Під гнучкістю розуміють морфо-функціональні властивості опорно-рухового апарату, які визначають ступінь рухомості його ланок. Іншими словами, гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою. Розрізняють активну і пасивну гнучкість.
Стабільну версію було перевірено 24 листопада 2018. Гнучкість — це абсолютний діапазон рухів у суглобі чи декількох суглобах, що досягається в динамічних чи статичних умовах під дією зусиль м'язів чи зовнішніх силових впливів. Гнучкість є однією з п'яти основних фізичних якостей людини.
Гнучкість, як рухова якість людини – це її здатність виконувати рухи в суглобах з великою амплітудою.
Показником гнучкості є максимальна амплітуда рухів. Її, зазвичай, подають у кутових чи лінійних одиницях вимірювання, тобто в градусах від 0° до 180° або в см. Для вимірювання гнучкості використовуються кубометри або звичайні лінійки.
Гнучкість важлива для збереження правильної постави та необхідної амплітуди рухів. Якщо у людини гнучкість розвинена добре, то це сприяє розвитку координації, пластичності й краси рухів. Недостатня гнучкість призводить до порушень у поставі, виникненню остеохондрозу, відкладенню солей, змінам в ході.
У хворих остеохондрозом порушена будова (а отже, і функція) міжхребцевих дисків – особливих хрящових структур, що забезпечують рухливість і гнучкість людського хребта.
Гнучкість (анатомія) — це абсолютний діапазон рухів у суглобі чи декількох суглобах, що досягається в динамічних чи статичних умовах під дією зусиль м’язів чи зовнішніх силових впливів.