22 березня 1943 року, після вбивства партизанами декількох німецьких солдатів 118-го батальйону шуцманшафту, радянські партизани заховалися в Хатині. Бійці поліцейського батальйону оточили село, а штурмом партизан брали й частково спалили село військовослужбовці німецького зондер-батальйону СС Дирлеванґер.
За наказом командира 118-го батальйону Костянтина Смовського (колишнього майора польської армії) поліцаї на чолі з начальником штабу батальйону Григорією Васюрою (колишній старший лейтенант Червоної Армії) зігнали всіх жителів села Хатинь в колгоспний сарай, обклали його соломою і підпалили.
У часи Другої світової війни в Європі відомими на світовому рівні стали такі нацистські злочини: чеська Лідице – 10 червня 1942 р. вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб; білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р у селі знищено 149 осіб; французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р.
80 років тому, 22 березня 1943 року, нацистські карателі вчинили звірячу розправу над мешканцями білоруської Хатині. У спаленому селі загинули 149 мирних мешканців, 75 з яких були дітьми. Трагедію Хатині сьогодні згадують в одному ряду з жахливими воєнними злочинами нацистів у Лідіце, Орадурі, Корюківці, Ремелі…
На території комплексу знаходиться єдине у світі «Цвинтарі сіл» — 185 могил, кожна з яких символізує одне з невідроджених білоруських сіл, спалених разом із населенням (186 невідроджене село …