Календарне планування. Укр.літ. 8 клас. ІІ семестр 2022-2023 н.р.

Календарно-тематичне планування складено згідно з рекомендаціями МОН України щодо особливостей викладання української літератури в ЗНЗ у 2017 – 2018 н. р. та відповідно до Програми для ЗНЗ, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року № 804.

Естетична й звукова цілісність вірша Анатолія Мойсієнка “Жовтень жовті жолуді. ”.

Ангел як оберіг у вірші Галини Кирпи “Мій ангел такий маленький. ” . Гуманізм вірша “Коли до вас темної ночі. ”.

Ангел як оберіг у вірші Галини Кирпи “Мій ангел такий маленький. ” . Гуманізм вірша “Коли до вас темної ночі. ”

Художні образи вірша Ігоря Павлюка “Дівчинка ”. Ритмомелодика віршів сучасних поетів. Нап. 1 вірш

НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА

І.Карпенко-Карий – укр. драматург. Перший професійний укр.театр. Влада грошей–проблема трагікомедії «Сто тисяч».

Мова дійових осіб і засоби сатиричного змалювання вад героїв трагікомедії І.Карпенка-Карого “ Сто тисяч”.

Бездуховність людини, засліпленої прагненням до наживи, у трагікомедії І.Карпенка-Карого “Сто тисяч”.

Контрольний твір : “Чи завжди гроші породжують бездуховність?”(Карпенко-Карий “Сто тисяч” і сучас. життям)

З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Місце, час подій, історична епоха в повісті Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною” . Роль прологу у творі.

Проблема волі людини. М.Коцюбинський. “Дорогою ціною”.

Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив повісті Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною”.

Романтичність і сила волі укр. жінки Соломії в повісті М.Коцюбинського “ Дорогою ціною” . Час і вічність, символічні образи.

О.Довженко – кінорежисер і письменник. “ Ніч перед боєм ” – оповідання про героїзм українців у роки Другої світової війни.

Моральний урок діда Платона й діда Савки для солдатів у повісті О.Довженка “ Ніч перед боєм ”.Характеристика образів.

ПЧ № 3. Олесь Гончар. “Бригантина”.

Портрети школярів-підлітків. Н.Бічуя “ Шпага Славка…”.

Проблеми дорослішання в повісті Н.Бічуї “Шпага Славка…”.

Роль батьків і вчителів у вихованні дітей у повісті Ніни Бічуї “ Шпага Славка Беркути”. Нап. уривок твору

Особливості композиції повісті Ніни Бічуї “Шпага Славка Беркути”. Інсценізація уривків.

Контрольна робота № 3. “Творчість О. Довженка,

М. Коцюбинського, Н. Бічуї”( робота з картками ).

Проблема знеосіблення людини в суспільстві, особистості й натовпу в оповіданні В.Дрозда “ Білий кінь Шептало ”.

РМ № 3. Усний мінітвір за оповіданням В.Дрозда “Білий кінь Шептало”: Чи легко зберегти власну індивідуальність у сучасному жорстокому світі?

“Місце для дракона ” Юрія Винничука – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть “драконячі закони”.

Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя в повісті-казці Юрія Винничука “ Місце для дракона”.

Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду в повісті Юрія Винничука “Місце для дракона”.

Ю.Винничук. Повість “Місце для дракона”. Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин.

ПЧ № 4. Юрій Винничук. « Легенди Львова».

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА

Гумористичні ситуації в повісті Валентина Чемериса “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.

Дружба й перше кохання у повісті В.Чемериса “Вітька + Галя, або Повість про перше кохання”.

Образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка й Галі Козачок у повісті В.Чемериса “ Вітька + Галя, або Повість про …”.

Контрольна робота № 4. “Творчість В.Дрозда, Ю.Винничука, В.Чемериса” (тести). Переказ уривків.

ЛРК № 3. Захопливі історії підлітка у творі Анатолія Дімарова “ На коні й під конем ”.

ВЧ № 1 . Поезії письменників Одещини.

Диспут про твори, що вивчалися протягом року.

Літературна вікторина «Чарівний світ літератури».

Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору в творах українських письменників.

Складання гумористичних діалогів за змістом прочит. творів.

Обмін враженнями за прочитаними творами. Узагальнення вивченого матеріалу.

Переказ цікавих уривків прочитаних творів. Аналіз змісту. Підсумковий урок за рік.

Календарне планування з української мови 8 клас 2022-2023

Матеріал містить Календарне планування з української мови 8 клас 2022-2023, в який допоможе учителю в роботі.

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

(зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804)

2 год на тиждень (70 годин на рік)

Форми контролю

Перевірка мовної теми

Вступ (1 год)

Вступ. Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу

Урок мовленнєвого розвитку №1. Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, жанри й типи мовлення; засоби міжфразового зв’язку в тексті

Повторення та узагальнення вивченого (3 год)

Основні правила правопису

Урок мовленнєвого розвитку №2. Складання й розігрування діалогу – обміну думками та враженнями від телепередач (матеріалів відеохостинга YouTube), присвячених вивченню та збереженню пам’яток історії та культури

Синтаксис. Пунктуація (4 год)

Словосполучення й речення

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова

Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні

Урок мовленнєвого розвитку №3. Вибірковий усний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в художньому стилі

Урок мовленнєвого розвитку №4. Письмовий переказ тексту місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом)

Граматична помилка та її умовне позначення

Контрольна робота №1

Просте речення. Двоскладне речення (7 + 1 год)

Підмет. Способи вираження підмета

Присудок. Способи вираження присудка. Простий і складений присудки

Узгодження головних членів речення. Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Тире між підметом та присудком

Урок мовленнєвого розвитку №5. Контрольний докладний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі (за простим або складним планом)

Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок че­рез дефіс; прикладки, що беруться в лапки

Урок мовленнєвого розвитку №6.Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі (за складним планом) з використанням називних речень для позначен­ня місця

Обставина. Види обставин (за значенням), способи вираження їх

Порівняльний зворот. Ви­ділення порівняльних зворотів комами

Урок мовленнєвого розвитку №7. Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом) з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення

Односкладне речення (7 год)

Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка.

Означено-особові речення. Неозначено-особові речення

Урок мовленнєвого розвитку №8. Контрольний письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом) з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення

Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета. Називні речення.

Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях

Контрольний текстовий диктант

Контрольна робота №2

Усний переказ

Просте ускладнене речення.

Речення з однорідними членами (5+ 1год)

Однорідні члени речення зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком

Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові)

Урок мовленнєвого розвитку №9. Ділові папери. План роботи. Складання плану роботи над проектом. Оформлення рубрик, стислих описів етапів роботи, аналіз результатів діяльності

Однорідні й неоднорідні означення

Що чекає 5-9 класи уже з 2022 року: нова типова освітня програма та її підводні камені

Уже з наступного року українські п`ятикласники почнуть вчитися по-новому, за реформою Нової української школи.

Ілюстративне фото: depositphotos.com

Для цього у листопаді 2020 року Кабмін ухвалив новий державний стандарт для 5-9 класів. Щоб учні могли розпочати навчання за ним, Міносвіти мало розробити й ухвалити нову типову навчальну програму.

Заступник директора Команди підтримки реформ при МОН та один із розробників Держстандарту Роман Шиян розповідав LIGA.Life, що програми мають побудувати так, аби в дітей була цифрова грамотність, розвивалася їхня підприємливість, вміння поводитись з грошима тощо.

“Концепція освітньої програми буде складною для вчителів, бо буде велике розмаїття у виборі навчальних планів та програм. Учнів же вона має розвантажити. Зокрема, планують зменшити кількість предметів та не перевантажувати школярів зайвою інформацією”, – пояснював Шиян.

Перед затвердженням типова програма пройшла громадське обговорення і викликала чимале невдоволення, зокрема з боку батьків. У ситуації розбиралася LIGA.Life.

Що сталося

19 лютого МОН затвердило типову освітню програму для 5-9 класів. Тобто з 1 вересня 2022 року учні, які перейдуть до 5 класу, навчатимуться за новою освітньою програмою. Так передбачає реформа Нової української школи (НУШ).

За даними МОН, у новій освітній програмі є навчальні плани для шкіл у таких сферах:

• мовно-літературній;
• математичній;
• природничій;
• технологічній;
• інформатичній;
• соціальній і здоров’язбережувальній;
• громадянській та історичній;
• мистецькій;
• фізичній культурі;
• мови та літератури корінного народу/національної меншини.

Також передбачають вивчення інтегрованих курсів. Наприклад, “Етика”, “Культура добросусідства” або іншого курсу морального спрямування на вибір керівництва школи, “Здоров’я, безпека та добробут”, “Підприємництво і фінансова грамотність” тощо.

Після затвердження типової програми чимало батьків обурилися, що кількість навчальних годин для учнів не зменшилася, а навпаки – збільшилася.

У МОН стверджують: навантаження для учнів залишилося у межах санітарно-дозволених норм:

• для учнів 5 класу – 28 годин на тиждень;
• 6 класу – 31 година на тиждень;
• 7 класу – 32 години на тиждень;
• 8 класу – 33 години на тиждень;
• 9 класу – 33 години на тиждень.

Збільшення кількості навантаження за тиждень у міністерстві пояснюють додатковими годинами для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Це по дві години для 5-6 класів, по одній – для 7-8 класів та 0,5 – для 9 класів.

У МОН наголосили, що кількість уроків з фізкультури буде не менше трьох разів на тиждень для кожного класу. Передбачені для цього уроку години не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Надалі школи можуть створювати свої модельні освітні програми на основі типової навчальної. До 2022 року мають підготувати підручники за новою програмою.

Чим відрізняється програма та якою буде на практиці

Директорка гімназії №34 “Либідь” ім. Віктора Максименка Алевтина Багінська стверджує: ухвалена МОН типова навчальна програма новітня і більш дієва, адже дає можливість обирати певний курс навчання.

Пояснює: на основі типової навчальної програми і типового навчального плану, який є у додатках, кожен заклад освіти може моделювати і створювати власну освітню програму, яка відрізнятиметься від типової. Це так звана модульна програма.

Також передбачено створення авторських освітніх програм.

“Але ця процедура достатньо затратна за часом. Цим користуються переважно в авторських школах, їх не дуже багато в Україні.

Тобто школи можуть умовно кардинально змінити типову програму на свій розсуд і почати працювати з так званими модульними програмами.

Але нетипова освітня програма передбачає певні процедури”, – каже Алевтина Багінська.

Спочатку треба скласти навчальний план з переліком предметів та інтегрованих курсів. Його має затвердити педрада, а потім – департамент освіти. Директорка пояснює, що нова типова програма відрізняється від попередньої тим, що у додатках є орієнтовні переліки міжгалузевих інтегрованих курсів.

“Наприклад, 5 клас. До інтегрованих курсів вносять робототехніку, або STEM, що зараз актуально. Або ж унікальні для наших навчальних закладів курси, які раніше навіть не пропонували. Вони були більш притаманні за кордоном. Це драматургія і театр. Є інтегровані курси щодо фізики та основ техніки. Для 9 класу – економіка і право, такого раніше не було”, – зазначає Багінська.

За її словами, інтегровані курси – міжгалузеві. Тобто дисципліна може одночасно належати і до природничої галузі, і до суспільствознавчої.

“Відповідно заклад освіти, використовуючи таку собі виделочку, може користуватися програмами, які існують або навіть складати міжгалузеві інтегровані курси, і вони додаватимуться до навчального плану за вибором закладу освіти. Але лише у межах тієї кількості годин, яка визначена типовим навчальним планом”, – розповідає директорка.

Наголошує: кількість навантаження для учнів збільшили щонайменше на годину у кожному з 5 по 9 клас. У 5 класі передбачено по шість уроків щодня, а день раз на тиждень – сім.

“Навантаження збільшилося, але можна вводити міжгалузеві курси. Наприклад, інтегрований курс робототехніки чи драматургії. Так виходить, що кількість годин зросла, що і викликало незадоволення серед батьків. Це своєрідний недолік в освітніх програмах. З іншого боку, шість уроків для 5 класу – невелике перевищення певних допустимих санітарних норм”, – вважає Алевтина Багінська.

Етика чи робототехніка? Як обиратимуть курси

Директорка гімназії №34 пояснює: щоб ввести курс робототехніки, у школі вже повинно існувати середовище для реалізації цього предмету. Тобто має бути STEM-лабораторія, обладнання, спеціальні столи різної висоти, повинні бути роботи, пристрої для 3D-моделювання.

“Нині значна частина столичних закладів освіти коштом освітньої агенції Києва отримала частково STEM-обладнання, а деякі школи мають STEM-лабораторії. Наприклад, у нас є. Ми працюємо над створенням STEM-лабораторії ще й з біології. Маємо це впровадити з наступного року, бо хороша база – сучасний кабінет біології, 3D-принтери, допрацьовуємо лабораторію для експериментів”, – розповідає Багінська.

Наголошує: щоб впроваджувати якісь міжгалузеві курси, потрібно середовище. А також наявність спеціалістів з певної галузі. Інтегрованих фахівців немає – цьому треба навчитися.

Обиратимуть курс для вивчення у школі відповідно до запиту та пропозиції. Тобто, якщо запит батьків та учнів, наприклад, на вивчення робототехніки, збігатиметься з можливостями школи –такий курс введуть. Якщо ні, то школа пропонуватиме інші курси, знаючи свої можливості. Водночас керівники шкіл можуть подавати бюджетний запит до департаментів освіти для того, аби в майбутньому профінансувати створення відповідного середовища для вивчення певного курсу.

“Таких інтегрованих курсів може бути безліч. І вони розроблятимуться самими вчителями. Наприклад, ми адаптували білінгвальний курс згідно з нашою спеціалізацією – ми школа з поглибленим вивченням англійської мови.

Ми обрали білінгвальну програму з 5 класу і одна година – це вивчення предмету англійською мовою. У 5 класі – це “Мій Київ”, у 6 класі – інформатика англійською. Курс розробили разом вчителі англійської та інформатики. У 7 класі адаптували зарубіжну літературу англійською. У 8-му створили новий курс – нова історія в особах англійською мовою. У 9-му класі наразі адаптуємо українську літературу та персоналії англійською мовою”, – розповідає Алевтина Багінська.

На її думку, нова типова освітня програма передбачає розвиток інтегрованих курсів і це добре, оскільки Україна рухається до абсолютно профільної освіти у старшій школі.

“Тож маємо навчити вчителів, батьків і дітей у середній школі працювати з інтегрованими програмами, щоб у старшій школі, навчаючись у ліцеях, діти могли обирати навчальні програми.

Теперішня освіта є своєрідним трампліном для стрибка у нову українську школу 10-12 класів, яка почне свій рух з 2027 року.

Нам потрібно за цей час підготуватися, щоб профільне навчання носило принцип профільного”, – каже директорка.

Вона сподівається, що освіта учнів у 10-12 класах будуватиметься на повному виборі. Тобто буде низка інтегрованих курсів і низка предметів, які дитина вивчатиме, готуючись до вступу у виш. Цього зараз немає – школи обмежені типовою освітньою програмою.

Які можуть бути підводні камені

Директорка столичної школи №5 Світлана Олексюк вважає, що типова програма, запропонована МОН, нині недоопрацьована.

“Це недосконалий документ. Бачу великі можливості для шкіл мобілізуватися й створити освітню програму, орієнтуючись на своїх дітей. Така можливість є. Але потрібно з’ясувати, а нам поки не пояснюють, який зміст покладається в модельні навчальні програми. Вони зараз не активні”, – пояснює Світлана Олексюк.

За її словами, для того, щоб працював весь комплекс державного стандарту, кожен вчитель повинен мати цілісний документ. Поки цього не буде зроблено, не можна говорити, як програма спрацює.

“Потрібно поспішати. Бо неготовність модельних навчальних програм, над якими працюють авторські колективи, це є не готовність підручників і посібників від авторів, які повинні підготувати їх за новою типовою програмою вже на 1 вересня 2021 року для пілотів, а на 1 вересня 2022 року – для всіх інших дітей”, – пояснює директорка.

Зазначає: є небезпека відсутності новизни в цьому документі. А саме на неї очікують у школах.

“Наступне питання. Кількість годин, які є у цьому навчальному плані. Не розумію, чому зберігається максимальна кількість годин для навчання і той перелік предметів. Знову ми маємо нелогічну мозаїку різних предметів, а не галузей. Ті галузі, які там є, просто розширюють змістовну частину, не додаючи їй ефективності.

Через це є небезпека у реальному перевантаженні дітей предметним спамом і неможливості створення індивідуальних освітніх траєкторій для дітей”, – каже Світлана Олексюк.

Додає: реформа освіти передбачає 12-річне шкільне навчання, тож навантаження мало би зменшитися, проте кількість навчальних годин збільшилася.

“Для мене важливий зміст. Що нового є по суті? Наприклад, що нового є у математиці, кількість годин якої збільшили? Чому збільшили? Що туди додали, якої частини: практичної чи теоретичної? Немає пояснень”, – каже Світлана Олексюк.

Директорка наголошує, що зараз також надважливо почати готувати вчителів, які працюватимуть з 5-6 класами. І з цим нині є проблеми, адже не розв’язано питання з оплатою праці педагогів за викладання інтегрованих курсів.

Є питання до типової програми й у батьків. У батьківських спільнотах кілька тижнів точаться дискусії щодо впровадження інтегрованого курсу “Етика” або іншого курсу “морального спрямування”.

Є побоювання, що під цим школи можуть запровадити курс християнської етики. Зокрема, вже затверджені підручники для учнів 5 класу “Біблійна історія та християнська етика”, для учнів 7 класу “Християнська етика в українській культурі”, а також зошити з основ християнської етики.

“Для нас це стало величезною несподіванкою, оскільки ще кілька років тому ми вели дискусію про те, чи мають право ці курси бути у закладах освіти.

Там є потужний релігійний складник. У цих підручниках саме основою є християнське вчення”, – каже співголова ГО “Батьки-SOS” Олена Парфьонова.

Вона наголошує, що питання віри та віросповідання – особиста справа дитини і не можна так вводити подібні курси у школи, адже вони є дискримінаційними.

У МОН стверджують, що їм надіслали понад 1000 звернень від нардепів, громадських організацій та закладів освіти з проханням про обов’язкове вивчення курсів духовно-морального спрямування. Тож відповідний курс знайшов своє відображення у типовій навчальній програмі.

Щодо змісту предмету, то відповідальність за це міністр освіти Сергій Шкарлет переклав на самих вчителів і школи.

“Є дисципліна “Етика”, в типовій освітній програмі вона зазначена. А варіанти предмету “Етика” можуть формувати уже вчитель або школа”, – сказав він в інтерв’ю для Радіо НВ. Який курс оберуть для навчання школи – християнську етику, фінансову грамотність, робототехніку абощо, залишається гадати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.