Ім’я Дмитро, Діма — характеристика, значення, доля

Ім’я Дмитро має грецьке коріння, що означає землероб, плід землі. Відомо його походження на Русі після прийняття християнства, поширення воно отримало і серед католиків. Цим ім’ям називали своїх синів князі і царі, і в даний час воно не втрачає своєї популярності. Тому у цій статті ми розповімо, що означає ім’я Дмитро.

Коротка характеристика імені

Це енергетично сильне ім’я, протегує чоловікам великомученик Дмитро Солунський, іменини 8 листопада. День пам’яті Дмитра Донського 1 червня, відомий полководець також зарахований до лику святих. При хрещенні хлопчик отримує ім’я Димитрій. Ласкаво малюків називають Діма, Дімочка, Дімуля, Дімка, Дімон, Дімушка, Дімуся, Мітя, Мітенька, Мітюша, Мітюня, Мітяй.

Число удачі для Дімочки – 7, воно несе йому яскраве і динамічне життя. Камінь-талісман – опал і лазурит. Опал володіє магічними властивостями, символізує надійну дружбу. Чорний камінь приносить удачу і щастя власникові, рятує від нервових хвороб і розладів. Лазурит допомагає втілювати задумане в життя, очищає ауру, приносить у відносини пристрасть. Позбавляє від негативних думок і тривоги.
Сприятливі кольори для Дмитра синій і червоний, стихія – земля, а планета-покровитель – Сатурн і Плутон. Ім’я подарує людині позитивні якості, якщо їм названий хлопчик, народжений під знаком скорпіона.

Тотемні тварини – тигр і морж. Тигр символізує силу і успіх, справедливість і безстрашність. Він стрімко захищає своїх від ворогів. Але в азіатських країнах йому приписують такі якості, як кровожерливість, агресію, зло. Морж дозволяє осягнути таїнство буття, знайти своє місце в житті.

Приносять удачу Дімі в’яз, хризантема і горобина. В’яз уособлює гідність, опору, силу, а також скромність і невибагливість в життя. Горобина дарує людині скромність, вона захищає сім’ю від бідності, береже стосунки. Хризантема – символ любові і печалі. У Китаї цю квітку дозволено носити тільки членам імператорської сім’ї, як уособлення гідності, влади, високого становища.

Дмитрику підійдуть прикраси з срібла, вони дозволяють досягти гармонії з самим собою, дарують красномовство і наділяють божественною мудрістю. Цей метал захищає власника від негативних проявів.

Значення імені Дмитро, Діма

Значення імені Дмитро змінюється в залежності від пори року народження. Народжений взимку, чоловік дуже амбітний, володіє лідерськими якостями, прагне проявити себе з кращого боку в усіх відношеннях.

Весна дарує впертість і непередбачуваність, Діма весняний вічно знаходиться в пошуку кращого.

Емоційність і запальність – відмінні риси характеру Дмитра, народженого влітку. Він погано контролює пориви, і часто це дуже заважає йому в житті і любові.

Осінь приносить в характер спокій і практичність. Такі люди легко заробляють великі гроші, і так само легко їх витрачають.

Характер

За характером Дмитро холерик, дуже імпульсивний і замкнутий. Часто керується емоціями, не відрізняється тактом і дипломатичністю, любить рубати з плеча. Прямолінійність заважає побудові рівних відносин, як в сім’ї, так і на роботі. Інтуїція розвинена добре, він керується в прийнятті рішень своїми почуттями.

Не сприймає брехню і лицемірство, з друзями щедрий і чуйний. Вірить у свої ідеали, не любить конфлікти, і всіма силами намагається їх уникати.

Має відмінне почуття гумору, що дозволяє йому згладжувати гострі кути у відносинах. Зла довго не пам’ятає, швидко відходить. Любить бути в центрі уваги, водночас не відкриває своїх почуттів.

Доля

Багато в чому доля Дмитра залежить від того, яким ім’ям його частіше називають. Діма, Дмитро завжди прагнуть досягти своїх цілей, і у нього це добре виходить.

Вони не кар’єристи, але фортуна прихильна до власників цього імені, тому серед Дмитрієв дуже багато керівників.

Ім’я Мітя більш спокійне, маленький Мітяй схильний до стресів і меланхолії. Дорослішаючи, стає залежним від громадської думки, тому не здатний на серйозні вчинки. Він легко піддається тиску. Вирішують, як називати дитину на ім’я Дмитро, батьки і оточення.

Любов

У відносинах Діма не відрізняється рішучістю, він повинен бути впевнений, що почуття взаємні. Невизначеність робить його слабким, вибиває з колії. Характер ревнивий, може знайти навіть незначний привід, щоб розірвати стосунки. Одружитися рано не поспішає, він повинен бути впевнений у своїй обраниці.

До сім’ї відноситься трепетно, дуже прив’язаний до дітей, проводить з ними вільний час. Навіть після розлучення бере участь у їхньому житті. Але дружині Дмитра доводиться нелегко, він як маленька дитина впертий і примхливий, вимагає уваги та участі. Почуття проявляє скупо, егоїстичний.

Якщо Діма не навчиться йти на компроміс і не стане більш відкритим у прояві почуттів, рано чи пізно шлюб розпадеться. Сприяє цьому ревнощі чоловіка і вибуховий характер.

Хороша сумісність у Мітеньки з жінками на ім’я Анна, Наталя, Олена, Любов, Марина, Олеся, Яна. Шлюб з представницями прекрасної статі на ім’я Катерина, Софія, Христина, Поліна, Юлія, Жанна обіцяє бути недовгим.

Кар’єра

Діма по натурі природжений технар. Він швидше вибере професію, пов’язану з комп’ютерами та іншою технікою, і досягне в цій сфері багато чого.

Живий аналітичний розум дозволить стати Дмитрику відмінним програмістом, інженером, винахідником. Ніколи не вплутується в сумнівні справи, але іноді емоційність бере гору над розсудливістю, що може погано закінчитися.

Вміє Діма працювати з людьми, з нього вийде прекрасний керівник, живий, дисциплінований, старанний і працьовитий. Він здатний чітко і грамотно розподілити обов’язки і позначити фронт роботи. Раціональне мислення і вміння пристосовуватися допоможуть йому легко орієнтуватися в складних ситуаціях.

Може відмінно проявити себе в творчій роботі. Дмитро–гравець командний, він вважає за краще діяти спільно. Має ділову хватку, але в бізнесі успіх його чекає лише в тому випадку, якщо він навчиться контролювати свої емоції і діяти самостійно. Оскільки покладатися на інших в бізнесі-не завжди вірне рішення. Його чекає успіх в медицині, юриспруденції, спорті, в політиці.

Дифамація і відшкодування збитку

Одним з основних видів відповідальності за помилки в роботі журналіста є цивільно-правова відповідальність у вигляді компенсації заподіяної моральної та майнової (матеріальної) шкоди. Причому найчастіше така відповідальність настає через поширення недостовірної інформації або інформації з обмеженим доступом, що завдає шкоди честі, гідності й діловій репутації особи (дифамації).

Частина четверта статті 32 Конституції України визначає, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на компенсацію матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Судова практика з питання компенсації моральної шкоди за дифамацію є досить багатою, і концептуальні підходи, які застосовуються судовими органами під час розгляду таких справ, переважно залишаються незмінними. Зокрема, ці підходи й принципи викладено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” . З розвитком мережі Інтернет у судів виникли додаткові питання, зокрема щодо особи, яка має відповідати в разі поширення недостовірної інформації в мережі. Проте суди вже напрацювали практику і щодо цього. Постанова Пленуму Верховного Суду від 27.02.2009 № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” визначає, окрім іншого, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту. Деякі моменти щодо достовірності інформації в інтернеті були мною розкриті в матеріалі на сайті ІМІ “Інтернет-ЗМІ і відповідальність за достовірність інформації” . Проте охопити всі аспекти цієї великої і складної теми в одному матеріалі неможливо.

Отже, журналіста і засіб масової інформації, у якому він працює, можуть притягнути до цивільно-правової відповідальності й примусити відшкодувати завданий збиток у таких випадках:

• Поширення недостовірної і неправдивої інформації, тобто матеріалів і повідомлень про факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але інформація про них не відповідає дійсності через неповноту або перекрученість.
• Поширення правдивої інформації, але з обмеженим доступом, зокрема інформації про приватне життя людини, інформації про персональні дані особи тощо.

Вимога компенсації може стосуватися матеріальної (майнової) шкоди, заподіяних збитків або ж немайнової, моральної шкоди.

Матеріальною, майновою шкодою або збитками, відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, є :

“1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)”.

Відповідно, особа, яка вважає, що їй завдали матеріальної шкоди через поширення недостовірної інформації або інформації з обмеженим доступом, має в суді довести наявність такої шкоди і її розмір. Наприклад, якщо внаслідок поширення недостовірної інформації було зірвано підписання контракту, розміром матеріальної шкоди може бути дохід, який мав бути отриманий від виконання контракту.

Моральну шкоду частина друга статті 23 Цивільного кодексу України визначає так:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи”.

Водночас розмір грошової компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

В Україні не існує офіційних і затверджених відповідними компетентними органами методів і методологій визначення розміру моральної шкоди. Ті розробки, що часом трапляються в мережі Інтернет, є особистими напрацюваннями окремих адвокатів та адвокатських об’єднань і не є джерелами права для суду, не враховуються судами як докази та обґрунтування позовних вимог. Хоча такі методології можуть використовуватися в ролі допоміжного засобу під час визначення розміру моральної шкоди.

Отже, у разі поширення недостовірної інформації або інформації з обмеженим доступом, що принижує честь, гідність, ділову репутацію особи, на визначення розміру моральної шкоди впливатимуть такі фактори:

1. Наскільки поширена інформація принижує честь і гідність особи, підриває її репутацію. Наприклад, неправдиве повідомлення про скоєння злочину особою (без вироку, який набрав законної сили) завдає більшої шкоди, ніж звичайна негативна інформація про особу.
2. Чи робив журналіст перевірку інформації, яку поширював, чи знав або мав би знати про її недостовірність або обмеженість доступу. Наприклад, якщо він перевіряв отриману інформацію, а тому мав обґрунтовані переконання в її правдивості, – відповідно до частини шостої статті 17 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі встановлення судом, що журналіст діяв сумлінно та здійснював її перевірку.
3. Яка аудиторія могла побачити оприлюднену інформацію? Рівень заподіяної шкоди залежить від кількості осіб, які могли бачити поширювану інформацію, а також від кола осіб. Зокрема, на розмір впливає – чи могли бачити поширювану інформацію ті, хто в той чи інший спосіб впливає на особу, щодо якої була поширена інформація (роботодавці, близькі родичі тощо).
4. Який статус особи, стосовно якої була поширена інформація. Наприклад, відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд має право призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності наміру журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд має право відмовити в компенсації моральної шкоди. Також частиною другою статті 31 Закону України “Про інформацію” передбачено, що суб’єкти владних повноважень як позивачі в справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати компенсації моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Під час визначення розміру компенсації моральної шкоди українськими судами враховуються також принципи, встановлені судовою практикою Європейського суду з прав людини, – на підставі Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” . Зокрема, перелік цих принципів міститься в рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Ляшко проти України” :

“41. Суд іще раз наводить такі основоположні принципи в цій сфері:

(a) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до “інформації” чи “ідей”, які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе “демократичне суспільство”. Як передбачено в статті 10, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитися, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (cf., Jersild v. Denemark, рішення від 23 вересня 1994, Series A no. 298, р. 23, п. 31; Janowski v. Poland [GC], no. 25716/94, п. ЗО, ECHR 1999-I; Nilsen and Johnen v. Norway [GC], no. 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VIII; and Fuentes Bobo v. Spain, no. 39293/98, п. 43, 29 лютого 2000).

(b) Преса відіграє важливу роль у демократичному суспільстві. Хоча вона не має переступати певних меж, зокрема щодо захисту репутації та прав інших, а також розголошення конфіденційної інформації, обов’язком преси, проте, є поширення інформації та ідей у спосіб, сумісний із її обов’язком і відповідальністю, щодо всіх питань, що становлять громадський інтерес, включно з питаннями правосуддя (див. De Haes and Gijsels v. Belgium, рішення від 24 лютого 1997, Reports 1997-I, рр. 233-34, п. 37 та, mutatis mutandis, Cumpana and Mazare v. Romania [GC], no. 33348/96, пп. 92-110, ECHR 2004-. ). Це не тільки завдання преси – поширювати подібну інформацію та ідеї: суспільство також має право отримувати їх. Інакше чи здатна була б преса відігравати цю життєво важливу роль “вартового пса демократії” (див. Thorgeir Thorgeirson v. Iceland, рішення від 25 червня 1992, Series A no. 239, р. 27, п. 63). Стаття 10 захищає не тільки ідеї як такі або висловлену інформацію, а також форму, в якій їх подано (див. Oberschlick v. Austria (no. 1), рішення від 23 травня 1991, Series A no. 204, р. 25, п. 57). Свобода журналістських висловлювань також припускає певний ступінь перебільшення чи навіть провокації (див. Prager and Oberschlick v. Austria, рішення від 26 квітня 1995, Series A no. 313, р. 19, п. 38, and Thoma v. Luxemburg, no. 38432/97, пп. 45 та 46, ECHR 2001-III).

(с) Свобода преси надає громадськості один з найкращих засобів отримання інформації та формування ідей і ставлення до політичних лідерів. Загальніше свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію (995_004). Межі припустимої критики, відповідно, ширші, коли йдеться про політика, ніж коли йдеться про пересічного громадянина. На відміну від останнього, кожне слово та дія першого неминуче та свідомо стають об’єктом ретельного вивчення з боку журналістів та громадськості, і, отже, він повинен виявляти вищий ступінь толерантності (див. Lingens v. Austria, рішення від 8 липня 1986, Series A no. 103, п. 42).

(d) Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про державного службовця, що виконує свої повноваження, ніж коли йдеться про фізичних осіб. Проте не можна стверджувати, що державні службовці свідомо ретельно обстежують кожне своє слово чи дію тією самою мірою, як це роблять політики, і, отже, до них повинні застосовуватись ті самі механізми, що й до останніх, коли йдеться про критику їхньої діяльності. Державні службовці повинні користуватися громадською довірою в умовах, позбавлених надзвичайного занепокоєння, що зробить вдалим виконання ними своїх завдань. Отже, може постати необхідність у їхньому захисті від образливих словесних нападок під час виконання ними своїх обов’язків (див. Janowski, процитоване вище, п. 33, and Nikula v. Finland, no. 31611/96, п. 48, ECHR 2002-II).

(e) Навіть більше, має бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. Тоді як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не може бути доведена. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (див. Lingens, cited above, р. 28, п. 46).

(f) Природа та суворість покарання також є факторами, які слід брати до уваги під час визначення пропорційності втручання (cf, Ceylan v. Turkey [GC], no. 23556/94, п. 37, ECHR 1999-IV та Tammer v. Estonia, no. 41205/98, п. 69, ECHR 2001-I). Навіть більше, домінантна позиція, яку посідає Уряд, змушує його зваженіше вдаватися до кримінальних проваджень, зокрема в тих випадках, коли є змога вдатися до інших засобів у відповідь на невиправдані нападки чи критику його противників чи ЗМІ. Однак вжиття на власний розсуд заходів, навіть кримінальних за природою, що покликані належним чином (але не надмірно) реагувати на дифамаційні звинувачення, що позбавлені підстав чи несумлінно сформульовані, залишається правом органів влади відповідної держави як гарантів громадського порядку (див. Castells v. Spain, рішення від 23 квітня 1992, Series A no. 236, п. 46)”.

Щодо поширення інформації з обмеженим доступом стосовно особи існує один виняток, який звільняє журналіста та засіб масової інформації від відповідальності, – це суспільна важливість інформації. Стаття 29 Закону України “Про інформацію” визначає:

“Стаття 29. Поширення суспільно необхідної інформації

1. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
2. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо”.

Також законодавство України звільняє від відповідальності за висловлювання оціночних суджень, якщо тільки такі судження не є образою, висловленою в брутальній і принизливій формі. Частинами першою і другою статті 30 Закону України “Про інформацію” передбачено:

“1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

1. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та в такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов’язок відшкодувати завдану моральну шкоду”.

Тож підбиваючи підсумок, можна зазначити, що для убезпечення журналіста і засобу масової інформації від позовів про компенсацію моральної шкоди за поширення недостовірної інформації або інформації з обмеженим доступом, варто ретельно перевіряти інформацію, зокрема використовуючи декілька різних джерел, мати докази її отримання і не поширювати персональних даних про особу.

Кожний конкретний випадок може вимагати окремої правової оцінки. Нагадуємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія. Журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин можуть звертатися з питаннями за телефоном 050-44-77-063 або електронною поштою [email protected]. Консультації надають досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров.

Матеріал підготовлено в межах проєкту з безпеки для журналістів Jmama

Значення імені Дмитро (Діма)

Ви знайдете для себе корисну інформацію про значення імені Дмитро, як тлумачити, історичні факти і звідки походить ім’я Дмитро (Діма).

1. Значення імені Дмитро
2. Скорочена форма
3. Історія появи і значення імені Дмитро
4. По Батькові Дмитра
5. Іменини і покровителі Дмитра
6. Позитивні сторони Дмитра
7. Негативні сторони Дмитра
8. Особливості характеру Дмитра
9. Сумісність імені Дмитро з жіночими іменами
10. Сім’я і Любов Дмитра
11. Професія Дмитра
12. Здоров’я
13. Кар’єра Дмитра
14. Великі Дмитрії в історії

Значення імені Дмитро

Ім’я Дмитра розтлумачується як «службовець богині родючості Деметри» або ж «залежить від матері». Ось що означає ім’я Дмитро.

Скорочена форма

Митя, Діма, Діма, Димас, Митяй, Митек, Дімочка, Димуля.

Історія появи і значення імені Дмитро

Що означає ім’я Дмитро? Його семантика своїми коріннями йде в Давню Грецію. Дослівно воно перекладається як «службовець Деметри». Деметра – це богиня родючості і землеробства. Також деякі філологи на питання «Що означає ім’я Дмитро» відповідають «близький до матері». Причина проста: «Метер» з давньогрецької перекладається як «мати».

По Батькові Дмитра

Іменини і покровителі Дмитра

Ім’я Дмитро займає важливу частину в церковному календарі: іменини Діми можуть справляти у всі місяці крім березня і грудня.

4 січня – Кірану, ієромонах.

19 лютого – Різдвяний, мученик.

10 листопада – Ростовський, єпископ.

Позитивні сторони Дмитра

Значення імені Дмитро іноді тлумачиться як «рідна людина», і тому він легко вписується в будь-яку компанію. Оточуючі відчувають світло, позитив і затишок, який він дарує, а тому відмінно приймають цього компанійського чоловіка. Він здатний на вигадки і пригоди. Діма – веселий, вольовий, дотепний і привабливий. Якщо Мітя поставить собі чітку мету, він обов’язково її досягне.

Негативні сторони Дмитра

Що означає ім’я Дмитро? «Який належить матері». Він сильно прив’язаний до мами і іноді здається «маминим синочком». Та й в цілому: опинившись поруч з жінкою, Діма може стати залежним від неї. Йому важко ігнорувати людей, до яких він відчуває неприязнь: Митя не може не відпустити якийсь в’їдливий коментар. Іноді чоловік з таким ім’ям здатний бути занадто жорстоким і грубим. Він досить егоїстичний, не може вислухати співрозмовника і постійно норовить перебити.

Особливості характеру Дмитра

Значення імені Дмитро можна тлумачити на основі рис його характеру. Він має велику пристрасть до розмов. Часто базікає не по справі, але при цьому може сказати важливі і потрібні речі. Він вміє викривати свої думки в слова і абсолютно точно помічати деталі. Діма, який направив балакучість в потрібне русло, може досягти великих успіхів у роботі та людських взаєминах. На підставі того, що означає ім’я Дмитро, можна зробити висновок, що він сильно залежить від сім’ї. Однак це не зовсім вірно: в його житті може трапитися не один шлюб. Діма не терпить сімейної рутини, а тому часто розбавляє її подорожами, виходами у світ і зустрічами з цікавими людьми.

Значення імені Дмитро зобов’язує його до особливого ставлення з жінками. І правда: Діма вміє спілкуватися з протилежною статтю. Дами очаровуються його почуттям гумору, вмінням розповідати історії і доглядати за дівчатами. Дмитрик любить увагу жінок і рідко коли скупиться на компліменти. Однак він не дуже любить брати на себе зобов’язання, і в більшості випадків чоловік з таким ім’ям обмежується легким фліртом.

До всього іншого, Діма володіє чудовою фантазією, яка супроводжує його протягом усього життя. Він часто щось вигадує і присвячує оточуючих у свої ідеї. Коли вигадки Міті не приймають, він злиться. У стресових ситуаціях значення імені Дмитро може трактуватися як «ображений». В таких випадках він стає злим, уїдливим і грубим.

Діма любить заробляти так само, як обожнює витрачати гроші. Йому ніщо не стоїть в один день вирішити махнути в далеку країну або купити машину, якщо дозволяють кошти. А що буде далі, його не надто хвилює: проблеми Мітяй вирішує по мірі надходження. На щастя, в питанні ризику йому найчастіше щастить.

Сумісність імені Дмитро з жіночими іменами

Що означає ім’я Дмитро, ми вже з’ясували. Тепер дізнаємося, яким чином це впливає на його взаємодія з протилежною статтю. У Діми добре складаються стосунки з дівчатами, які носять такі імена: Єлизавета, Тетяна, Олена, Аліса, Ангеліна, Софія, Дарина. Буде важко знайти точки дотику з Аллою, Анастасією, Нікою, Маргаритою, Яною.

Сім’я і Любов Дмитра

Дмитрик любить жінок і досить швидко знаходить до них підхід. При цьому він так само стрімко до них прив’язується: близькість до «матері» з дитинства змушує його шукати по життю «матусю». І незважаючи на деяку інфантильність, Діма проявляє себе як чудовий батько. Він прагне урізноманітнити життя своїх дітей, а тому часто балує їх подарунками, возить в подорожі і в цілому проводить багато часу з ними.

Він дуже влюбливий: пристрасть спалахує миттєво! Однак вона може різко згаснути, якщо дама серця віддасться йому дуже легко. Діма – справжній самець, і йому важливо поборотися за жінку.

Професія Дмитра

Митя не терпить рутини. Він, як особистість творча і креативна, вибирає сферу, яка не передбачає животіння в офісі. І незважаючи на те, що означає ім’я Дмитро «подібний до мами», у робочих справах він не терпить жіночої переваги. Значення імені Дмитро не зобов’язує його підкорятися дамам: він часто сам любить керувати.

Здоров’я

Мітя дуже активний з самого дитинства, а це призводить до дрібних травм, саден і ранок. Однак Діма везучий: всі дитячі болячки у неї швидко заживають. Виростаючи, чоловік, на жаль, може втратити пильність. Пам’ятаючи про те, як його минуть всі хвороби, він часто ігнорує лікарів. Це може спричинити неприємні наслідки.

Кар’єра Дмитра

Якщо Мітя займається справою, яка йому подобається, він повністю реалізує себе в ньому. Ми пам’ятаємо, що означає ім’я Дмитро: «службовець богині родючості». А сам Діма «родючий» і продуктивний тільки в роботі, яка дозволяє проявити креативність.

Великі Дмитрії в історії

Ростовський (єпископ), Дяченко (архітектор), Загул (поет), Яворницький (історик), Шостакович (композитор), Хворостовський (оперний співак), Нагієв (шоумен) та інші.