Види рослин на Землі

Кожен вид або група видів рослин і тварин колись виникли на Землі і переживали періоди злету, розквіту і вимирання. Деякі види, виникнувши одного разу, так і не досягли свого розквіту і вимерли, позбавивши фахівців-біологів можливості зробити нові відкриття. Відкриття у систематики – науці, яка займається описом і систематизацією живих організмів відбуваються постійно.

Щорічно ботаніки та зоологи описують сотні і навіть тисячі нових видів рослин, комах, грибів та ін. Цікаво, що практично кожен улов в глибоководних тралах науково-дослідних суден приносить фахівцям з морській фауні (черв’якам, членистоногим, иглокожим, молюскам та інші) нові види , а то і пологи і сімейства. Аналогічним чином збори рослин у важкодоступних районах Арктики або високогір’я, в глибині масивів тропічних лісів дають роботу ботанікам-систематика на багато років.

Складніше з великими ссавцями і птахами. Тут відкриття бувають рідше. Але періодично в науковій літературі можна зустріти сенсаційні повідомлення. Частіше за інших вони приходять з південноамериканських і африканських вологих лісів. А ось остання сенсація – знахідка в 1993 року, порівняно великої антилопи у В’єтнамі – порівнянна хіба що з відкриттям окапі в Африці.

Важко підрахувати, скільки всього видів рослин і тварин з’являлося на Землі: багато з них, як метеор на передсвітанковому небі, лише промайнули в історії Землі і зникли. Але свою справу вони зробили – передали нащадкам свої генетичні якості. А одночасно з нами на Землі живе, мабуть, кілька мільйонів видів живих організмів. Не піддається обчисленню різноманітність бактерій і грибів, важко визначити реальне число видів комах, але спроби повніше відобразити відомості про окремі систематичних групах є.

У різні періоди історії планети в її флорі і фауні переважали то одні, то інші групи організмів. Сотні мільйонів років тому, наприклад, на Землі були широко поширені ліси з деревовидних папоротей, хвощів і плаунів. Зараз ці рослини не настільки різноманітні і представлені в основному дрібними трав’янистими формами. Зате панують покритонасінні рослини, які освоїли в процесі еволюції і простори Арктики, і піски Сахари, і тропічні болота Амазонії. Так само і у тварин – скінчилася ера рептилій, а їх місце в сучасному світі зайняли птахи та ссавці, які найкраще вміють освоювати найрізноманітніші місця проживання в мінливому кліматі.

§ 37. Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання

Різноманітність рослинності. На українській землі налічується близько 30 тис. різних видів рослин (дерева, трави, кущі). Велике розмаїття рослин є і у створених людьми парках та лісосмугах. Але через те, що майже кожен куточок української землі оброблено людиною, природний вигляд рослинності країни істотно змінився. Ліси вирубано, болота осушено, степи розорано — між ними насаджено полезахисні смуги. Лише деінде ще залишилися невеликі площі майже незмінених людиною земель. Це переважно незручні для господарського освоєння місця: гори, яри, балки та заболочені ділянки. Багато видів рослин зникло, але з’явилися нові культурні рослини, завезені з інших країн.

Поясніть, чому природна рослинність збереглася в непридатних для освоєння місцях.

Сучасний рослинний світ України сформувався після зледеніння, у кінці антропогену. До того часу майже вся територія країни була вкрита листяними лісами з бука, дуба, каштана, берези, граба, клена тощо.

Зараз у межах території України росте 4 523 види вищих судинних рослин (для порівняння: у Білорусі їх близько 1 460, у Молдові — 1 780, у Польщі — 2 300): близько 80 видів дерев, 280 чагарників, 985 однорічних трав’янистих рослин. Зі складу вищих рослин 600 видів є ендемічними. Особливо багатими на них є Крим та Карпати. Майже стільки ж рідкісних рослин, що зникають. Понад 820 видів флори занесено до Червоної книги України.

Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Ви вже знаєте, що рослинний покрив будь-якої країни видозмінюється у зв’язку із широтною зональністю і висотною поясністю. На території нашої країни також виділяють зональні (ліси, степи) та азональні (луки, болота) типи рослинності. Є на території України і прояви вертикальної поясності в Карпатах та в Криму.

Поясніть причини змін складу рослинності з широтою та з підняттям у гори.

Мал. 92. Гриб зморшок на карпатській галявині

Мал. 93. Рослинне угруповання альпійських лук у Карпатах

Рослинні угруповання утворюють рослини, які ростуть на певній території, пристосувавшись до умов її клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів. У межах окремих рослинних угруповань гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби тощо (мал. 92).

Найпоширенішими в Україні є лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання (мал. 93). У різних частинах України їх видовий склад є неоднаковим через відмінності у ґрунтах, режимі зволоження, освітлення, тепла.

Рослинні угруповання. Ліс — один з основних типів рослинності, що складається із сукупності дерев, чагарників, трав. Ліси дають цінну сировину, мають водоохоронне, протиерозійне, санітарно-оздоровче, природоохоронне значення. Україна належить до країн, що недостатньо забезпечені лісовими ресурсами. Лісистість її території становить близько 17 %. Для порівняння лісистість Румунії — 26 %, Польщі — 28 %, Німеччини — 30 %, Білорусі — 35 %.

А чи є на землі дерево, яке посадили та виростили Ви? Якщо ні, то зробіть це цієї ж весни!

Мал. 94. Ліси Карпат

Мал. 95. Діаграма розподілу площі лісів України за переважаючими деревними породами

Основні масиви лісів зосереджені на Півночі України — у Поліссі, а також у Карпатах і Кримських горах. Найбільшу лісистість мають території Закарпатської (52,2 %), Івано-Франківської (41,7 %), Рівненської (37,2 %), Житомирської (43,1 %) та Волинської (31,7 %) областей. Значно менше лісів у лісостеповій і майже зовсім їх немає у степовій зоні країни. У лісах України ростуть листяні та хвойні породи дерев. Сосна поширена загалом на Поліссі. Ялина (смерека), ялиця та модрина ростуть переважно в Карпатах (мал. 94). Основні запаси деревини складають дуб, бук, граб, береза, осика, вільха, липа, тополя тощо.

Проаналізуйте діаграму (мал. 95) та назвіть найбільш поширені породи дерев у межах України. Зробіть відповідні висновки.

На півночі країни на бідних на гумус піщаних ґрунтах ростуть соснові ліси (бори). Багатші на перегній землі займають дубово-соснові ліси. Унікальні букові ліси вкривають нижній ярус Карпат. Частково вони збереглися також на Волині та Поділлі. У Придністров’ї назву «Буковина» отримала навіть історична область України. У Кримських горах ростуть місцеві види дуба, бука і сосни.

Вражає розмаїття деревної рослинності Південного берега Криму. Тут зростають кипариси, магнолії, олеандри, секвої, ліванські кедри, інжир та інші завезені сюди рослини (мал. 96).

Мал. 96. Рослинність Південного берега Криму

Відповідно до назви рослинного угруповання «лісостеп» укажіть склад рослин, які зустрічатимуться там за звичайних природних умов.

Степ — це тип рослинності, в якому переважають багаторічні трави, що пристосувалися до умов континентального клімату з тривалими посухами. Українські степи формуються на півдні країни в умовах рівнинного рельєфу на чорноземних і каштанових ґрунтах. Серед трав тут панують злаки: ковила, костриця, житняк, типчак і осоки. За панівними рослинами розрізняють степи типові, або справжні, лучні, чагарникові та пустельні. Вони змінюються послідовно з півночі на південь. Недоторкані ділянки степової рослинності збереглися лише в заповідниках та на деяких схилах річкових долин, ярів і балок.

Своєрідна вологолюбна рослинність сформувалася на болотах. У рослинному покриві низинних боліт, розташованих здебільшого в долинах річок, на берегах озер, домінують трав’яні та трав’яно-мохові угруповання. Переважають вільха чорна, осока, очерет, рогіз, хвощ, зелені мохи. На верхових болотах, що формуються на вододілах, рослинний світ є бідним. Тут зростають сосни, чагарники (багно болотне, журавлина (мал. 97), андромеда), трапляються пухівка і росичка, а також окремі види сфагнових мохів. На перехідних болотах поширені види рослин, які зустрічаються як на верхових, так і на низинних болотах. Найбільші площі болотяна рослинність охоплює на Поліссі, трапляється в долинах степових річок та в Українських Карпатах. Відмираючи впродовж тисячоліть, трав’яниста рослинність утворила в болотах значні запаси торфу.

Мал. 97. Журавлина волинських боліт

Мал. 98. Конюшина

Визначте і назвіть області України, де найбільше поширені рослинні угруповання боліт.

Луки — це тип рослинності, що складається переважно з багаторічних трав, які зростають в умовах відносно вологого клімату. Їх флора представлена трав’яно-лісовою, степовою та болотяною рослинністю. В лучних угрупованнях панують злакові: вівсяниця, тонконіг, стоколос, пирій і осоки. Цінними лучними рослинами є бобові, зокрема конюшина (мал. 98), в’язіль, горошок мишачий. На заплавних луках є зарості лози, пирію, червоної костриці, конюшини, осоки.

В Україні лучна рослинність охоплює площу близько 7 млн га здебільшого на заході Поліської низовини та в Українських Карпатах. Луки використовують як природні пасовища і сіножаті.

В Україні налічується близько 30 тис. видів рослин. Через інтенсивне використання людиною території країни в господарській діяльності природний вигляд рослинності істотно змінено. Багато видів рослин зникло, з’явилися нові культурні рослини.

На території України виділяють зональні (ліси, степи) та азональні (луки, болота) типи рослинності. У горах спостерігаються прояви вертикальної поясності.

Рослини, пристосувавшись до природних умов клімату, рельєфу України, геологічної будови, ґрунтів, утворюють угруповання. Найпоширенішими з них є лісові, степові, болотні та лучні.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

• 1. Дайте визначення поняттям: «клімат», «рельєф», «ґрунт», «рослинні угруповання». Вкажіть основні чинники, відповідно до яких змінюються рослинні угруповання.
• 2. Схарактеризуйте особливості рослинного світу нашої країни. Поясніть, чому природна рослинність збереглася лише на незначних ділянках території.
• 3. Які рослинні угруповання найбільш характерні для території, де Ви мешкаєте?

§ 31. Рослинний покрив України

Пригадайте: 1. Які виділяють основні відділи рослин (з уроків біології)? 2. У які геологічні ери з’явилися перші представники різних відділів рослин? 3. Що таке ярусність лісу? Яке її біологічне значення? 4. Що таке Червона книга?

• Різноманітність рослин України: цифри і факти. Рослинність України дуже різноманітна. Нині вона займає у видозміненому стані дві третини площі нашої держави. В Україні спеціалісти виділяють від 10 до 15 тис. видів рослин. Серед них переважають представники відділу квіткових (покритонасінних). Їх налічується майже 4,5 тис. видів, тобто третина усіх видів рослин. Також в Україні описано близько 4 тис. водоростей, 800 видів мохів, 53 види папоротей, 22 види голонасінних, 10 видів хвощів і 9 видів плаунів (див. мал. 122). Існує невелика кількість видів рослин, що трапляються лише на території України.

Ендеміки (з грец. – місцевий) – види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування.

На території нашої держави близько 600 видів рослин є ендеміками. Найбільше рослин-ендеміків відомо в Криму – майже 300 видів, а також у Карпатах – приблизно 100. Найменше – на Поліссі: не більше 10.

У складі природної рослинності України представлені всі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже 280 видів) та дерева (76 видів).

Крім рослин, в Україні вивчено близько 15 тис. видів грибів і понад 1 тис. видів лишайників.

Мал. 122. Видовий склад рослинності України

Завдання: Наведіть приклади рослин вашої місцевості, що належать до різних відділів рослин і різних життєвих форм.

• Чи завжди рослинність України була такою, як нині. Сучасний рослинний покрив України формувався протягом тривалого періоду. Як свідчать дані палеонтологічних досліджень, ще на початку кайнозойської ери (67 млн років тому) рослинність у межах території нашої держави значно відрізнялася від сучасної. Суходоли були вкриті вічнозеленими лісами з пальм, лаврів, миртів, тропічних видів дуба. У четвертинному періоді наступи льодовиків знищили теплолюбну флору. Вічнозелені ліси змінилися листопадними. Їхній видовий склад збіднів. Ліси відступили на північ, а на півдні країни в умовах посушливого клімату сформувалася степова рослинність. Від давньої теплолюбної флори збереглося лише кілька видів, наприклад рододендрон жовтий (мал. 123) на Словечансько-Овруцькому кряжі. Цей високий чагарник з великими жовтими квітами є сучасником мамонтів. Теперішнього вигляду природна рослинність України набула близько 10 тис. років тому.

Мал. 123. Рододендрон жовтий

• Закономірності поширення рослинності. На території нашої країни виділяють зональні та азональні типи рослинності. Зональні – поступово змінюються з півночі на південь унаслідок зміни кліматичних умов за законом широтної зональності. Основними зональними типами рослинності в Україні є ліси і степи. Азональні типи рослинності зустрічаються в різних природних зонах залежно від особливостей зволоження та рівня ґрунтових вод. До азональних типів рослинності в Україні належать луки і болота.

• Лісова рослинність. Надмірне зволоження півночі нашої країни, а також її гірських областей зумовило поширення там лісової рослинності. Лісові ділянки також трапляються у центральній частині України, особливо у правобережній. Нині природними лісами вкрито близько 14 % території України, штучними лісонасадженнями – 2,6 % (середньоєвропейський показник – 27 %). За площею лісів наша держава посідає одне з останніх місць у Європі.

Лісистість є відношенням площі під лісом до загальної площі території.

Найбільший показник лісистості – в Українських Карпатах (40 %) і Кримських горах (32 %). На Поліссі цей показник становить 25 %, а в степовій зоні – лише 3 %. У лісах України зустрічається близько 200 видів дерев і чагарників.

Найпоширенішими є хвойні пороби (мал. 124), на які припадає 54 % запасів деревини. Серед них найчастіше зустрічається сосна звичайна. Вона доволі вибаглива до світла, але не потребує хороших ґрунтів. Крім неї, у гірських лісах Карпат ростуть тіневитривалі ялина європейська та ялиця біла (смерека). Унікальне дерево – модрина європейська, яка єдина з хвойних рослин повністю скидає на зиму хвою. Вона є найвищим деревом в Україні. У Передкарпатті окремі модрини досягають 54 м висоти. Це дерево здатне витримувати морози до -50 °С. Зрідка у карпатських лісах України зустрічається тис ягідний – залишок дольодовикової епохи. Його насіння вкрите червоною м’якоттю. Дерево досягає віку 4000 років і висоти 30 м. Через цінну витривалу деревину тис винищували. Закон про охорону тиса було видано ще у 1423 р.

З листяних порід в Україні поширені широколисті дерева, наприклад, бук, дуб, граб, а також дрібнолисті, зокрема береза (див. мал. 125).

Мал. 124. Хвойні дерева Полісся: 1 – ялина європейська; 2 – ялиця біла (смерека); 3 – сосна звичайна; 4 – модрина європейська

Мал. 125. Листяні дерева Полісся: 1 – в’яз; 2 – бук лісовий; 3 – клен звичайний; 4 – граб звичайний; 5 – осика; 6 – береза

Мал. 126. Сон-трава

Бук лісовий має великі листові пластинки, тому потребує багато вологи. Через це утворює ліси здебільшого в Карпатах і на Подільській височині, які одержують достатню кількість опадів. При просуванні на схід України бук замінюється дубом. У дуба черешчатого цупке з округлими вирізами листя, тож він потребує менше вологи, але вибагливий до ґрунтів. Часто поряд з дубом зустрічається граб – високе дерево з твердою деревиною. Живе 100-150 років. Досягає висоти 30 м. Інколи буває чагарником. Береза найчастіше росте на Поліссі невеликими гаями. Часто трапляється на місці вирубування первинних лісів.

Дерева, які формують переважну основу деревостою лісу, називають лісотвірними породами. Залежно від видового складу деревних порід у межах України виділяють різні види лісів: бір (із сосни), субір (із сосни і дуба), бучина (з бука), діброва (з дуба), грабняк (із граба), груда (з граба й дуба), ялинник, березняк.

Завдання: Знаючи біологічні особливості названих дерев, поміркуйте, у яких частинах України найпоширеніші різні за видовим складом дерев ліси.

Рослини в лісі ростуть ярусами, пристосовуючись до потреби у світлі. У наших лісах зазвичай формуються 3-4 яруси. Перший ярус – дерева, другий (підлісок) – невисокі дерева і чагарники, третій – напівчагарники, четвертий – трави, гриби, лишайники. У першому ярусі ростуть лісотвірні породи дерев, а також липа, клен, осика, тополя, верба, в’яз. У підліску переважають горобина, ліщина, калина, жасмин, жимолость, бересклет, бузина, вовче лико, глід. Часто трапляються ягідні чагарники: малина, ожина, шипшина.

Мал. 127. Ряст

Серед трав першими навесні з’являються тендітні проліски, первоцвіт, сон-трава (мал. 126). Через нещадне винищення заради продажу вони стали рідкісними. Весняною окрасою наших лісів також є родич орхідей ряст (мал. 127).

Достатнє зволоження середньої частини України зумовлює чергування лісових ділянок зі степовими.

• Степова рослинність. У південній частині України в умовах недостатнього зволоження сформувалася степова рослинність. У минулі століття до суцільного розорювання земель степова рослинність займала близько 2/3 сучасної території нашої держави. Нині вона збереглася лише фрагментарно на схилах балок і в заповідниках.

Головною рослиною степів є ковила – висока трава з родини злакових. Залежно від рівня зволоження в Україні з півночі на південь виокремлюють кілька різновидів степової рослинності. У лісостеповій зоні, де опадів більше, на типових чорноземах були поширені лучні степи. Окрім ковили, тут зустрічалися вологолюбні лучні трави: конюшина, шавлія, незабудка тощо.

Мал. 128. Ковила

Мал. 129. Типчак

Мал. 130. Тонконіг

На півночі степової зони та на Причорноморській низовині в умовах недостатнього зволоження на звичайних і південних чорноземах існували типчаково-ковилові степи. Їхню основу становили посухостійкі злаки: ковила українська (мал. 128), типчак (мал. 129), тонконіг (мал. 130). Навесні після танення снігу степ одержував живильну вологу і з-під землі виринали яскраві квіти диких тюльпанів, крокусів, ірисів. Наприкінці літа від поривів сильного вітру відривалося перекотиполе (мал. 131) і з гуркотом розкидало своє насіння степом. Типчаково-ковилові степи збереглися у заповіднику Асканія-Нова. На крайньому півдні уздовж узбережжя морів, де атмосферних опадів мало, на каштанових ґрунтах і солончаках існували опустелені полинно-злакові степи. Поряд із ковилою та типчаком тут росли посухостійкі трави: полин, ліщиця, кермек.

Мал. 131. Перекотиполе

Чагарникові степи були поширені на сході України, зокрема на Донецькому кряжі. Тут в умовах дещо більшої кількості опадів на звичайних чорноземах серед злаків росли чагарники з жовтої акації карагани.

• Лучна рослинність. Серед лісової та степової рослинності трапляються ділянки луків. Лучна рослинність – це буяння різноманітних трав, які суцільним килимом укривають землю. Розрізняють рівнинні й гірські луки. На рівнинних луках залежно від рівня залягання підземних вод зустрічаються різні рослини. У заплавах річок поширені очерет, осока, щавель, конюшина лучна, злакові трави (тимофіївка, грястиця), деякі чагарники. На вододілах ростуть дрібні злаки, волошка, кульбаба, бика гвоздика, цикорій, жовтець, мальва, отруйні дурман і блекота. У зниженнях рельєфу, де ґрунтові води підходять близько до поверхні, поширені осоки, різні види конюшини, хвощ.

На вершинах Карпатських гір сформувалися високогірні луки – полонини. Тут ростуть чорниця, брусниця, арніка, костриця, зрідка трапляється рододендрон. Полонини є місцем заготівлі трав і випасання овець.

• Болотна рослинність. У місцях близького залягання підземних вод розвивається болотна рослинність. Розрізняють мохові, трав’яні та деревні болота. Мохові болота переважають на Поліссі. Тут із суцільного мохового килима проглядають ягоди журавлини, голубики, чорниці. Духмяніє вереск, приваблюючи комах. Зрідка трапляється хижа рослина росичка. Її листя вкрите чутливими волосками, до яких прилипають дрібні комахи. Потім рослина їх перетравлює.

На трав’янистих болотах ростуть аїр, рогіз, ситник, очерет, калюжниця. Деревні болота густо заростають вологолюбними деревами. Серед них переважає вільха висотою до 35 м із клейким листям. Подекуди вона утворює суцільні зарості – вільшаники. На заболочених заплавах річок росте верба.

• Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Під впливом господарської діяльності людини рослинність України зазнала докорінної зміни й потребує охорони.

Тільки за останні 150 років площа лісів скоротилася вдвічі. Особливо постраждали ліси лісостепової зони. З XVI ст. деревину вивозили за кордон. У XVII-XVIII ст. її використовували як паливо для скляної, миловарної, цукрової, металургійної промисловості. До XIX ст. існувала підсічно-вогняна система землеробства, яка нещадно знищувала ліси. Значні площі лісу були вирубані у зоні аварії на Чорнобильській АЕС. Часто в літню спеку спалахують лісові пожежі. При цьому винищуються чималі ділянки лісу.

Колись степи займали понад 2/3 площі України. Нині про них не лишилося й згадки. Типову степову рослинність можна побачити тільки в природних заповідниках. Смертельний вирок степам підписали родючі чорноземи. Там, де раніше колихалися ковила і типчак, тепер простягліїся поля пшениці, соняшнику, кукурудзи, баштанів. Істотної шкоди степам завдає кар’єрний спосіб видобутку корисних копалин: залізних і марганцевих руд, бурого вугілля, будівельних матеріалів. Після цього залишаються великі площі «місяцевих ландшафтів», позбавлених не тільки рослинності, а й ґрунтів.

Основним документом, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що зникають, живих організмів, є Червона книга України.

Червона книга України – анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що перебувають під загрозою зникнення на території України й підлягають охороні. На підставі цього переліку розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на охорону, відтворення і раціональне використання таких живих організмів. Червона книга України мала три перевидання: 1980 р., 1994-1996 рр. та 2009 р. За цей період перелік рідкісних видів, на жаль, значно зріс. Зокрема, нині до Червоної книги занесено 502 види рослин, 57 видів грибів, 52 види лишайників. Серед них є тис ягідний, береза дніпровська, півонія кримська, фіалка біла, вовчі ягоди, росичка, водяний горіх, сон-трава, журавлина дрібноплідна, деякі види крокусів, 13 видів волошок, 26 видів ковили.

Інформація про типові та рідкісні рослинні угруповання, які потребують збереження й охорони, міститься у Зеленій книзі України.

Зелена книга України – список, до якого занесені рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, що потребують особливого режиму їхнього використання. Зелену книгу вперше у світі розробили фахівці України у 1987 р. Відтоді вона витримала ще два перевидання у 2002 та 2009 рр. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 127 рідкісних і типових рослинних угруповань, а саме: 51 лісову екосистему, 5 чагарникових, 26 степових, 17 лучних, 12 болотних, 16 водних. У Зеленій книзі є рослинні угруповання з різних природних зон і гірських областей нашої країни.

Для охорони й відновлення рослинності в Україні створено мережу природоохоронних територій.

Перевір себе

• 1. Які закономірності спостерігаються у зміні рослин на території України? Поясніть, із чим вони пов’язані.
• 2. Назвіть основні зональні та азональні типи рослинності в Україні. Наведіть приклади характерних видів рослин кожного з них.
• 3. Як змінилася рослинність України під впливом господарської діяльності людини? Наведіть конкретні приклади.
• 4. Розкажіть, для чого створені Червона та Зелена книги України.

Проект для краєзнавця

• З’ясуйте, які дикорослі рослини вашої місцевості занесені до Червоної книги України і потребують охорони. Складіть їхні візитні картки за таким зразком: біологічна назва виду; належність до відділу та родини; ареал поширення; місце існування; час цвітіння; чинники, що загрожують зникненню.