Курячі нагетси. калорійність курячих наггетсів

Енергетична цінність продукту Курячі нагетси (Співвідношення білків, жирів, вуглеводів):

Білки: 14.97 г. (~ 60 кКал)
Жири: 18.07 г. (~ 163 кКал)
Вуглеводи: 15.67 г. (~ 63 кКал)

Енергетичне співвідношення (б | ж | у): 21% | 57% | 22%

Курячі нагетси: властивості

Скільки коштує Курячі нагетси (середня ціна за 1 упак.)?

Вважаємо, що будь-яка хороша господиня нерідко замислюєтеся про те, чим би таким новеньким і смачненьким побалувати своїх рідних і близьких? У нас є вірне рішення для таких нагодою і на сто відсотків виграшний варіант смачного і поживного страви, яке припаде до смаку всім без винятку – курячі нагетси. Ця страва стало користуватися популярністю у жителів наших широт порівняно недавно, а саме тоді, коли на вітчизняному ринку з’явилося небувале різноманітність заморожених кулінарних напівфабрикатів.

Крім того курячі Наггет входять в меню багатьох ресторанів швидкого харчування, в тому числі відомих світових лідерів McDonalds і KFS. В даний час курячі нагетси поряд з іншими напівфабрикатами з м’яса птиці зайняли одне з провідних місць за обсягом продажів і споживання в їжу на території Російської Федерації. Варто відзначити, що в усі часи страви з курячого м’яса користувалися заслуженою популярністю. Це пов’язано в першу чергу з відмінними смаковими, а також поживними і споживчими характеристиками продукту.

М’ясо курки славиться своїм низьким рівнем калорійності, а також унікальним вітамінно-мінеральним складом. До слова варто зауважити, що калорійність курячих наггетсво також знаходиться на досить низькому рівні, тим більше якщо враховувати, що крім курячого філе або фаршу до складу продукту входить панірування. Середній показник калорійності курячих наггетсів становить 285 Ккал, які припадають на 100 грам напівфабрикату з м’яса птиці. Проте варто пам’ятати, що калорійність страви може змінюватися в залежності від гарніру або соусу з яким подають до столу курячі нагетси.

Справедливості заради варто відзначити, що калорійність домашніх курячих наггетсів може відрізнятися в набагато меншу сторону в порівнянні в магазинним варіантом. Крім того, домашні курячі Наггет можна віднести до корисного і дієтичного продукту харчування, який батьки без побоювання можуть використовувати в раціоні харчування своїх дітей. Для приготування домашніх курячих наггетсів використовують так зване біле куряче м’ясо або грудку птиці. В магазинному варіанті нерідко нагетси виготовляють з фаршу, до складу якого буду обов’язково входити різного роду харчові добавки.

Звичайно, магазинні курячі нагетси – це продукт швидкого приготування, який вимагає всього лише термічної обробки. Для виготовлення домашніх курячих наггетсів доведеться затратити набагато більшу кількість часу. Однак, результат вас приємно здивує, тому смак, аромат, а також вітамінно-мінеральний склад приготованих в домашніх умовах курячих наггетсів в рази перевершить магазинний масовий продукт.

Скільки коштує 20 Наггетсів КФС

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2023
Дата введення в обіг — 24.10.2023

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2023 року (пам`ятна банкнота “ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!”)

Основний малюнок лицьової сторони — українські військові встановлюють Державний Прапор України на тлі фрагментів карти України та прапорів країн, які підтримують Україну
Основний малюнок зворотної сторони — зв’язані руки за спиною, що уособлюють фізичні страждання та духовні переживання українців в окупації
Розмір, мм — 80 x 165
Дата друку — 2023
Дата введення в обіг — 23.02.2023
Елементи захисту
Буклет “Пам`ятна банкнота “ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!”

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2018 року (пам`ятна банкнота до 30-річчя незалежності України)

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2021
Дата введення в обіг — 19.11.2021

Пам’ятна банкнота з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка введена в обіг до 30-річчя незалежності України. Ця банкнота містить усі елементи захисту банкноти номіналом 20 гривень зразка 2018 року з додатковим нанесенням на лицьовій стороні, на місці водяного знака, трафаретним друком фарбою OVMI айдентики – “30 років Незалежності України”.

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2018 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2021
Дата введення в обіг — 09.11.2021

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2018 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130 мм
Дата друку — 2018
Дата введення в обіг — 25.09.2018
Елементи захисту
Буклет “20 гривень зразка 2018 року”
Буклет для експертів “20 гривень зразка 2018 року”

Національний банк України з 25 вересня 2018 року ввів в обіг банкноту номіналом 20 гривень зразка 2018 року. Розмір банкноти – (69х130) мм. Переважаючий колір банкноти – зелений.

Лицьовий бік банкноти

У центральній частині лицьового боку банкноти розміщено портретне зображення Івана Франка, напис “ІВАН ФРАНКО” та факсимільний уривок з твору Івана Франка. У верхній частині банкноти праворуч від портрета розміщено зображення малого Державного Герба України, напис “Україна”; у верхній частині поля водяного знака надрукований напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, під ним розміщено підпис Голови Національного банку України та слово “ГОЛОВА”. Усі зазначені елементи дизайну виконані фарбою темно-коричневого кольору.

Праворуч від портрета Івана Франка розміщено оптично-змінний елемент – стилізоване зображення квітки, колір якої змінюється під час розглядання банкноти під різними кутами зору з малиново-фіолетового на оливково-зелений.

Ліворуч від підпису Голови Національного банку України розміщено частину наскрізного елемента – фрагмент зображення цифрового позначення номіналу “20” бузкового кольору.

Біля лівого краю банкноти, у нижньому куті, розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді трикутника темно-оливкового кольору.

У нижньому лівому куті банкноти темно-зеленою та темно-коричневою фарбами надруковано цифрове позначення номіналу “20” (тло цифр наповнене числами “20” та стилізованими зображеннями гривні часів Київської Русі).

Вздовж правого краю банкноти вертикально розміщено напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ” темно-коричневого кольору та негативне зображення цифрового позначення номіналу “20”.

Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

Зворотний бік банкноти

У центральній частині зворотного боку банкноти розташовано зображення будівлі Львівського оперного театру, над яким розміщено напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ”. Колір зображення та напису переходить від темно-зеленого до темно-коричневого.

Праворуч від центрального елемента на задньому плані розміщено зображення скульптури, що символізує “Славу”, зеленого кольору.

Вздовж лівого краю банкноти вертикально розміщено напис “20 ГРИВЕНЬ 20” зеленого кольору.

У правому верхньому куті розміщено частину наскрізного елемента – фрагмент зображення цифрового позначення номіналу “20” бірюзового кольору.

У правому нижньому куті – зображення цифрового позначення номіналу “20” зеленого кольору, ліворуч від якого розміщено рік затвердження зразка банкноти “2018”.

У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу “20”, виконане тонкою негативною лінією.

Серійний номер надруковано двічі: горизонтальний – фарбою червоного кольору у нижній частині банкноти; вертикальний – виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору вздовж правого краю банкноти.

Кожний номер складається з двобуквеної серії та семизначного номера.

Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють інші елементи, виконані багатоколірним друком.

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-зеленим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

1. Багатотоновий водяний знак – зображення портрета ІВАНА ФРАНКА, що повторює портретне зображення, надруковане на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та видиме під час розглядання банкноти проти світла.

2. Світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу, розміщене вертикально в правій нижній частинібагатотонового водяного знака. Зображення видиме під час розглядання банкноти проти світла.

3. Захисна стрічка – занурена в товщу паперу полімерна стрічка, видима праворуч від портрета Івана Франка під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла видно (у звичайному та перевернутому відображеннях) зображення: “20 ГРН”, тризуб і цифрове позначення номіналу “20” у два рядки.

4. Оптично-змінний елемент – стилізоване зображення квітки, яке розміщено праворуч від портрета Івана Франка. При зміні кута нахилу банкноти колір зображення квітки змінюється з малиново-фіолетового на оливково-зелений.

5. Рельєфні елементи – елементи зображень, шорсткість яких відчувається на дотик. Присутні тільки на лицьовому боці банкноти (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротексти).

Для надійного визначення справжності банкноти на дотик окремі елементи мають підвищений рельєф – цифрове позначення номіналу “20” у нижній лівій частині банкноти; горизонтальні штрихи у двох нижніх кутах банкноти; зображення малого Державного Герба України та написи “УКРАЇНА”, “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ”.

6. Елемент для людей з послабленим зором – рельєфний елемент у вигляді трикутника темно-оливкового кольору, призначений для ідентифікації номіналу банкноти та розміщений у нижньому лівому куті лицьового боку банкноти.

7. Латентне зображення – цифрове позначення номіналу “20”, приховане в двоколірному орнаменті, розташованому по середині правого краю банкноти. Цифри видимі при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони.

8. Наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення цифрового позначення номіналу “20”). Фрагменти зображення розміщено: на лицьовому боці банкноти – у верхньому лівому куті; на зворотному боці – у верхньому правому куті.

9. Мікротекст – написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Мікротексти на лицьовому боці банкноти:

напис “УКРАЇНА”, виконаний інтагліо друком негативним мікротекстом, що повторюється чотири рази та обмежує зліва орнамент з латентним зображенням;

напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ”, виконаний інтагліо друком позитивним мікротекстом, що повторюється та обмежує знизу портрет Івана Франка;

напис “НБУ”, виконаний офсетним друком позитивним мікротекстом з різною товщиною штрихів; мікротекст формує тло у верхньому правому куті банкноти;

напис “20 ГРИВЕНЬ”, виконаний офсетним друком позитивним мікротекстом, що повторюється та розміщується вздовж правого краю банкноти.

Мікротексти на зворотному боці банкноти:

напис “УКРАЇНА”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує одну з хвилястих ліній фонової композиції, виконаної орловським способом друку;

цифрове позначення номіналу “20”, виконане негативним мікротекстом, що повторюється та наповнює один з елементів у правій нижній частині фонової композиції, виконаної орловським способом друку;

напис “НБУ”, виконаний позитивним мікротекстом, що повторюється та формує горизонтальну лінію в зображенні будівлі Львівського оперного театру.

10. Орловський друк – спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.

На лицьовому боці банкноти – цифрове позначення номіналу “20” у нижньому лівому куті банкноти та орнамент з латентним зображенням.

На зворотному боці банкноти – фонові елементи – протикопіювальні та фонові сітки, геометричні елементи у кутах банкноти.

11. Райдужний друк – спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення (на лицьовому боці – переходи зліва направо у фоновій композиції у правій частині банкноти; на зворотному боці – перехід (від середини до країв) в зображенні будівлі Львівського оперного театру та зліва направо у фрагментах фонової художньої композиції).

12. Протикопіювальна сітка – зображення з тонких ліній, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді “муару”. Розташовані на обох боках банкноти.

Крім елементів захисту для візуального визначення банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.

До уваги користувачів! У разі відсутності на банкноті захисних елементів або їх невідповідності зазначеним вимогам банкноту слід пред’явити до Департаменту грошового обігу Національного банку України або до Національної поліції.

Пам’ятна банкнота номіналом 20 гривень зразка 2016 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2016
Дата введення в обіг — 01.09.2016
Елементи захисту

Національний банк України 1 вересня 2016 року ввів у обіг пам’ятні банкноти номінальною вартістю 20 гривень, присвячені 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.

Для виготовлення цієї пам’ятної банкноти вперше була застосована інноваційна технологія – папір для банкноти було вироблено із додаванням волокон українського льону.

Донедавна паперова основа української гривні на 100% складалася з бавовни (не із деревинної целюлози, як більша частина паперів широкого вжитку, а із бавовняного волокна).

Лише у 2016 році було вирішено використати український льон у процесі виготовлення банкнотного паперу. Адже властивості волокон льону в силу структурних особливостей їх анатомічної будови, хімічного складу і високого ступеню полімеризації виявляють перевагу в забезпеченні механічної міцності паперу-основи.

Ідея використання альтернативи бавовни у виготовленні грошей – оригінальна, проте – не унікальна. Це відома у банківській індустрії практика. Наприклад, траплялися випадки застосування для виготовлення грошей волокон рисової соломи або манільської пеньки – рослини сімейства бананових. Актуальний приклад тривалого успішного застосування волокон того ж льону належить до виробництва паперової основи для доларів США.

Часткове заміщення імпортованої бавовняної сировини на українську лляну в композиції паперу не тільки підвищило міцність та зносостійкість сучасних банкнот гривні на 5 – 10%, а й знизило вартість виготовлення грошей, адже вартість вітчизняної лляної сировини дещо нижча від імпортованого бавовняного волокна. Проект реалізується без капіталовкладень. Натомість, це дає можливість підтримати національного товаровиробника та сприяти створенню нових робочих місць в Україні.

Національний банк розробляв цю банкноту з метою вдосконалення технології виготовлення грошових знаків національної валюти України та елементів їх захисту. Працюючи над її створенням, було втілено найсучасніші інноваційні технології як у дизайні, так і у системі захисту.

На банкноті також запроваджено такі сучасні оптично-змінні елементи захисту:

• “віконна” захисна стрічка RAPID шириною 6 мм з ефектом руху фонових зображень;
• елемент SPARK, що поступово змінює колір при зміні кута нахилу банкноти.

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2003 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130 мм
Дата друку — 2016
Дата введення в обіг — 26.08.2016
Елементи захисту

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2003 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2013
Дата введення в обіг — 01.04.2013
Елементи захисту

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2003 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2011
Дата введення в обіг — 01.03.2012
Елементи захисту

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2003 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет ІВАНА ФРАНКА
Основний малюнок зворотної сторони — ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР
Розмір, мм — 69 x 130
Дата друку — 2005
Дата введення в обіг — 01.08.2005
Елементи захисту

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2003 року

Основний малюнок лицьової сторони — портрет Івана Франка
Основний малюнок зворотної сторони — зображення Львівського оперного театру
Розмір, мм — 69 х 130 мм
Дата друку — 2003
Дата введення в обіг — 01.12.2003
Елементи захисту

Лицьовий бік банкноти

Праворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Івана Франка. Під портретом, праворуч, – напис “ІВАН ФРАНКО”. У центральній частині банкноти розміщено текст – факсимільний уривок з твору Івана Франка. Всі вищезазначені елементи дизайну виконано фарбою темно-зеленого кольору.

Ліворуч від портрета, у верхній частині банкноти, розміщено декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, виконаний у двох кольорах: темно-зеленому та світло-коричневому.

У верхній частині поля водяного знака, паралельно довгій стороні банкноти надруковано напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, який поділено на зони темно-зеленого та світло-коричневого кольорів. Нижче розміщено підпис Голови Національного банку України і напис “ГОЛОВА”, виконані фарбою темно-зеленого кольору.

Біля лівого краю банкноти розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді трикутника світло-коричневого кольору.

У нижній частині поля водяного знака фарбою, колір якої змінюється під час розглядання банкноти під різними кутами зору з пурпурного (малиново-фіолетового) на оливково-зелений, надруковано розетку з цифровим позначенням номіналу “20”. Праворуч від розетки розміщено частину наскрізного елемента – зображення гривні часів Київської Русі.

Вздовж правого краю короткої сторони банкноти розміщено смугу орнаменту, в якій двічі надруковано цифрове позначення номіналу. Смугу виконано у двох кольорах: темно-зеленому та світло-коричневому. Праворуч від смуги розміщено напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ” темно-зеленого кольору.

Фон центральної частини банкноти утворює графічне зображення блакитного кольору – фрагмент гірського пейзажу, а також стилізоване зображення ялин і гір у вигляді рівносторонніх трикутників з цифрами “20”, розміщеними всередині деяких з них.

Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють орнаменти та захисні антисканерні сітки.

Зворотний бік банкноти

Центральним елементом дизайну зворотного боку банкноти є графічне зображення архітектурної споруди з написом у лівому нижньому куті “ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР”. Колір зображення від середини до країв змінюється від коричневого до синього.

Праворуч від центрального елемента розміщено зображення скульптури, що символізує “Славу”, виконане в темно-зеленому кольорі.

Біля лівого краю банкноти розміщено напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ” темно-зеленого кольору.

Вздовж трьох сторін банкноти розміщено геометричні орнаменти, виконані з використанням світло-червоного, оливкового, світло-зеленого, блакитного та бірюзового кольорів.

У верхній частині вертикального орнаменту розміщено логотип Національного банку України, під яким міститься напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, у центральній частині – цифрове позначення номіналу “20”. Усі зазначені елементи дизайну виконано фарбою темно-зеленого кольору.

У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу “20”, виконане тонкою лінією (негатив).

У нижній частині банкноти праворуч розміщено рік випуску банкноти “2003” темно-зеленого кольору, праворуч від якого розміщено частину наскрізного елемента – зображення гривні часів Київської Русі.

У правому нижньому куті розташовано цифрове позначення номіналу “20” темно-зеленого кольору.

Серійний номер надруковано горизонтально двічі: у лівому нижньому куті фарбою червоного кольору та в правому верхньому куті фарбою чорного кольору. Кожний номер складається з двобуквеної серії і семизначного номера.

Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють захисні антисканерні сітки.

Характеристика елементів захисту

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із зеленим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака (“20” – цифрове позначення номіналу), захисну стрічку та захисні невидимі при денному світлі волокна.

1. ВОДЯНИЙ ЗНАК – зображення портрета Івана Франка, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено з лівого краю лицьового боку банкноти та видиме під час розглядання банкноти проти світла.

2. СВІТЛИЙ ЕЛЕМЕНТ ВОДЯНОГО ЗНАКА – зображення цифрового позначення номіналу розміщено в правій нижній частині зображення портрета Івана Франка.

3. ЗАХИСНА СТРІЧКА – повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка видима ліворуч від центру банкноти під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла на стрічці можна побачити прозорі зображення в прямому та перевернутому вигляді: “20 ГРН”, елемент малого Державного Герба України – тризуб і цифрове позначення номіналу “20” у два рядки.

4. ОПТИЧНО-ЗМІННОЮ ФАРБОЮ (OVI) виконано розетку з цифровим позначенням номіналу, яку розміщено в нижній частині поля водяного знака на лицьовому боці банкноти. Фарба змінює колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору: пурпурний (малиново-фіолетовий) – під час розглядання зображення розетки перпендикулярно до поверхні зображення; оливково-зелений – під час розглядання його під гострим кутом.

5. НАСКРІЗНИЙ ЕЛЕМЕНТ (СУМІЩЕНЕ ЗОБРАЖЕННЯ) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення гривні часів Київської Русі), яке розміщено на межі поля водяного знака в нижній частині лицьового та зворотного боків банкноти. Під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла в зображенні проглядає літера “У”.

6. РЕЛЬЄФНІ ЕЛЕМЕНТИ – елементи, що надруковані фарбою, яка виступає над поверхнею паперу, і шорсткість яких відчувається на дотик (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротекст). Є тільки на лицьовому боці банкноти.
Підвищений рельєф мають такі зображення: окремі ділянки ручної гравюри портрета; напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ” у верхній частині поля водяного знака; елемент для людей з послабленим зором; розетка з цифровим позначенням номіналу, виконана фарбою OVI; напис “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ” вздовж правого краю банкноти.

7. ЕЛЕМЕНТ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПОСЛАБЛЕНИМ ЗОРОМ – рельєфне позначення номіналу у вигляді рівностороннього трикутника, розміщене біля лівого краю лицьового боку банкноти.

8. ЛАТЕНТНЕ (ПРИХОВАНЕ) ЗОБРАЖЕННЯ – рельєфне зображення цифрового позначення номіналу “20”, приховане в декоративному елементі із зображенням малого Державного Герба України, розміщено у верхній частині лицьового боку банкноти ліворуч. Зображення цифр “20” стає видимим під час розглядання банкноти під гострим кутом до джерела світла.

9. МІКРОТЕКСТ – написи, що повторюються, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.

Мікротексти на лицьовому боці банкноти:

• напис “НБУ”, виконаний офсетним друком мікрошрифтом (позитив зображення) та обрамляє ліворуч зображення у вигляді трикутників;
• напис “УКРАЇНА” виконано офсетним друком мікрошрифтом (негатив зображення), повторюється чотири рази і розміщено вздовж контуру наскрізного елемента всередині;
• смуга орнаменту виконана інтагліо друком з позитиву та негативу зображення мікрошрифта “20” (цифри з перемінною товщиною), яку розміщено вздовж правого краю короткої сторони банкноти; ліворуч смуга обмежена стрічкою із мікротекста “ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ” (позитив зображення).

Мікротексти на зворотному боці банкноти:

• Мікротексти на зворотному боці банкноти:
• дві смужки, виконані мікрошрифтом “УКРАЇНА” (позитив зображення), що обрамляють смугу орнаменту розміщену вздовж лівої сторони банкноти;
• зображення Львівського оперного театру виконано мікрошрифтом “20” (позитив зображення, цифри з перемінною товщиною і висотою);
• цифрове позначення номіналу у правому нижньому куті банкноти наповнено мікрошрифтом “20” (позитив зображення, цифри з перемінною товщиною і висотою).

10. ОРЛОВСЬКИЙ ДРУК – спеціальний друк, який забезпечує точне збігання фарб на межі двох різних кольорів без розривів і зміщення елементів дизайну. На лицьовому боці банкноти – напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, смуга орнаменту вздовж правого краю короткої сторони банкноти. На зворотному боці – антисканерні сітки, орнаменти і підклади під малюнками.

11. РАЙДУЖНИЙ ДРУК – спеціальний друк, що забезпечує поступовий перехід одного кольору елементів без їх розривів і зміщення в інший (на лицьовому боці – перехід від бокових країв до середини, на зворотному боці – переходи в горизонтальних орнаментах та у підкладі під зображенням театру).

12. АНТИСКАНЕРНА СІТКА – розміщені під різними кутами тонкі лінії, які під час копіювання або сканування банкноти можуть утворювати на копії “муар” (захисні сітки з обох боків банкноти).

Крім елементів захисту для візуального визначення банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.

Які витрати включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Миколаївській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).