Рестриктивні порушення дихання

Дихальна система людини щодня піддається впливу негативних факторів ззовні. Погана екологія, шкідливі звички, віруси і бактерії провокують розвиток захворювань, які, В в свою чергу, В можуть призводити до порушення диханія.В дана проблема досить поширена і не втрачає свою актуальність, тому ОВ рестрикції легких повинен знати кожен.

Про патологічному стані

Рестриктивні порушення диханіяВ можуть привести кВ такомуВ серьyoзномуВ патологічного стану, В Какво дихальна недостатність. Дихальна недостатність — це синдром, при якому не відбувається нормальне забезпечення необхідного газового складу крові, що грозітВ серьyoзниміВ ускладненнями, аж до летального результату .
За етіології вона буває:

обструктивна (часто спостерігається при бронхітах, трахеїтах і в разі потрапляння стороннього тіла в бронхи);

Обструктивний або рестриктивний тип рідко вознікаютВ в чистому вигляді. Найчастіше спостерігається змішаний тип.
Рестрикція дихальних шляхів — Етова нездатність органів дихання (легень) У расшірятьсяВ через втрати еластичності і слабкості дихальних м’язів. Такі порушення проявляються в разі зменшення паренхіми органу (легких) і в разі обмеження його екскурсії.
Основа даної хвороби — пошкодження білків інтерстиціальної тканини (інтерстіціяВ містить ВВ своёмВ складі колаген, еластин, В фибронектин, В глікозаміноглікани) під впливом ферментів. Це патологічне явище і стає пусковим механізмом, що провокує розвиток таких порушень, якв рестрикция.

Причини і симптоми

Виділяють різні причини рестриктивно типу гіповентиляцією легких:

внутрілегочниеВ (виникають в результаті зниження розтяжності лёгкіхВ при ателектазах, фіброзних патологічних процесах, дифузних пухлинах);

ПрічінаміВ внелегочнихВ порушень можуть стати:

Пневмоторакс. Його розвиток провокує проникнення повітря в щелевидное простір між парієтальних і вісцеральним листками плеври, оточуючими кожне легке (плевральну порожнину).

Причинами вознікновеніяВ лёгочнихВ порушень є:

нарушеніяи вязкоеластіческіхВ властивостей тканин легенів;

Пневмонія — це досить распространённоеВ захворювання, що виникає в результаті негативного впливу нав легко вірусів, бактерій, В гемофільнойВ палички, яке нерідко призводить до развітіюВ серьyoзнихВ ускладнень. Спровокувати прояв лёгочнихВ рестриктивних порушень дихання в більшості случаевВ можетВ саме крупозна пневмонія , Що характеризується виникненням ущільнення в одній або декількох частках легені.
Основні симптоми (клінічна картина при рестриктивних порушеннях):

задишка (відчувається нестача повітря);

При появі будь-якого з перерахованих вище симптомів, слід звернутися до лікаря.

Діагностика

Нав прийом у фахівця, лікар вислуховує скарги і проводить осмотр.В Дале можуть бути призначені такі діагностичні заходи:

Загальний аналіз крові

Допомагає виявити причину рестриктивних порушень дихання (наявність вірусної або бактеріальної інфекції).
Наприклад, в разі розвитку пневмонії, будуть виявлені такі зміни показників крові: збільшення еритроцитів (внаслідок зневоднення прищепити тяжёломВ перебігу), підвищення лейкоцитів, підвищена ШОЕ. При пневмонії, викликаної бактеріями, знижується кількість лімфоцитів.

Рентгенографія

Один з наиболеее распространённихВ методів діагностики, який допомагає виявити такі захворювання: пневмонія, ракВ легких, плеврит, бронхіт та ін. ПреімуществаВ данногоВ методу — відсутність спеціальної підготовки, доступність. Недоліки — невисока інформативність порівняно з деякими іншими методами (КТ, В МРТ).

Метод спірометрії

У процесі діагностування відбувається визначення таких показників: дихальний обсяг (скор. ДО), резервний об’єм вдиху (сокр.В РОР вд.), ЖізненнаяВ yoмкостьВ лёгкіхВ (сокр.В ЖЕЛ), функціональна остаточнаяВ yoмкостьВ (сокр.В ФОЕ) і ін.
Також оцінюються динамічні показники: хвилинний об’єм дихання (скор. МОД), частота дихання (сокр.В ЧД), об’єм форсованого видиху за 1 секунду (сокр.В ОФВ ₁ ), Дихальний ритм (скор. ДР), максимальна вентіляціяВ лёгкіхВ (сокр.В МВЛ) і ін.
Основними завданнями і цілями использованияи данногоВ діагностичного методу є: проведення оцінки динаміки захворювання, уточнення ступеня тяжкості і состояніяему лёгочнойВ тканини, підтвердження (спростування) ефективності призначеної терапії.

КТ

Це найбільш точний діагностичний метод, за допомогою якого можна оцінити стан дихальної системи (легких, бронхів, трахеї). Недоліком процедури КТ є висока вартість, тому її не кожен може собі дозволити.

Бронхографія

Допомагає більш детально оцінити стан бронхів, визначити наявність новоутворень, каверн ВВ легких. Призначення процедури виправдано, так як рестриктивні порушення можуть виникати також в результаті впливуна туберкулёзаВ (для виявленіяВ туберкулёзаВ може бути призначена флюорографія) і онкології.

Пневмотахометрия

Може проводитися для виявлення пневмосклерозу. Допомагає оцінити: МАХ швидкість повітря, індексВ Тиффно, середню і пікову швидкість видиху, жізненнуюВ yoмкостьВ легкіх.В Даний метод протипоказаний прищепити тяжёлихВ порушеннях дихання.

Лікування

Лікування рестриктивних порушень підбирається в залежності від основної причини їх появи (захворювань, які спровокували їх виникнення).
Для поліпшення стану, хворому можуть бути призначені:

Лікувальна фізкультура (прищепити лёгкіхВ розладах)

Призначається, якщо рестриктивні порушення дихання спровоковані пневмонією (як частина комплексного лікування).
ЛФК допомагає повисітьВ лёгочнуюВ вентиляцію, збільшити внутрішній об’емВ легких, поліпшити екскурсію діафрагми, відновити ритм дихання, нормалізувати кашлевой рефлекс.В ДаннийВ метод не проводиться, якщо у пацієнта спостерігається гіпертермія та (або) погіршується загальний стан.

Апаратне дихання

Екстрена міра, яка показана прищепити апное, порушення ритму, частоти, глибини дихання, проявах гіпоксії та ін. Завдання при різних патологіях ставляться різні. Наприклад, при пневмотораксі основними цілями є: збільшення об’ёмаВ видиху, зменшення опору на видиху і зменшення піковогоВ інспіраторногоВ тиску.

Лікування киснем

Прищепити определённихВ захворюваннях дихальної системи (в тому числі туберкульозі, пневмонії, астми) призначаються кисневі інгаляції. Основна мета їх застосування — запобігання розвитку гіпоксії.
Раціональне харчування, підтримання фізичної форми, відмова від шкідливих звичок, відсутність стресових ситуацій і депресивних станів, правильний режим дня, своєчасне звернення до фахівців — основні профілактичні заходи . Ігнорування хвороби або самолікування може призвести до порушення диханіяВ (обструкції або рестрикції) У і до летального результату. Тому при виникненні хоча б одного з тривожних симптомів (кашлю, задишки, тривалої гіпертермії), слід звернутися за медичною допомогою, щоб уникнути серьyoзнихВ ускладнень і наслідків.

Похожие публикации:

1. Фронтит у дорослих: симптоми і лікування запалення лобних пазух
2. Який чайник для промивання носа краще вибрати
3. Що таке грибковий фарингіт: симптоми і лікування
4. Від якого кашлю допомагають таблетки Бромгексин
5. Свист у вухах і голові: причини і лікування
6. Масаж при бронхіті у дітей і дорослих: різновиди, методики проведення
7. Таблетки від туберкульозу Ізоніазид: інструкція із застосування
8. Мазь Пиносол: інструкція із застосування
9. Мазок на дифтерію із горла і носа: як здавати, скільки робиться
10. Полідекса і ізофра: відмінності, що краще при гаймориті
11. Симптоми і лікування мононуклеозу у дітей по Комаровскому
12. У дитини стріляє вухо: що робити в домашніх умовах

“Не ковідом єдиним”. Пульмонолог пояснює, що варто знати про хронічне обструктивне захворювання легень

– Хронічне обструктивне захворювання легень – одне із найрозповсюдженіших захворювань органів дихання, яке проявляється хронічним кашлем та задишкою.

Характеризується воно обмеженням швидкості потоку повітря, яке проникає в легені.

При цій хворобі найперше пошкоджуються бронхи, які є провідними шляхами для повітря.

Стінки бронхів змінюють свою структуру, перебудовуються (ремоделюються), порушується робота миготливого епітелію та продукція бронхіального секрету, розвивається набряк слизової оболонки, виникає гіперреактивність бронхів і, як прояв – бронхообструкція.

Людина втрачає можливість дихати на повні груди, відчуває задишку, нестачу повітря, її турбує постійний кашель.

Відбувається так через хронічний запальний процес, що виникає внаслідок впливу різних пошкоджуючих факторів.

ХОЗЛ – це незворотний патологічний процес. Захворювання постійно прогресує.

Повернутись до здорового стану легені вже не зможуть, якщо процес руйнування (ремоделювання) вже почався. Але можливо призупинити прогресування хвороби!

10 ознак того, що ви перехворіли COVID-19 і маєте імунітет на 5 місяців

– Які найпоширеніші симптоми?

– Кашель. Протягом дня, або вранці, найчастіше він супроводжується виділенням слизового або слизово-гнійного мокротиння, іноді кашель може бути сухим.

Задишка. Спершу після фізичного навантаження, а згодом і у стані спокою.

Свистячі хрипи під час дихання. Це ознака бронхообструкції: того, що звужені бронхи перешкоджають проходженню повітря до легенів.

Підвищення температури тіла виникає рідше і як правило, є ознакою загострення ХОЗЛ, приєднанням інфекційного (бактеріального або вірусного) процесу в легенях.

– Як пандемія коронавірусу вплинула на ситуацію із хронічним обструктивним захворюванням легень?

– Ми ще досі повністю не знаємо, як саме впливає вірус COVID-19 на організм, які віддалені наслідки хвороби, вчені все ще досліджують це.

Але те що ми бачимо зараз – вірус має дуже багатогранний вплив на різні системи організму, має багато проявів.

Лікарська спільнота вже зараз прогнозує стрімкий ріст захворюваності на ХОЗЛ після епідемії коронавірусу.

COVID-19 уражає дихальні шляхи, розвивається пульмоніт, вірусна пневмонія. Вірус уражає не тільки бронхіальний епітелій та альвеолоцити, а й ендотелій судин, призводячи до важких дихальних розладів та тромбоемболічних ускладнень.

Наслідком важкого перебігу коронавірусної хвороби та вірусної пневмонії і є розвиток важких фіброзних змін в легеневій тканині.

Клінічно це проявляється важкими дихальними розладами, які можуть привести до подальшого розвитку ХОЗЛ.

Тож, лікуючи важку вірусну пневмонію, викликану коронавірусом, лікарям потрібно прикладати максимум зусиль, аби профілактувати розвиток фібротизації легенів.

– Чому ХОЗЛ виникає?

– Хронічний запальний процес в бронхах виникає через негативний вплив різноманітних екзогенних інгаляційних чинників (полютантів) – шкідливих домішків в повітрі, яке вдихає людина: це тютюновий дим, продукти горіння від пічок, вихлопні гази від автомобілів, шкідливі викиди в повітря на виробництві, тяжкі метали, пилові агенти.

Найчастіше “хронічний бронхіт курця” прогресує в хронічне обструктивне захворювання легень.

Багато курців постійно кашляють та вважають це “нормою життя”, навіть не підозрюючи, що кашель – це патологічний симптом, який може бути проявом багатьох важких захворювань, зокрема, хронічного бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу, раку легень та ХОЗЛ.

Окрім кашлю, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень також турбує задишка. Спочатку вона виникає при звичному фізичному навантаженні, що хворі найчастіше пояснюють курінням чи навіть старінням.

З часом симптоми прогресують, стають все сильнішими, а задишка починає з’являтись при незначних фізичних навантаженнях, а також у стані спокою. Із цим загрозливими симптомами треба обов’язково звернутися до лікаря.

Найбільша небезпека ХОЗЛ у тому, що розвивається це захворювання повільно та дуже поступово. Людина не завжди може зрозуміти, що щось не так.

Рак легені в Україні забирає не менше життів, ніж COVID-19

Перші симптоми можуть з’явитись після 45-50 років, стрімкого зростання хвороба набуває після 60-ти.

Без вчасної діагностики та лікування, а ще зміни способу життя (припинення тютюнопаління) – захворювання прогресує та приводить до інвалідизації.

Загальмувати розвиток хвороби та незворотних процесів в бронхах та легенях можливо, якщо вчасно розпізнати хворобу, відмовитись від куріння та впливу несприятливих інгаляційних чинників і призначити адекватне лікування.

Від ХОЗЛ у світі страждає близько 10% дорослого населення у віці понад 45-50 років. І чим розвиненіша країна – тим більший відсоток жителів із ХОЗЛ.

Так, можемо припустити, що в Україні з цим діагнозом живуть близько 1,5-2 мільйони людей.

Всесвітня організація охорони здоров’я говорить про те, що ХОЗЛ є однією з найрозповсюдженіших хвороб століття. Хронічне обструктивне захворювання легенів стоїть на одному рівні за поширеністю із серцево-судинними захворюваннями, онкологічними захворюваннями та на 4 місці у світі серед причин смерті.

– У Києві зараз близько 15 тисяч пацієнтів з підтвердженим діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень.

На скільки насправді ця цифра більша?

– Останнім роками фіксують більше нових випадків ХОЗЛ, але пов’язано це, в першу чергу, з тим, що ми навчились виявляти хворобу.

За ініціативи головного пульмонолога України, голови Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України, академіка, д.м.н. Юрія Івановича Фещенка, ХОЗЛ виділили в окрему статистичну групу і розпочали вести облік таких хворих.

Близько 85% курців страждають на ХОЗЛ. Можна сказати, що хронічне обструктивне захворювання легень – це ускладнення тютюнопаління.

– А куріння електронних цигарок чи вейпів безпечніше?

– Легені негативно реагують на будь-які подразники. Куріння в будь-якому виді, в тому числі електронні цигарки, вейпи чи кальян, шкідливо впливає на респіраторну систему людини.

У диму, який вдихають курці, є велика кількість шкідливих речовин та хімічних сполук, які вкрай небезпечні для людського організму.

Значно посилює негативний вплив куріння і те, що всі шкідливі речовини надходять у формі гарячого диму. Гарячий тютюновий дим, у прямому сенсі, припікає слизову оболонку, випалюючи миготливий епітелій бронхів, який допомагає виводити мокротиння з легенів.

Слиз, що утворюється бокаловидними клітинами слизової оболонки бронхів, виконує важливу функцію: затримує різні мікрочастинки з повітря (в тому числі віруси, бактерії, пил, смолу від тютюну), що в’язнуть у слизу.

У здорової людини в день виділяється близько 500 мл слизу – бронхіального секрету, який допомагає виводити “бруд” з наших легень та бронхів.

У курців, під впливом гарячого диму від цигарок, ворсинки миготливого епітелію випалюються, припікаються та гинуть. Це порушує транспортування слизу, який накопичується в легенях, відтак погіршується захисна функція легенів, розвиваються важкі захворювання дихальної системи.

Спалах легеневої хвороби у США: ключові уроки для України

– Як в Україні діагностують хронічне обструктивне захворювання легень?

– Найбільш доступним та поширеним методом діагностики ХОЗЛ є спірограма.

Це дослідження, яке показує функціональні можливості легенів: наскільки добре бронхи проводять повітря, чи є обструкція і чи зворотня вона, чи є рестриктивні порушення.

Апаратура для проведення спірометрії – спірографи – сьогодні є практично у всіх амбулаторних та стаціонарних закладах Києва та України.

На жаль, ми виявляємо лише 25% хворих на ХОЗЛ. Тобто за допомогою до лікарів звертається лише чверть пацієнтів. Більшість хворих приходять до лікарів тоді, коли симптоми значно утруднюють життя, погіршують їх активність.

– Як лікують ХОЗЛ в Україні?

– Пацієнти із ХОЗЛ повинні отримувати базисну терапію, яка здатна призупинити прогресування хвороби і покращити якість життя пацієнтів.

До базисної терапії входять три групи препаратів: холінолітики, бета-агоністи та глюкокортикостероїди.

Препарати розроблено у зручній формі у вигляді дозованих інгаляторів. На сьогодні в Україні ці препарати доступні і їх можна придбати, але, на жаль, вони дороговартісні.

Зважаючи на те, що на ХОЗЛ найчастіше хворіють люди старшої вікової групи – не кожен може дозволити собі постійно купувати такі препарати. Це велика проблема, адже пацієнти з ХОЗЛ потребують тривалого, фактично пожиттєвого лікування.

Ліки для пацієнтів з бронхіальною астмою передбачені державними гарантіями програми “Доступні ліки”, тобто їх вартість компенсують з бюджету. Препарати для пацієнтів з ХОЗЛ у цей список поки не внесли.

Хоча я знаю, що існує ініціатива і лікарської спільноти, НЗСУ та МОЗ та фармацевтичних виробників щодо забезпечення пацієнтів потрібним лікуванням за кошти держбюджету.

Віра Стадник, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Симптоми, наслідки, імунітет, вакцини та інше: що світ знає про COVID-19. Підсумки-2020

Як передається COVID-19 та грип? Спільне та відмінне

Імунітет до COVID-19 може тривати до 8 місяців – довше, ніж думали раніше. Дослідження

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 1)

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 2)

Стовщення пальців та інші важливі симптоми раку легенів. ФОТО

Дихальний об’єм – норма, частота і глибина дихання, як і в чому вимірюється

З точки фізіології, що надходить і виділяється повітря при нормальному диханні – дихальний обсяг. Норма при адекватному газообміні – 500 мл.

Зовнішнє дихання

Виділяють дві форми дихального процесу: зовнішній і тканинний. При першому здійснюється обмін кисню через альвеоли (повітроносні мішечки, рясно кровопостачатися).

Через альвеолярно-капілярну мембрану відбувається газообмін. Друга форма здійснюється на рівні клітин, супроводжується утворенням енергії (так, реакції дихального ланцюга протікають в мітохондріях).

Методи оцінки дихальної функції легенів

Для комплексної оцінки необхідно всебічно оцінити дихальну систему. Виконують зовнішній огляд грудної клітини, оцінюючи її симетричність, тип дихання, виконуючи підрахунок частоти дихальних рухів.

Потім визначають межі легень за допомогою перкусії, оцінюють голосове тремтіння, характер легеневого звуку методом пальпації, після чого приступають до аускультації.

В даний час діагностику здійснює за допомогою наступних методів дослідження:

• спірометрія;
• пневмотахометрії;
• пікфлоуметрії.

Об’ємні показники зовнішнього дихання

Це той найбільший обсяг, що заповнює легені при максимальному вдиху. Показник варіюється серед різних груп.

Заняття спортом вносять свої зміни в анатомію легенів, тому у спортсменів показник може досягати до 8 літрів і вище (тоді, як у звичайної людини – від 3,5 літрів).

Життєва ємність легенів

Один з основних показників, що визначаються в ході спірометрії. Під цим терміном розуміють видихається після повного вдиху повітря. У здорових людей показник відповідає 3-5 л.

Також виділяють належну і форсовану життєві ємності легень (НЖЄЛ і ФЖЄЛ). Перша обчислюється так: береться твір довжини тіла в сантиметрах і коефіцієнта (20 для жінок і 25 у чоловіків).

Друга визначається, як і ЖЄЛ, але при різкому видиху. Остання досягає до чотирьох літрів.

Резервний обсяг видиху

Під ним розуміють таку кількість повітря, яке можливо видихнути, попри виконаний в спокійному стані видих (без допоміжного надходження повітря).

Серед осіб, які страждають зайвою вагою, значення нижче, нормальні показники РО2 складають від одного до півтора літра.

Резервний об’єм вдиху

Цей показник аналогічний попередньому, але тут враховують обсяг, який можна вдихнути після звичайного вдиху. Середні величини РО1 коливаються в межах від півтора до двох літрів.

Залишковий об’єм легень

Визначається, як збережений обсяг після повного видиху. Визначається за допомогою спірометрії в абсолютних і відносних значеннях (від одного до півтора літра і 90-115% відповідно).

Функціональна залишкова ємність

Частина, що залишилася обсягу при ненапруженому видиху. У нормі при спірометричному вимірі становить 90-110%.

Анатомічний мертвий простір

Повітря, що зберігається в альвеолах і не виводиться з організму при видиху. Значення параметра складають 140-150 мл.

Фізіологічний мертвий простір

Це сума об’єму невентильованих альвеол і недифундованого повітря, присутнього в легенях.

У легенях є групи альвеол (наприклад, розташовані у верхівкових сегментах), які не беруть участі в перфузії. Сума даних з анатомічно мертвим простором становить функціональне. Показники-від одного літра і вище (залежить від наступного показника).

Хвилинний об’єм дихання

Можна порахувати, як твір ЧДД і до. ЧД (частота дихання або глибина) в середньому 14 – 18 рухів в хвилину, тоді МОД 3 – 10 л (в середньому 6 – 7 л).

Альвеолярна вентиляція

Той дихальний обсяг, що безпосередньо беруть участь в газообміні. Це добуток частоти ЧДД і різниці ДО і фізіологічного мертвого простору.

Максимальна вентиляція легенів або МВЛ – має на увазі визначення обсягу повітря на тлі глибокого дихання за хвилину.

При дослідженні останньої, людині пропонують дихати глибоко і часто протягом чверті або третини хвилини. Далі показник наближають до хвилини математично. Норма для дорослої людини відповідає ¾ від МОД (2,3-7,5 л).

Пікова об’ємна швидкість

Під нею розуміють максимум швидкості при різкому видиху. Для визначення зручні пікфлуометри – прилади для вимірювання легеневої функції (на корпус апарату нанесені числові значення, які відображають силу повітряного потоку, що видихається людиною).

Процедуру проводять у вертикальному положенні людини, після глибокого вдиху. Для достовірного результату вимірюють тричі (вибирають то вимір, де вище показник).

Обструктивні та рестриктивні порушення

Дослідження легеневих обсягів дозволяє визначити тип патології. Так, при обструкції відзначається зниження обсягу форсованого видиху (тут і далі абревіатура ОФВ1), що пов’язано з підвищенням опору дихальних шляхів. Падіння ОФВ1 веде до зменшення індексу Тіффно.

При рестрикції в акті дихання бере участь не всі легені, в наслідок запальних змін паренхіми. У осіб з даними порушенням співвідношення видиху і вдиху збільшується. Значне зниження ОФВ1, ФЖЄЛ (на відміну від обструктивного синдрому), Індекс Тіффно (в чисельнику, в знаменнику ФЖЄЛ) в нормі або відзначається легке його зниження.

Як виміряти об’єм легенів в домашніх умовах

Найбільш простий спосіб полягає у видиханні повітря через трубку, встановлену в пляшку.

Для виконання дослідження слід набрати воду в п’ятилітрову пластикову пляшку. Після чого в неї занурюється трубка одним кінцем, а інший, вільний, необхідно прикрити (для запобігання надходження повітря).

На наступному етапі цю конструкцію з водою перевертають вниз, встановивши в глибокий посуд. Далі людина видихає повітря в трубку. Кількість витісненої води з пляшки відповідає легеневому об’єму.

Висновок

Дослідження органів дихання має величезне значення в медицині для попередження, визначення, контролю за перебігом захворювань. Введення інструментальних неінвазивних методів дозволяє перевірити стан бронхолегеневих пацієнтів за короткий час.