Прикладка уточнює значення означуваного слова (це слово є ширшим поняттям, а прикладка — вужчим): трава чистотіл — у цьому словосполученні трава є означуваним словом (ширшим поняттям — трав є багато), а чистотіл — прикладкою (вужчим поняттям — яка саме трава).
Прикладка. Непоширена, поширена. Конкретизує, уточнює, характеризує. Прикладка виражається іменником.
він
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Родовий | його, нього | її, неї |
| Давальний | йому | їй |
| Знахідний | його, нього | її, неї |
| Орудний | ним | нею |
Прикладка – це різновид означення, вираженого іменником, що вказує на ознаку предмета і дає йому іншу назву. Прикладка узгоджується з пояснюваним словом — членом речення у відмінку, роді й числі або тільки у відмінку, наприклад: Жінка-мати (яка саме жінка?): узгодження в роді, числі і відмінку; магазин (який?)
Прикладка відповідає на питання означення і є його різновидом Прикладка – це слово чи сполучення слів, що дають другу назву предмету, особі, повідомляючи додаткову інформацію у вигляді його ознаки. Є види прикладок, які не беруться у лапки, а пишуться або через дефіс, або виділяються комами чи тире.
1. Прикладка. Теорія: Що таке прикладка? Прикладка — це різновид означення. Вона вказує на ознаку предмета, даючи йому іншу, конкретнішу назву. Прикладка виражається іменником у тому ж відмінку, що й означуване слово. …