Билина – жанр російського фольклору, героїко-патріотичні сказання про богатирів та історичні події Київської Русі (IX-XII ст.). У билинах відтворюється світ Київської Русі, зображується життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород. (соціально-побутові).
Били́ни (стари́ни, ста́ринки) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром.
Билини — це героїчні пісні східних слов'ян, у яких йдеться про богатирів і героїв та їхні подвиги. Створювалися билини упродовж IX—XIV століть. Термін «билина» ввів у фольклористику російський збирач і видавець фольклору П. Сахаров у 1839 році.
Билини, або Старини Передавались із покоління в покоління усно, виконувались у давнину під музичний акомпанемент, пізніше речитативом (наспівною розповіддю) без музичного супроводу. Збереглися головним чином у північних районах Росії.
Героями київських і чернігівських билин виступають богатирі Ілля Муромець, Добриня, Альоша Попович, боярин Ставр. Героями новгородського циклу є Василь Буслаев, Садко та ін.
Ілля з Мурома-Чоботько Місце народження преподобного богатиря Іллі з Мурома-Чоботька достеменно невідоме. Припускають що це місто Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області Україна).
У билинах виділяють кілька циклів: багатий міфологічними мотивами дохристиянський (про богатирів Микулу Селяниновича, Святогора, Вольгу Всеславича, які відображають мотиви переказів про київських князів Олега й Ольгу ); київський (з центральним образом князя …