9 класів – це яка освіта?

Ще, здається, зовсім недавно ви відвели свого малюка в перший клас і ось він вже підходить до першого шкільного рубежу – 9 класу. Це факт є причиною для роздумів про те, як бути далі: залишитися доучуватися в школі чи піти здобувати освіту в інше шкільний заклад. Дитині 14-15 років часто складно визначитися з вибором, оскільки часто діти в цьому віці ще не мають конкретного уявлення про те, з якою сферою хотіли б зв’язати своє життя. Тому часто вони готові покладатися на вибір батьків, які, втім, теж не завжди добре орієнтуються в цих питаннях, особливо у світлі реформ, які зазнала система освіти з того моменту, як вони самі закінчили школу.
Спробуємо висвітлити деякі моменти, що стосуються продовження освіти після закінчення 9 класу і відповісти на найпоширеніші питання. Один часто зустрічаються: «9 класів – це яка освіта?» Для того, щоб детально відповісти на це питання розглянемо структуру системи шкільної освіти в цілому.
Середня освіта є обов’язковою, право на безоплатне його отримання закріплено в Конституції. Основна ланка цієї системи – середня школа, а також всілякі гімназії, ліцеї, школи-інтернати, санаторні школи соціальної реабілітації. У школах освіта має три ступені:

• Початкову освіту – з 1-го по 4-й класи. До першого класу приймаються діти з 6 до 8 років.
• Неповна середня загальна освіта – з 5-го по 9-й класи.
• Середня загальна освіта – 10 та 11 класи.

Знання цієї структури дозволяє нам відповісти на питання, як називається освіта 9 класів. Тепер розглянемо можливості, які відкриваються перед учнем, що має на руках атестат про неповну середню освіту:

Перший варіант є сенс вибрати, якщо дитина нормально встигає в школі, у нього хороші відносини з вчителями і однокласниками. Однозначно слід закінчити 11 класів, якщо дитина націлений отримувати вищу освіту.
Якщо кожен шкільний день для підлітка каторга, він не хоче вчитися – є сенс змінити навчальний заклад. Його вибір також залежить від пріоритетів. Можливо, дитині в принципі не подобається навчання, тоді краще скоріше освоїти будь-яку професію та реалізувати свої трудові навички.

Можливе отримання вищої освіти після 9 класу?

Слід пам’ятати, що з середнім неповним і навіть середнім спеціальним освітою людина не має права претендувати на вступ до внз. Однак, є «обхідний шлях» – надходження в коледж чи технікум, який має вищий рівень акредитації, ніж училище, а саме II. Такий навчальний заклад допоможе не тільки витратити 2 роки, необхідні для отримання повної середньої освіти, на освоєння обраної професії, але й часто полегшує процес надходження. Особливо це стосується

Шкільна програма з української літератури

12. Олександр Кониський

13. Юрій Косач

14. Микола Костомаров

15. Оксана Лущевська

16. Анатолій Свидницький

17. Семен Скляренко

18. Ілля Турчиновський

19. Юрій Федькович

Твори, що відсутні на УкрЛіб:

1. Андрій Бачинський

2. Роман Горак

3. Наталія Дев’ятко

4. Олена Захарченко

5. Олександр Зубченко

6. Ніна Королюк

7. Марина Павленко

8. Володимир Рутківський

9. Збірка Творів

На цій сторінці ви знайдете посилання на всі твори всіх авторів, які входять до чинної навчальної програми Міністерства освіти і науки України з української літератури для 9 класу.

Автори та їх твори подаються згідно з рекомендованим календарним планом навчання та розділені за рівнями: академічний рівень (рівень стандарту) та профільний рівень. Є можливість читати твори повністю, завантажити на пристрій у різних форматах (PDF, DOCX, HTML, EPUB) або ж освіжити та поновити власні спогади про текст твору завдяки можливості читати твір скорочено.

Для творів основної програми відображається приблизний час читання (якщо це може зайняти більше 15 хвилин).

У зв’язку з технічними обставинами, у цьому переліку тимчасово відсутні твори народної творчості та давня література невідомих авторів.

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

Що чекає 5-9 класи уже з 2022 року: нова типова освітня програма та її підводні камені

Уже з наступного року українські п`ятикласники почнуть вчитися по-новому, за реформою Нової української школи.

Ілюстративне фото: depositphotos.com

Для цього у листопаді 2020 року Кабмін ухвалив новий державний стандарт для 5-9 класів. Щоб учні могли розпочати навчання за ним, Міносвіти мало розробити й ухвалити нову типову навчальну програму.

Заступник директора Команди підтримки реформ при МОН та один із розробників Держстандарту Роман Шиян розповідав LIGA.Life, що програми мають побудувати так, аби в дітей була цифрова грамотність, розвивалася їхня підприємливість, вміння поводитись з грошима тощо.

“Концепція освітньої програми буде складною для вчителів, бо буде велике розмаїття у виборі навчальних планів та програм. Учнів же вона має розвантажити. Зокрема, планують зменшити кількість предметів та не перевантажувати школярів зайвою інформацією”, – пояснював Шиян.

Перед затвердженням типова програма пройшла громадське обговорення і викликала чимале невдоволення, зокрема з боку батьків. У ситуації розбиралася LIGA.Life.

Що сталося

19 лютого МОН затвердило типову освітню програму для 5-9 класів. Тобто з 1 вересня 2022 року учні, які перейдуть до 5 класу, навчатимуться за новою освітньою програмою. Так передбачає реформа Нової української школи (НУШ).

За даними МОН, у новій освітній програмі є навчальні плани для шкіл у таких сферах:

• мовно-літературній;
• математичній;
• природничій;
• технологічній;
• інформатичній;
• соціальній і здоров’язбережувальній;
• громадянській та історичній;
• мистецькій;
• фізичній культурі;
• мови та літератури корінного народу/національної меншини.

Також передбачають вивчення інтегрованих курсів. Наприклад, “Етика”, “Культура добросусідства” або іншого курсу морального спрямування на вибір керівництва школи, “Здоров’я, безпека та добробут”, “Підприємництво і фінансова грамотність” тощо.

Після затвердження типової програми чимало батьків обурилися, що кількість навчальних годин для учнів не зменшилася, а навпаки – збільшилася.

У МОН стверджують: навантаження для учнів залишилося у межах санітарно-дозволених норм:

• для учнів 5 класу – 28 годин на тиждень;
• 6 класу – 31 година на тиждень;
• 7 класу – 32 години на тиждень;
• 8 класу – 33 години на тиждень;
• 9 класу – 33 години на тиждень.

Збільшення кількості навантаження за тиждень у міністерстві пояснюють додатковими годинами для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Це по дві години для 5-6 класів, по одній – для 7-8 класів та 0,5 – для 9 класів.

У МОН наголосили, що кількість уроків з фізкультури буде не менше трьох разів на тиждень для кожного класу. Передбачені для цього уроку години не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Надалі школи можуть створювати свої модельні освітні програми на основі типової навчальної. До 2022 року мають підготувати підручники за новою програмою.

Чим відрізняється програма та якою буде на практиці

Директорка гімназії №34 “Либідь” ім. Віктора Максименка Алевтина Багінська стверджує: ухвалена МОН типова навчальна програма новітня і більш дієва, адже дає можливість обирати певний курс навчання.

Пояснює: на основі типової навчальної програми і типового навчального плану, який є у додатках, кожен заклад освіти може моделювати і створювати власну освітню програму, яка відрізнятиметься від типової. Це так звана модульна програма.

Також передбачено створення авторських освітніх програм.

“Але ця процедура достатньо затратна за часом. Цим користуються переважно в авторських школах, їх не дуже багато в Україні.

Тобто школи можуть умовно кардинально змінити типову програму на свій розсуд і почати працювати з так званими модульними програмами.

Але нетипова освітня програма передбачає певні процедури”, – каже Алевтина Багінська.

Спочатку треба скласти навчальний план з переліком предметів та інтегрованих курсів. Його має затвердити педрада, а потім – департамент освіти. Директорка пояснює, що нова типова програма відрізняється від попередньої тим, що у додатках є орієнтовні переліки міжгалузевих інтегрованих курсів.

“Наприклад, 5 клас. До інтегрованих курсів вносять робототехніку, або STEM, що зараз актуально. Або ж унікальні для наших навчальних закладів курси, які раніше навіть не пропонували. Вони були більш притаманні за кордоном. Це драматургія і театр. Є інтегровані курси щодо фізики та основ техніки. Для 9 класу – економіка і право, такого раніше не було”, – зазначає Багінська.

За її словами, інтегровані курси – міжгалузеві. Тобто дисципліна може одночасно належати і до природничої галузі, і до суспільствознавчої.

“Відповідно заклад освіти, використовуючи таку собі виделочку, може користуватися програмами, які існують або навіть складати міжгалузеві інтегровані курси, і вони додаватимуться до навчального плану за вибором закладу освіти. Але лише у межах тієї кількості годин, яка визначена типовим навчальним планом”, – розповідає директорка.

Наголошує: кількість навантаження для учнів збільшили щонайменше на годину у кожному з 5 по 9 клас. У 5 класі передбачено по шість уроків щодня, а день раз на тиждень – сім.

“Навантаження збільшилося, але можна вводити міжгалузеві курси. Наприклад, інтегрований курс робототехніки чи драматургії. Так виходить, що кількість годин зросла, що і викликало незадоволення серед батьків. Це своєрідний недолік в освітніх програмах. З іншого боку, шість уроків для 5 класу – невелике перевищення певних допустимих санітарних норм”, – вважає Алевтина Багінська.

Етика чи робототехніка? Як обиратимуть курси

Директорка гімназії №34 пояснює: щоб ввести курс робототехніки, у школі вже повинно існувати середовище для реалізації цього предмету. Тобто має бути STEM-лабораторія, обладнання, спеціальні столи різної висоти, повинні бути роботи, пристрої для 3D-моделювання.

“Нині значна частина столичних закладів освіти коштом освітньої агенції Києва отримала частково STEM-обладнання, а деякі школи мають STEM-лабораторії. Наприклад, у нас є. Ми працюємо над створенням STEM-лабораторії ще й з біології. Маємо це впровадити з наступного року, бо хороша база – сучасний кабінет біології, 3D-принтери, допрацьовуємо лабораторію для експериментів”, – розповідає Багінська.

Наголошує: щоб впроваджувати якісь міжгалузеві курси, потрібно середовище. А також наявність спеціалістів з певної галузі. Інтегрованих фахівців немає – цьому треба навчитися.

Обиратимуть курс для вивчення у школі відповідно до запиту та пропозиції. Тобто, якщо запит батьків та учнів, наприклад, на вивчення робототехніки, збігатиметься з можливостями школи –такий курс введуть. Якщо ні, то школа пропонуватиме інші курси, знаючи свої можливості. Водночас керівники шкіл можуть подавати бюджетний запит до департаментів освіти для того, аби в майбутньому профінансувати створення відповідного середовища для вивчення певного курсу.

“Таких інтегрованих курсів може бути безліч. І вони розроблятимуться самими вчителями. Наприклад, ми адаптували білінгвальний курс згідно з нашою спеціалізацією – ми школа з поглибленим вивченням англійської мови.

Ми обрали білінгвальну програму з 5 класу і одна година – це вивчення предмету англійською мовою. У 5 класі – це “Мій Київ”, у 6 класі – інформатика англійською. Курс розробили разом вчителі англійської та інформатики. У 7 класі адаптували зарубіжну літературу англійською. У 8-му створили новий курс – нова історія в особах англійською мовою. У 9-му класі наразі адаптуємо українську літературу та персоналії англійською мовою”, – розповідає Алевтина Багінська.

На її думку, нова типова освітня програма передбачає розвиток інтегрованих курсів і це добре, оскільки Україна рухається до абсолютно профільної освіти у старшій школі.

“Тож маємо навчити вчителів, батьків і дітей у середній школі працювати з інтегрованими програмами, щоб у старшій школі, навчаючись у ліцеях, діти могли обирати навчальні програми.

Теперішня освіта є своєрідним трампліном для стрибка у нову українську школу 10-12 класів, яка почне свій рух з 2027 року.

Нам потрібно за цей час підготуватися, щоб профільне навчання носило принцип профільного”, – каже директорка.

Вона сподівається, що освіта учнів у 10-12 класах будуватиметься на повному виборі. Тобто буде низка інтегрованих курсів і низка предметів, які дитина вивчатиме, готуючись до вступу у виш. Цього зараз немає – школи обмежені типовою освітньою програмою.

Які можуть бути підводні камені

Директорка столичної школи №5 Світлана Олексюк вважає, що типова програма, запропонована МОН, нині недоопрацьована.

“Це недосконалий документ. Бачу великі можливості для шкіл мобілізуватися й створити освітню програму, орієнтуючись на своїх дітей. Така можливість є. Але потрібно з’ясувати, а нам поки не пояснюють, який зміст покладається в модельні навчальні програми. Вони зараз не активні”, – пояснює Світлана Олексюк.

За її словами, для того, щоб працював весь комплекс державного стандарту, кожен вчитель повинен мати цілісний документ. Поки цього не буде зроблено, не можна говорити, як програма спрацює.

“Потрібно поспішати. Бо неготовність модельних навчальних програм, над якими працюють авторські колективи, це є не готовність підручників і посібників від авторів, які повинні підготувати їх за новою типовою програмою вже на 1 вересня 2021 року для пілотів, а на 1 вересня 2022 року – для всіх інших дітей”, – пояснює директорка.

Зазначає: є небезпека відсутності новизни в цьому документі. А саме на неї очікують у школах.

“Наступне питання. Кількість годин, які є у цьому навчальному плані. Не розумію, чому зберігається максимальна кількість годин для навчання і той перелік предметів. Знову ми маємо нелогічну мозаїку різних предметів, а не галузей. Ті галузі, які там є, просто розширюють змістовну частину, не додаючи їй ефективності.

Через це є небезпека у реальному перевантаженні дітей предметним спамом і неможливості створення індивідуальних освітніх траєкторій для дітей”, – каже Світлана Олексюк.

Додає: реформа освіти передбачає 12-річне шкільне навчання, тож навантаження мало би зменшитися, проте кількість навчальних годин збільшилася.

“Для мене важливий зміст. Що нового є по суті? Наприклад, що нового є у математиці, кількість годин якої збільшили? Чому збільшили? Що туди додали, якої частини: практичної чи теоретичної? Немає пояснень”, – каже Світлана Олексюк.

Директорка наголошує, що зараз також надважливо почати готувати вчителів, які працюватимуть з 5-6 класами. І з цим нині є проблеми, адже не розв’язано питання з оплатою праці педагогів за викладання інтегрованих курсів.

Є питання до типової програми й у батьків. У батьківських спільнотах кілька тижнів точаться дискусії щодо впровадження інтегрованого курсу “Етика” або іншого курсу “морального спрямування”.

Є побоювання, що під цим школи можуть запровадити курс християнської етики. Зокрема, вже затверджені підручники для учнів 5 класу “Біблійна історія та християнська етика”, для учнів 7 класу “Християнська етика в українській культурі”, а також зошити з основ християнської етики.

“Для нас це стало величезною несподіванкою, оскільки ще кілька років тому ми вели дискусію про те, чи мають право ці курси бути у закладах освіти.

Там є потужний релігійний складник. У цих підручниках саме основою є християнське вчення”, – каже співголова ГО “Батьки-SOS” Олена Парфьонова.

Вона наголошує, що питання віри та віросповідання – особиста справа дитини і не можна так вводити подібні курси у школи, адже вони є дискримінаційними.

У МОН стверджують, що їм надіслали понад 1000 звернень від нардепів, громадських організацій та закладів освіти з проханням про обов’язкове вивчення курсів духовно-морального спрямування. Тож відповідний курс знайшов своє відображення у типовій навчальній програмі.

Щодо змісту предмету, то відповідальність за це міністр освіти Сергій Шкарлет переклав на самих вчителів і школи.

“Є дисципліна “Етика”, в типовій освітній програмі вона зазначена. А варіанти предмету “Етика” можуть формувати уже вчитель або школа”, – сказав він в інтерв’ю для Радіо НВ. Який курс оберуть для навчання школи – християнську етику, фінансову грамотність, робототехніку абощо, залишається гадати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.