Що таке вади: визначення, синоніми, приклади

Слово “” вад “” використовується в повсякденному спілкуванні не так часто, в основному воно зустрічається в літературних творах. І хоча це не найпоширеніше слово, знати його значення все-таки корисно кожній інтелігентній людині. Розберемося з тим, що таке вад. У статті також розгляньмо синоніми слова та приклади використання.

Визначення

Що таке вад? Це слово має два значення: перше – порок, небажана особливість (розвитку, характеру або поведінки), слабке місце. Друге значення – збиток, нестача (засобів, ресурсів).

У сучасній літературній мові зазвичай використовується перше визначення.

У більшості тлумачних словників, щоб відповісти на питання, що таке вад, автори наводять перелік синонімів, якими можна замінити це слово, адже дати визначення без них досить складно.

У російську мову слово потрапило з перської мови.

Приклади

Щоб краще зрозуміти, що таке вад, наведемо приклади вживання цього слова:

• “Він непогана людина, але є у нього одна вада – занадто багато п ‘є” “.
• “” Вона була дуже приваблива, але вилучені її поведінки дратували присутніх “”.

У наведених прикладах це слово означає брак. Цим синонімом його можна замінити у всіх наведених реченнях. Дефект – синонім до слова вад – також можна вжити. Можна використовувати й інші синоми: порок, недосконалість, недолік, слабкість – які вживаються залежно від контексту, наприклад так:

• “” Його приятель приховує від усіх свій фізичний порок “”.
• “” Його головний недолік – дратівливість “”.
• “Є у вашій роботі один недолік – занадто поверхневий аналіз” “.
• “Дефекти своєї вимови вона намагалася приховувати, але погано виходило” “.

Брак матеріальних засобів, ресурсів, робочих рук, збиток також можна описати з використанням цього слова або його синонімів:

• “” Іван хотів купити коней, але був у грошах вилучений “”.
• “” Селянин будував хату, та був у работникак вад “”.

Зараз у цьому сенсі слово вживається вкрай рідко, в основному в літературі для створення певного стилю в історичних книгах.

Словник фразеологізмів

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Дмитерко); Був час — я думав, що військова слава У бої з ворогом мене покриє (В. Самійленко).

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що. Уживається для вираження поганої якості, властивості і т. ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Звести, то я її [“Повію”] сяк-так звів докупи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний); [Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький); Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський).

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що. Уживається для вираження поганої якості, властивості і т. ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Звести, то я її [“Повію”] сяк-так звів докупи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний); [Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький); Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський).

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що. Уживається для вираження поганої якості, властивості і т. ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Звести, то я її [“Повію”] сяк-так звів докупи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний); [Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький); Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський).

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що. Уживається для вираження поганої якості, властивості і т. ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Звести, то я її [“Повію”] сяк-так звів докупи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний); [Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький); Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський).