Люди в містіЛюди, які працюють без вихідних

1 травня в Україні та ще 143 країнах світу відзначають День праці. Святкування – це своєрідний знак пам’яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня, збільшення зарплати та створення профсоюзів. В Україні перший День праці відзначили ще у 1890 році, у Львові.

Нині 1 травня для когось, як і раніше, – це свято та вихідний, а для когось – звичайний робочий день. Напередодні 1 травня ми розпитали людей, які працюють без вихідних, чому вони обрали такий ритм роботи, як це вплинуло на їх життя та як вони знімають стрес.

Дарія Захарова

Я працюю в рекламному продакшені близько шести років. Здається, всі працівники у цій сфері ніколи не мають вихідних і йдуть на це свідомо. Наші вихідні залежать не від того, коли настане субота або неділя, а скоріше від того, коли закінчиться проект. Якщо після закінчення проекту на тебе чекає наступний, то, можливо, вихідні не настануть ще пару тижнів.

Марія Жартовська

журналістка, політична оглядачка

Журналістика – це історія про понаднормову роботу. Наприклад, під час виборів ми інколи йшли додому о третій-четвертій ночі. Часто інтерв‘ю відбуваються на вихідних. Якщо ти кілька місяців добивалась інтерв‘ю, і його призначають будь-коли, ти маєш бути до цього готовим: треба написати важливий текст.

Катя Паламарчук

По буднях я працюю акаунт-менеджером у діджитал-агентстві, а по вихідним – підпрацьовую офіціанткою у кафе. Це триває вже кілька місяців.

Дарина Скидан

спеціалістка з комунікацій

Близько шести років займаюсь SMM-проектами. Весь цей час я працюю без вихідних. За рік маю від 2 до 5 днів повних вихідних. Інколи працюю нон-стоп, сплю по чотири години.

Данило Голота

власник маркетингової агенції

Повноцінну відпустку за останні 5 років я брав 2 рази, але в кожній з відпусток я теж частково працював. Для роботи мені треба перш за все ноут, тому працювати я можу будь-де і будь-коли. Звичайно в мене бували дні коли я не працював за останні 5 років — хворів, їздив на марафон в Берлін, був в горах і в селі без інтернету. Але в загальній кількості цих днів занадто мало, щоб вони щось значили.

Андрій Фріл

Довгий час я працював на 4 повноцінних роботах одночасно. Не те що вихідних — рідко виходило просто поспати більше 4-5 годин на добу. Приміром, одночасно в різних місцях я працював головним редактором музичного сайту, коректором у спортивному друкованому виданні, писав новини на політичному сайті і робив так званий віральний контент у IT-компанії.

Чому працюєш без вихідних?

Дарія Захарова: Це особливість моєї роботи і на неї потрібно було погодитися, коли влаштовувалась. Моє завдання – організувати всі процеси таким чином, щоб всім коллегам робочий процес був зрозумілий, було зручно і це забирало мінімум робочого часу. Мене мотивує тільки внутрішнє відчуття задоволеності власною роботою, коли я роблю її якнайкраще.

Марія Жартовська: Мене драйвить моя робота, драйвить результат, коли читачам подобаються матеріали, коли ми робимо щось круте, заради цього можна попрацювати і у вихідні.

Катя Паламарчук: Пішла на другу роботу, коли почала ходити на курси, щоб отримати додаткову освіту. Вони коштували надто дорого для мене, а офіціанткою за два дні я могла заробити кілька тисяч, щоб покрити вартість навчання.

Дарина Скидан: Думаю, я трудоголік. Без моїх проектів мені важко прожити навіть два дні. На мою думку, це якісь незакриті дитячі гештальти і це ненормально. Коли не працюю, мені здається, що я втрачаю якийсь шматок життя. З’являються навіть думки, що я неважлива людина для планети. Вихідні для мене – це робота, але в домашній обстановці.

Данило Голота: Основна мотивація моєї роботи у вихідні — я люблю те, що роблю. Я не хочу робити щось інше, і тому в мене немає проблем з мотивацією. Колись в мене був трудоголізм, але він був спричинений купою проблем, від яких я тікав в роботу. З часом я ці проблеми вирішив, і на місце трудоголізму прийшла робота, основний мотив якої — любов. Я люблю процес, люблю результат цього процесу, люблю помилки і перемоги. Але перш за все процес.

Андрій Фріл: Все моє життя пов’язане з музикою, все крутиться навколо неї, вона завжди на першому місці. Купа робіт була ніби покаранням самого себе. Я сказав собі: «Ок, чувак, ти зараз замість того, щоб писати альбом, приміром, граєш у Skyrim. Тому давай краще принаймні обміняємо час на гроші». Що цікаво – у такому скаженому графіку я був надзвичайно ефективним і блискуче справлявся усім. 3 з 4 робіт були дистанційними, на четверту я мав їздити двічі на тиждень в офіс.

Графік був божевільним. Уявіть собі такий день: зранку пишу дайджест для політичного сайту. Протягом дня пишу новини: політичні, музичні, шукаю історії, які можуть стати вірусними, для IT-контори. У сусідній вкладці пишу перекладачу з Колумбії: «Пабло, бляха, де текст?». У Пабло, виявляється, сезон тропічних дощів, і у половини країни тупо немає світла.

Як робота без вихідних впливає на здоров’я, кар’єру, особисте життя?

Дарія Захарова: Плюси моєї роботи: ніхто не може мені сказати, скільки триває моя відпустка і коли мені можна виїхати з міста, а коли повернутися, я можу працювати у будь-якому місці. Крім того, робота без вихідних – це великий плюс для кар’єри. Люди відразу помічають твоє ставлення до роботи і це дає швидке зростання.

Серед мінусів – практично на кожен концерт або подію, яку я б дуже хотіла відвідати, я не можу сходити через роботу. У багатьох людей зі сфери продакшену не вистачає часу на друзів, особисте життя і дітей. Колеги ж жартують, що на старості ми всі потрапимо в будинок «продакшн престарілих», куди нас здадуть наші ж діти або близькі, тому що ми недостатньо приділяли їм часу.

Марія Жартовська: На кар‘єру такий ритм роботи вплинув позитивно. Я встигла попрацювати і в «Фокусі», і в Forbes, і в «Українській правді».

Я намагаюся не нехтувати сім‘єю і проводити більше часу з чоловіком, особливо подорожувати. Дякую чоловікові за те, що мене розуміє, бо він сам колишній журналіст. Пам‘ятаю одного разу я схопилася о четвертій ранку і просто на автоматі почала збиратися у відрядження, чоловік не розумів, що відбувається, адже відрядження не було. Коли я працювала у Forbes, то поверталась додому і він вже спав, а коли йшла, він ще спав. І у той період я була відверто не права, не приділяючи йому часу, але дуже вдячна йому за підтримку і розуміння. Мої друзі розуміють мене, бо такі ж самі, як я.

Андрій Фріл: З плюсів: я багато заробляв, зробив собі фінансову подушку безпеки. Мінуси – не мав часу ні на що інше. Крім того, почало підводити здоров’я: купа стресу, мало сну, погане харчування, постійне сидіння перед монітором — і от уже і зір погіршився, і там болить, і тут.

Данило Голота: Маю мінімалістичний підхід до життя – в мене є кілька сфер життя між якими я розділяю свій час. І я нічого не додаю. Я сплю 6-7 годин на день, працюю 10-15 годин, а залишок часу я проводжу з близькими, бігаю і вчусь. Для когось такий підхід — жирний мінус, а мені навпаки дуже подобається, коли я не розриваюсь між купою речей, а якісно вкладаюсь в дві-три.

Як розвантажуєте себе від роботи?

Дарія Захарова: Найкращий спосіб – це сон. Більше 9 годин. Я вірю, що він рятує від старості, депресії, поганого настрою, невдоволення, нудьги, глибокої втоми, піднімає імунітет і дуже розважає, якщо ти вмієш ним усвідомлено управляти. Також допоможе душ або ванна, обійми коханої людини, 30 хвилин сміху з друзями чи хороший фільм.

Марія Жартовська: Подорожами. Коли я відчуваю, що у мене немає ресурсу для роботи, я намагаюся поїхати кудись і відновитися. Найбільше подобаються великі міста, де багато людей і усі кудись поспішають – саме тому я люблю Нью-Йорк, Берлін. Там ніби заряджаю свої батарейки і готова бігти далі. Також моя пристрасть – коктейльна культура. Одного разу я мала зміну в барі, було дуже круто. Для мене це можливість відпочити від роботи і політики.

Дарина Скидан: Для мене розвантаження – це подорожі. Працювати з краєвидом на сталінку, чи працювати з видом на гори – велика різниця. Я люблю їздити у потягах, де немає інтернету і п’ять годин можна просто дивитись у вікно. Також допомагають йога та медитації. В мене є таке правило останнім часом – не діставати з кишені телефон, хоча б дві години на день. Намагаюсь приділяти увагу офлайну, реальне життя стало для мене останнім часом розкішшю.

Данило Голота: Сплю, бігаю, пишу в щоденник, дивлюсь кіно, читаю. Нічого особливого, але я дуже добре знаю, що працює для мене в різних ситуаціях.

Андрій Фріл: Розвантажуватися виходило рідко. Якщо знаходилося вільних півдня, проводив його з дівчиною – зазвичай їхали у коротку подорож. Ефективним був діджитал-детокс – я на тиждень-два міняв смартфон на бабусину нокію. Вжух, і я вже не маю відповідати на десятки повідомлень у телеграмі.

Плануєте змінювати ритм роботи?

Дарія Захарова: Робота в такому ритмі корисна і важлива до 30-35 років. Далі ти повинен навчитися завдяки своєму досвіду вкладати менше і отримувати більше. Це природно і саме на це я розраховую.

Марія Жартовська: Ні, не збираюся. Так вийшло, що я почала працювати, коли мені було 14 років, на літніх канікулах продавала газети і журнали. Навчаючись в старших класах, почала писати тексти для журналу та газет. Коли навчалась в університеті, працювала на новинному сайті. Я не вважаю, що цінність людини – це працювати з 9 до 18 в офісі, цінність у тому, як і наскільки ефективно вирішується завдання, наскільки людина може мислити за рамками запропонованого. Де людина це робитиме, о котрій годині, в який день – то її справа. Тому я не розділяю вихідні, свята, будні. При цьому я в жодному разі не вважаю себе трудоголіком.

Катя Паламарчук: Я й далі напевно так працюватиму, доки зарплатня на основній роботі не почне мене влаштовувати, бо плюс це кілька тисяч до основного заробітку. Інколи, певно, братиму вихідні.

Дарина Скидан: Поки в мене є здоров’я, я й далі так працюватиму. Мені комфортно у такому режимі. Напевно, моєму організму не вистачає гормонів, адреналінів і норадреналінів, які я отримую на роботі. Друзі мені кажуть: «Даша, ти себе заганяєш», а я не відчуваю такого. Для них 12-годинний робочий день – це занадто, а для мене – нормально.

Данило Голота: Не збираюсь. Розвиток бізнесу в перші роки вимагає максимальної уваги. Він ще не стоїть міцно, тому його потрібно підтримувати і штовхати вперед. Це вимагає часу і сфокусованості. Тому я залишаюсь в фокусі на наступні роки. Не знаю на скільки – може на 2, а може на 10. Мені все одно, якщо чесно. Я люблю той процес в якому знаходжусь, і не роблю його для того, щоб потім відпочивати на острові під пальмою. В мене процес заради процесу.

Я не рекомендую працювати без вихідних. Є індивідуальний контекст, в якому живе людина, і приймати рішення стосовно будь-чого треба відносно цього контексту. Сама по собі робота без вихідних не має цінності. Так само не треба бігати кожен день, чи читати кожен день, чи робити будь-що інше. Працювати без вихідних комусь підходить, а комусь ні – залежить від вас. Не слухайте нікого, хто каже, що всі зобов’язані працювати по 15 годин в день. Так само не слухайте того, хто каже, що працювати треба з 9 до 6 тільки в робочі дні. Будь-які абсолютні твердження стосовно цього не мають жодного сенсу, тому що абсолюту не існує. Є контекст вашого життя, ваша ситуація, ваші цілі і бажання, і відносно цього і треба рухатись.

Андрій Фріл: Я вже змінив. Одного разу, перед поїздкою в офіс, заскочив повечеряти до закладу та зустрів друга – той дав послухати нові пісні одного київського репера, і у мене наче пелена з очей впала. Боже, думаю, шо я роблю, на що витрачаю час і сили! Того ж дня я звільнився з пари робіт і сів за альбом, сконцентрувавшись максимально на творчості. Минулої осені випустив альбом.

Зараз я впевнений в тому, що якщо хоча б половину тих зусиль та енергії, які я витрачав на купу робіт, направити на музику – я і зароблю більше, і набагато щасливішим буду. Бо що ті гроші? Ну, +500, ну, +1000 доларів на місяць, але який у цьому сенс, якщо навіть немає часу їх витратити? Тепер є час і на музику, і на сім’ю, і на подорожі – і так набагато краще.

Як ФОП оформити продавця на роботу

Збираюся оформляти продавця в магазин, це перший працівник, на що звернути увагу?

Якщо коротко, на сьогоді оформлення ваших відносин виглядатиме так.

Укласти трудовий договір

Укладається він у письмовій формі у двох однакових екземплярах — вам і працівнику.

Можете використовувати форму договору з Наказу № 260, просто видаліть згадки про центр зайнятості та реєстрацію договору.

Що потрібно додати: інформацію про посаду, розмір зарплати, про роботу, яку буде виконувати людина, за яким графіком працюватиме, які дні вихідні (не пишіть про роботу без вихідних — це порушення прав працівника), тривалість відпустки, якщо особа не проти випробувального терміну — вкажіть, скільки він триватиме.

Продавець маєте справу з матеріальними цінностями та грішми, відповідальність щодо цього також має бути прописана в договорі.

Реєструвати трудовий договір ані в податковій, ані в центрі зайнятості не потрібно .

Але треба подати повідомлення в податкову, де перебуваєте на обліку як ФОП. Подати можна на папері або через кабінет платника, якщо у вас є ключ ЕЦП. Тоді нікуди їхати не доведеться.

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» виберіть поточний місяць, «усі» і на четвертій сторінці форму № F3001001.

Як заповнити повідомлення — читайте в інструкції.

Попереджаємо, продавця не можна оформити за договором ЦПХ, під виглядом консультанта, який працює начебто неповний робочий день. Продавці трудяться за графіком, дотримуються режиму роботи. Держпраці вважає, що роботу продавця не можна розцінювати як виконання обов’язків за договором ЦПХ. Її позицію підтримують і суди.

У ФОП-єдинників покарання за використання праці неоформлених працівників: перший раз — попередження; повторне порушення, яке виявлять протягом року, — 30 мінімальних зарплат. У 2020 році це 141690 грн.

Розпорядження про прийняття на роботу

Підприємець складає цей документ самостійно, вказує дату прийняття людини на роботу й дає на підпис співробітнику.

Цей документ ви зберігаєте на випадок перевірки.

На що звернути увагу

Графік роботи. Робочий тиждень за законодавством про працю не повинен перевищувати 40 годин (ч. 1 ст. 50 КЗпП).

Продавці можуть працювати 5 днів на тиждень по 8 годин на день, 6 днів на тиждень із 7-годинним робочим днем, а напередодні вихідних — не більше 5 годин (ст. 52 КЗпП).

Напередодні свят і неробочих днів продавець має право працювати на годину менше.

Якщо графік роботи магазину 12 годин або магазин цілодобовий, зрозуміло, що одна людина працювати в ньому не може.

Фактично відпрацьований робочий час роботодавець має відмічати в табелі обліку робочого часу.

Не можна відмічати час роботи з 9 до 18, якщо працівник фактично працює до 21. Це відразу виявлять перевіряючі, адже є графік роботи магазину, а працювати без продавця він не може.

Якщо ж із 18 до 21 працює сам ФОП, це має бути оформлено. А продавець не повинен фізично перебувати на робочому місці в цей час. Зважте на те, що Держпраці приходить із перевірками без попередження й у будь-який час.

Ваш магазин може працювати більше 8 годин на день або цілодобово, тоді продавців повинно бути декілька, і їм треба встановити різні режими.

Ось приклад: магазин працює без вихідних 11 годин на день, з 10 до 21, виходить 66 робочих годин на тиждень. Один продавець може працювати не більше 40 годин на тиждень, отже, потрібна ще одна людина.

Одна може працювати з 10 до 15 у будні й у вихідні з 10 до 16 (37 годин на тиждень), друга — з 15 до 21, а у вихідні — з 16 до 21 (40 годин на тиждень). Варіанти можливі різні.

Якщо людина не відпрацьовує 40 годин на тиждень, установлюють неповний робочий час.

Цілодобовий магазин. Робота в нічний час — з 10 вечора до 6 ранку (ст. 54 КЗпП) — оплачується в підвищеному розмірі, не нижче 20% окладу (тарифної ставки) працівника за кожну годину роботи.

Подвійна оплата. Взагалі якщо продавець перепрацьовує, то цей час оплачується як понаднормові — у подвійному розмірі (ст. 106 КЗпП).

У подвійному розмірі треба оплатити й роботу продавця у святковий день (ст. 107 КЗпП). Робота в ці дні допустима, якщо вона спричинена необхідністю обслуговувати населення (ч. 4 ст. 73 КЗпП), але витрати у ФОП будуть більші.

Перерва. Працівник має право на відпочинок протягом робочого (ст. 66 КЗпП).

Людина може піти через 4 години після початку роботи, але дотримуватися цього часу не обов’язково.

Якщо за умовами роботи встановити перерву не можна, ви повинні забезпечити працівникам можливість обідати в робочий час. Купувати мікрохвильовку й холодильник для співробітників ви не зобов’язані, а місце для прийому їжі встановлюєте самостійно.

Також можете почитати наші статті щодо трудових відносин: