Що не можна мити в посудомийці і чому: заборонені і дозволені види посуду

Чи можна мити судочки в посудомийці і як зрозуміти, який посуд краще туди не класти – дізнайтеся в матеріалі УНІАН.

Як зрозуміти, що посуд можна мити в посудомойке / depositphotos.com

Посудомийна машина – зручний помічник для кожної господині. Її використання може помітно полегшити життя, а може принести тільки проблеми і розчарування. Для того, щоб цього не сталося, УНІАН готовий розповісти, що можна мити в посудомийці, крім посуду, і які предмети кухонного начиння категорично заборонено туди класти.

Що не можна мити в посудомойке і чому – список

Існує цілий перелік предметів, які ні в якому разі не можна мити в посудомийці. Якщо ігнорувати заборони, то це призведе або до поломки техніки, або до псування тарілок і чашок.

Отже, в посудомийній машині категорично заборонено мити кухонне начиння з:

• дерева – обробні дошки, тарілки, ложки, лопатки та інші предмети можуть потріскатися і деформуватися, а також “лопнути” від високої температури;
• фарфору – унікальні малюнки на порцеляновому посуді з бабусиного сервізу з часом потьмяніють, але це не стосується сучасних порцелянових виробів;
• алюмінію – через миючі засоби і високу температуру на поверхні алюмінієвих приладів утворюється чорний наліт, від якого потім непросто позбутися;
• чавуна – миючі засоби для посудомийних машин провокують появу іржі на чавуні і зменшують міцність виробів;
• кришталю – крихкий матеріал може помутніти від агресивних миючих засобів, а механічний вплив посудомийки призведе до сколів і тріщин.

Настійно не рекомендується мити в посудомийці кухонні ножі – від цього вони втрачають свою гостроту, а самі вироби можуть пошкодити деталі посудомийної машини.

Виробники посудомийок попереджають, що якщо вам потрібно позбутися від гару або застарілого жиру , то краще робити це вручну, інакше фільтри кухонної техніки засмітяться.

Чайники, міксери, пароварки і будь-які інші електроприлади теж краще очищати руками, щоб не пошкодити дроти і електросхеми.

Чи можна мити деко в посудомийці і інші предмети

Крім заборонених предметів, УНІАН склав і перелік дозволених виробів, які можна відмінно відмити в посудомийці. До них відносяться:

• пластиковий посуд – контейнери для їжі, тарілки, ножі і виделки, склянки, обробні дошки і будь-які інші вироби з пластику;
• посуд з нержавіючої сталі – каструлі, сковорідки, сотейники, термоси, столові прилади та ін;
• посуд з кераміки – каструлі, чашки, тарілки та інші предмети залишаться цілими після посудомийки;
• скляний посуд – будь-які вироби зі скла не помутніють і будуть чистими, тільки краще розташовувати їх подалі від стінок посудомийної машини.

Також в посудомойке можна мити листи, соковижималки, силіконові, керамічні та скляні форми для випічки. Деякі господині навіть використовують посудомийну машину для очищення овочів і фруктів (звісно, без використання миючого засобу), а також прання кухонних губок, щіток і рушників.

У будь-якому випадку, ви можете самостійно визначити, чи можна ваш посуд мити в посудомийці – на зворотному боці виробу повинен бути розташований значок пектаграми.

Вас також можуть зацікавити новини:

Розкрито секрет ідеальної кухні: коли саме потрібно мити посуд і чому

Прибирання на кухні мало кому приносить задоволення, проте в цій рутинній процедурі багато хто бачить не тільки гігієнічний аспект, але і психологічний момент. Господині переконані, що вкрай важливо, коли саме ви миєте посуд.

Ідеальна кухня – це мрія будь-якої господині. Однак далеко не у всіх є час на регулярне підтримання чистоти на кухні. Багато господинь не знають як бути, якщо жінка працює з ранку до вечора і сил на прибирання вже просто не залишається.

Працюючі жінки не розуміють, що робити з посудом, на миття якого вже не залишається ні сил ні часу, і чому мами та бабусі в один голос повторюють прикмети, пов’язані із залишеним в раковині брудним посудом.

Давайте спробуємо розібратися разом в тому, коли потрібно мити посуд, чи можна залишати посуд в раковині на ніч і до яких наслідків це може привести.

Чим небезпечна брудний посуд

По-перше, брудний посуд – це ідеальне середовище для бактерій. По-друге, саме брудний посуд може стати причиною появи в будинку тарганів, мурах, мошок та інших комах, від яких потім буде вкрай складно позбутися.

Якщо згадати про те, з якою швидкістю розмножуються бактерії, стає абсолютно зрозуміло, чому не можна залишати посуд в раковині.

Якщо ви не до кінця розумієте, що буде, якщо не мити посуд і все ще замислюєтеся над тим, чи можна залишати брудний посуд на ніч, просто зважте всі “за” і “проти” миття посуду в той момент, коли у вас немає часу або ви занадто втомилися.

Чому не можна лягати спати з брудним посудом / фото depositphotos.com

Брудний посуд в раковині до ранку засохне і відмити його буде набагато складніше. На кухні з’явиться вкрай неприємний запах, позбутися якого буде досить складно.

Крім того, якщо у вас є кіт, брудний посуд в раковині може його зацікавити і вночі ви ризикуєте прокинутися від гуркоту.

Також давайте згадаємо про те, що кожному з нас хотілося б вживати їжу в чистій кухні і не бачити гору брудного посуду. Крім того, брудний посуд, залишений в раковині на ніч, має вкрай негативну енергетику і погано позначається на вашому настрої. Ви постійно будете пам’ятати про те, що на вас чекає прибирання, яке ви весь час відкладаєте.

Коли потрібно мити брудний посуд

Відповідь тут може бути тільки одна – відразу після прийому їжі. Бажано мити посуд відразу після того, як ви прибрали зі столу, не відкладаючи прибирання в довгий ящик. Чим швидше ви приберете на кухні, тим швидше зможете зайнятися своїми справами, але найголовніше – ви не будете постійно перебувати в полоні психологічного очікування майбутньої прибирання.

§ 3. Правила роботи в хімічному кабінеті. Лабораторний посуд і обладнання

Ви вже знаєте, що хімія — наука про речовини та їх перетворення. Учені-хіміки здійснюють різноманітні експерименти з речовинами в хімічних лабораторіях, використовують сучасне обладнання, складні прилади.

Уроки хімії відбуваються в хімічному кабінеті, оснащеному витяжною шафою (мал. 6). У ній виконують досліди, під час яких виділяються гази з різким, неприємним запахом.

Мал. 6. Витяжна шафа

Ви працюватимете з багатьма речовинами. Деякі з них можуть спричинити запаморочення, отруєння, опіки, а легкозаймисті — пожежу. Тому з такими речовинами треба поводитися дуже обережно, пам’ятати, де в хімічному кабінеті знаходяться аптечка і протипожежні засоби.

Кожному учневі потрібно знати правила роботи в хімічному кабінеті та їх дотримуватися.

Правила роботи в хімічному кабінеті

• 1. Під час виконання дослідів на вашому столі мають бути лише необхідні реактиви (речовини, розчини), обладнання, зошит, підручник і письмове приладдя.
• 2. Виконуйте дослід після того, як продумаєте послідовність своїх дій, дізнаєтесь про властивості речовин, які потрібно використати і добути.
• 3. За найменшого сумніву щодо реактивів, обладнання, послідовності та умов виконання досліду зверніться із запитаннями чи по допомогу до вчителя або лаборанта.
• 4. Зосередьтеся на виконанні кожного досліду, не відволікайтеся на сторонні справи й не відволікайте однокласників.
• 5. Дбайливо ставтеся до майна хімічного кабінету, ощадливо витрачайте речовини.
• 6. Забороняється виконувати досліди, не заплановані вчителем, змішувати будь-які речовини, зливати рідини на свій розсуд, змінювати умови експерименту.
• 7. Спостереження записуйте під час проведення досліду, а результат і висновки — після його завершення.
• 8. Після виконання дослідів приберіть робоче місце, витріть стіл ганчіркою насухо, помийте пробірки, інший посуд 1 і разом з обладнанням здайте вчителеві або лаборантові.
• 9. Залишки речовин після дослідів висипте чи вилийте в призначені для цього посудини. Деякі розчини можна виливати в раковину (про це скаже вчитель); рештки змийте проточною водою.

1 Мити скляний посуд, який щойно нагрівали, не можна, тому що гаряче скло тріскає при потраплянні на нього води.

Для того щоб успішно здійснювати хімічні експерименти, потрібно знати основні види лабораторного посуду та обладнання, а також уміти ними користуватися.

Лабораторний посуд. Більшість посуду для хімічних дослідів зроблено зі скла, решта — із порцеляни або пластмаси (мал. 7). Працюючи зі скляним посудом, треба пам’ятати, що він легко розбивається і може тріскати під час нагрівання. Порцеляновий посуд призначений для нагрівання, розтирання твердих речовин; він термостійкіший і міцніший за скляний.

Мал. 7. Лабораторний посуд

1 — піпетка; 2 — скляна пластинка (предметне скло); 3 — скляна паличка; 4 — скляна трубка; 5 — конічна колба; 6 — плоскодонна колба; 7 — хімічна склянка; 8 — мірний циліндр; 9 — кристалізатор; 10 — пляшка для зберігання рідин; 11 — лійка; 12 — порцелянова чашка; 13 — порцелянова ступка з товкачиком; 14 — крапельниця; 15 — банка для зберігання речовин; 16 — пробірка; 17 — порцелянова ложка

У хімічній лабораторії всі речовини та їхні розчини містяться в щільно закритих банках і пляшках. Їх відкривають тільки для того, щоб узяти необхідну порцію речовини або розчину, а потім закривають. Кришки і пробки кладуть на стіл зовнішньою поверхнею.

Відбір твердої речовини із банки здійснюють ложечкою або шпателем. Певний об’єм рідини відбирають піпеткою або за допомогою мірного циліндра.

Для подрібнення часточок твердої речовини використовують порцелянову ступку з товкачиком.

Випарювання розчинів, прожарювання твердих речовин здійснюють у порцелянових чашках. Якщо потрібно випарити воду із кількох крапель розчину, то це можна зробити на предметному склі.

Досліди в школі зазвичай виконують у пробірках. Вони виготовлені з тонкого скла, тому працювати з ними потрібно обережно. У пробірку поміщають стільки твердої речовини, щоб вона вкрила дно (0,5—1 г або не більше 1/4 чайної ложки), а рідини наливають 1—2 мл (це шар в 1—2 см).

Воду в пробірку краще наливати за допомогою промивалки — спеціальної пластмасової посудини (мал. 8, а). Для цього трубку промивалки спрямовують у пробірку і, не торкаючись трубкою внутрішніх стінок пробірки, стискують рукою пластмасову посудину (мал. 8, б).

Мал. 8. Промивалка (а) і користування нею (б)

Обладнання. У хімічному кабінеті є різне обладнання (мал. 9, 10, 11).

Мал. 9. Лабораторне обладнання

1 — тринога; 2 — металевий і порцеляновий шпателі; 3 — пінцет; 4 — пробіркотримач; 5 — металева ложка для спалювання речовин; 6 — штатив із пробірками

Мал. 10. Електронні терези

Для проведення дослідів часто використовують лабораторний штатив. Він призначений для закріплення пробірок, колб, порцелянових чашок. Це металевий стержень, закручений у підставку (мал. 11). Штатив укомплектовано муфтами, лапками, кільцями. Кожна муфта має два гвинти: один — для з’єднання її зі стержнем штатива, а другий — для закріплення в ній лапки або кільця.

Мал. 11. Лабораторний штатив

1 — підставка; 2 — стержень; 3 — муфта; 4 — кільце; 5 — лапка

Пробірку закріплюють у лапці ближче до отвору, а колбу — за шийку, причому так, щоб посудина з лапки не випадала і її можна було в ній переміщувати. Гвинт лапки закручують без надмірних зусиль, щоб не тріснуло скло.

Кільце слугує підставкою для порцелянової чашки чи колби, в якій нагрівають речовину або розчин.

У деяких дослідах користуються пробіркотримачем. Спочатку зсувають у ньому затискач у бік ручки, потім вставляють пробірку і, притримуючи її, переміщують затискач у протилежному напрямку.

Нагрівання під час хімічних дослідів здійснюють, використовуючи спиртівку, сухе пальне, газовий пальник або електронагрівач.

Спиртівка — скляна посудина певної форми, в яку через металеву трубку вставлено ґніт — смужку зі спеціальної тканини (мал. 12, а). Перед використанням у спиртівку наливають спирт (до половини об’єму) і вставляють трубку із ґнотом і закріпленим на ній диском. Потім до ґнота підносять запалений сірник. Щоб погасити полум’я, спиртівку накривають ковпачком (мал. 12, б), припиняючи доступ повітря до спирту, що горить. Дмухати на полум’я не можна.

Мал. 12. Пристрої для нагрівання: а — спиртівка; б — гасіння полум’я ковпачком; в — газовий пальник

Сухе пальне — це шматочки білої горючої речовини, схожі на цукор-рафінад або великі пігулки (мал. 13). Шматочок пального кладуть на термостійку підставку і підпалюють від сірника. Гасять сухе пальне, накриваючи його металевим ковпачком або порцеляновою чашкою.

Мал. 13. Сухе пальне

Газовий пальник (мал. 12, в) використовують у лабораторіях університетів, науково-дослідних установ, промислових підприємств. Це — металевий пристрій, який під’єднують до газової магістралі.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 1

Дослідження будови полум’я

Запаліть парафінову свічку.

Порівняйте за кольором нижню, середню і верхню частини полум’я. Яка частина полум’я найяскравіша?

Що відбувається з парафіном біля ґноту?

Внесіть у середню частину полум’я порцелянову чашку або шпатель. Що помічаєте на поверхні цього предмета?

Запишіть свої спостереження в зошит.

Полум’я не є однорідним — і за кольором, і за температурою, яка досягається в ньому (мал. 14). У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через це, а також унаслідок нестачі повітря горіння парафіну тут майже не відбувається.

Мал. 14. Будова полум’я

У середній частині полум’я температура вища. Частина речовин у ній згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі (ви їх помітили на порцеляновій чашці або шпателі), які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша.

Верхня частина полум’я має найвищу температуру. Тут усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.

Отже, під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.

ВИСНОВКИ

На уроках хімії під час дослідів учні повинні дотримуватися певних правил роботи.

Хімічний експеримент здійснюють з використанням спеціального посуду та обладнання.

11. Доберіть правильні закінчення речень (їх може бути декілька).

1) Досліди можна виконувати .

• а) тільки-но розпочався урок;
• б) після дозволу вчителя;
• в) лише ті, які описано в підручнику або вказані вчителем;
• г) ті, які хочеться зробити самому.

2) Після завершення дослідів необхідно .

• а) самому прибрати робоче місце;
• б) залишити всі речовини та обладнання на столі, щоб їх прибрав лаборант;
• в) залишки розчинів і речовин злити чи зсипати у спеціальні посудини;
• г) помити руки.

12. Назвіть посуд і обладнання, які використовують:

• а) для вимірювання об’єму рідини;
• б) для нагрівання речовини;
• в) для випарювання води з розчину.

13. Чому лабораторний штатив і деталі до нього виготовляють із металу, а не з пластмаси?

14. Що відбуватиметься при спробі використати промивалку, в якій кришка негерметично з’єднана з посудиною або трубкою?

15. У якому випадку рідина в колбі закипить швидше — коли полум’я охоплює всю посудину чи коли дно посудини перебуває у верхній частині полум’я? Відповідь обґрунтуйте.