После зворотного осмосу вода залишається насиченою киснем.
Недоліки фільтрів зворотного осмосу втрати води при фільтрації – понад 20% зливається у дренаж; осмос вимиває з води як шкідливі, і корисні мінерали (тому використовується додаткова мінералізація).
Сучасні системи зворотного осмосу передбачають пропускання рідини на першому етапі через ряд механічних фільтрів, що усувають великі домішки. Потім вона надходить у пристрій знезалізнення води, а потім на іонообмінну установку пом'якшення води, що видаляє іони заліза.
О́смос (англ. osmosis, нім. Osmose f) — процес односторонньої дифузії через напівпроникну мембрану молекул розчинника в бік більшої концентрації розчиненої речовини з обсягу з меншою концентрацією розчиненої речовини.
Загалом, осмос вода забезпечує ряд позитивних функцій в процесі миття: утилізація усіх агресивних елементів, які потрапляють на поверхню в ході експлуатації машини; ліквідація небезпечних подразників та залишків хімії, що застосовується в ході чистки; попередження появи плям та розводів після висихання.
Осмос зливає багато води Дійсно, така проблема існує, на один літр чистої води в каналізацію йде 1-7 літрів водопровідної. Це залежить від комплектації фільтра, тиску в трубопроводі, часу роботи мембранного елемента з останньої заміни, якості вихідної води тощо.
Як тільки не називають воду оброблену методом зворотного осмосу, – "мертва вода", "складна вода", "проста вода", "реструктуризована вода".