Вольтарен ® форте (Voltaren forte) Лікарські препарати

допоміжні речовини: спирт ізопропіловий, пропіленгліколь, кокоїлу каприлокапрат, олія мінеральна, поліетиленгліколю цетостеариловий ефір, карбомери, діетиламін, спирт олеїловий, ароматизатор евкаліптовий, бутилгідрокситолуол (Е 321), вода очищена.

Лікарська форма

Емульгель для зовнішнього застосування.

М’який гомогенний кремоподібний гель від білого до жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються місцево у разі суглобового та м’язового болю. Нестероїдні протизапальні засоби місцевого застосування. Диклофенак.

Фармакологічні властивості

Диклофенак є нестероїдним протизапальним засобом із вираженою протиревматичною, знеболювальною, протизапальною та жарознижувальною дією. Основним механізмом дії є пригнічення біосинтезу простагландинів.

Кількість диклофенаку, яка всмоктується через шкіру, пропорційна площі його нанесення і залежить як від загальної застосованої дози препарату, так і від ступеня гідратації шкіри. Після місцевого застосування препарату Вольтарен Форте (двічі на день) на поверхню шкіри площею 400 см 2 ступінь системної абсорбції препарату, що визначається як концентрація діючої речовини в плазмі крові, еквівалентна нанесенню 4 рази на добу гелю диклофенаку діетиламіну з концентрацією 1,16%.

Відносна системна біодоступність диклофенаку при застосуванні препарату Вольтарен Форте на 7 день становить 4,5% порівняно з таблетками по 50 мг (при тій же дозі диклофенаку натрію). Абсорбція не залежить від застосування вологопроникної та паропроникної пов’язки.

Після нанесення препарату Вольтарен Форте на шкіру суглобів кисті і коліна диклофенак виявляється у плазмі (де його максимальна концентрація приблизно у 100 разів менша, ніж після перорального прийому тієї ж кількості диклофенаку), у синовіальній оболонці та синовіальній рідині.

Диклофенак накопичується в шкірі, яка слугує резервуаром, звідки відбувається поступове вивільнення речовини в прилеглі тканини. Звідти диклофенак переважно надходить у більш глибокі запалені тканини, такі як суглоби, зв’язки. Там він продовжує діяти і визначається в концентраціях, до 20 разів більших, ніж у плазмі.

Диклофенак метаболізується частково шляхом глюкуронізації та переважно шляхом гідроксилювання з утворенням кількох фенольних похідних, два з яких є фармакологічно активними, але значно меншою мірою, ніж диклофенак.

Диклофенак та його метаболіти виводяться переважно із сечею. Кінцевий період напіввиведення диклофенаку із плазми крові становить в середньому 1–2 години. Чотири метаболіти, включаючи два активних, також мають невеликий період напіввиведення — 1–3 години. Один з метаболітів — 3´-гідрокси-4´-метоксидиклофенак — має більш тривалий період напіввиведення, але є практично неактивним.

При нирковій недостатності накопичення диклофенаку та його метаболітів в організмі не спостерігається. При хронічному гепатиті або недекомпенсованому цирозі печінки кінетика та метаболізм диклофенаку не змінюються.

Показання

Лікування болю, запалення та набряку при:

• пошкодженні м’яких тканин: травми сухожиль, зв’язок, м’язів та суглобів (наприклад, внаслідок вивиху, розтягнення, забиття) та біль у спині (спортивні травми);
• локалізованих формах ревматизму м’яких тканин: тендиніт (у т. ч. «тенісний лікоть»), бурсит, плечовий синдром та періартропатія.

Cимптоматичне лікування остеоартриту дрібних та середніх суглобів, що розташовані поверхнево, таких як суглоби пальців або колінні суглоби.

Протипоказання

Підвищена чутливість до диклофенаку або інших компонентів препарату. Наявність в анамнезі нападів бронхіальної астми, ангіоедеми, кропив’янки або гострого риніту, зумовлених прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Останній триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки системна абсорбція диклофенаку внаслідок місцевого застосування препарату дуже низька, виникнення взаємодій є малоймовірним. Сумісне застосування препарату Вольтарен Форте з іншими системними нестероїдними протизапальними засобами та стероїдами може збільшити частоту виникнення побічних ефектів.

Особливості застосування

З обережністю застосовувати з пероральними нестероїдними протизапальними засобами.

Імовірність розвитку системних побічних ефектів (які трапляються при застосування системних форм диклофенаку) має бути розглянута при застосуванні препарату на більш великі ділянки шкіри або протягом більш тривалого часу, ніж рекомендовано.

Вольтарен Форте рекомендується наносити тільки на інтактні, неушкоджені ділянки шкіри, запобігаючи потраплянню на пошкоджену (поранену або інфіковану) шкіру. Слід уникати контакту препарату з очима та слизовими оболонками. Препарат не можна ковтати.

При появі будь-яких шкірних висипів лікування препаратом потрібно припинити. Вольтарен Форте не слід застосовувати під повітронепроникну оклюзійну пов’язку, але допускається його застосування під неоклюзійну пов’язку.

Вольтарен Форте містить пропіленгліколь, який може спричиняти легке локалізоване подразнення шкіри у деяких людей, а також бутилгідрокситолуол, який може викликати локалізовані реакції на шкірі (наприклад контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Клінічний досвід застосування вагітним жінкам обмежений. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Вольтарен Форте протипоказаний під час третього триместру вагітності у зв’язку з можливим розвитком слабкості родової діяльності, порушенням діяльності нирок плода з подальшим маловоддям та/або серцево-легеневої токсичності з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією.

Невідомо, чи диклофенак при зовнішньому застосуванні виділяється в грудне молоко, тому застосування препарату Вольтарен Форте не рекомендується у період годування груддю. Проте при наявності вагомих підстав для застосування препарату у період годування груддю препарат не слід наносити на молочні залози або великі ділянки шкіри та не слід застосувати у великій кількості або протягом тривалого часу.

Дані щодо впливу диклофенаку на фертильність людини при його зовнішньому застосуванні відсутні.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений тільки для зовнішнього застосування.

Дорослим та дітям віком від 14 років препарат наносять 2 рази на добу, знеболювальна дія триває до 12 годин. Вольтарен Форте застосовують 2 рази на добу, вранці та ввечері, злегка втираючи в шкіру в місці локалізації болю. Кількість препарату, яка застосовується, залежить від розміру ураженої зони (так, 2–4 г, що за розміром відповідає вишні або волоському горіху, достатньо для нанесення на ділянку площею 400–800 см 2 ).

Після нанесення препарату необхідно вимити руки, окрім тих випадків, коли саме ця ділянка підлягає лікуванню.

Тривалість терапії залежить від показання та ефективності лікування. Препарат не слід застосовувати довше 14 днів поспіль при ушкодженнях або ревматизмі м’яких тканин та довше 21 дня при болю в суглобах артритного походження, якщо інше не рекомендовано лікарем.

Якщо після 7 днів лікування стан пацієнта не покращився або погіршився, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози препарату.

Діти

Вольтарен Форте не рекомендований для застосування дітям віком до 14 років.

Передозування

Передозування малоймовірне у зв’язку з низькою абсорбцією диклофенаку у системний кровоток при місцевому застосуванні.

Однак при випадковому проковтуванні препарату можуть спостерігатись побічні ефекти, що характерні для передозування таблеток диклофенаку (вміст однієї туби препарату Вольтарен Форте 50 г еквівалентний 1 г диклофенаку натрію). В такому випадку при розвитку помітних системних побічних ефектів показане симптоматичне лікування із застосуванням терапевтичних заходів, що проводяться для лікування отруєння нестероїдними протизапальними засобами.

Побічні реакції

Побічні реакції включають легкі тимчасові реакції на шкірі в місці нанесення. У рідкісних випадках можуть спостерігатися алергічні реакції.

Вольтарен ® розчин для ін’єкцій (Voltaren ® injection solution ) Лікарські препарати

Препарат Вольтарен належить до групи лікарських засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, до НПЗП і протиревматичних препаратів. Діючою речовиною препарату Вольтарен є диклофенак натрію. Препарат випускається в наступних лікарських формах: р-н для ін’єкцій, таблетки, супозиторії, емульгель. Парентеральне введення препарату часто є кращим, коли пацієнти не можуть переносити або приймати пероральні ліки та/або необхідне швидке настання знеболювального ефекту.
Диклофенак натрію, діюча речовина препарату Вольтарен , ― це добре відомий НПЗП, виявляє анальгезивну, протизапальну та жарознижувальну дію. Порівняно з іншими НПЗП, незалежно від специфічності щодо ЦОГ, диклофенак виявляє більше інгібування агрегації тромбоцитів і діє як конкурентний антагоніст тромбоксан-простаноїдних рецепторів, що вказує на потенційну серцево-судинну безпеку (Selg E. et al., 2007; Gan T.J., 2010). Вольтарен відпускається за рецептом.
Диклофенак був вперше схвалений у США в 1988 р., і в даний час на нього щорічно виписується більше 5 млн рецептів.

Актуальність проблеми

У даний час остеоартроз (ОА) відмічають у близько 300 млн осіб у всьому світі. Оскільки відомо, що фактори ризику цього захворювання включають похилий вік та ожиріння, з віком поширеність даного захворювання зростає.
ОА є гетерогенним захворюванням із широким спектром порушень, які в кінцевому підсумку призводять до пошкодження суглобів. Із цієї причини ОА можна описати як складний синдром, а не як окреме захворювання (Kornaat P.R. et al., 2006). ОА включає структурні зміни в суглобовому хрящі, субхондральній кістці, зв’язках, суглобовій капсулі, синовіальній мембрані і періартикулярному м’язі (Tan A.L. et al., 2006). На додаток до механічних і метаболічних факторів у даний час вважається, що запалення є ключовим медіатором ОА, який зумовлює втрату хрящової тканини і прогресуючу дегенерацію уражених суглобів (Sohn D.H. et al., 2013). У результаті доклінічних досліджень було встановлено, що аномальний механічний стрес у суглобі перетворюється на активовану внутрішньоклітинну передачу сигналів, що призводить до надекспресії медіаторів запалення, таких як простагландини, хемокіни і цитокіни (Orita S. et al., 2013). Таким чином, ОА більше не вважається незапальним артритом або хворобою «зношування» (Sohn D.H. et al., 2012).
ОА, пов’язаний з руйнуванням суглобів і запаленням, викликає біль, який обумовлює функціональні обмеження, збільшення витрат на відновлення організму після хвороби і зниження якості життя у пацієнтів із цим станом. Національні та міжнародні англомовні рекомендації з лікування ОА підтверджують роль НПЗП у симптоматичній терапії болю у пацієнтів з ОА. Так, наприклад, у настанові Американської колегії ревматологів 2019 р. наголошується, що місцеві НПЗП слід застосовувати до перорального прийому НПЗП на тій підставі, що краще призначати препарати із найменшим системним впливом (Kolasinski S.L. et al., 2020).
Диклофенак натрію, який призначається зовнішньо, всмоктується через шкіру і проникає в підшкірні тканини, у тому числі синовіальні (діє безпосередньо в місці болю і запалення). За рахунок пригнічення ферментів, переважно ЦОГ-2, які відповідають за перетворення арахідонової кислоти в простагландини, тромбоксани і простацикліни, диклофенак натрію знижує рівень простагландину, тим самим обмежуючи пов’язану з простагландином сенсибілізацію периферичних ноцицепторів больовими/механічними подразниками (Bariguian Revel F. et al., 2020).

Комбінація фіксованої дози трамадолу/диклофенаку

Гострий біль є найбільш поширеним типом болю зі складною етіологією, яка може негативно впливати на якість життя.
Міжнародна асоціація з вивчення болю визначає біль як «неприємний сенсорний та емоційний досвід, пов’язаний із фактичним або потенційним пошкодженням тканини». Гострий біль є найбільш поширеним видом болю і може виникати через травму, гостре захворювання, хірургічне втручання або артрит, що робить його етіологію складною і трансдисциплінарною проблемою. Біль у зв’язку з порушеннями/ушкодженнями опорно-рухового апарату є ще однією поширеною формою гострого болю. Ряд досліджень демонструє, що поєднання опіоїдів і НПЗП підвищує ефективність і знижує дозу окремих препаратів порівняно з монотерапією.
Більшість доступних знеболювальних препаратів мають мономодальні механізми знеболення. Проте комбінація трамадол/диклофенак з фіксованою дозою є анальгетичною комбінацією, яка продемонструвала багатообіцяючу клінічну активність завдяки своїм мультимодальним механізмам дії. Рекомендована доза трамадолу/диклофенаку становить 1 таблетку 2 р/доб після прийому їжі протягом 5 днів (не перевищувати даний період). Ця комбінація показана для симптоматичного полегшення сильного болю у дорослих при різних травмах, післяопераційного болю, болю в попереку і кістково-м’язового болю (Shah D.D., Sorathia Z.H., 2020).

Актуальна анальгезія із застосуванням лідокаїну і диклофенаку

У більше ніж 70% пацієнтів, які перенесли операцію, відзначають помірний або сильний післяопераційний біль, навіть якщо вони отримують знеболювальні препарати. При доброякісній аноректальній хірургії (BARS) 50% пацієнтів відзначають більш виражений біль, ніж очікувалося після гемороїдектомії. Стійкі епізоди помірного і сильного болю після операції підвищують захворюваність і ризик розвитку хронічного післяопераційного больового синдрому. З огляду на те, що проблема розвитку післяопераційного болю в доброякісній аноректальній хірургії не була повністю вирішена, пошуки тривають. Деякі вчені застосовували бальзами, креми з різними діючими речовинами, щоб зменшити вираженість спазмів анального сфінктера. Також застосовувалася місцева мазь метронідазолу, щоб зменшити вираженість болю з третього дня після гемороїдектомії. Усі ці актуальні методи лікування допомагають зменшити вираженість болю, однак вони не звільняють від побічних ефектів, таких як головний біль, денервація, ортостатична гіпотензія або брадикардія.
Післяопераційне знеболювання можна оптимізувати, з огляду на його фізіопатологію залежно від хірургічного втручання і ділянки, що оперується. Таким чином, включення специфічної терапії в мультимодальне анальгетичне лікування в BARS відповідає рекомендаціям групи PROSPECT. Вони спрямовані на поліпшення післяопераційної больовий анальгезії і мінімізацію побічних ефектів, таких як сонливість, запаморочення, нудота і блювання відповідно до уподобань пацієнта.
Лідокаїн і диклофенак мають знеболювальну, протизапальну та антибіотичну дію. Ці властивості підходять для симптоматичного лікування трьох післяопераційних больових компонентів: ноцицептивного болю (соматичного і вісцерального), запального і болю, викликаного суперінфекцією забрудненої ділянки. Оскільки лідокаїн і диклофенак мають синергічний анальгезивний ефект і їх комбінація досі не оцінена при післяопераційному болю, було проведено подвійне сліпе рандомізоване клінічне дослідження «CLIFE-2010FV», щоб продемонструвати, що комбінація диклофенак натрію з лідокаїном у фіксованій дозі ефективніша, ніж один лідокаїн, для лікування болю після BARS протягом першого післяопераційного тижня. У результаті цього клінічного дослідження було встановлено, що місцеве лікування комбінацією НПЗП ― диклофенак натрію плюс місцевий анестетик ― лідокаїн має більш високу анальгезивну ефективність, ніж місцеве лікування одним лідокаїном протягом перших 3 післяопераційних діб у BARS і протягом всього першого тижня після операції (Linares-Gil M.J. et al., 2018).

Гостра мігрень у дітей і підлітків

Мігрень усе частіше визнають надзвичайно обтяжливим розладом, який призводить до інвалідності як у дітей, так і у підлітків. Відповідний план терапії даної патології необхідний для підвищення якості життя як дітей, так і їхніх сімей, а також для мінімізації ризику прогресування захворювання. Було проведено велику кількість досліджень. Додавання у схему лікування НПЗП підвищує ефективність триптану. А диклофенак натрію вже призначають при тяжких нападах мігрені у дорослих. Тому дійшли висновку, що необхідно вивчити і провести більш детальні дослідження, спрямовані на вивчення впливу НПЗП, зокрема диклофенаку натрію, оскільки невеликі плацебо-контрольовані дослідження вже підтвердили ефективність ібупрофену, який теж належить до групи НПЗП (Barbanti P. et al., 2018).

Вольтарен у формі супозиторіїв для дітей

У плацебо-контрольованому подвійному сліпому дослідженні було вивчено жарознижувальний ефект препарату Вольтарен (диклофенак натрію) у 43 дітей віком 2–10 років. Усі пацієнти були госпіталізовані через гостре захворювання, пов’язане з високою температурою тіла (38,5–40,4 °С; в середньому 39,3 °С) через вірусну або бактеріальну інфекцію. Препарат застосовували у формі супозиторіїв, що містять 25 мг диклофенаку натрію, або у вигляді плацебо у дітей віком 2–5 років. Діти віком 6–10 років отримували диклофенак натрію по 50 мг в одному супозиторії або плацебо. Температуру тіла і частоту пульсу вимірювали під час введення і через ½, 1; 2; 4 і 6 год. У результаті було зафіксоване повернення до нормальних значень температури через 2 год у всіх пацієнтів, які отримували диклофенак натрію, тоді як у групі плацебо спостерігали тільки мінімальні зміни. Про небажані ефекти не повідомлялося (Polman H.A. et al., 1981).

Вольтарен ― знеболювальний ефект після видалення мигдалин

У двоцентровому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні оцінювали ефективність супозиторіїв з диклофенаком. У дослідженні брали участь 97 пацієнтів (47 в групі диклофенаку і 50 в групі плацебо). Відразу після операції пацієнти отримували 100 мг диклофенаку, потім 50 мг ввечері і 50 мг вранці в формі супозиторіїв або супозиторіїв-плацебо. Ефективність оцінювалася як пацієнтами, так і медичним персоналом за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). У результаті статистичного аналізу було встановлено, що диклофенак значно (р<0,001) зменшує вираженість болю, пов’язаного з ковтанням, і позитивно впливає на загальний стан пацієнтів. Терапевтичний приріст був розрахований до 50%. У результаті цього дослідження лікування диклофенаком було введено в ЛОР-відділеннях (Dommerby H. et al., 1984).

Висновок

НПЗП застосовуються протягом тривалого часу і сьогодні входять у число препаратів, які найбільш часто призначаються у всьому світі. Оскільки НПЗП виявляють переконливу ефективність і широко доступні, ці знеболювальні препарати є важливими складовими в ревматології. НПЗП незамінні при лікуванні гострого і хронічного болю, а також запалення при ОА, РА та інших станах. ОА і РА є найбільш поширеними типами артриту у дорослих (Zingler G. et al., 2018).

Уколи Вольтарен: інструкція із застосування, склад

Вольтарен відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів. Завдяки своїй дії препарат ефективно усуває больові відчуття різного походження. Ін’єкційна форма медикаменту Вольтарен (уколи) забезпечує швидку доставку діючої речовини до цільових зон.

Опис і склад

Вольтарен розчин являє собою прозору рідину без кольору або зі слабким відтінком жовтого. В ампулі міститься 3 мл препарату, в 1 мл — 25 мг диклофенаку і 75 мг в повному флаконе.В якості додаткових додані наступні компоненти:

• дисульфид натрію;
• пропіленгліколь;
• фенілкарбінол;
• їдкий натр;
• маніт.

Допоміжні інгредієнти надають розчину необхідні реологічні властивості і прискорюють розподіл диклофенаку по тканинах організму.

Фармакологічна дія

Диклофенак відноситься до речовин нестероидного походження і надає активну протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію на організм человека.Основной механізм лікувального ефекту діючої речовини — гальмування синтезу простагландинів — групи ліпідів, що підвищують чутливість рецепторів в головному мозку. Самі по собі вони не є причиною виникнення болю, але збільшують сприйнятливість до інших медіаторів, гістаміну і брадікініну.Діклофенак гальмує синтез циклооксигеназ (ЦОГ), які запускають реакцію прискореної вироблення простагландинів проти запалення. В результаті їх дії виникає набряклість тканин, почервоніння і відчуття болю.

Фармакокінетика

Після введення в м’язові тканини розчину для ін’єкцій Вольтарена діюча речовина протягом чверті години всмоктується в системний кровообіг і розподіляється по всьому організму. Найвищий вміст в крові відзначається через 20 хвилин — 2,5 мкг / мл.Полнота всмоктування диклофенаку натрію залежить від отриманої дози. Внутрішньом’язові ін’єкції дозволяють домогтися вдвічі більшого змісту, ніж капсули або таблетки в тій же дозіровке.В останньому варіанті лікування близько половини загальної кількості піддається первинному перетворенню в тканинах печінки. При подальших введениях Вольтарена ін’єкцій фармакокінетика залишається на постійному рівні, т.е.накопленія диклофенаку не відбувається.

Від чого допомагають уколи Вольтарен

Препарат допомагає при таких порушеннях:

• запальні явища і дегенерація опорно-рухової системи: ревматизм, різні форми артритів;
• патологічні зміни хребта з інтенсивним больовим синдромом;
• коліки в нирках або жовчному міхурі;
• травми м’яких тканин;
• загострення подагри.

Крім специфічних показань, уколи допомагають від болю в спині, головних та інших форм больових відчуттів.

Протипоказання до застосування

До протипоказань відносяться:

• наявність алергічних реакцій на використання НПЗЗ з іншими активними речовинами;
• хронічна форма бронхіальної астми в анамнезі;
• виразкові ураження шлунка або кишкового тракту;
• неповнолітні (за особливими показниками і з обережністю).

При підвищеній схильності до розвитку алергічних реакцій і гострої необхідності скористатися Вольтареном вперше, бажано заздалегідь прийняти антигістамінний препарат.

Вольтарен уколи — інструкція із застосування

Введення препарату здійснюється в сідничні м’язи. Також допускається робити уколи в передненаружную зону стегна в найбільш розвиненою області. Але в цьому випадку можлива поява хворобливості, що зберігається тривалий час після введення розчину. Тому краще віддати перевагу сідничні м’язи.

Рекомендовані дозування

Для терапії ліками Вольтарен слід дотримуватися одноразового введення на добу. Стандартна доза — 1 ампула. Тільки при важкому перебігу хвороби можна вводити 2 ампули з перервою в кілька годин. Другу ін’єкцію при цьому рекомендується робити в протилежну частину сідничних мишц.В якості альтернативного варіанту допускається поєднувати курс уколів по 1 разу в день з прийомом пероральних лікарських засобів: таблеток або капсульованих форм. Але повна доза за 1 добу не повинна перевищувати 150 мг.Ін’екціі проти мігрені діють тим ефективніше, чим швидше після появи перших симптомів буде введений препарат. Надалі можна поєднувати лікування з використанням ректальних свічок в той же день. Сумарне навантаження за 1 добу не повинна бути більше 175 мг.Для лікування пацієнтів старше 6 років оптимальне дозування препарату слід підбирати з досвідченим фахівцем, виходячи з розрахунку 2 мг на 1 кг маси тіла в 2 або 3 прийоми на добу. Стандартний курс становить не більше 5 днів.

Як правильно робити ін’єкцію

В першу чергу рекомендується ретельно вимити руки теплою водою з милом. У робочій зоні не повинно бути сторонніх предметів. Для ін’єкції потрібно ряд необхідних елементів:

• стерильний шприц в індивідуальній упаковці;
• ампула з препаратом, підігріта до кімнатної температури;
• ватний диск і спирт або готова спиртова серветка.

Для простого розтину на ампулах є невелика насічка. Для відламування потрібно натиснути в протилежну сторону від нанесеної точки. Щоб убезпечити пальці від можливої ​​травми, рекомендується завжди використовувати м’яку, але щільну серветку з текстіля.После відламування верхній частині слід негайно приступити до набору розчину в шпріц.После втягування всього вмісту шприц злегка струсити, щоб потрапив разом з рідиною повітря зібрався у верхній частині в зоні близько голки.

Потім потрібно ще потягнути поршень вниз і приступити до видалення надлишків повітря. Процес здійснюють повільно до появи першої краплі розчину на кінчику голки.

При недостатній пружності сідничного м’яза можна 2 пальцями натягнути шкіру і потім плавно ввести голку. Рекомендована глибина занурення — трохи менше повної довжини. Для нормального введення потрібно виконати ряд дій:

• хворий повинен розташуватися на животі в зручній позі;
• для максимального розслаблення сідниць рекомендується злегка розсунути коліна і зімкнути стопи ніг;
• робити ін’єкції можна тільки у верхній зовнішній квадрант сідниці, в інших зонах є небезпека пошкодити важливі ділянки нервів, особливо сідничний;
• після занурення голки приступити до плавного введення розчину, після чого дати йому трохи часу частково розподілитися в оточуючих тканинах;
• потім обережно вийняти шприц і злегка притиснути стерильним тампоном з невеликим зсувом шкіри в будь-який бік.

Послідовне виконання всіх пунктів забезпечить найменшу хворобливість і дозволить уникнути втрат препарату в результаті передчасного вилучення голки з сідничного м’яза.

Скільки днів можна колоти Вольтарен

Максимально допустимий термін не перевищує 10 днів. Подальше застосування повинно бути погоджено з спеціалістом.Нестероідние протизапальні засоби хоч і надають лікувальну дію, але в багатьох випадках цього буває недостатньо.

Тому лікування основної патології має бути більш специфічним, а Вольтарен може застосовуватися тільки з метою первинного зняття гострих больових відчуттів.

Всі НПЗЗ негативно позначаються на функції печінки — це ще одна причина того, чому не можна довго колоти лікарські розчини на основі диклофенаку. При наявності хронічних відхилень бажано комбінувати курс терапії з гепатопротекторами. Особливо це стосується випадків необхідності тривалого знеболення.

Побічна дія та передозування

При гіперчутливості до деяких складових ліки або перевищенні доз можуть розвиватися побічні реакції. З боку травлення:

• активізація трансаміназ кров’яної сироватки;
• диспепсичні розлади;
• підвищене газоутворення;
• набряки слизових оболонок;
• печіння в епігастрії;
• порушення апетиту;
• рідкий стілець;
• нудота;
• блювота.

Рідко — кровотеча в ШКТ (темний або рідкий стілець зі слідами крові) З боку ЦНС і периферії: болі в голові, запаморочення. рідко:

• підвищена сонливість або складності із засинанням;
• порушення психічного сприйняття;
• тремтіння кінцівок;
• судомні явища;
• тривожність.

З боку органів чуття: зміни смаку, туман або двоїння, гул в ушах.Со боку ССС:

• посилення симптомів недостатній функції серцевого м’яза;
• больові відчуття за грудиною;
• гіпертонічні скачки;
• тахікардія.

особливі вказівки

Під час курсового лікування Вольтареном необхідно уважне медичне спостереження за хворими з розладами шлунково-кишкового тракту, мають хронічні патології шлунка або кишкового тракту, виразку і страждають від хвороби Крона, а також при печінкових дісфункціях.Т. к. простагландини відіграють важливу роль для підтримки кровотоку в нирках, при активному придушенні їх вироблення рекомендується ретельний медичний контроль у хворих з серцевою недостатністю і при інших патологіях, що супроводжуються затримкою рідини в організмі. При наявних хронічних патологіях печінки рекомендується прийом сильних гепатопротекторів для максимального зниження навантаження на орган. Після завершення лікування Вольтареном бажано продовжити їх прийом за рекомендованою схемою відповідно до інструкції по застосуванню.

лікарська взаємодія

Вольтарен фармакологічно взаємодіє з деякими речовинами:

• збільшує вміст літію та дигоксину в організмі;
• призводить до підвищення рівня калію в разі спільного прийому з калійзберігаючими сечогінними засобами;
• стимулює фармакологічну активність антикоагулянтів;

Паралельне поєднання з іншими НПЗЗ збільшує ризик появи негативних реакцій.

Чи дозволено вживати алкоголь

Сам по собі препарат сумісний з алкоголем, однак одночасне проходження через печінку може надати виражену токсичну дію. Тому під час курсу лікування слід відмовитися від вживання спиртного.

Вплив ін’єкцій на швидкість реакції при керуванні механізмами

В процесі лікарської терапії слід тимчасово припинити керування складними механізмами. Це пов’язано з підвищенням ймовірності виникнення побічних дій з боку ЦНС.

Застосування при вагітності та лактації

Препарат не повинен застосовуватися у вагітних протягом усього терміну виношування. В крайньому випадку терапія Вольтареном допустима в самому кінці вагітності для зняття больових симптомів і полегшення подальшого процесу пологів. Ампульная форма не відноситься до безпечних, але серед інших аналогічних засобів не так сильно ставить під загрозу стан виношуваної плода. З урахуванням можливостей препарату питання допустимості застосування повинен обговорюватися строго з наглядачами фахівцями: гінекологом, невропатологом і терапевтом.

Умови та термін зберігання

Ампульная форма препарату Вольтарен відноситься до списку Б, т. Е. Може відпускатися без рецепта лікаря.

Умови та термін зберігання

Вольтарен може застосовуватися 2 роки з дати виробництва. Зберігати препарат потрібно в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів і закритих для маленьких дітей. Завдяки стабільності складу і герметичній упаковці зберігання в холодильнику не потрібно.

Аналоги (коротко)

Вольтарен може бути замінений аналогічними препаратами. Всі вони відрізняються вартістю, але надають той же лікувальний ефект. Допоміжні компоненти теж підбираються на підставі клінічних досліджень і практично завжди гарантують повноцінне засвоєння і лікувальну дію активної речовини. Препарати-замінники:

1. Диклофенак Хемофарм. Найпоширеніший і доступний за ціною аналог Вольтарена. 1 упаковка містить 5 ампул по 3 мл з вмістом 75 мг диклофенаку. Препарат швидко і ефективно лікує від болів в спині і інших ділянках тіла.
2. Диклофенак-акос. Препарат українського виробництва. Один з найбільш дешевих аналогів Вольтарена. 1 упаковка містить 10 ампул по 3 мл розчину із загальним вмістом 75 мг діючої речовини. Слабо забарвлена ​​рідина з запахом бензилового спирту. Диклофенак-акос призначається при тих же показаннях, що і Вольтарен.
3. Диклофенак Біохімік. Найдоступніший за ціною серед інших аналогічних вольтареном препаратів. Упаковка містить 10 ампул по 3 мл і 75 мг діючої речовини. Ціна варіюється в межах 30-35 грн.

Всі аналоги є взаємозамінними. Але в разі відсутності будь-якої позитивної динаміки рекомендується звернутися до невропатолога для установки точного діагнозу і призначення відповідних способів лікування.

«Вольтарен» в уколах проти болю і запалень

Вольтарен — одне з найпопулярніших знеболювальних в світі, нарівні з анальгіном, аспірином, парацетамолом і ібупрофеном. Крім жарознижуючого і болезаспокійливого ефекту, цей препарат бореться із запаленням, тому його відносять до групи нестероїдних протизапальних. «Спеціалізацією» вольтарена вважаються запальні процеси, що виникають в суглобах і хребті, а також голови, викликана захворюваннями кістково-м’язової сістеми.Слово «Вольтарен» — торгова марка, що належить міжнародній фармацевтичній компанії Novartis, а родове (хімічна) назва препарату звучить інакше: диклофенак. «Вольтарен» випускається у вигляді гелю, таблеток, супозиторіїв і розчину для уколов.Действующее речовина диклофенак натрію працює однаково в будь-якому вигляді, але з різною швидкістю, ефективністю і спрямованістю. Серед усіх форм випуску,вольтарен в уколах дає максимально швидке зникнення або значне зниження больових відчуттів.

Як виглядає і з чого складається вольтарен в ін’єкціях

Засіб для ін’єкцій «Вольтарен» являє собою вже приготований розчин в скляних ампулах. Для продажу ампули фасуються по 5 штук в пластикові осередку і картонну пачку, крім ампул в кожну упаковку обов’язково вкладається інструкція по прімененію.В кожній ампулі укладено 3 мл розчину, що виглядає як звичайна вода — безбарвна і прозора, але містить 75 мл диклофенакунатрію, з розрахунку 25 мл речовини на 1 мл раствора.Кроме основного компонента, вольтарен уколи включають в свій склад допоміжні добавки:

• гідроксид натрію — стабілізатор;
• маніт — діуретик, сприяє правильному виведенню з організму;
• спирт бензиловий — антисептик;
• метабісульфіт натрію — консервує речовина;
• дистильований пропіленгліколь — розчинник;
• вода для розведення.

Як випливає з цього переліку, представленого в інструкції, вольтарен уколи зобов’язані своїм цілющим дією виключно диклофенаку, всі інші хімічні елементи, що входять до складу, необхідні лише для забезпечення безпеки, надання ліків форми розчину і зручного зберігання цього розчину.

Як працює вольтарен

Основне вміст вольтарена, що визначає його дію, диклофенак натрію належить до нестероїдних протизапальних (НПЗП) засобам. Назва цієї лікарської групи підкреслює її відмінність від стероїдних засобів, які також знімають запалення, але мають велику кількість специфічних побічних еффектов.Нестероідние кошти набагато безпечніше і можуть вживатися без рецепта. У чому ж полягає суть їх роботи? Організм людини, фіксуючи запальний процес, починає виробляти спеціальні маркери запалення — простагландини, тромбоксани і простацикліни. Вони, в свою чергу, запускають механізми болю, підвищення температури, набряку та гіпереміі.Благодаря цього, «хазяїну» організму стає ясно: щось не в порядку. Ну а коли діагноз вже поставлений і призначено лікування, нестероїдні протизапальні засоби, потрапляючи всередину тіла,перешкоджають подальшої виробленні маркерів, вже виконали свою функцію.

Диклофенак натрію блокує роботу ферменту циклооксигенази — каталізатора синтезу простагландинів, тромбоксанов і простацикліну. Маркери запалення не синтезуються, як наслідок: біль вщухає, температура нормалізується, набряк і почервоніння проходять. Такий ефект виникає через 10-15 хвилин після введення вольтарена внутрішньом’язово.

Час необхідно для всмоктування речовини в кров і поширення його по всьому тілу. Якщо вводити препарат внутрішньовенно, термін очікування скорочується практично до нуля.

Строеніе молекули диклофенаку дозволяє йому легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр, що розділяє кровоносну і нервову систему, через плаценту, що захищає плід під час вагітності, а також в грудне молоко. «Відпрацювавши», диклофенак розпадається на складові і метаболізується в печінці, після чого виводиться майже повністю з мочой.Період напіввиведення (час, за який виводиться половина надійшла дози) диклофенаку натрію — 3-4 години.

Коли потрібен вольтарен

Основні показання до застосування препарату — запальні процеси, супроводжувані сильним болем. Наприклад, це можуть бути такі захворювання:

• ревматизм або ревматоїдний артрит — запалення сполучних тканин, іноді супроводжуються ураженням суглобів;
• дегенеративно-дистрофічні зміни в хребті: остеохондроз, міжхребцева грижа, протрузія міжхребцевого диска, спондилоартроз, спондиліт;
• остеоартроз — дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, при якому вражається поверхнева хрящова тканина;
• подагра, яка проявляється проявляється гострим артритом — поразкою суглобів;
• печінкові або ниркові кольки, мігрень (не в якості основного лікування) — для зменшення запалення і зниження інтенсивності болю;
• запалення післяопераційної рани, супроводжуване набряком і болем.

Даний перелік не включає в себе всі випадки, в яких допустимо застосування вольтарена. Головне, пам’ятати, що ці ліки — зброя проти болю саме запального характеру і діє найкраще під час запалень. Використовувати його варто тільки після постановки діагнозу, щоб не «змазати» симптоматику і не ускладнити лікування.

Протипоказання до лікування вольтареном

Як будь-яка медична лікарський засіб, вольтарен може викликати погіршення, загострення і інші небажані наслідки при деяких захворюваннях і станах організму. Застосування препарату категорично заборонено в таких випадках:

• індивідуальна непереносимість і сильна чутливість до диклофенаку, Маніту, іншим речовинам, що входять до складу. Алергія на інші препарати даної групи в анамнезі (аспірин, ібупрофен). Чому: можливі алергічні реакції, аж до порушень дихання.
• Відкрита виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт. Чому: збільшується ризик кровотеч через пригнічення синтезу простагландинів, що виконують, в тому числі, захисну функцію в слизових оболонках.
• Порушення функціональності печінки і / або нирок. Чому: знижується метаболізм препарату, утруднюється його виведення.
• Застійні явища при серцевій недостатності. Чому: порушення транспортування препарату, його «затримка» в органах і тканинах.
• Підвищений ризик післяопераційних кровотеч. Чому: може додатково спровокувати кровотечі.
• Хірургічні втручання, під час яких використовувався апарат штучного кровообігу, унаслідок чого вводилися антикоагулянти, що знижують здатність крові до згортання. Чому: зниження синтезу простагландинів через диклофенаку призводить зменшення агрегації тромбоцитів, що розріджує кров ще більше, а можливість кровотеч після операції виключити не можна.
• Ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда та інсульт в анамнезі, інші серцево-судинні проблеми, а також фактори ризику їх розвитку, такі як підвищений тиск, підвищений холестерин, діабет і куріння. Чому: за останніми даними, системне вживання диклофенаку додаткове збільшує ризик захворювань серця і судин аж на 38-63%.

Відносні протипоказання, при наявності яких використання вольтарена можливо під суворим наглядом лікаря, у випадках, коли гарантована користь перевищує можливу шкоду.

• Вагітність. Чому: ризик кровотеч, які можуть призвести до викидня; недостатньо вивчене вплив на плід.
• Прийом антикоагулянтів при бронхіальній астмі. Чому: диклофенак підсилює дію противосвертиваючих, але кровотеч можна уникнути.
• Маса тіла менше 25 кг (діти). Чому: складності дозування.
• Період грудного вигодовування. Чому: препарат потрапляє в грудне молоко, але в дуже незначних кількостях і швидко виводиться, при дотриманні паузи в 4 години після введення безпечно.

Як застосовувати вольтарен

Внутрішньом’язово вольтарен зазвичай використовують після призначення лікаря, при гострих приступах і дуже сильного болю. Розчин можна також вводити внутрішньовенно, якщо больовий синдром необхідно зняти миттєво. Оптимальна добова доза препарату — 75 мг, тобто одна ін’екція.Обично укол роблять на ніч, щоб хворий міг провести ніч з відносним комфортом. Якщо є необхідність, доза може бути збільшена вдвічі — до двох ін’єкцій на добу, раз о 12 годині. Термін лікування — 5 днів, що відповідає одній або двом упаковкам.Более тривалий прийом вольтарена не рекомендується, так як може спровокувати побічні дії.

Побічні ефекти вольтарена

Незважаючи на те що диклофенак — засіб, що займає стійку позицію в списках необхідних і найважливіших ліків в багатьох країнах, прийом вольтарена може викликати різні небажані ефекти. А саме:

• З боку травлення: хворобливий живіт, нудота, блювота, здуття, зниження апетиту або повне його зникнення. В окремих випадках можливий розвиток гастриту, панкреатиту, виникнення шлункових і кишкових кровотеч.
• З боку печінки: підвищення рівня печінкових ферментів в крові, лікарський токсичний гепатит, холестатична жовтяниця.
• З боку нирок: гостра ниркова недостатність, запалення нирок, некроз ниркових сосочків.
• З боку нервової системи: порушення настрою, тимчасова і просторова дезорієнтація, порушення сну, головні болі, шум у вухах, сплутаність свідомості, зміни шкірної чутливості. Дуже рідко: запалення мозкових оболонок, галюцинації, судоми.
• Зір: «туман» і двоїння в очах, запалення зорового нерва.
• Серце і судини: відчуття серцебиття, тахікардія, зниження артеріального тиску, розвиток серцевої недостатності та запалення судин.
• Дихання: спазми в бронхах, що викликають їх звуження і ускладненість дихання, запалення легеневих альвеол.
• Шкіра: почервоніння, випадання волосся. Рідко: поява на поверхні шкіри пухирів з рідиною всередині (синдром Стівенса-Джонсона) і відторгнення поверхневого шару шкіри (Синдром Лайєлла).
• Статеві органи: дуже рідко у чоловіків можлива імпотенція.
• Кров: падіння кількості тромбоцитів, лейкоцитів, зниження рівня гемоглобіну.
• Алергії: висип зі свербежем або без, кропив’янка. Рідко: набряк Квінке в області особи або статевих органів, анафілактичний шок.
• Локальні реакції: в місці уколу можуть утворюватися інфільтрати — скупчення лімфи і крові в тканинах, що відчуваються як ущільнення. Вони безболісні і проходять самі після закінчення курсу ін’єкцій, але іноді можуть інфікуватися, приводячи до розвитку абсцесу. В окремих випадках може знадобитися хірургічне лікування.

Якщо прийом препарату «Вольтарен» викликав будь-які явища з перерахованих, незалежно від їх вираженості і рівня дискомфорту, лікування необхідно припинити і порадитися з лікарем з приводу зміни призначення.

Вольтарен уколи: інструкція із застосування

Нестероїдний протизапальний препарат Вольтарен має виражену знеболюючу дію. Ін’єкційна форма цього препарату застосовується для зниження інтенсивності запальної реакції і болю при різній патології опорно-рухової системи.

Форма випуску та склад

Розчин для ін’єкцій Вольтарен є прозорою рідиною. В 1 мл розчину міститься діюча речовина препарату натрію диклофенак в кількості 25 мл. Також до складу розчину входять допоміжні компоненти, до яких відносяться:

• Гідроксид натрію.
• Маннит (E421).
• Спирт бензиловий.
• Натрію метабісульфіт (E 223).
• Пропіленгліколь.
• Вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій Вольтарен знаходиться в скляних ампулах по 3 мл (сумарна кількість діючої речовини в одній ампулі становить 75 мг), які розфасовані в блістері в кількості 5 штук. Картонна пачка містить одну контурну чарункову упаковку та інструкцію із застосування препарату.

Фармакологічна дія

Діюча речовина розчину для ін’єкцій Вольтарен диклофенак натрію відноситься до фармакологічної групи лікарських засобів нестероїдні протизапальні препарати.Ето з’єднання блокує фермент циклоксигенази (ЦОГ), який каталізує реакцію синтезу прозапальних простагландинів (вони відповідальні за виникнення болю, гіперемії і набряку в області течії запального процесу). за рахунок цього препарат має протизапальну дію, знижує вираженість гіперемії (почервоніння тканин в області запалення за рахунок посиленого притоку крові), набряку і больових ощущеній.https: v = JnBbxNSbcvoПосле внутрішньом’язового введення розчину Вольтарен діюча речовина протягом 10-15 хвилин всмоктується в системний кровотік і розподіляється по всіх тканинах організму.При внутрішньовенному введенні терапевтична концентрація в крові досягається відразу же.Натрія диклофенак добре проникає в структури головного мозку через гематоенцефалічний бар’єр, організм плоду через плаценту під час вагітності і грудне молоко при грудному вигодовуванні дитини. Діюча речовина метаболізується в печінці з утворенням продуктів розпаду, які виводяться переважно з сечею почкамі.Період напіввиведення (час, протягом якого з організму виводиться половина всієї дози препарату) становить 3-4 години.Діюча речовина метаболізується в печінці з утворенням продуктів розпаду, які виводяться переважно з сечею почкамі.Період напіввиведення (час, протягом якого з організму виводиться половина всієї дози препарату) становить 3-4 години.Діюча речовина метаболізується в печінці з утворенням продуктів розпаду, які виводяться переважно з сечею почкамі.Період напіввиведення (час, протягом якого з організму виводиться половина всієї дози препарату) становить 3-4 години.

Показання до застосування

Уколи Вольтарен показаний при різних запальних процесах, які супроводжуються больовим синдромом, до них відносяться:

• Ревматизм, ревматоїдний артрит — аутоімунне запалення суглобів, при якому виробляються антитіла, що руйнують власну сполучну тканину організму.
• Дегенеративно-дистрофічна і аутоімунна патологія хребта — остеохондроз, в комплексному лікуванні грижі або протрузії (освіта випинання без розриву фіброзного кільця) міжхребцевих дисків, спондилоартроз (ураження міжхребцевих суглобів), анкілозуючого спондиліту (аутоімунне запалення хребців з розвитком зрощення їх з’єднань).
• Дегенеративно-дистрофічна патологія суглобів (остеоартроз), яка характеризується значним руйнуванням хрящової тканини і розвитком запальної реакції.
• Запальні захворювання суглобів (артрити), що розвиваються внаслідок бактеріальної інфекції, локального переохолодження. У таких випадках розчин для ін’єкцій Вольтарен використовується в якості додаткового компонента.
• Комплексне лікування печінкової або ниркової коліки — препарат використовується для зниження запалення і інтенсивності нападу болю.
• Напади подагри (результат відкладання в суглобах кристалів солей сечової кислоти) з вираженим болем і запальною реакцією в суглобі.
• Больовий синдром, запалення і набряк тканин після хірургічного втручання в ділянці післяопераційної рани.
• У комплексній терапії нападів головного болю при мігрені.

Розчин для внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій також може застосовуватися при будь-якому вигляді больових відчуттів, які є результатом запального процесу.

Протипоказання до застосування

Застосування розчину для ін’єкцій Вольтарен протипоказано при ряді патологічних і фізіологічних станів організму, до яких відносяться:

• Індивідуальна непереносимість або підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів препарату.
• Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, при якій є високий ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі (або перенесене кровотеча в минулому) — натрію диклофенак пригнічує синтез простагландинів, які виконують захисну функцію в слизовій оболонці шлунка або тонкого кишечника.
• Вагітність.
• Наявність виражених алергічних реакцій у відповідь на застосування будь-яких препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, парацетамол).
• Печінкова або ниркова недостатність — при цих патологічних станах знижується метаболізм і виведення діючої речовини препарату.
• Неспецифічна запальна патологія кишечника — хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт.
• Гостра або хронічна серцева недостатність з розвитком застійних явищ.
• Високий ризик розвитку післяопераційних кровотеч.
• Проведення оперативних втручань з використанням апарату штучного кровообігу (АШК), при яких вводилися антикоагулянти (препарати, що знижують згортання крові) — натрію диклофенак за рахунок зниження продукції простагландинів призводить до зменшення агрегації (склеювання) тромбоцитів.
• Пацієнти з ішемічною хворобою серця або перенесеним інфарктом міокарда (загибель ділянки серцевого м’яза).
• Стан після перенесеного геморагічного інсульту, транзиторні ішемічні атаки і церебральний атеросклероз.

Бронхіальна астма в анамнезі, одночасне застосування антикоагулянтів є відносними протипоказаннями. У цих випадках препарат може використовуватися з великою обережністю. Розчин для ін’єкцій Вольтарен не застосовується дітям. Перед початком використання препарату необхідно переконатися у відсутності протипоказань.

Спосіб застосування та дози

Розчин для ін’єкцій частіше вводиться внутрішньом’язово після призначення лікаря. Допускається внутрішньовенне введення при вираженій інтенсивності больових відчуттів. Середня доза становить 75 мг на добу (1 ампула) .При необхідності доза може бути збільшена до 150 мг на добу (2 ампули). Тривалий курс лікування уколами Вольтарен не рекомендується, так як при цьому підвищується ризик розвитку побічних еффектов.Максімальная тривалість застосування препарату становить 5 днів.

Побічні ефекти

Застосування розчину може привести до розвитку побічних ефектів і негативних реакцій з боку різних органів і систем, до них відносяться:

• Травна система — нудота, блювота, біль у животі, його здуття (метеоризм), зниження апетиту аж до анорексії (повна відсутність бажання приймати їжу), стоматит (запалення слизової оболонки порожнини рота), мембранні стриктури кишечнику. Іноді може розвиватися панкреатит (запалення підшлункової залози). В окремих випадках можливий розвиток гастриту (запалення слизової оболонки шлунка) і шлунково-кишкової кровотечі.
• Печінка і жовчовивідні шляхи — підвищення в крові рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ), яке вказує на пошкодження гепатоцитів, медикаментозний токсичний гепатит, порушення виведення жовчі з розвитком холестатичної жовтяниці.
• Нервова система — депресія (виражене і тривале зниження настрою), дезорієнтація в часі і просторі, порушення сну, головний біль, шум у вухах, асептичний менінгіт (неінфекційне запалення мозкових оболонок), сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості шкіри. Рідше можливий розвиток судом
• Очі — затуманення зору, диплопія (двоїння в очах), неврит зорового нерва.
• Серцево-судинна система — відчуття серцебиття, тахікардія (почастішання скорочень серця), розвиток серцевої недостатності, васкуліт (запалення судин), зниження рівня системного артеріального тиску (артеріальна гіпотензія).
• Органи дихання — астма (спазм бронхів з їх звуженням і порушенням проходження повітря), пневмоніт (запалення альвеол легенів).
• Шкіра і підшкірна клітковина — синдром Стівенса-Джонсона (поява множинних пухирів на шкірі, заповнених рідиною), токсичний епідермальний некроліз, еритема (почервоніння шкіри), алопеція (випадання волосся).
• Сечостатева система — гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит (запалення нирок), папілярний некроз (загибель клітин сосочків нирок), у чоловіків дуже рідко може розвиватися імпотенція.
• Система крові і червоний кістковий мозок — тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів в крові), лейкопенія (зменшення лейкоцитів) і анемія (недокрів’я).
• Алергічні реакції — часто розвивається висип на шкірі, її свербіж і кропив’янка (характерний висип і припухлість шкіри, що нагадують опік кропивою). Рідше розвивається важка алергічна реакція у вигляді ангіоневротичного набряку Квінке (виражений набряк шкіри і підшкірної клітковини в ділянці обличчя або статевих органів) або анафілактичний шок (важкий загальний стан з критичним зниженням системного артеріального тиску і поліорганної недостатністю).
• Реакції в області ін’єкційного введення препарату у вигляді інфільтрації (ущільнення шкіри або підшкірної клітковини), почервоніння і болю. У разі інфікування місця уколу можливий розвиток підшкірного абсцесу (формування обмеженою порожнини, заповненої гноєм).

У разі розвитку побічних ефектів, незалежно від їх тяжкості і комбінації, застосування препарату необхідно припинити.

особливі вказівки

Перед початком введення розчину для ін’єкцій Вольтарен необхідно уважно ознайомитися з інструкцією до застосування препарату. Існує ряд особливих вказівок:

• Не рекомендується тривале застосування препарату в високих дозах, так як це може спровокувати розвиток важких побічних ефектів.
• Виключається комбінований прийом розчину для ін’єкцій Вольтарен з іншими препаратами фармакологічної групи нестероїдних протизапальних засобів, так як це не призведе до посилення терапевтичного ефекту, а викличе розвиток важких негативних реакцій.
• З обережністю слід застосовувати препарат для літніх пацієнтів, з постійним медичним контролем і корекцією дозування.
• Перед початком курсу лікування із застосуванням розчину для ін’єкцій Вольтарен, попередньо необхідно провести тест на чутливість і наявність алергії, який полягає в першому введенні мінімальної дози.
• Не рекомендується введення препарату для знеболення без визначення причини виникнення запального процесу, так як це може привести до маскування симптоматики і утруднення діагностики патології.
• Під час лікування препаратом необхідно контролювати стан травної системи, в разі виникнення перших симптомів, що вказують на можливу кровотечу, застосування розчину для ін’єкцій необхідно припинити.
• У разі супутньої патології шлунково-кишкового тракту, вирішується питання про необхідний паралельному застосуванні препаратів, що знижують кислотність шлункового соку і обволакивающих його слизову оболонку.
• Бажано під час лікування розчином для ін’єкцій Вольтарен проводити періодичний лабораторний контроль показників функціональної активності печінки, нирок і системи крові.
• У I і II триместрі вагітності призначення препарату можливе тільки в разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Застосування розчину для ін’єкцій Вольтарен в III триместрі вагітності і під час грудного вигодовування не рекомендується.
• При паралельному застосуванні лекартсвенних коштів інших фармакологічних груп, необхідно обов’язково довести до відома лікаря.
• З огляду на можливого розвитку побічних ефектів з боку нервової системи, під час використання препарату рекомендується відмовитися від заняття діяльністю, пов’язаною з необхідністю підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

В аптечній мережі розчин для ін’єкцій Вольтарен відпускається за рецептом лікаря. Не рекомендується його самостійне використання або застосування за порадою третіх осіб.

Передозування

Типової клінічної симптоматики при значному перевищенні рекомендованої терапевтичної дози препарату немає. Розвиваються нудота, блювота, біль у животі і симптоми побічних ефектів. У таких випадках проводиться загальна дезінтоксикаційна і симптоматична терапія.

Аналоги уколів Вольтарен

За діючою речовиною і терапевтичного ефекту, аналогами розчину для ін’єкцій Вольтарен є Диклофенак, Диклоберл, Диклак, Діклоран.

Терміни та умови зберігання

Термін придатності розчину для ін’єкцій Вольтарен становить 2 роки з моменту його виготовлення. Препарат необхідно зберігати в темному, сухому, недоступному для дітей місці при температурі повітря не вище + 30 ° С.

Вольтарен ціна

Середня вартість препарату в аптеках Києва становить 235-247 гривень.

Вольтарен уколи — інструкція із застосування, відгуки, ціна, аналоги

Вольтарен — це медикаментозний препарат, який має потужний жарознижувальну і протизапальну дію. Завдяки таким властивостям ліки допомагають лікувати біль у всьому організме.Препарат випускають в різних формах, одна з них — ін’єкційний розчин для введення в м’яз. Одна ампула кошти містить диклофенак в дозуванні 75 мг.Еслі лікар призначив в терапевтичних цілях Вольтарен уколи, інструкція із застосування повинна бути уважно прочитана щоб уникнути розвитку небажаних реакцій.

фармакологічний ефект

Вольтарен — це медикамент з диклофенаком натрію в якості діючої речовини. У даній субстанції нестероїдних структура, завдяки чому препарат має яскраво виражену протизапальну дію. Крім цього, засіб сприяє зниженню температури і зняття больового сіндрома.

Актівний компонент впливає на організм шляхом блокування синтезу простагландинів — медіаторів запального процесу. Завдяки цьому пацієнт відзначає різке ослаблення больового сіндрома.Вольтарен в ін’єкційної формі нерідко призначають при патологіях опорно-рухової системи. При лікуванні ревматизму препарат застосовують завдяки його протизапальним та болезаспокійливого ефекту.Тривале пролонговану дію дозволяє зменшити кратність введенія.Уже після кількох уколів відзначається зниження запалення суглобової тканини, відновлення природного рухливості, поліпшення функціональності організму в цілому.

Крім цього ін’єкції Вольтарену допомагають лікувати Неревматичних больові прояви. Діяти ліки починає через 20-30 хвилин після постановки уколу. Даний засіб допомагає швидко впоратися із запаленням, які виникли після перенесеної травми або операції.

Вольтарен сприяє зниженню набряклості і болю в осередку ураження. Завдяки цьому істотно зменшується дозування болезаспокійливих засобів з групи опіоїдів. У рідкісних випадках ін’єкції призначають, щоб купірувати напади мігрені.

фармакокінетична дію

Коли Вольтарен введений в м’яз, діючі речовини швидко всмоктуються організмом. Найбільша концентрація активних компонентів в організмі досягається через 20-30 хвилин після укола.В процесі подальшого лікування ці показники залишаються незмінними. 50% диклофенаку осідає саме в печінці. Коли діюча складова проникає в організм, вона швидко розходиться по всьому телу.Ісследованіямі підтверджено, що максимальне скупчення чинного компонента спостерігається в суглобової рідини. Через 2-4 години після уколу його обсяг в ній стає більше плазмового в кілька разів.

У незначній кількості диклофенак здатний проникати в материнське молоко, що має на увазі деякі обмеження при використанні.

Виведення активної речовини здійснюється природним шляхом після деяких непростих хімічних реакцій.

В яких випадках призначають

Вольтарен в уколах дуже ефективний при лікуванні захворювань запальної етіології. Він допомагає швидко впоратися з больовим синдромом . Зазвичай даний препарат призначають:

1. При ревматоїдному артриті — запаленні суглобової тканини аутоімунного характеру. На тлі цього захворювання синтезуються специфічні антитіла, що руйнують свої сполучні тканини.
2. При остеохондрозі, грижах, протрузіях, спондилоартрозі, спондиліті.
3. При остеоартрозі — захворюванні, що характеризується поступовим витончення і повним руйнуванням суглобової тканини.
4. При артрозі — запаленні суглобів бактеріальної природи.
5. При ниркових і печінкових кольках.
6. При нападах мігрені і подагри.
7. При запаленнях, набряку і болях після перенесеної операції.

Нерідко Вольтарен в ін’єкційному розчині призначається для усунення болю будь-якого характеру, що з’явилися при запальному процесі.

Обмеження до використання

У Вольтарена є деякі протипоказання до використання. Заборонено застосовувати це ін’єкційне засіб при наявності:

• непереносимості і чутливості до складу препарату;
• виразки в шлунку і 12-ти палої кишки;
• вагітності;
• алергії на препарати з групи нестероїдних протизапальних засобів;
• печінкової і ниркової недостатності;
• неускладнена виразкового коліту або проблем з підшлунковою залозою;
• серцевої недостатності гострого і хронічного перебігу;
• можливого кровотечі після операції;
• ішемії серця, інфаркту міокарда, геморагічного інсульту, атеросклерозу.

Дуже обережно варто використовувати препарат в процесі прийому антикоагулянтів, при бронхіальній астмі. Варто врахувати, що ін’єкції Вольтарену протипоказані пацієнтам молодше 16-річного віку. Перш ніж почати робити уколи, потрібно виключити будь-які протипоказання.

Як користуватися препаратом

Перед початком лікування Вольтареном потрібно неодмінно отримати консультацію у лікаря. Уколи роблять внутрішньом’язово в глибокі тканини. Тривалість терапії — максимум 2 доби. Якщо буде потрібно продовжити лікування, хворий переводиться на ліки в таблетках.

Во уникнути ураження нервової тканини ліки вводиться в область верхнього зовнішнього квадранта сідниці. Одна ампула кошти вводиться одноразово протягом доби. При важкому стані добове дозування може бути підвищена вдвічі — роблять 1 укол 2 рази в день.

Переваги застосування ін’єкцій

Уколи Вольтарена вводять не тільки в м’яз, а й в вену. Парентеральне введення зазвичай проводять при ускладненнях після проведеної операціі.В порівнянні з іншими формами випуску Вольтарена, ін’єкційний розчин:

• надає більш виражене дію, забезпечує швидкий ефект;
• знімає біль майже миттєво;
• потрібно вводити всього 1 раз на добу.

Запобіжні заходи

Перед початком лікування ін’єкційним розчином Вольтарену потрібно уважно ознайомитися з інструкцією. Це допоможе зменшити ризик розвитку небажаних реакцій. У процесі використання даного препарату потрібно дотримуватися деяких запобіжних заходів:

1. Щоб уникнути розвитку негативних реакцій ін’єкції не вводять в високих дозах у вигляді тривалого курсу.
2. Не можна застосовувати в поєднанні з іншими НПЗП. Це сприяє підвищенню терапевтичного ефекту, що може призвести до тяжких і небезпечних наслідків.
3. Дуже обережно потрібно використовувати дані ліки літнім людям — якщо буде потрібно, проводиться коригування терапевтичної схеми.
4. При первинному призначенні препарату необхідно проведення тесту на чутливість — вводиться медикамент в мінімальному дозуванні.
5. У процесі терапії потрібно контролювати стан органів травлення — якщо з’явилися ознаки розладів, лікування потрібно припинити.
6. Якщо паралельно призначені інші медикаменти, потрібно неодмінно отримати консультацію у лікаря.
7. При лікуванні Вольтареном потрібно весь час стежити за показниками печінкових ферментів в крові.
8. При проблемах з шлунково-кишковим трактом призначається прийом обволакивающих препаратів, що перешкоджають формуванню гастриту.
9. Так як засіб впливає на центральну нервову систему, при терапії Вольтареном хворому не варто водити автомобіль, виконувати роботу, що вимагає підвищеної уважності.

Варто врахувати, що Вольтарен в уколах — це потужний препарат, який не варто застосовувати в терапевтичних цілях без лікарської рекомендації.

Як взаємодіє з іншими медикаментами

Активні речовини в вольтареном швидко починають взаємодіяти з іншими медикаментами, які надходять в організм пацієнта. Тому перед початком лікування деякими препаратами потрібно врахувати такі моменти:

• одночасне використання Вольтарена і ацетімфітаміна призводить до порушення ниркової функціональності;
• кортикотропин або калийсодержащие препарати з Вольтареном сприяють підвищенню негативного впливу на травну функцію;
• антикоагулянти — підвищують можливість розвитку кишкової кровотечі;
• протидіабетичні засоби з Вольтареном призводять до зниження рівня цукру в крові;
• під впливом Вольтарена знижується ефект від лікування діуретиками і засобами, що знижують артеріальний тиск;
• паралельний прийом калійзберігаючих препаратів сприяє підвищенню ризику розвитку гіперкаліємії;
• саліцилова кислота в поєднанні з Вольтареном сприяє підвищенню ризику розвитку негативних реакцій;
• серцеві глікозиди з Вольтареном призводять до підвищення ризику виникнення інтоксикації.

небажані реакції

Якщо не дотримана дозування активного компонента або неправильно введені ліки, можуть розвинутися побічні реакції у вигляді:

• нудоти, блювоти, шлункових болів, метеоризму, відсутність апетиту, стоматиту, гастриту, кровотеч в шлунково-кишковому тракті;
• збільшення показників печінкових ферментів;
• змін в настрої — перепадів, частих депресій, апатії, відсутності бажання жити;
• просторової і тимчасової дезорієнтації, безсоння;
• двоїння і туману перед очима, невриту;
• тахікардії, зниження артеріального тиску, запалення суглобової тканини;
• астми, пневмонита;
• виникнення шкірних висипань, еритеми, алопеції;
• запалення в нирковій системі, гострої ниркової недостатності;
• некрозу в ниркових тканинах;
• імпотенції, зменшення ерекції;
• зменшення показників тромбоцитів, лейкоцитів і гемоглобіну в крові.

Також можливий розвиток алергічної реакції, для якої характерні: свербіж, набряклість і припухлість шкіри, ангіоневротичний набряк, ущільнення в місці укола.Негатівние реакції при лікуванні Вольтареном в вигляді ін’єкцій проявляються в рідкісних випадках. Якщо ж це сталося, потрібно відразу відмовитися від уколів і проконсультуватися з лікарем для визначення подальшої схеми лікування, ймовірно, буде потрібно заміна ліки на аналог. Самостійна заміна препарату заборонена.

Використання препарату вагітними

Так як активний компонент швидко розходиться по організму, лікування їм в процесі виношування дитини має проводитися дуже обережно. На останніх місяцях вагітності таке лікування категорично заборонено, так як під впливом диклофенаку відбувається ослаблення родової активності, порушується циркуляція крові.Ізредка уколи Вольтарена можуть бути призначені під час 1 та 2 триместру, але в самій мінімальному дозуванні. Якщо потрібне лікування в період лактації, доведеться тимчасово припинити грудне вигодовування, щоб активні компоненти не спровокували порушення в формуванні дитячого організму.

перевищення дозування

Якщо користуватися препаратом згідно лікарських рекомендацій, передозування не буде. Для активної складової властиво швидке виведення з організму, з цієї причини вона не може сильно навредіть.Подозревать про передозування можна при виникненні:

• головного болю, запаморочення, нудоти, просторової дезорієнтації;
• судом, шлункових болів;
• блювоти з домішкою крові, діареї;
• непритомності, коми.

Виявивши передозування, треба негайно зателефонувати в швидку. У подібній ситуації промивають шлунок, потім дають ентеросорбенти для прискорення виведення отруйних речовин з травної сістеми.Чтоби купірувати алергічну реакцію, проводиться лікування глюкокортикостероїдами. Якщо з’явилися ознаки порушення ниркових функцій, вдаються до допомоги гемодіалізу.

аналоги

Якщо з якихось причин лікування Вольтареном неможливо, доктор може призначити застосування одного з аналогів по активному компоненту і лікувальній дії:

Ціна

Препарат відпускається в аптеках по лікарському рецептом. Варто Вольтарен в уколах в середньому 235-247 гривень.

Відгуки

• Володимир, 50 років. Прописали уколи Вольтарена при деструкції в тазостегновому суглобі. Больовий синдром не турбує після прийому препарату протягом 12-15 годин. Якщо турбує сильний біль, ввожу ін’єкційний розчин, а в інший час користуюся таблетками.
• Олена, 53 роки. Було проведено хірургічне втручання на гомілкостопі після отриманої травми в результаті аварії. Щоб позбавити від сильного болю і запобігти розвитку запального процесу, відразу був зроблений укол Вольтарену. Все вже нормалізувався, але ліки мені допомогло.