Юність (від 12-13 до 19-20 років) – найважливіший період у психосоціальному розвитку людини.
Юність – завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 – 17 років) та старший юнацький вік (18–25 років) Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15 – 17 років.
другий період дитинства (у хлопчиків з 8 до 12 років, у дівчаток – з 8 до 11 років); підлітковий вік (у хлопчиків з 13 до 16 років, у дівчаток – з 12 до 15 років); юнацький вік (у юнаків від 17 до 21 року, а у дівчат – від 16 до 20 років).
(від 3 до 6–7 років), молодший шкільний В. (від 6–7 до 11–12 років), отроцтво (від 11–12 до 15–17 років), юність (від 19–21 до 25–30 років), зрілість (від 25–30 до 55–60 років), старість (від 55 років і старше).
Ю́ність — період розвитку людини, що передує зрілості.
Пі́дліток — юнак або дівчина (юнка) в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік залежно від країни (регіону проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 13 до 14—17 років). У 14—16 років у підлітків посилюються вторинні статеві ознаки.
Поступово зменшується об’єм легенів (40 років – на 45%, 60 років – на 50%, 80 років – на 75%); зменшується швидкість протікання нервового імпульсу (з 60 років на 15%, з 80 років на 22%); близько 50 років починає …