Історична особистість – це людина, що залишила певний слід в історії життя народу, держави, людства. Як правило, це державні чи громадські діячі, політики, що очолюють певні рухи.
Наприклад: розселення людей на території України, формування української нації, національно-визвольна боротьба українців за незалежність своєї держави тощо. ІСТОРИЧНА ОСОБА (ІСТОРИЧНИЙ ДІЯЧ, ПОСТАТЬ) — ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОЇ ЗМІНИЛА ЖИТТЯ В МИНУЛОМУ ТА ПРОДОВЖУЄ ВПЛИВАТИ НА НЬОГО СЬОГОДНІ.
Тобто витоки ролі особистості в історії — в її нерозривному зв'язку з соціальними спільнотами, соціальними відносинами. Належність особистостей до різноманітних типів спільнот виступає як певний імпульс життєдіяльності кожної людини, кожної особистості. Саме в них формується її життєдіяльність, соціальна активність.
Особистість – це ознака свідомого індивіда, який займає певну позицію у суспільстві і виконує певні соціальні ролі. Індивід, який народжений з глибокими відхиленнями у психіці, або той, що виріс поза людським оточенням, не зможе стати особистістю.
Духовна складова особистості — це набір життєвих цінностей та ідеалів.
II. Для особистісного зростання важливий досвід розуміння цінності життя, досвід відносин до себе, до інших людей, до суспільства. III. Особистість людини формується шляхом самопізнання, самовизначення й самовиховання.
Особистість в історії — сукупність уявлень про місце людини в плині історичного часу та простору, зокрема, щодо її колективних, групових і персональних ролей, суспільних, професійних, родинних практик, реальних і можливих життєвих сценаріїв, пов’язаності …