§ 17 Селянська реформа 1861 р. Сільське господарство у пореформений період.

Які проблеми Російської імперії виявила Кримська війна?

Коли була скасована панщина на західноукраїнських землях?

Якими були особливості нової економічної моделі Півдня України?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни в життя селян привнесла селянська реформа 1861 року.

1. Маніфест 19 лютого 1861 р. та його реалізація.

До початку 60-х рр. XIX ст. у Росії діяло кріпосне право. Кріпосні відносини спричиняли низьку продуктивність сільського господарства, гальмували розвиток промисловості, торгівлі й товарних відносин на селі. Це призвело до економічного відставання Російської імперії від провідних держав світу, відтак і до її поразки у Кримській війні. Отже, кріпацтво негативно впливало на економічну та військову могутність імперії, її міжнародний престиж.

19 лютого 1861 р. імператор Олександр II проголосив Маніфест про скасування кріпосного права в Росії. Згідно з ним, селяни отримали особисту свободу і громадянські права: могли вільно розпоряджатися своїм майном, торгувати й займатися промислами, відкривати торгові, промислові, ремісничі заклади, брати шлюб без дозволу поміщика, самостійно вступати на службу або до навчальних закладів. Тепер селян можна було карати лише за вироком суду або згідно із законним розпорядженням урядової чи громадської влади.

Отриману відповідно до закону землю селяни повинні були викуповувати. Оскільки більшість із них цього не могла зробити, уряд погасив землевласникам 80% викупної суми за умови, що селяни сплачуватимуть її державі разом із відсотками. Термін сплати викупних платежів мав тривати до 49 років. До укладення викупної угоди селян переводили у стан тимчасовозобов’язаних, і вони якийсь час змушені були виконувати панщину й сплачувати оброк. У кожній губернії встановили норми землеволодіння для селян. Якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називалися відрізками. Звільнені кріпаки отримали право збиратися на сходи (збори) та утворювати органи сільського самоврядування. Також запроваджено посаду мирового посередника, який мав урегульовувати суперечки між поміщиками й звільненими від кріпацтва селянами, нагляд за органами місцевого самоврядування та здійснювати судовий розгляд дрібних справ.

1. Назвіть причини проведення аграрної реформи.

2. Коли і на яких умовах було скасовано кріпосне право в Російській імперії?

3. Чому аграрна реформа була суперечливою?

Сучасник про причини проведення селянської реформи. Олександр Кошелєв (поміщик):

«Стежачи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту. я прийшов до повного переконання в тому, що настав крайній термін до вжиття рішучих заходів до скасування кріпосного стану. По-перше, незадоволення селян поміщиками посилюється з кожним днем. Кількість справ про непослух, насилля проти поміщиків і вбивства цих останніх їх кріпосними людьми помножується. По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється зі зростаючою силою та відвертістю. таке сильне в народі, що за найменшої іскри, яка пущена знизу, пожежа може стати загальною. По-третє, збідніння поміщицьких селян помітно зростає. оброки дійшли до неймовірних розмірів. По-сьоме, удосконалення у галузі сільського господарства настійно потребують застосування в ньому вільної праці. По-восьме, успіхи заводської і фабричної промисловості потребують збільшення кількості вільних робітників. »

1. Які причини скасування кріпацтва перерахував сучасник подій?

Ознаки аграрної реформи 1861 р.

Імперське законодавство. Особливості реалізації Маніфесту 19 лютого 1861 р.:

— селяни здобули низку громадянських прав — особистих і майнових;

— поміщики втратили будь-які права на селян;

— селяни отримали право укладати угоди як з приватними особами, так і з державними установами, займатися торгівлею та промисловістю, володіти рухомим і нерухомим майном, самостійно виступати в суді у різних справах — цивільних та кримінальних;

— селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, вступати до навчальних закладів;

— ставши вільними, селяни залишалися «нижчим станом»;

— селяни сплачували подушний податок до 1866 року;

— селяни продовжували відбувати рекрутчину (25 років);

— до 1904 р. до селян застосовували тілесні покарання;

— селяни не отримали вільного доступу до пасовищ, лук та лісів;

— якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називали відрізками;

— протягом дев’яти років після оголошення реформи не можна було відмовитися від наділу, а значить, залишити село.

Історія в цифрах

Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній

Сума викупних платежів за 49 років (млн крб.)

У скільки разів викуп перевищував ринкову ціну землі

МАНІФЕСТ 19 ЛЮТОГО 1861

– акт рос. імп. Олександра II про скасування кріпосного права в Росії, підписаний 19.ІІ (3.ІІІ) 1861 і опубл. 5(17).III 1861. Передував обнародуванню осн. законод. актів, які регулювали проведення селянської реформи 1861. За маніфестом селяни отримували особисту свободу (повні права вільних сільс. обивателів). Коротко йшлося про осн. умови звільнення селян від кріпосної залежності, які докладніше викладалися в наст, законод. актах (8 Положеннях та 9 Дод. правилах). У док-ті проголошувалося, що селяни впродовж 2 років повинні були відробляти ті самі повинності (панщину та оброк), що й при кріпосному праві. Поміщики мали наглядати за порядком в їхніх маєтках, користуючись при цьому правом власного суду та покарань до створення волосних судів. Щоб стати власником свого наділу, селянин повинен був викупити його. Маніфест передбачав відкриття впродовж 2 років у кожній з 45 губерній, на які була поширена дія законів 19.ІІ 1861, губернських в селянських справах присутствій, запровадження інституту мирових посередників, на яких покладався розгляд спорів між селянами та поміщиками, здійснення реформи 1861 на місцях, організація сел. громад, самоврядування, складання статут, грамот, які фіксували розмір наділу, що відводився селянам, а також види та норми повинностей за цей наділ. В. А. Чєхович.