Раби доглядали за дітьми, працювали секретарями, писарями, кур'єрами, катами та поліцейськими. Греки вважали, що поділ людей на рабів і вільних закладено в самій природі людини, а тому рабство має існувати завжди. Основними джерелами поповнення рабів були війни, работоргівля, піратство.
той, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, вчинки і т. ін.
Раб не мав жодний власний маєток, працював знаряддям праці землевласника, але за те був з прибутку землевласника утримуваний. Кріпак мусів працювати на землевласника своїм власним знаряддям праці, а про своє харчування і житло мусів потурбуватися сам у вільний від панщини час.
РАБ, а, ч. 1. У рабовласницькому суспільстві – представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала у повній власності свого володаря – рабовласника. Раби були першим в історії пригнобленим класом.
Холопи — назва невільних людей у Русі, вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи — населення, що перебувало у повній власності князя.
рабъ походить від псл. *orbъ «раб; сирота, дитина» (первісно «сирота або чужа дитина, яка виконує найбільш трудомістку домашню роботу»). Через рос. посередництво закріпилося в новожитній українській мові.
Разом з тим, у IV столітті до н. е. у Римі був прийнятий закон Петелія, котрий забороняв обертати на рабство римських громадян — віднині рабами могли бути лише іноземці, і лише в особливих …