Реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції).
Реанімацію проводять тоді, коли відсутнє дихання і припинилась серцева діяльність чи ці функції пригнічені настільки, що практично і дихання і кровообіг не забезпечують потреб організму. Будь-яка критична ситуація, що закінчується раптовою смертю є показанням до негайної реанімації.
Під час дефібриляції ніхто з учасників реанімації не повинен торкатися хворого і/або ліжка! Після відновлення самостійного кровообігу розпочинається третя стадія проведення СЛР – тривала підтримка життя. Серцево-легенева реанімація повинна тривати не менше 30–40 хвилин.
При проведенні реанімаційних заходів однією людиною послідовно чергують 5 натиснень на грудину з 2 вдиханнями в легені. Якщо реанімаційні заходи проводять дві особи, одна з них здійснює масаж серця, інша — ШВЛ, періодично змінюючись.
Тому будь-які ознаки того, що людина не дихає – тривожний сигнал про те, що реанімаційні заходи потрібно починати негайно. Штучний запуск повітря в легені потерпілого дає можливість рефлекторно запустити власне дихання або підтримати діяльність органів дихання.
Всі спроби відновлення життєво важливих процесів людини завершуються в наступних випадках: 1. Проведення реанімації протягом 30 хвилин не дало результатів (10 хвилин, якщо мова йде про новонароджених). 2. Зафіксована біологічна смерть. Крім того, необхідно знати, що …