Гниють та тріскаються плоди груші на дереві: що робити

З усіх плодових дерев груша вважається справжнім довгожителем. Термін життя одного дерева сягає 130 років. При відповідному догляді стиглі та соковиті плоди радуватимуть своїм яскравим смаком не одне покоління. Але не все так безхмарно. Іноді садівники виявляють, що повністю сформовані та стиглі плоди починають псуватися прямо на гілках. Груші гниють на дереві, їхня шкірка лопається, і поступово кожен плід перетворюється на коричневу «мумію». Напасть поширюється і губить урожай. Необхідно розібратися з причинами гниття плодів, підібрати ефективні препарати та в майбутньому регулярно проводити профілактичну обробку дерев.

Хвороби – перша причина, через яку груші тріскаються та гниють на дереві

Небезпечні захворювання переносять комахи, а також суперечки утворюються на переспілі плодах. В результаті груші тріскають і гниють на гілках. Якщо вчасно їх не зняти, вітер розноситиме ці суперечки, заражаючи сусідні дерева.

Парша

Спочатку на неї мало хто звертає увагу. На плодах з’являються дрібні чорні цятки, але їхній смак від цього не змінюється. Ще один симптом – листові пластини набувають оливкового відтінку, який згодом переходить у бурий. Навесні грибкові суперечки розвиваються переважно на листі. І тут плоди гниють ще стадії зав’язі.

Якщо ж парша з’являється в середині літа, вона майже не торкається листя. Захворювання вражає лише груші. Вони починають деформуватися, шкірка покривається темними плямами та лопається. У м’якуш проникає інфекція, груші гниють на гілках. Особливо небезпечними вважаються періоди зі спекотною вологою погодою. На зиму суперечки прикріплюються до кори.

Позбутися парші допоможуть комплексні обробки спеціальними препаратами. Найбільш ефективними вважаються «Швидкість» (використовується при формуванні бутонів, а також після цвітіння), а також мідний купорос (обробляють ним набряклі бруньки) та колоїдна сірка. Використання цих засобів необхідно чергувати, щоб не спровокувати звикання.

Моніліоз

Це захворювання також має грибкову природу. Влітку починають гнити плоди, а навесні уражаються молоді листочки, пагони та зав’язі. Поступово вся поверхня покривається дрібними коричневими плямами. При підвищеній вологості на шкірці з’являються бульбашки сірого або жовтого кольору. Далі запускається процес, що вражає не тільки шкірку, а й м’якуш, груші гниють прямо на дереві.

При найменшій підозрі на моніліоз потрібно відразу ж обробляти дерево. Вперше це роблять ще на стадії нирок. Для цього використовують препарати з високим вмістом міді. Наступну обробку проводять, коли груша відцвіте. Допустимо обприскувати і сформовані плоди (вкрай приблизно за 2 тижні до збирання врожаю).

Увага! Коли весь урожай буде зібрано, потрібно ретельно обробити прутове коло, крону, а також стовбур.

Найчастіше використовують такі хімікати як “Хорус”, “Ровраль”, а також бордоську рідину та мідний купорос. При приготуванні розчину потрібно чітко дотримуватися дозування, вказане виробником. На початкових стадіях допоможуть біопрепарати. Садівники часто користуються «Мікосан», «Фітоспорін-М» та «Алірін».

Плодова гнилизна насіння (яблуня, груша, айва)

Моніліоз, або плодова гнилизна насіння, є одним з найнебезпечніших і найпоширеніших захворювань. Грибки, що викликають захворювання, абсолютно стійкі до лютих морозів, багатьох традиційних засобів лікування та профілактики. Як же плодова гнилизна проявляється на рослинах?

Ознаки моніліозу семечкових

Спочатку на поверхні плода утворюється невелика руда пляма, яка з кожним днем ​​збільшується в розмірах і поступово вкриває весь плід. Він стає повністю бурим, розм’якшується і вже не годиться. Паралельно з побуріння на поверхні плода з’являються світло-жовті подушечки спороношення, які утворюють суцільні кільця правильної форми. Діаметр подушечок 2-3 мм і всі вони заповнені новими спорами грибка.

Плоди яблунь і груш повністю загнивають через 3-5 днів після зараження, а спороношення починається через 8-10 днів. Якщо плоди не знімати, вони муміфікуються та викликають подальше поширення грибка. Забарвлення яблук, груш та айви змінюється на сизу або синьо-чорну з глянцевим відтінком.

Гриб, що перезимував, починає руйнівну дію ще ранньою весною, впроваджуючись у зав’язі і квітки, в результаті чого ті починають буріти і засихати, відмирають кільчатки і плодові прутики. Залежно від різновиду грибка, на квітках утворюються попелясто-сірі спороносні подушечки чи утворення кольору охри.

Шкідливість моніліозу плодових полягає в ураженні суцвіть, квіток, плодових прутиків і, нарешті, самих плодів на будь-якій стадії розвитку. Втрати врожаю становлять щонайменше 30%, а іноді сягають 80%. Причому гине не лише врожай на деревах, а й у сховищах.

Сортів яблунь, груш чи айви з абсолютною стійкістю до плодової гнилі немає. Всі вони тією чи іншою мірою схильні до зараження моніліозом.

Заходи боротьби з моніліозом семечкових

1. Не допускайте пошкодження плодів шкідниками, птахами, градом та садовим інструментом. Негайно знімайте пошкоджені плоди і не закладайте їх на зберігання. Збирайте врожай обережно, щоб не пошкодити плоди.
2. Проводьте профілактичні обприскування саду за місяць до збирання врожаю. Використовуйте Фітоспорин-М або розчин йоду (розведіть 10 мл речовини на 10 л води і рівномірно обприскуйте дерева). Повторіть обприскування через 3 дні.
3. Збирайте і спалюйте опале листя, уражені квітки, а також падалицю з ознаками пошкодження. Вчасно видаляйте пошкоджені гілочки та пагони. Виконуйте весь комплекс агротехнічних заходів щодо догляду за деревами – проводьте своєчасне обрізання (восени після листопада, коли відкривається крона, та влітку, коли помітні пошкоджені плоди та гілки), не допускайте появи шкідників та ознак інших захворювань.
4. Особливо важливо захистити дерева від розвитку парші, що провокує моніліоз. Для цього проводьте обприскування груші та яблуні 3%-ною бордоською рідиною (300 г мідного купоросу та 450 г негашеного вапна на 10 л води) у фазі зеленого конуса, тобто на самому початку розпускання бруньок. Якщо ж обприскування довелося на фазу висування бутонів, використовуйте 1%-ний розчин бордоської рідини (100 г мідного купоросу та 150 г негашеного вапна на 10 л води). Друге обприскування проводите відразу після цвітіння (1%-ним розчином бордоської рідини або фунгіцидами (Абіга-Пік, ХОМ, згідно з інструкцією). Третє обприскування проводите через 15-20 днів після цвітіння (хлорокисом міді 40 г на 10 л води або 1%- ної бордоської рідиною) На одне дерево під час кожної обробки потрібно витратити не менше 2 л розчину.
5. Висаджуйте відносно стійкі до моніліозу сорти яблуні (Айдаред, Бабушкіно, Канділь Сінап, Слов’янка, Уралець) та груші (Аврора, Бере зимова Мічуріна, Конференція, Жовтнева, Сен-Жермен).

Вік дерев – друга причина, через яку груші гниють зсередини прямо на дереві

Гнити плід починається з хвостика, згодом уражається весь. Стигла м’якоть вже буде наполовину гнилою.

Найефективніший спосіб боротьби – замінити всі дерева молодими екземплярами. Найкраще вибирати сорти, стійкі до гнилі. Якщо такої можливості немає, можна знімати зелені груші та дозарювати їх на полотняному матеріалі. Вони підійдуть для компотів та варення.

Сорти, стійкі до моніліозу

Слід намагатися висаджувати стійкі до хвороби сорти. До яких відносять:

• Жовтневу;
• Сен-Жермен;
• Черемшину;
• Аврору;
• Конференцію;
• Августин;
• Трембіту.

Але ще не вивели такий сорт, щоб він був повністю захищений від інфекції. Тому слід проводити регулярну обробку саду.

Шкідники – третя причина, через яку груші тріскаються та гниють

Комахи проникають усередину фруктів, відкладаючи там личинки. Згодом плоди груші тріскають і гниють на дереві. Якщо не проводити профілактичну обробку від паразитів, ризик втратити врожай зростає. Найбільшу шкоду завдають два шкідники: плодожерки та жуки-довгоносики.

Плодожерки

Вони харчуються насінням груш. Комаха прогризає шкірку і заглиблюється в м’якуш, заражаючи її гусеницями. У міру розвитку хвороби плоди змінюють свій колір та гниють. Для боротьби з плодожерками використовують “Актеллік”, “Актару”, а також “Сонет”.

Жуки-довгоносики

Це дрібні паразити, які мешкають на гілках. Вони здатні вражати всі частини дерева, у тому числі плоди, від чого останні гниють. Позбутися їх можна за допомогою таких препаратів як «Фуфанон», «Іскра-М», «Деціс».

Увага! Спочатку необхідно провести пробне обприскування. Препарат наносять на одне уражене дерево та залишають його на добу. Якщо стан не погіршився, засіб безпечний. З появою на листі та гілках дивного нальоту слід відмовитися від використання даного хімікату. Також не варто збільшувати дозування.

Загальні ознаки плодової гнилі

Джерелами інфекції зазвичай виступають уражені плоди, які залишилися висіти на деревах після збирання врожаю, а також сухі гілочки, уражені моніліозом, не видалені при санітарному обрізанні. Перші ознаки з’являються з падалицею, з якою суперечки переносяться на здорові плоди. Гнилі плоди, що залишаються висіти на деревах, муміфікуються та залишаються носіями зарази протягом двох років. По плодоніжці грибок проникає у плодову гілочку (плодушку) і поруч розташовані гілки і зимує там. Навесні він переходить у молоду зав’язь, викликаючи в’янення і загибель гілочок, що обростають.

З настанням теплої (24-26 ° C) та сирої погоди (вологість понад 75%) суперечки грибка починають активно переноситися з рослини на рослину. Потрапляючи на молоді квіти, вони проникають усередину, викликаючи в’янення пелюсток та листя.

Згодом суперечки вражають як зелені та молоді, так і стиглі плоди. На них з’являються великі білі нарости (носії спор грибка), що розташовуються акуратними колами. Також виникають бурі плями, які в міру розвитку хвороби збільшуються і буквально за тиждень покривають весь плід. М’якуш стає пухким і втрачає смак.

У другій половині літа починається друга хвиля розповсюдження грибка. Насамперед “під удар потрапляють” яблуні та груші, рідше – сливи та вишні. Під час зберігання грибок викликає чорну гнилизна плодів, які стають глянсово-чорними, з бурою м’якоттю.

У період зберігання білі концентричні кола на уражених плодовою гниллю плодах не утворюються.

Ще кілька причин, чому груша тріскається та гниє

Груші гниють не лише з вини інфекцій та шкідливих комах. На стан плодових дерев впливають погода, рівень вологості, догляд. Деякі сорти особливо чутливі до гнилі. Все це варто враховувати перед посадкою.

Сортова особливість

З тим, що груші гниють на дереві, зіштовхуються садівники, які вирощують старі сорти. Зовні плоди виглядають стиглими та здоровими. Їхня шкірка і верхній шар м’якоті залишаються досить щільними. Але всередині груші гнили. Їхня м’якоть перетворюється на буру гнилий кашу. Подібно до диких екземплярів, у деяких сортів груш прискорюється розвиток насіння. У сучасних культиварів цей недолік скасовано.

Щоб виправити проблему, можна спробувати перещепити дерево. Ще один спосіб – збирати груші недостиглими, поки їхня серцевина не почала гнити. Плоди переносять у темне та прохолодне приміщення, щоб вони змогли дозріти. У більшості випадків все ж таки доведеться змінити сорт.

Порушення графіка поливу

Груші не переносять перезволоження. Цю аксіому знає кожен садівник. Проте часто саме помилки у поливі гублять і дерево, і плоди, через що вони й гниють. Не можна лити воду під стовбур. Полив здійснюють під кроною або за її межами. Саме тут зосереджено найбільше всмоктуючих корінців.

Також до гнилі можуть призвести різкі переходи від посухи до поливу. Не рекомендується також висаджувати біля груш рослини та чагарники, що потребують частого поливу, оскільки ґрунт під деревом постійно буде залитий. При помірно сухому літі потрібно від 3 до 4 поливів, а за сильної посухи це число підвищується до 5 за сезон. Обов’язково необхідно давати ґрунту час на просихання.

Несприятливі погодні умови

Ще один фактор, який може призвести до того, що чорніють плоди груші на дереві. Сильний вітер ушкоджує грушу у плодоніжки. У тріщини попадають суперечки грибка, провокуючи розвиток серйозних захворювань, гнилі. Тому для посадки груш потрібно вибирати ділянки, надійно захищені від вітрів та протягів.

Серйозні збитки врожаю завдає град. Уберегти від нього плодові дерева неможливо. Побиті груші стають ласим шматком для шкідників і заражаються різними інфекціями. Все це призводить до того, що вони гниють.

Птахи та оси

Часто шкірку груш ушкоджують комахи та птахи. Ос приваблюють перестиглі плоди, які ще не встигли зняти. Вони проколюють шкірку і збирають сік. Якщо після збирання інших фруктів торкнутися груш, навала ос буде гарантовано.

Ще більшу шкоду завдають птиці. Вони клюють плоди, залишаючи на них рвані отвори. Будь-яке порушення цілісності шкірки призводить до зараження грибковими інфекціями, через що фрукти починають гнити.

Поради дослідних садівників

Фруктові дерева потребують повного сонячного спектру для кращого виробництва плодів . Недостатнє сонячне світло затримує початок цвітіння і може зменшити кількість і розмір плодів, а також послабити дерево, що може викликати гниття внаслідок хвороби або нападу шкідників.

Потрібно уникати висадки плодових дерев у місцях, де вони будуть затінені будинками або іншими деревами . Рослинні залишки, зібрані під хворими на грибні або вірусні захворювання деревами, не можна використовувати для приготування компосту. При компостуванні грибні суперечки не загинуть, а розвиватимуться далі.

Садівнику треба пам’ятати:

• грибок зимує на листі, що впало з ураженого хворобами дерева;
• навесні суперечки хвороботворних грибків потрапляють у повітря за допомогою вітру та розносяться по саду;
• у дощову погоду виникає сприятливе середовище для розвитку грибкових спор, і слід уважно спостерігати за деревами, щоб не пропустити початок хвороби;
• дуже важливо восени зібрати і спалити все листя навколо захворілих дерев у саду.

Щоб за підсумками вирощування садівник не був розчарований урожаєм груш, ушкоджених гниллю, власнику грушевого дерева необхідно дотримуватися правил догляду за цією культурою. Також важливо вжити всіх профілактичних заходів щодо забезпечення здоров’я плодового дерева.

Що робити, якщо груші тріскаються та гниють

Щоб уберегти плоди, потрібно використовувати ефективні препарати та правильно доглядати дерева. Деякі садівники, якщо груші сохнуть і чорніють, вдаються до народних методів.

Обробка хімічними препаратами

На ранніх стадіях хвороби добре допомагають найпоширеніші фунгіциди. Якщо моніліоз активно прогресує, фрукти гниють, доведеться зняти з дерева всі уражені плоди.

Схема обробки виглядає так:

1. Препарати з високим вмістом міді розпорошують на стадії утворення нирок.
2. У міру висування квітконосів, а також після цвітіння використовують “Скор” або “Хорус”.
3. Під час наливу плодів необхідно ще раз обробити груші фунгіцидами. Між процедурами витримують 14 днів.
4. Коли восени опаде все листя, дерево знову обприскується медьсодержащими препаратами.

Якщо інфекція швидко поширюється, кількість обробок збільшується. Проводять їх через кожні два тижні. Крайню обробку роблять щонайменше за 15 днів до того, як потрібно збирати врожай.

Народні методи

Найчастіше до них вдаються, щоб урятувати молоденькі деревця. Для обприскування готують різноманітні розчини. Найпростіший з них – розвести у воді господарське мило та додати деревну золу. Також використовують водні розчини колоїдної сірки, лимонну кислоту із залізним купоросом.

Якщо плоди груші тріскають і чорніють, народні методи можуть виявитися марними. Після обробки треба пильно стежити за деревами. Якщо покращень немає, потрібно негайно приступати до обприскування хімікатами. Грибкові інфекції стрімко поширюються, і можна легко позбутися всіх плодів, вони гнитимуть досить швидко.

Увага! Багато садівників активно користуються біопрепаратами (Аліріном, Фітолавіном та ін.). Вони більш щадні для дерев і чудово борються із захворюваннями на ранніх стадіях. Щоб підсилити позитивний ефект, можна додати Епін або Циркон.

Дотримання правил догляду

Однією з причин, чому груші чорніють та опадають, часто є неправильна агротехніка. Особливу увагу приділяють деревам восени. У цей період обов’язково проводять санітарне обрізування сухих гілок. Також позбавляються від заражених листочків та плодів.

Усю падалицю згрібають у віддалений кут саду та закопують у землю на глибину від 1,5 м. Якщо є можливість, плоди, що гнили, краще утилізувати за межами ділянки. Забороняється використовувати їх для приготування компосту. Інакше суперечки в майбутньому заразять не лише груші, а й інші садові рослини.

Що посадити поряд

За допомогою спеціальних рослин можна налякати небезпечних шкідників. Найкраще для цього використовувати квіти та трави з насиченим ароматом. Рекомендується висадити біля груш м’яту, чебрець, бузину, гірку ополонки чорнобривці. Плодожерки та інші комахи не переносять запаху цих рослин. А ось комахи-запилювачі вважають їхній аромат привабливим, що дозволить отримати хорошу зав’язь. У деяких випадках з квіток та листя готують настої та відвари для обприскування.

Профілактичні заходи

Всі зіпсовані фрукти потрібно своєчасно видаляти, здорові груші при дотику до пошкоджених заражаються інфекцією. При посадці кількох саджанців поруч дотримуватись дистанції, щоб патогенна флора не перекидалася з одного дерева на інше і гілки двох саджанців не перекривали один одного. Засохлі гілки необхідно обрізати, зрізи обробляти спеціальними фарбами, садовим варом. Пошкоджену кору зчищають, спалюють, тріщини та інші пошкодження також замазують садовим варом. Після листопада, незалежно від того чи були ознаки ураження дерева чи ні, листя видаляють з ділянки, спалюють або закопують на глибину не менше як півметра.

Восени необхідно перекопувати ґрунт, щоб шкідники, які можуть перебувати у землі, загинули під час заморозків. З профілактичною метою восени, навесні обприскують дерева від шкідників, захворювань, які найчастіше вражають груші. Щоб відлякати шкідників навколо дерев можна висаджувати рослини, які мають неприємний запах для комах: цибуля, чорнобривці, аптечна ромашка, полин.

Своєчасна обробка, догляд за плодовими деревами та дотримання інших профілактичних заходів може захистити врожай від хвороб та найчастіших шкідників. При покупці саджанця, краще віддавати перевагу сучасним сортам, стійким до грибкових інфекцій, адаптованих до певних кліматичних умов того регіону, де ростиме груша.

Заходи профілактики

До основних превентивних заходів можна віднести:

1. Регулярне обрізання дерев з метою їх омолодження та оздоровлення. Це попередить розтріскування плодів груші. Дуже корисно періодично проріджувати крону. Після дощів вона швидше висихає, не створюючи атмосфери підвищеної вологості, фрукти не гниють.
2. Збирання всіх плодів. Переспілі груші, що залишаються на гілках, стають їжею для птахів та комах. Вони можуть заразити все дерево.
3. Своєчасну обробку спецзасобами. Медьсодержащие препарати краще відразу купувати як емульсій. Сухий порошок який завжди виходить повністю розчинити. Він осідає на дні, і ефект від обробки різко знижується.

Груша тріскається і гниє на дереві. Що робити?

Солодка та соковита груша — справжня королева осіннього саду. На її смачний та корисний урожай усі чекають з нетерпінням. Проте іноді поласувати грушами не вдається, адже вони гниють та тріскається ще на дереві. Щоб не допустити цього та врятувати урожай, важливо знати, чому таке відбувається та як запобігти подібній ситуації.

Причини, через які гниє груша

Моніліоз — головна причина, через яку гниє груша. Це грибкове захворювання, яка загрожує не тільки груші, але й багатьом іншим плодовим деревам. При моніліозі спори грибка найчастіше заражають плоди, потрапляючи всередину них через пошкодження м’якоті. Зовні це проявляється як плодова гниль, в результаті чого груша стає непридатною для вживання. Порушення цілісності плодів — це зазвичай наслідок граду та інших несприятливих погодних умов чи впливу шкідників. Також хвороба може проявлятися не тільки на зрілих плодах, а й одразу після цвітіння у вигляді моніліального опіку.

Моніліоз груші розвивається дуже швидко. Все починається із бурої плями, яка збільшується, а через кілька тижнів плід може згнити повністю. Найчастіше моніліоз розвивається у другій половині літа. Його появі дуже сприяє волога погода, відсутність нормального руху повітря.

Дещо рідше гниття плодів груші викликає парша. Це теж грибкове захворювання, яке може мати вигляд опуклих наростів або вдавлених виразок. При цьому страждають на тільки плоди, але й листя, пагони та інші частини дерева.

Груші можуть гнити також і в тому випадку, якщо дерево уже дуже старе. В подібній ситуації варто позбутись старого дерева та посадити нове. При цьому варто розглянути сорти, стійкі як до моніліозу та інших грибкових захворювань, так і до розтріскування плодів.

Як боротись із моніліозом?

Якщо ви помітили на своїй груші ознаки гниття, плями чи інші симптоми, діяти потрібно негайно. Уражені гілки та плоди необхідно видалити. При цьому зрізати хворі гілки рекомендовано не на межі зі здоровими, а захоплюючи, як мінімум, 10 см здорової деревини. Зібраний матеріал треба прибрати зі саду. Додавати його у компост не варто, адже спори з легкістю переносять зиму і на наступний рік можуть заразити інші дерева.

Найкращим засобом від моніліозу вважається 3 % бордоська суміш. Нею обробляють дерева як навесні, так і восени після збору урожаю. До речі, подібна обробка дуже добре діє і в якості профілактичного засобу. Крім бордоської суміші боротись із моніліозом допомагає 1 % розчин мідного купоросу. Також підійдуть і інші засоби, що містять мідь.

Найбільш дієвим варіантом для того, щоб знешкодити збудника моніліозу, є різноманітні фунгіциди. Зокрема, добре допомагають такі засоби як:

Ви можете вибрати як максимально безпечний засіб, наприклад, Планріз, створений на основі грунтових бактерій, так і комплексний препарат, що допоможе і з іншими проблемами. Це може бути Нітрофен, який є не тільки фунгіцидом, але також потужним гербіцидом та інсектицидом.

Профілактичні заходи

Сніжна зима, після якої йде волога холодна зима — це головні передвісником моніліозу груші. Тому при описаних умовах варто бути насторожі та не нехтувати профілактичним обприскуванням. Також не забувайте про регулярну обрізку дерев. Загущення крони не пропускає сонячного проміння, сприяє застою повітря, а ці фактори значно підвищують ризик грибкових захворювань.

Важливим етапом профілактики гниття груш є боротьба із шкідниками. Довгоносики, листокрутки, плодожерка та інші комахи не тільки пошкоджують м’якоть плодів, але й в загальному ослаблюють імунітет дерева і роблять його більш вразливим перед грибками.

Профілактика моніліозу та інших грибкових захворювань груші починається ще на етапі закладки саду. Не варто робити його у низині, де є застій та підвищена вологість. Набагато краще дерева почуватимуть себе хоча б на мінімальному підвищенні, де відсутня сирість і не застоюється повітря. Також не варто садити дерева занадто близько один від одного, адже так вони значно гірше продуваються повітрям. Крім того, таке близьке сусідство прискорює розповсюдження грибка по усьому саду.