✅Значення ракоподібних у природі та житті людини

Місцеперебування, особливості будови і життєдіяльності вищих раків

Серед вищих раків найбільш різноманітні десятиногі раки, до яких відносять:

Річкові раки живуть в річках і озерах з чистою водою і зазвичай в придонній частині цих водойм. Креветки – мешканці товщі води морів і океанів. Краби населяють дно морів та деяких прісних водойм, а в тропіках зустрічаються сухопутні краби. Десятиногі раки – найбільші з ракоподібних. Довжина тіла гігантського японського краба досягає 80 см, а розмах колишній – 3 м. До великих десятиногих раків належать омари і лангусти.

Тіло десятиногих раків складається з:

• головогрудини, покритої загальним панциром, і членистого черевця;
• На головогрудині знаходяться складні очі, пара коротких і пара довгих вусиків, ротові органи, п’ять пар ходильних ніг;
• Ротові органи – це видозмінені кінцівки;
• Довгі вусики раків – органи дотику, короткі – нюху;
• Черевце раків може підгинатися під головогруди. У більшості десятиногих раків воно закінчується хвостовим плавцем і має черевні ніжки.

По дну водойм десятиногі раки пересуваються за допомогою п’яти пар ходильних ніг. Передня пара у більшості видів перетворена в клешні – органи захисту і захоплення їжі. Деякі вищі раки можуть плавати, підгинаючи черевце під головогруди. Креветки, як мешканці товщі води, добре плавають за допомогою двогілястих черевних ніжок і можуть робити різкі кидки завдяки підгинанню черевця.

Десятиногі раки харчуються в основному водними безхребетними тваринами, водоростями, органічними залишками. Захоплена їжа подрібнюється щелепами, проковтується і перетирається в жувальному відділі шлунка хітиновими зубцями. Через цедільний відділ шлунка харчова кашка надходить у середню кишку і перетравлюється. У перетравленні їжі бере участь складна травна залоза, звана печінкою.

Органи дихання десятиногих раків – зябра. Вони знаходяться з боків тіла під захистом панцира головогруди.

Кровоносна система незамкнута. Мішкоподібне серце і відходячі від нього основні судини знаходяться в грудному відділі на спинній стороні. Видільні органи – нирки, представлені зеленими залозами, або зелені залози. Нервова система раків, як і в інших членистоногих, – черевний нервовий ланцюжок.

Десятиногі раки – роздільностатеві тварини. Самки більшості видів виношують запліднені яйця на черевних ніжках. У багатьох прісноводних та морських глибоководних раків розвиток прямий (з яєць вилуплюються маленькі рачки). Для інших, наприклад крабів, креветок, характерний розвиток зі стадією личинки.

Інші ракоподібні

До вищих ракоподібних відносяться не тільки десятиногі раки, але й рівноногі, наприклад:

• мокриці;
• водяні ослики;
• різноногі, або бокоплави, та ін.

Звичайна мокриця зустрічається у вологому ґрунті на городах і в лісовій підстилці, в льохах і сирих підвалах. Тіло мокриць уплощено зверху вниз. На члениках грудей і черевця є по одній парі ніг. На черевних ніжках є глибокі впячування шкіри – органи повітряного дихання. Мокриці активні вночі. Харчуються в основному різними рослинними залишками.

Крім вищих раків, широко поширені більш дрібні раки: заброногі (дафнії, заброногі) та інші дрібні ракоподібні. Зазвичай вони мешкають у товщі води і входять до складу планктону.

Дафнії живуть в озерах, ставках та інших прісних водоймах.

Вони рухаються стрибками, постійно змахуючи парою гіллястих вусиків. Ноги у них розвинені слабко і в пересуванні не беруть участь. Виробляючи ними до 300 коливань в хвилину, дафнії створюють струм води, що омиває зябра.

Орієнтуються дафнії за допомогою одного складного і одного простого ока. Харчуються рачки бактеріями, одноклітинними водоростями і скинутими у воду залишкам рослин, що гниють. Навесні дафнії розвиваються з перезимувалих яєць, і всі вони самки.

Відкладаючи незапліднені яйця, вони дають початок наступним поколінням самок. Самці з’являються тільки до осені. Після відкладання запліднених (зимуючих) яєць дафнії гинуть.

Зяброноги живуть у весняних калюжах з холодною чистою водою.

Їх можна впізнати по довгому і завузькому, здавленому з боків, тілу, листоподібним ніжкам. Калюжі пересихають, а зі збережених яєць, відкладених зяброногів, розвивається нове покоління. У сильно солоній морській воді мешкає зяброног артемія, знайомий багатьом акваріумістам. З їх яєць виводять личинок для годування акваріумних риб.

У циклопів довгі вусики, за допомогою яких вони як би ширяють у товщі води, а пересуваються, діючи грудними ніжками, як веслами. У циклопів є тільки одне просте вічко («одноокий циклоп»). Ці рачки харчуються в основному одноклітинними тваринами. У водоймах їх можна відшукати в будь-який час року.

Значення ракоподібних

Дрібні ракоподібні, розмножуючись у величезній кількості, служать кормом для молоді та дорослих риб. Ними харчуються деякі інші водні тварини, і навіть такі великі, як вусаті кити. На рибоводних заводах налагоджено розведення дафній, якими годують молодь цінних промислових риб. Деякі ракоподібні очищають воду, поглинаючи органічні залишки.

Деякі ракоподібні, зокрема, циклопи служать проміжними господарями паразитичних черв’яків. Є серед них і паразити, наприклад коропові воші, або карпоїди. Вони вражають плотву, лящів, карасів, коропів та інших річкових риб.

Їжа карпоїдів – кров, яку він висмоктує з тіла свого господаря.

Напившись крові, паразит може кілька днів жити без свого господаря.

Деякі ракоподібні використовуються людиною в їжу і мають велике промислове значення. У світі щорічно виловлюють близько 1 млн. т. річкових раків, креветок, крабів, омарів, лангустів. У нашій країні велике промислове значення має камчатський краб. Величина його у розмаху ніг досягає 1,5 м. Більшу частину року камчатський краб мандрує по дну моря на глибині до 250 м., а навесні виходить на мілководді для розмноження.

Промислових розмірів досягає на 8-10 місяці життя. Промисел камчатського краба ведеться в основному в західних берегах Камчатки. У морях Далекого Сходу розвинений промисел великої (довжиною 10-18 см) трав’яної креветки, а в Чорному та Азовському морях добувають чорноморську креветку. Промислових раків цінують за смачне і поживне м’ясо з клешнів і хвоста.

Таблиця на тему “Значення ракоподібних”

Це загальні аспекти значення ракоподібних у природі та для людини, і конкретні дані можуть варіюватися в залежності від конкретних видів та умов.

§ 13. РАКОПОДІБНІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ

Пригадайте! Які ознаки членистоногих тварин?

Розв’яжіть задачу

Відомо, що омар живе 50 років, краб пальмовий злодій – у 10 разів менше. Креветка живе на 1 рік менше, ніж злодій пальмовий. Рак річковий – у 4 рази довше за злодія пальмового. Вік лангуста дорівнює різниці тривалості життя рака річкового й злодія пальмового. А водяний віслюк живе удвічі менше, ніж креветка. Визначте тривалість життя названих ракоподібних.

ЗМІСТ

Які особливості поширення ракоподібних?

Ракоподібних налічується більше 50 тисяч видів. До цієї групи тварин належать краби, річкові раки, циклопи, дафнії, креветки, омари та інші. Ракоподібні – це переважно прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води: від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувалися до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних – вільноживучі тварини, є й паразити (коропоїд).

Систематичне положення виду

Річковий рак широкопалий

Типовим об’єктом для розгляду особливостей ракоподібних є річковий рак. Він живе на дні водойм, живиться водяними рослинами, тваринами, їхніми рештками, тобто є всеїдною твариною. Раки дуже чутливі до забруднення водойм, це є причиною їх масової загибелі. Живуть до 20 років. Линяють 1-2 рази на рік. Найпоширеніші в Україні два види: довгопалий та широкопалий раки. Довгопалий рак більш стійкий до забруднення водойм, більш плодючий, тому витісняє широкопалого. Широкопалий рак занесений до Червоної книги України.

Отже, РАКОПОДІБНІ – це членистоногі, пристосовані до життя у водному середовищі.

Які особливості будови ракоподібних?

Тіло ракоподібних, як і в інших членистоногих, покрите хітиновою оболонкою, але їх водний спосіб життя позначився на будові покривів. Оболонка просочується солями Кальцію і стає твердим захисним панциром. Окрім цього, у ракоподібних відсутній водонепроникний шар, тому на суші вони швидко втрачають воду, що випаровується через поверхню тіла. Такий скелет дуже добре захищає від різних механічних пошкоджень, але заважає росту. Тому час від часу ракоподібні линяють, позбавляючись старої оболонки, і, поки не затвердла нова, швидко ростуть.

Іл. 49. Зовнішня будова річкового рака: 1 – довгі вусики; 2 – складне око; 3 – короткі вусики; 4 – щелепи; 5 – ногощелепи; 6 – клешні; 7 – ходильні ноги; 8 – черевні ніжки; 9 – голово груди; 10 – черевце; 11 – хвостовий плавець

Тіло ракоподібних складається з голови, грудей і черевця. Часто відбувається злиття голови та грудей, утворюються головогруди. На голові в ракоподібних розташовані: 1) дві пари вусиків; 2) ротові органи (три пари щелеп); 3) прості або складні очі. Вусики мають чутливі щетинки та здійснюють функції нюху, дотику і відчуття хімічного складу води. За допомогою численних ротових органів їжа швидко подрібнюється, фільтрується й потрапляє до рота. У ракоподібних часто буває одне просте око, але в більшості видів – складні (фасеткові) очі, які забезпечують мозаїчний зір. Груди мають двогіллясті кінцівки, які видозмінюються й виконують три основних функції: ходильну, дихальну й подачі їжі до рота. У багатьох ракоподібних розрізняють 5 пар ходильних ніг і три пари ногощелеп. На першій парі ходильних ніг можуть розташовуватись добре розвинені клешні. Вони служать для захисту від ворогів, захоплення їжі та її подрібнення. Черевні ніжки, як правило, рідко виконують функцію руху, а використовуються для дихання й розмноження. Остання пара черевних ніжок раків перетворюється на частини хвостового плавця.

Отже, РАКОПОДІБНІ – це членистоногі тварини, тіло яких має такі характерні ознаки: твердий хітиновий водопроникний панцир, дві пари вусиків та двогіллясті кінцівки.

Які особливості способу життя ракоподібних?

Водний спосіб життя ракоподібних визначає особливості дихання. Дихають ракоподібні за допомогою зябер, що є тонкостінними виростами грудних кінцівок. У багатьох дрібних ракоподібних зябра відсутні й газообмін здійснюється через покриви. Кисень від зябер потрапляє в гемолімфу. Далі ця рідина надходить до серця через щілини, серце скорочується й надсилає кров у судини. А вже із судин гемолімфа виливається в порожнину, віддає кисень і забирає вуглекислий газ. Отже, кровоносна система ракоподібних незамкнена, має серце, яке міститься на спинному боці головогрудей. Гемолімфа в ракоподібних здебільшого безбарвна, у деяких має червоний або синій кольори. Кисень необхідний для окиснення поживних речовин, що надходять в організм завдяки живленню.

Іл. 50. Внутрішня будова рака річкового: 1 – незамкнена кровоносна система; 2 – серце з щілинами; 3 – зябра; 4 – зелені залози

Живлення ракоподібних відбувається з допомогою ротових органів (щелеп та ногощелеп). У зв’язку з різними способами живлення, ці кінцівки дуже видозмінені. Наприклад, у рака-богомола є хапальні зазубрені кінцівки, у морського жолудя – фільтрувальні щетинконосні кінцівки, у коропоїдів – колючий хоботок із сильними присосками з обох боків. За способом живлення ракоподібні поділяються на рослиноїдних (мокриці), хижаків (раки-богомоли), всеїдних (рак річковий), паразитів (коропоїди, китові воші), детритофагів (морські жолуді). Їжа захоплюється кінцівками, подрібнюється й потрапляє в рот, а далі – у стравохід. Завершується подрібнення їжі в шлунку, який для цього має хітинові пластинки. У середній кишці відбувається перетравлення за допомогою печінки та всмоктування.

Рідкі продукти обміну, надлишок води й солей видаляються разом із сечею за допомогою зелених залоз, розташованих на голові в основі вусиків. Регуляцію життєвих функцій здійснюють нервова система та гормони. Нервова система має головний мозок, навкологлоткове кільце й черевний нервовий ланцюжок. У ракоподібних, як і в інших членистоногих, спеціальні нервові клітини виділяють нейрогормони, що надходять у гемолімфу та впливають на обмін речовин, линяння, зміну забарвлення тощо. Більшість ракоподібних – роздільностатеві організми з яскраво вираженими відмінностями між самками й самцями. Наприклад, у річкового рака самка має ширше черевце. Запліднення зовнішнє, оскільки живуть у воді. Розвиток у більшості ракоподібних відбувається з наявністю личинки, тобто непрямий.

Отже, РАКОПОДІБНІ – це членистоногі тварини, їх основні біологічні особливості: зяброве дихання, важлива роль кінцівок у живленні й травленні, виділення за участю зелених залоз.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Розгляньте малюнок будови рака річкового (іл. 51). Заповніть таблицю, назвавши позначені частини тіла, вкажіть їх функції. Зазначте риси пристосованості річкового рака до водного середовища існування.

Назва органа

Позначення

Функції

Іл. 51. Будова рака річкового

Біологія + Фізика

Іл. 52. Рак-богомол

У раків-богомолів очі складніші за будовою, ніж у інших представників тваринного світу. Їхні складні фасеткові очі розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж очі людини. Окрім того, вони здатні розрізняти ультрафіолетові, інфрачервоні й поляризовані промені світла. Очі розташовані на стебельцях і можуть незалежно одне від одного повертатись на 70°. Що ви знаєте про ультрафіолетові промені світла? Які очі є фасетковими? У чому переваги й недоліки таких очей?

Біологія + Хімія

Іл. 53. Краб ваблячий

У хітиновій оболонці ракоподібних є особливі забарвлюючі речовини – пігменти. Найпоширенішим пігментом у покривах ракоподібних є астаксантин, що має червоний колір. При поєднанні з певними білками він може утворювати сині, бурі пігменти. У вигляді зерен вони містяться в хроматофорах. Коли пігменти концентруються в центрі хроматофора, тварина світлішає, а коли пігменти розташовуються у відростках – темніє. Так, ваблячий краб змінює забарвлення залежно від припливу чи відпливу. Розкажіть про пігменти як хімічні речовини. Яке їх значення для ракоподібних?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1. Де поширені ракоподібні? 2. Наведіть приклади пристосувань рака річкового до життя у воді. 3. Чим вкрите тіло ракоподібних? 4. Назвіть відділи тіла ракоподібних. 5. Які органи дихання ракоподібних? 6. Назвіть ротові органи ракоподібних.

7. Які особливості поширення ракоподібних? 8. Які особливості будови ракоподібних? 9. Які особливості способу життя ракоподібних?

10. Опишіть риси пристосованості ракоподібних до життя у водному середовищі.