Хлоридна кислота, яка входить до його складу, активує фермент шлункового соку — пепсин, викликає набухання і денатурацію (руйнування) білків і сприяє подальшому їх розщепленню до амінокислот. У процесі травлення їжі стінки шлунка повільно скорочуються (перистальтика шлунка), перемішуючи їжу зі шлунковим соком.
Фермент пепсин (що утворюється під дією соляної кислоти, з пепсиногену, який виділяється головними клітинами шлунка) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока).
Основним ферментом шлункового соку є пепсин. Він розщеплює молекули білка на простіші молекули, утворені з декількох амінокислот. Фермент ліпаза розщеплює емульговані (подрібнені на краплинки) жири (наприклад, жири молока).
У ротовій порожнині відбувається первинне розщеплення вуглеводів, а в шлунку – розщеплення білків пепсином. Емульгування жирів відбувається в порожнині дванадцятипалої кишки, а формування калових мас – у товстому кишківнику.
Головний фермент шлунка — пепсин, він розкладає білки на пептиди. Крім нього, у шлунку також є фермент желатиназ, що розщеплює колаген та желатин, що містяться в м'ясі.
Шлунок (gaster) Розташований у лівій частині черевної порожнини під діафрагмою; об'єм у дорослої людини – близько 2 л, може збільшуватися до 5 л; стінка складається із: серозної оболонки, трьох шарів непосмугованих м'язів, підслизової та слизової оболонок.
Основна особливість шлункового соку здорових людей — відсутність патологічних компонентів, нетипових домішок, залишків з’їденої їжі. Дуже важливо оцінити ступінь секреторною і евакуаторної функції шлунка. Серед основних домішок, …