для миття та дезінфекції, дозволених МОЗ, бачки з кришками для збирання відходів. Прилавки мають бути захищені водонепроникними матеріалами.

Крім того, заборонено використовувати одноразовий посуд, якщо немає ємності для його збирання і подальшої утилізації. Також не можна використовувати цей посуд повторно (п. 27 Правил № 369).

Які супровідні документи на продукцію повинен мати працівник у пункті виїзної торгівлі?

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі повинні мати на товари, одержані для продажу, якщо це передбачено законодавством:

• товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, забірні листки тощо із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару;
• документи, згідно з якими надійшли товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, із позначенням реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом із підтвердження відповідності на певний товар;
• копії гігієнічних висновків, засвідчених печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержано ці товари, стосовно товарів, що не підлягають обов’язковій сертифікації згідно з переліком, затвердженим МОЗ;
• документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (для імпортних товарів – копії сертифікатів, викладені мовою країни-експортера та українською або російською мовою та засвідчені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержано ці товари).

Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні якого є пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язаний мати зазначені вище документи на всі товари, що реалізуються у цих пунктах (п. 28 Правил № 369).

Чи існують санітарні вимоги до працівників, зайнятих на виїзній торгівлі, та як здійснюється контроль за їх дотриманням?

Так, санітарні вимоги встановлено до продавців. Взагалі, торгувати може підприємець особисто чи його найманий працівник, але у будь-якому разі слід дотримуватися ряду вимог, зокрема:

• продавець має бути в головному уборі, у форменому або санітарному одязі;
• на робочому місці забороняється палити;
• потрібно додержуватися правил особистої гігієни, підтримувати місце торгівлі й територію навколо нього в належному санітарному стані.

Крім того, продавець зобов’язаний мати при собі:

• медичну книжку – без медобстеження працівник не допускається до роботи;
• паспорт для посвідчення особи.

Якщо торгуватиме найманий працівник, треба заздалегідь провести з ним інструктаж із питань охорони праці та пожежної безпеки, санітарного мінімуму, роз’яснити необхідність дотримуватися вимог до продажу товарів й обслуговування покупців.

Якою є відповідальність за порушення вимог до виїзної торгівлі (наприклад, відсутність дозвільних документів тощо) та який орган притягує до відповідальності?

За здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 до 34 000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП). А при повторному порушенні протягом року або якщо дохід отримано у великих розмірах (17 000 грн. і більше) застосовується штраф у розмірі від 34 000 до 85 000 грн. із конфіскацією продукції.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і при звичайній торгівлі у приміщенні, установлено відповідальність за порушення:

• прав споживачів – ст. 23 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів»;
• санітарного законодавства, якості стандартів продукції – ст. 42, 46 Закону від 24.02.94 р. № 400-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 42, 164, 188 КЗпП;
• правил торгівлі – ст. 155, 156 КЗпП.

Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.

1. Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу органу місцевого самоврядування. Повний перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу, в окремому законодавчому акті не міститься. Переліки встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування, тому можуть відрізнятися залежно від регіону.
2. Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні якого є пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язаний мати на всі товари, що реалізуються у цих пунктах, установлені законодавством документи.
3. Торгувати у місці виїзної торгівлі може особисто підприємець чи його найманий працівник. У такому разі продавець зобов’язаний мати при собі медичну книжку, адже без медобстеження працівник не допускається до роботи, та паспорт для посвідчення особи. Якщо торгуватиме найманий працівник, з ним треба заздалегідь провести інструктаж із питань охорони праці та пожежної безпеки, санітарного мінімуму і роз’яснити йому необхідність дотримуватися вимог до продажу товарів та обслуговування покупців.

Придбання продуктів харчування: документи, що підтверджують якість

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які документи необхідно мати суб’єкту господарювання (далі – СГ), що торгує продуктами харчування, щоб підтвердити їх належну якість.

Навіщо потрібно документально підтверджувати якість продуктів харчування?

Харчові продукти, як вітчизняного, так і іноземного виробництва, що реалізуються на території України, повинні бути безпечними для життя і здоров’я людей, відповідати вимогам українського законодавства з безпеки та окремим показникам якості харчових продуктів (п. 51 ст. 1, ч. 1 ст. 32 Закону від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», далі – Закон № 771; ч. 1 ст. 34 Закону від 01.12.05 р. № 3164-IV «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», далі – Закон № 3164).

Продавець зобов’язаний надати покупцеві (ст. 6 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», далі – Закон № 1023):

• продукцію належної якості та інформацію про неї;
• якщо покупець зажадає – документ, що підтверджує якість реалізовуваної продукції.

Якими документами підтверджується якість харчової продукції?

Документами, що підтверджують відповідність харчових продуктів вимогам українського законодавства, є:

1. Сертифікат відповідності (ст. 1 Закону від 17.05.01 р. № 2406-III «Про підтвердження відповідності», далі – Закон № 2406). В обов’язковому порядку сертифікат відповідності видається на види вітчизняної харчової продукції, що підлягають обов’язковій сертифікації. Такими є (розд. 12 Переліку, затвердженого наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28, далі – Перелік № 28):

• вина виноградні, плодові, шампанські та ігристі, інші напої брожені міцністю від 8,5 % об.;
• горілка, горілка особлива, лікеро-горілчані та інші алкогольні напої;
• коньяки, коньячні напої;
• спирт етиловий ректифікований з меляси, спирт етиловий ректифікований (крім використання в медичних цілях і фармацевтичної проми-словості).

Сертифікат відповідності видається виробникові продукції. У документах (наприклад, видаткових накладних), за якими ця продукція передається СГ, виробник зобов’язаний зазначити реєстраційні номери сертифікатів відповідності (абзац п’ятий ч. 1 ст. 13 Закону № 2406).

Не є обов’язковою сертифікація харчових продуктів вітчизняного виробництва, що реалізуються на території України (за винятком харчової продукції, зазначеної в Переліку № 28) (ч. 2 ст. 32 Закону № 771).

2. Міжнародний сертифікат і свідоцтво про визнання відповідності. Ці документи необхідно мати постачальнику на всю харчову продукцію, що ввозиться (імпортується) до України (п. 40 ст. 1, ч. 2 ст. 32 Закону № 771; ст. 1 Зако-ну № 2406).

3. Декларація про відповідність. Цим документом виробник зобов’язаний супроводжувати свою продукцію, якщо так установлено технічним регламентом на відповідний вид харчової продукції (ст. 1, 13 Закону № 2406).

Що таке технічний регламент? Це документ, який визначає характеристики харчових продуктів (це може бути закон України, нормативно-правовий акт КМУ, спільне або окреме рішення Європейської Комісії, Європейської Ради, Європейського Парламенту). Також цей документ може містити вимоги до термінології, позначень, упаковки, маркування або етикетування. У разі відсутності технічного регламенту, затвердженого законами України або актом КМУ, застосовується технічний регламент Європейського Союзу (далі – ЄС) (п. 84 ст. 1 Закону № 771, ст. 1 Зако-ну № 2406).

Оскільки відсутній технічний регламент на українські харчові продукти, затверджений законами України, нормативно-правовими актами КМУ або рішеннями законодавчих органів ЄС, у виробника немає обов’язку складати декларацію відповідності на свій товар. Тоді як же підтвердити якість харчової продукції?

Дуже просто. Згідно зі ст. 16 Закону № 2406 виробник має право скласти декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору зі споживачем.

Декларація про відповідність повинна містити такі відомості (ч. 2 ст. 32 Закону № 3164):

• визначення продукції (назва, номер партії, склад харчової продукції);
• сорт або категорію продукції;
• дату оформлення декларації, назву, адресу, статус і підпис виробника або його уповноваженого представника;
• назву, адресу та ідентифікаційний код у реєстрі призначеного органу з оцінки відповідності, який провів процедуру оцінки відповідності;
• назву та адресу об’єкта, де зберігається технічна документація з підтвердження відповідності.

4. Ветеринарні документи. До них згідно ст. 1, 32 Закону від 25.06.92 р. № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» відносяться:

• ветеринарне свідоцтво при переміщенні на території України;
• ветеринарна довідка, якщо продукція переміщується в рамках адміністративного району.
• Ветеринарні документи видаються на продукти, що підлягають ветеринарному контролю. Перелік таких продуктів наведено у додатку 1 до Тимчасового порядку, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 18.03.99 р. № 6 (далі – Тимчасовий поря-док № 6), а саме:
• жива риба і рибопродукти;
• раки, ракоподібні, жаби, молюски та інші гідробіонти;
• м’ясо і м’ясопродукти;
• молоко і молокопродукти;
• яйця, яєчний порошок, меланж, яєчна маса для переробки;
• тушки пернатої дичини;
• мед, бджолиний віск та інші продукти бджільництва;
• кров;
• тваринні жири;
• консерви, м’ясні, м’ясорослинні, рибні;
• сири;
• масло вершкове;
• маргарин;
• сухе, консервоване молоко і молокопродукти;
• продукти для дитячого харчування;
• ковбасні вироби;
• м’ясні концентрати;
• м’ясне, рибне, кров’яне і кісткове борошно;
• гриби.

Зверніть увагу! Часто необхідно мати декілька документів, що підтверджують якість продукції, наприклад:

• для алкогольних напоїв необхідні сертифікат відповідності, декларація про відповідність і висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
• для м’яса і м’ясних продуктів потрібна декларація про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи і ветеринарні документи.

Для зручності наведемо коротко інформацію в таблиці.

Продукти, на які треба отримати документ