У найширшому значенні поняття «мистецтво» (і це, можливо, найдавніше його використання) означає будь-яку майстерність, мистецьки, технічно виконану діяльність, результатом якої є штучне у порівнянні із природним. Саме цей зміст витікає із давньогрецького слова «техне» — мистецтво, майстерність.
Закон України про культуру тлумачить поняття мистецтво таким чином: «мистецтво — творча художня діяльність у сферах: літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що подають дійсність у художніх образах».
Види мистецтва — література, образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка), музика, хореографія, архітектура, театр тощо — мають відношення до мистецтва як особливе до загального.
У сучасному академічному середовищі, мистецтво поєднується з гуманітарними науками або є їх частиною. Види мистецтва поділяють на сім частин: живопис, архітектура, скульптура, література, музика, театр та кіно.
Мистецтво – це галузь людської культури, в якій за допомогою певних знаків через конкретні образи світу виражається зміст, яким можна поділитися з іншими людьми. У найзагальнішому значенні мистецтвом називають майстерність, застосування та результат якої приносять естетичне задоволення.
Худо́жник, худо́жниця — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва (живописець, графік, скульптор, коміксист). У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.
Закон України про культуру тлумачить поняття мистецтво таким чином: «мистецтво — творча художня діяльність у сферах: літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що …