Апо́столи (грец. αποδτολοζ — посланець) — у християнстві — учні Ісуса Христа, які утворили першу громаду, проповідували Слово Боже і заснували Церкву.
Одним з найбільш значущих його послань є Послання до римлян, написане у 58 році в Коринфі і адресований християнській громаді Риму. Апостол Павло став ревним проповідником Євангелія в Палестині, Греції, Малій Азії, Італії та інших регіонах античного світу.
Стабільну версію було перевірено 12 жовтня 2021. Дванадцять апостолів (грец. απόστολος — «посол, посланник») — дванадцять найближчих учнів Ісуса Христа (не слід плутати з апостолами від 70-ти).
Апо́стол (грец. απόστολος, «посланець») — у Новому Заповіті звання дванадцяти найближчих послідовників, учнів Ісуса Христа. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства.
Симон (пізніше Петро) був старшим братом Андрія Первозваного, який і привів його до Ісуса. Був сином Йони з Віфсаїди (Ів. 1:44), одружений, мав дітей, займався рибальством, проживав у Капернаумі.
12 апостолів — що про них відомо До списку дванадцяти апостолів входили: Петро та його брат Андрій, Іоанн Богослов з братом Яковом, Левій, Варфоломій, Матвій з братом Яковом Алфєєвим, Фаддей, Фома, Симон та Іуда Іскаріот. Останнього, після того, як він зрадив Ісуса Христа, замінив апостол Матвій.
12 АпостолівАпостоли від сімдесятиАпостол (книга)ЄвангелістиРівноапо́стольний — лик православних святих, що особливо прославилися проповідуванням Євангелія й наверненням народів у християнську віру