Майже Венеція: тисячолітня історія потопів у Києві

Ще 945 року – понад тисячоліття тому! – древлянські посли, що прибули до київської княгині Ольги, побачили повністю залитий водою Поділ. Щоправда, причиною були не дощі, а розлив Дніпра.

Славетна українська ріка дарувала подолянам “сюрпризи” неодноразово.

Наприклад, 1128 роком літописець датував таке: “В се ж літо бисть вода велика, потопи люди и жита, и хороми унесе”. Тобто потоп не лише позаливав вулиці, по яких неможливо було ані пройти, ані проїхати, але й зруйнував будинки, знищив городи й присадибні ділянки киян.

Висока вода

Так виглядав Поділ після чергової повені, початок ХХ ст.

Можна згадати часи, ближчі до наших.

Масштабна повінь сталася у Києві 1789 року внаслідок сніжної зими, стрімкого танення снігу і підвищення рівня води в Дніпрі. На той час потерпали від агресивної води вже не лише подоляни, але й люди, які віднедавна замешкали на лівому березі – домовласники Микільської, Передмостової, Кухмістерської слобідок.

Справжня катастрофа сталася 1845 року, коли рівень води в Дніпрі піднявся аж на 8 метрів. Під водою опинилися понад півтисячі будинків на Подолі та кількасот на слобідках. Переважна частина тих споруд була пошкоджена або взагалі зруйнована.

Таке ж лихо трапилося й 1877-го, коли кількість води, що стрімко вийшла з дніпровських берегів, фатально збільшилася через кількадобові проливні дощі. А до постраждалих, крім подолян і мешканців слобідок, додалося ще й населення Труханова острова, який став житловим від середини ХІХ століття.

Затоплена Передмостова слобідка. Будинки там зводили на високих палях, початок ХХ ст.

Тодішній паводок, до речі, мав і досить несподівані наслідки. Адже сильна повінь поглинула ланцюжок озер, утворивши протоку – в такий спосіб півострів перетворився на острів, який дістав назву Венеціанського. Аналогія з Венецією абсолютно зрозуміла. Нині це – Гідропарк, улюблене місце відпочинку киян.

Потопи різного ступеню руйнації періодично повторювалися.

Сумний рекорд зафіксовано 1908 року, коли по вулицях Подолу, острова та лівобережних слобідок узагалі не можна було пересуватися пішки, лише на човнах.

Потоп на екрані

Автор фото, Кадр з документального фільму “Навесні”

Київський потоп 1929 року у Передмостовій слобідці, показаний у документальному фільмі Михаїла Кауфмана “Навесні”

Як не дивно, один з київських потопів докладно зафіксований у документальному кіно.

Йдеться про повінь 1929 року. Саме тоді режисер і оператор Київської кінофабрики Михаїл Кауфман фільмував стрічку “Навесні”.

Паводок почався 8 травня. Рівень води суттєво піднявся: Труханів острів повністю опинився під водою. Близько 400 остров’ян, а також мешканців обох слобідок терміново відселили. Газети повідомили про це вранці наступного дня.

Автор фото, Кадр з документального фільму “Навесні”

Жінка з малючкою пливе навідати свою хату на Передмостовій слобідці, весна 1929 року

Кадр з документального фільму М. Кауфмана “Навесні”

Кауфман терміново взяв кінокамеру, сів на пристані у човен і поплив фільмувати. Зняв Труханів острів з його десятком вулиць і дерев’яними будинками. Повернув на затоплену Передмостову слобідку, зазирнув до Микільської слобідки. Камера зафіксувала: скрізь суцільна вода, затоплені будинки, старе та мале вправно веслують – їм не вперше подібна ситуація.

Зазвичай під час повеней мешканці залишалися у своїх домівках, адже будували їх на високих палях. І лише в екстремальних випадках київська влада вдавалася до евакуації. 1929-го людей відселили частково – небезпека, отже, була не дуже значною. Хоча картина затоплення, знята Кауфманом, вражає.

Рукотворний захист

Автор фото, Світлодрук С. Кульженка

Наслідки повені 1902 року – зруйнована халупа на слобідці

Справжня катастрофа сталася в Києві двома роками пізніше – у 1931-му.

Рекордна кількість снігу взимку, стрімке потепління весною плюс сильні дощі, які йшли безперестанку – в результаті вода піднялася на 8,5 метрів і накрила не лише лівобережжя, але й значну частину Подолу. Навіть на перехресті Межигірської та Щекавицької вулиць люди пересувалися виключно на човнах.

На той час це була найбільша повінь протягом 339 років.

Мешканців підвалів і нижчих поверхів будинків терміново евакуювали. Постраждали промислові й житлові споруди, телефонні кабелі тощо. Виникла загроза електропостачанню, роботі каналізації, пожежної служби.

На щастя, стихію вдалося приборкати. Після цього набережну Дніпра на правому березі вдягнули у граніт для захисту від високої води.

До висотних позначок

Автор фото, Кадр з документального фільму “Навесні”

Повінь 1929 року на Микільській слобідці – вода піднялася до рівня паркану, хата майже затоплена

Тим часом мешканці лівобережжя продовжували потерпати від потопів. Їх оборонили лише в 1960-ті роки. Коли будували житлові масиви Русанівка і Березняки, намили ґрунт до висотних позначок, які захищають територію від затоплення при розливах Дніпра і повені.

Цей захист спрацював у 1968 році, коли вода справді не піднялася вище рівня опор пішохідного та автомобільного мостів на Русанівці.

Натомість у квітні 1970-го під час потужної повені Дніпро “окупував” відпочинкову зону міста – Труханів острів і Гідропарк. Вхід до станції метро “Гідропарк” повністю затопило, потяги метрополітену проїжджали цю станцію без зупинки.

Кажуть, якби не штучне Київське море, утворене 1966 року на північ від столиці, наслідки були б подібними до 1931 року.

Місто затоплювало й пізніше. Багатьом запам’ятався 1979 рік, коли через високу воду спеціальні бригади рятувальників евакуювали мешканців дачного селища Осокорки на човнах.

І таких прикладів ще багато.

Нинішні потопи, отже, мають у Києві давню традицію. Водночас виразно нагадуючи про невирішені міські проблеми.

Хочете отримувати найважливіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Тиждень потопів: українські міста вперше зіткнулися зі штормовими наслідками змін у кліматі

Тропічний шторм пронісся Україною в останні дні тижня та викликав повені в Києві та Львові, а на Закарпатті стихія знищила цілий міст. Від автівок подекуди виднілися лише дахи, а перехожі нафільмували кадрів, достатніх до короткометражного фільму-апокаліпсису, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

“Хто не встиг відпочити на морі – море прийшло до вас”, – жартували українці. Наш рідний український клімат, здебільшого лагідний і помірний, схоже, перестає таким бути. Ми усе ще воліємо ігнорувати помсту природи, але з цим доведеться вчитися жити далі. Кліматичних змін не витримують не лише дерева, листя котрих жовтіє та осипається вже зараз, а й бетон, асфальт та метал, котрі капітулюють під поривами вітру та напором води. “Такої тропічної зливи я не пам’ятаю взагалі ніколи, я ще не бачив такого жаху!”, – зізнався екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба.

Україна все частіше потерпає від тропічних злив, що перетворюють вулиці міст на ріки

Він переконаний, що якщо змінюється клімат, то повинна мінятися й міська інфраструктура, причому негайно. “Ніхто вам зараз не відповість на запитання: скільки люків, скільки кілометрів каналізації зливової і так далі. Немає кількісних характеристик! Якщо зараз ви камеру наведете на цю вулицю і знайдете хоча б один люк дощоприймальної каналізації – виставляю пиво і морозиво”, – запропонував Глеба журналістам.

Також читайте

Вода затопила вулиці і змивала бруківку: Київ накрила потужна злива з блискавками і градом

Столиця, яка цього тижня першою на себе прийняла удар досі небаченого шторму, оговтувалася кілька днів. Техніки і людей для ліквідації наслідків негоди, схоже, виявилося недостатньо. На тротуарах лишилися шари засохлої багнюки. Чиновники пояснюють, що винне не місто, а аномальна погода. “Мінімум десять сантиметрів мулу, гілки, листя, які пересувалися з великою швидкістю – вони, фактично, не дали змоги воді потрапити у водоприймальні решітки”, – розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Також читайте

Київ залило і позавалювало. Унаслідок потужної зливи посеред ночі центр столиці перетворився на річку

По місту навіть через кілька днів після буревію стічні ринви подекуди усе ще захаращені гіллям та листям. Частково, саме це знову зіграло злий жарт у столиці в ніч проти неділі. Але перед тим іще був потоп у Львові. “Каналізаційні мережі розраховані на середньостатистичні норми випадання опадів. І ніхто не зариває мільярди доларів, євро або гривень укласти якісь шалені мережі для того, що в рік два-три рази може бути злива. Тому нічого тут страшного немає”, – заявив керівник департаменту ЖКГ Львівської міськради Сергій Бабак. Але прості львів’яни розлючені таким підходом, бо від негоди зазнали прямих збитків. “Ну, десь дві годин вичерпував г*вно, перепрошую, з салону. Десь ось стільки було”, – розповів Олександр Берченко. Його машині особливо не поталанило – через шторм не витримав колектор неподалік, авто почало топити і зливою, і відходами з колектора. Як тоне його “ластівка”, чоловік міг лиш безпомічно спостерігати.

Також читайте

“Море по коліно”. Користувачі соцмереж діляться фото і відео наслідків потужної зливи у Києві

Невдовзі так само дивилися на черговий потоп у Києві. Потоки були такі сильні, що цілу вервицю припаркованих авто вмить почало крутити та жбурляти одна на одну. Дехто залишався заблокованим у транспорті. Залило підземний паркінг відомого торгового центру, а в середмісті подекуди прорвало каналізації. Вулиці перетворилися у суцільні канави, а дорожнє покриття місцями зірвало начисто, утворилися феєричні провалля. “Вода, яка іде надлишком від дощів, ніде не збирається і ніяк не відводиться”, – констатує Глеба і радить брати приклад із китайців. “У них до 37-го року програма: повністю всі покриття зробити. Програма “Губка” називається, тобто вода повинна не текти річкою по дорозі, а впитуватися в землю, в асфальт. Спеціальні системи, які збирають воду, накопичують і потім цю воду рециркулюють”, – розповів фахівець.