Зміст:
Свята у березні: які дати відзначатимуть українці в перший місяць весни
Цього місяця, зокрема, українці святкуватимуть День СБУ та Нацгвардії.
Перший місяць весни 2021 року багатий на різноманітні свята на будь-який смак, серед яких є досить незвичайні та маловідомі.
Читайте також Вихідні у березні: скільки відпочиватимуть українці в перший місяць весни Найбільш примітним святом місяця, звісно ж, є Міжнародний жіночий день, котрий традиційно святкується 8 березня . До того ж це миле весняне свято подарує всім нам додатковий день для відпочинку, адже є офіційним вихідним.
Також у березні 2021 року відзначатиметься Масниця й розпочнеться Великий піст, котрий, як і зазвичай, триватиме аж до Великодня.
У другій половині місяця українці святкуватимуть День Служби безпеки України та День Національної гвардії. А наприкінці березня в Україні перейдуть на літній час.
Основні свята та пам’ятні дати березня 2021
- 1 березня – Всесвітній день цивільної оборони, Всесвітній день імунітету, День “Нуль дискримінації”
- 3 березня – Всесвітній день письменника, Всесвітній день дикої природи
- 6 березня – Вселенська батьківська субота
- 7 березня – Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення
- 8 березня – Міжнародний жіночий день , початок Масниці
- 9 березня – Міжнародний день діджея, День народження Тараса Шевченка
- 12 березня – Міжнародний день сну
- 13 березня – День землевпорядника України
- 14 березня – Міжнародний день числа “Пі”, Міжнародний день планетаріїв, День українського добровольця, Прощена неділя
- 15 березня – Всесвітній день захисту прав споживачів, початок Великого посту
- 17 березня – День святого Патрика, День мобілізаційного працівника в Україні
- 19 березня – День клієнта
- 20 березня – День весняного рівнодення, Міжнародний день щастя
- 21 березня – Всесвітній день поезії, Міжнародний день лісів, День працівників ЖКГ і побутового обслуговування населення, Всесвітній день домашнього господарства, Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, Міжнародний день людини з синдромом Дауна, Міжнародний день лялькаря
- 22 березня – Всесвітній день водних ресурсів, День таксиста
- 23 березня – Всесвітній день метеоролога
- 24 березня – Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв
- 25 березня – День Служби безпеки України, Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі, Міжнародний день солідарності з працівниками, які утримуються під вартою чи зникли безвісти
- 26 березня – День Національної гвардії України
- 27 березня – Година Землі, Міжнародний день театру, Песах (єврейська Пасха починає святкуватися від заходу сонця)
- 28 березня – перехід на літній час
Вас також може зацікавити:
Весняне рівнодення: коли воно настає та як його відмічають у світі
Що далі від екватора, тим тривалість світлової частини доби – більша.
Як пояснюють науковці, майже однакова тривалість годин дня та ночі пояснюється тим, що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диска, а не його центру.
У результаті значного кутового діаметра видимих розмірів Сонця та рефракції (уявного зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в атмосфері Землі) тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин довшою за 12 годин. Тривалість ночі, відповідно, меншою.
Це заломлення світлових променів “примушує сонце з’являтися над горизонтом, коли його положення знаходиться під ним“.
Як зазначають науковці, Сонце в ці дні перебуває в зеніті на екваторі, де його промені падають на поверхню Землі під прямим кутом. На північ і на південь від нього проміння падає під однаково меншими кутами. Тому на всій земній кулі, окрім полюсів, день дорівнює ночі та триває 12 годин.
Лише двічі на рік, під час осіннього та весняного рівнодення, Сонце сходить на сході і заходить на заході. Лише у ці дні, якщо стати на екваторі, то можна помітити, як воно проходить прямо над головою.
Як додав завідувач лабораторії методологічного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко, від дня весняного рівнодення в астрономів починається весна, яку називають астрономічною.
Як відзначають рівнодення в різних культурах світу
У зв’язку з цим багато народів відзначали березневе рівнодення як перший день нового року.
Наприклад, стародавній вавилонський календар починався з першого повного місяця після нього.
Весняне рівнодення у деяких країнах – це національне свято, наприклад, у Японії.
Євреї відзначають у цей день Песах, тобто центральне юдейське свято, коли вшановують вихід народу з Єгипту. Починається воно в ніч повного місяця після березневого рівнодення.
Дата Великодня також розраховується за весняним рівноденням.
Яких традицій українці дотримувалися на весняне рівнодення
Заступниця генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України Анастасія Колодюк розповіла, що календар наших предків, які, зокрема, були землеробами, дещо відрізнявся від сучасного.
“Так зване новоріччя розпочиналось у них саме весною. І Новий рік вони зустрічали березневим рівноденням, адже українці все прив’язували до руху сонця“, – каже науковиця.
З її слів, з приходом християнства календар почав “рухатися”. Був період, коли Новий рік починали святкувати у вересні, а потім уже перенесли на 1 січня. Утім, частину пов’язаних з ним обрядів залишили.
Яскравим свідченням цього, каже Колодюк, є слова легендарного “Щедрика” Миколи Леонтовича, де “прилітала ластівочка”.
“Є таке бачення, що це пов’язане саме з перенесенням святкування Нового року, яке раніше відбувалося під час весняного рівнодення, тобто на початку весни, коли з теплих країв, дійсно, поверталися перелітні птахи“, – каже наукова співробітниця.
Нині, зі слів Анастасії Колодюк, на весняне рівнодення припадає свято Сорока святих мучеників (22 березня), тому деякі традиції могли тісно переплітатися, трансформуючись з язичницьких у християнські.
“Через те, що в ці дні святкували Сорок святих мучеників, є згадки про те, що тоді наші предки випікали 40 жайворонків. Це пташки з тіста, яке зав’язували умовно на вузлик, робили очі, подекуди з чорного перцю, та крила, адже важливо було, щоб вони летіли“, – наголошує Анастасія Колодюк.
З маленького шматка тіста робили так звану качалочку. Зав’язували її вузликом, розплескували кінці, наче гребінчик та хвостик і пекли.
Таку традицію зафіксували збирачі фольклору у селах. Люди вірили, що таким чином вшановують та закликають весну до повернення.
Також обряди з жайворонком, як дитячі забави, фіксували етнографи 19 століття Михайло Максимович, Микола Маркевич та Павло Чубинський.
Випечених пташок чіпляли на палички і роздавали дітям. Останні бігали з ними селом, періодично стаючи на підвищення – горбочки, лавки – щоб “пташки” були ближче до неба.
“З ними закликали весну: “Агу весна, агу красна… Прийди-прийди весна…“, – розповідає науковиця і додає, що після цього “ритуалу” печиво діти з’їдали.
Українці вважали, що жайворонок приносить на своїх крилах весну, адже прилітає найраніше. Українці розцінювали повернення цієї пташки як пробудження природи після зими.
“Не можу стверджувати, що саме в цей день наші предки співали відому пісню “Ой ти жайворонку, рання пташино“, та багато хто зараз її пов’язує саме зі святом Сорок святих мучеників, адже саме тоді їх випікали та з їхньою допомогою закликали весну. Я би більше казала про те, що в цей день співали різноманітні веснянки“, – наголошує Анастасія Колодюк.
Зі слів науковиці, якщо спостерігати за трансформацією українських традицій, більшість дослідників погоджується, що цей період мав би мати велику кількість звичаїв та обрядів.
Наприклад, на Поліссі співали закличних веснянок, таких як: “Агу весна, агу красна. “, де заклик (вигук) виконується безпосередньо посеред пісні. На Полтавщині ці ж вигуки виконуються вкінці співного рядка: “Весняночко-весняночко, де ти зимувала? Гу!”.
Заклик весни, зі слів науковиці, вже було висловлено по-іншому.
Які прикмети були на рівнодення?
Наші предки жили в гармонії з природою, тому доречно, що постійно слідкували за природними явищами.
Якщо в цей день температура була від’ємною, то вірили, що більше морозу в цьому році не буде. І навпаки – якщо плюсова, то може бути мороз.
Зі слів наукової співробітниці, наші предки рахували проталини на річці, озері чи іншій водоймі. Вірили, якщо дорахувати до 100, то по весні горя не знатимеш.
“У цей період сніг та крига починала танути, це означало, що вже починала приходити весна“, – каже Анастасія Колодійчук.
На весняне рівнодення наші предки могли дотримуватися тих же звичаїв, що і на будь-яке інше свято. Коли не можна, наприклад, було прясти, прати, словом, важко фізично працювати.
Штурми та обстріли: що відбувається на найгарячіших напрямках фронту
Окупанти активно намагаються прорвати оборону ЗСУ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Протягом минулої доби на фронті відбулося 95 бойових зіткнень, окупанти продовжують атакувати майже на всіх напрямках. Про це йдеться у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ.
Так, на Куп’янському напрямку відбито 6 атак противника в районі населених пунктів Синьківка та Табаївка Харківської області. На Лиманському напрямку нашими воїнами відбито 5 ворожих атак в районах населених пунктів Терни Донецької області та Білогорівка Луганської області.
На Бахмутському напрямку, Сили оборони відбили 8 атак противника в районах населених пунктів Іванівське та Кліщіївка Донецької області.
Дуже гарячими залишаються Авдіївський та Мар’їнський напрямки. Так, на Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито 25 атак ворога в районах населених пунктів Сєверне, Степове, Бердичі, Ласточкине та Невельське Донецької області.
На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка, Побєда та Красногорівка Донецької області, де ворог 40 разів намагався прорвати оборону наших військ.
На Запорізькому напрямку силами оборони відбито 6 атак противника в районі населеного пункту Роботине та 1 – в районі населеного пункту Гуляйпільське Запорізької області.
Водночас на Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують утримання позицій та відбиття штурмів окупаційних військ. Ворог не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій – протягом минулої доби здійснив 4 безуспішних штурми позицій наших військ на лівобережжі Дніпра.
Новини війни
На днях президент України Володимир Зеленський розкрив втрати українських захисників у війні. Спочатку голова держави заявив, що втрати ЗСУ у п’ять разів менші, ніж російські. Однак 25 лютого все ж повідомив, що на війні загинула 31 тисяча українських військовослужбовців.
Водночас, як пише NYT, у США ще минулого літа оцінювали що на той момент було вбито близько 70 тисяч українців і 100-120 тис. було поранено. При цьому втрати російських військових, за словами офіційних осіб, були приблизно вдвічі більші.