Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски

В Україні розпочався новий сезон серіалу під назвою “прийняття бюджету”. Початок видався оптимістичним, але не для всіх “героїв”. Яким бачать кошторис країни на наступний рік в Кабміні?

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету України на наступний рік.

Цифри до останнього тримали в таємниці – члени уряду, в тому числі прем’єр–міністр Денис Шмигаль, на руки отримали майбутній кошторис лише перед самим засіданням.

Втім це не завадило урядовцям підтримати бюджет на 2022 рік.

Увечері зареєстрований у парламенті документ оприлюднили разом з усіма додатками до нього. І тепер у народних обранців є час до 20 жовтня, щоб проголосувати за нього у першому читанні.

Секретність, з якою міністр фінансів Сергій Марченко вносив головний фінансовий документ країни на розгляд уряду, логічна. Від ніших державних органів, зазвичай, надходять запити щодо фінансування, які бюджет не завжди може собі дозволити. Озвучити до голосування реальні цифри, хто що отримає – означало б налаштувати десятки колег проти себе і документу.

Тож голосували, традиційно, за “кота в мішку”.

Загалом бюджет вийшов оптимістичним, якщо не сказати більше. В Мінфіні впевнені, що наступного року від платників податків надійде на 166 млрд грн більше, ніж цього року. При цьому витратять на 103 млрд грн більше, а на різницю зменшать суму, яку треба буде позичити.

Втім і без цього, наша країна у 2022 році візьме додаткових кредитів на 188 млрд грн.

Зростання видатків для одних відомств несуттєве, а по деяких напрямках їх взагалі скоротили. Натомість, збільшилися видатки майже у всіх силових відомствах, крім МВС.

Далі на бюджет чекає проходження через залу парламенту і тут виникнуть найбільші труднощі. Крім скорочення фінансування на утримання Верховної ради, в наступному році може взагалі не бути кількох мільярдів для так званого “депутатського фонду”, який розподіляють мажоритарники.

Ймовірно, щоб назбирати голоси, урядові цей фонд доведеться повернути або обіцяти депутатам інші компенсатори.

Забігаючи наперед: поданий урядом проєкт бюджету далеко не остаточний. Щонайменше, через те, що до нього ще внесуть зміни, пов’язані з ухваленням так званого “антиахметівського” закону. Останній повинен забезпечити додаткові доходи на суму понад 30 млрд грн.

Основні цифри

Розрахунок державного бюджету ґрунтується на впевненості уряду у відновленні економіки України наступного року. У макроекономічний прогноз, на якому його побудовано, закладається зростання ВВП на 3,8%, експорту – на 6,5%, імпорту – на 9,2%.

Зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, за розрахунками (прогнози готує Мінекономіки, а фактичні розрахунки проводить Мінфін) урядовців, тиснутиме на гривню і вона у 2022 році опуститься до позначки 28,6-28,7 грн за долар. Це при тому, що на поточний рік закладений курс в 29,1 грн за дол, а фактичний – 27,58.

Незважаючи на суцільний оптимізм, в Міністерстві фінансів не стали закладати суттєвого зростання соціальних стандартів. У грудні цього року мінімальна зарплата має вирости до 6500 грн. Такою вона залишиться і з 1 січня наступного року. Підвищити мінімалку планують аж з жовтня 2022 року – до 6700 грн на місяць.

Прожитковий мінімум (для працездатних осіб), який у грудні цього року підвищиться до 2481 грн, наступного року зростатиме у липні (до 2600 грн) та грудні (до 2684 грн).

Від росту мінімальної зарплати та зростання соціальних стандартів уряд очікує більшого зростання надходжень до бюджету від податків на доходи.

Прожитковий мінімум уже не той: як вирішити проблему розміром 2270 гривень

Загальні доходи бюджету у наступному році повинні вирости на 14,4% – до 1,267 трлн грн. Окрім росту надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 24,1% (до 171 млрд грн) на ріст доходів вплине пожвавлення міжнародної торгівлі та різкий стрибок імпорту.

Так, надходження ПДВ з імпортних товарів в уряді очікують на рівні майже 400 млрд грн – на 13,2% більше, ніж планується зібрати цього року.

Куди уряд планує витратити додатково зібрані мільярди?

Влада та силовики. Як не дивно, однак у першій редакції бюджету на 2022 рік передбачене суттєве скорочення видатків на органи державної влади. Разом з тим видатки на правоохоронні органи повинні зрости.

Так, на роботу Офісу президента Мінфін пропонує виділити у наступному році “лише” 1,08 млрд грн, або на 14,86% менше, ніж цьогоріч. Витрати на парламент пропонується скоротити на 7,63% – до 2,6 млрд грн.

При цьому на забезпечення роботи уряду видатки можуть зрости на 6,9% – до 2,7 млрд грн.

Більше фінансування у наступному році потенційно отримають силові та антикорупційні органи. І найбільш відчутно воно зросте для Ради нацбезпеки та оборони – на 21,12%.

Цьогоріч саме РНБО стало чи не головним органом влади, який вирішував долю олігархів та їхнього бізнесу. На п’ятничне засідання Радбезу українці очікували як на чергову серію улюбленого серіалу. Щонайменше, так було в першій половині року.

Хай там як, але дорадчий орган, яким є РНБО, у наступному році отримає з бюджету майже 304 млн грн.

Також суттєво пропонується збільшити видатки на роботу Офісу генпрокурора – на 17,5% до 13,56 млрд грн. На СБУ видатки можуть зрости на майже 7% – до 16,05 млрд грн. На Національне антикорупційне бюро пропонується направити додаткові 100 млн грн до вже закладених в цьому році 1,080 млрд грн.

Разом з тим видатки на МВС уряд вирішив не збільшувати і навіть трошки зменшити. Вони у 2022 році залишаться майже на тому ж рівні, що й цьогоріч – 98,23 млрд грн, проти 98,3 млрд грн у 2021 році.

Оборона. Державні видатки на оборону, за розрахунками Мінфіну, у 2022 році повинні становити 5,95% ВВП. Загалом на цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн, з яких 130,99 млрд грн припаде на Міністерство оборони.

Окрім бюджетних видатків на оборону у загальну суму 319,4 млрд грн Мінфін зарахував отримання міжнародної допомоги від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) та США (1,7 млрд грн).

Додаткові мільярди на фінансування оборони вирішили розподілити переважно на зростання зарплат військовослужбовців, будівництво житла учасникам бойових дій та організацію їхнього харчування.

Освіта. Видатки на освітню галузь у 2022 році уряд пропонує збільшити на 11,7%. Загалом на роботу Міністерства освіти і науки планують витратити 172,09 млрд грн, тоді як цьогоріч фінансування становить 154,07 млрд грн.

Як пояснюють в Мінфіні, збільшення фінансування освіти пов’язане, передусім, зі зростанням зарплат вчителів (додаткові 8,4 млрд грн) та стипендій як студентам ВНЗ, так і студентам професійних технічних закладів.

Стипендії останнім вирішили підвищити одразу у 2,5 раза. Загальні видатки на виплату академічних стипендій у 2022 році планують збільшити одразу на 30,6% – з 3,9 млрд грн до 5,14 млрд грн.

У бюджеті на 2022 рік уряд не став передбачати додаткових видатків на забезпечення дистанційної освіти, хоча цього року на ці цілі передбачено 1 млрд грн. Натомість, в уряді передбачили фінансування програми забезпечення пожежної безпеки у закладах освіти – 1,5 млрд грн.

Також у бюджет на 2022 рік закладено 100 млн грн на створення “президентського університету”, який Володимир Зеленський анонсував весною цього року. Це при тому, що запуск цього ВНЗ, за розрахунками МОН, повинен відбутися не раніше осені 2023 року.

Разом з президентським університетом заплановано збільшення видатків на “фонд президента з підтримки освіти” – з 200 до 500 млн грн. З цього фонду виплачуватимуть призові переможцям міжнародних олімпіад, а також стипендії студентам, які наберуть найвищі бали на ЗНО.

Медицина. У проєкті бюджету на 2022 рік передбачається підвищення видатків на Міністерство охорони здоров’я – з 169,3 млрд грн запланованих цьогоріч до 193,67 млрд грн або на 14,4%.

Першими відчути це підвищення повинні медики. Відповідно до пояснень Мінфіну, додаткове фінансування роботи МОЗ спрямують на підвищення середньої зарплати лікарів на 56% – до 22,5 тис грн. При цьому, мінімальна зарплата лікаря має становити близько 20 тис грн, або на 34% більше показника 2021 року.

Відповідно до тексту законопроєкту, у 2022 році уряд планує продовжувати вакцинацію населення від COVID–19. На ці цілі, щоправда, заклали стільки ж, скільки й цьогоріч – 2,6 млрд грн.

На “Велике будівництво” закладів охорони здоров’я, воно дісталося вже і туди, планується витратити близько 4 млрд грн. Однак цих коштів поки що немає у бюджеті, адже джерелом їх походження має стати ухвалення парламентом так званого “антиахметівського” закону.

Соціальна сфера. Зростання соціальних стандартів, зокрема мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, неминуче потягне за собою збільшення пенсійних виплат.

Загальний бюджет Пенсійного фонду уряд на 2022 рік прогнозує на рівні 531,2 млрд грн.

Левову частину видатків фонду компенсовуватиме держбюджет – близько 200,6 млрд грн. Цього року на компенсацію пенсій з державної скарбниці планують витратити 195,3 млрд грн.

Додаткові видатки на соціальне забезпечення уряд планує спрямувати на планову індексацію пенсій, доплати до пенсій військовослужбовцям, індексацію компенсаційних виплат пенсіонерам у віці 75–80 років.

А от з видатками на виплату субсидій у наступному році не все так однозначно. Якщо порівнювати їх з чинним бюджетом на 2021 рік, то вони повинні зрости на близько 3 млрд грн (або 9%) – до 38,38 млрд грн.

Однак напередодні у парламенті зареєстрували законопроєкт, відповідно до якого видатки на виплату субсидій у 2021 році збільшаться на 12 млрд грн. Якщо його ухвалять, то у 2022 році на ці цілі піде на 18,8% менше видатків, ніж цьогоріч.

Дороги. Традиційно уряд вирішив не жаліти грошей на будівництво та ремонт доріг.

Загальні видатки “Укравтодору” у 2022 році зростуть на 13,54% та становитимуть 78,9 млрд грн.

Ще 5,5 млрд грн планується залучити у міжнародних фінансових організацій, а 40 млрд грн державний “Укравтодор” позичить під державні гарантії.

Політика витрачання кредитних грошей на дороги вже дається взнаки. У 2022 році видатки “Укравтодору” на обслуговування боргів зростуть на 7% і становитимуть 15,8 млрд грн.

З повітря в асфальт: як будують дороги надрукованими грошима

Хоча це не зупиняє уряд у планах нарощувати видатки на “Велике будівництво” та поширювати проєкт президента Зеленського на місцевий рівень.

У 2022 році левову частину коштів, що спрямовуватимуться на роботу “Укравтодору” направлять на субвенції місцевим бюджетам на реконструкцію та ремонт місцевих автошляхів та вулиць. Її розмір зросте на 27,8% і становитиме 23,14 млрд грн.

Борги. За минулі борги доведеться розплачуватися не лише “Укравтодору”.

У 2022 році Україна повинна буде погасити близько 393,32 млрд грн основної суми державного боргу (на 16% менше, ніж у 2021 році) та виплатити 181,4 млрд грн відсотків по ньому, що на 14,3% більше, ніж цьогоріч.

Загальна сума нових запозичень наступного року знизиться, оскільки меншим повинен бути і дефіцит бюджету, і сума погашення держборгу.

Загалом уряд у 2022 році планує запозичити 571,12 млрд грн – на 150,6 млрд грн менше, ніж у 2021 році. Більшість запозичень зроблять всередині країни через продаж державних облігацій.

Державна підтримка та культура. Протягом 2020 та 2021 років роль Фонду розвитку підприємництва в Україні неодноразово змінювалась. Спочатку цей фонд мав сприяти створенню нових бізнесів, видаючи інвестиційні кредити, а після початку карантину через нього проводили антикризові програми, зокрема рефінансування кредитів бізнесу та позики під 0-3% річних.

Програма не досягла цілі: банки просять згорнути антикризові кредити під 5–7–9% від Зеленського

Весною 2021 року Фонд розвитку підприємництва отримав ще одну функцію – компенсовувати ставки за іпотечними кредитами в межах програми “іпотека під 7%”. Тож не дивно, що у 2022 році на цю програму уряд планує збільшити фінансування одразу на 50% – з 2 млрд грн до 3 млрд грн.

Видатки на інші програми державної підтримки навпаки планують дещо зменшувати. Наприклад, на підтримку аграріїв планують витратити на 100 млн грн менше, ніж у 2021 році – загалом 4,4 млрд грн.

Натомість радикально зростуть видатки на роботу Фонду енергоефективності – одразу у 25 разів. На роботу фонду, з якого фінансують, зокрема, видачу пільгових кредитів на утеплення будинків та встановлення енергоефективного обладнання, планують витратити 2,5 млрд грн.

Зросте, хоч і не так разюче, державна підтримка кінематографу – на 9,9%. Загалом на ці цілі планують витратити 671,1 млн грн. Водночас не пощастить “Суспільному мовнику”. Йому уряд вирішив урізати видатки – одразу на 17,7%.

Разом з “Суспільним” зменшаться видатки й на роботу всього Мінкульту – майже на 3 млрд грн. Всього на його роботу витратять 10,6 млрд грн.

Також у державному бюджеті з’явилися нові статті – розробка та реалізація державних інвестиційних проєктів на 2,7 млрд грн, та розвиток пріоритетних проєктів у галузі ІТ.

На що конкретно підуть виділені за цими напрямками кошти поки що невідомо.

Бюджет 2022 ухвалили. Скільки кому дали грошей

Що зміниться у наших гаманцях? Хто найбільше дає у бюджет? На що більше витратять?

“Епоха бідності” триває?

Бюджет 2022 року передбачає підвищення соціальних стандартів. Але не так часто і не так швидко, як у попередні роки.

Мінімальна зарплатня на початок 2022 року становитиме 6500 грн на місяць, – такою вона стала з 1 грудня 2021 і такою ж залишатиметься до жовтня 2022, коли вона зросте на 200 грн або на 3%.

Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд закладає в бюджет.

Базовий соціальний стандарт – прожитковий мінімум, який підвищать з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2022 року, традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник.

На 1 січня 2022 року він становитиме 2393 грн, а до грудня зросте до 2589 грн. Для порівняння: за підрахунками мінсоцполітики, у жовтні 2021 фактичний прожитковий мінімум становив 4389 грн, а з урахуванням усіх обов’язкових платежів – усі 5026 грн.

Крім того, український прожитковий мінімум традиційно залишається нижчим за рівень “абсолютної бідності” – фізіологічного мінімуму, необхідного для життя людини, запропонований ООН (5 доларів на день відповідно до паритету купівельної спроможності для країн Центральної й Східної Європи та СНД).

При цьому саме цей показник впливає на розмір оплати праці у бюджетній сфері, на пенсії за віком, а також інші платежі (допомога з безробіття, з вагітності та пологів, догляду за дитиною, сума аліментів).

На що витрачаємо?

Автор фото, UNIAN

Можна сказати, що за напрямком призначенням видатків у 2022 році Україна найбільше витратить на безпеку та оборону – 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон.

Але якщо розглянути ці видатки детальніше, то суто на оборону піде понад 152 млрд грн.

Водночас МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку саму суму, як і у 2021 році – майже 100 млрд грн.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума, що її виділяють з бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. У 2022 вона становитиме трохи більше 200 млрд грн, що лише на пару відсотків більше, ніж у 2021. А сам Пенсійний фонд залишається найбільшим розпорядником бюджетних коштів, оперуючи сумою у понад пів трильйона гривень.

Ці видатки враховують інфляцію, прогнозований обсяг ЄСВ (Єдиного соціального внеску, із якого фінансується Пенсійний фонд), зміни у розмірі мінімальної пенсії, індексація пенсій у березні 2022 року. А також продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним пенсіонерам та 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років (до досягнення ними 80-річного віку).

При цьому, як відзначають у Рахунковій палаті, щоб здійснити усі запроваджені з ініціативи президента доплати, Пенсійний фонд вже вдається до короткострокових запозичень у Казначействі, щоб покрити касові розриви, – сума боргу на жовтень 2021 перевищила 75 млрд грн.

Автор фото, UNIAN

Так само як анексія Криму та втрата контролю над частиною Донбасу у 2014 році показала важливість фінансування армії, пандемія коронавірусу засвідчила важливість адекватного фінансування медицини.

Видатки на охорону здоров’я у проєкті державного бюджету на 2022 рік визначені в обсязі 194 млрд грн. В уряді запевняють, що цього буде достатньо для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичного персоналу – до 13,5 тис. на місяць.

Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн, проте вони все ще не дотягують до закріплених законодавчо мінімальних 5% від ВВП.

На вакцинацію у 2022 році виділяють стільки ж, як і у 2021 – 2,6 млрд грн.

Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із хворими на коронавірус пацієнтами, не передбачили.

Звідки беруться гроші?

Автор фото, UNIAN

Найбільшим “донором” бюджету наступного року є підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн. Ця стаття до другого читання проєкту бюджету зросла на понад 20 млрд грн.

Крім того, на 24 млрд грн порівняно із першим читанням зросли і рентні платежі, які загалом становитимуть понад 70 млрд грн.

З іншого боку, сумарно більшу суму в бюджет сплатить населення. Саме прості українці формують головні дохідні статті бюджету через податок на додану вартість (ПДВ) та акцизи у кінцевій ціні товарів та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Від ПДВ з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн.

ПДФО має забезпечити майже 150 млрд грн доходів бюджету. До другого частину цього податку вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці із ринковим рівнем тарифів на тепло.

А акцизи – на українські та імпортні товари – дадуть ще понад 150 млрд грн.

Усі податкові надходження, крім податку на доходи фізичних осіб, були значно збільшені до другого читання – загалом, на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання – у рентних платежах, які зростуть на майже 25 млрд грн.

Що цікавого?

Автор фото, UNIAN

З огляду на те, що цей опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії, особливу увагу депутатів, експертів та навіть МВФ привернули видатки на комунальні субсидії.

Спочатку уряд подав проєкт бюджету із видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Представляючи проєкт нового бюджету у вересні урядовці казали, що це на понад 3 млрд грн більше цьогорічних видатків, і що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями усіх, хто їх потребує.

Але у жовтні урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, – загальна сума до кінця 2021 року перевищать 47 млрд грн.

Тож наразі заплановані на 2022 рік видатки на субсидії є суттєво меншими, ніж ті, що реально знадобилися українцям у 2021 році. Як зазначають у рахунковій палаті, у разі подорожчання комунальних послуг, зокрема за рахунок зростання ціни на газ, і збільшення кількості субсидіантів “посилюються ризики необхідності перегляду таких видатків”.

Втім, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, в уряді вважають, що виділених коштів буде цілком достатньо для виплати субсидій, а у разі, як не вистачить, уряд попросить парламент переглянути ці видатки – як і в поточному році.

Автор фото, UNIAN

Тоді як у бюджеті на 2021 були закладені 7,4 млрд грн доходів від ліцензування грального бізнесу, у 2022 планові доходи від ліцензування азартних ігор та лотерей є у 6 разів меншими і становлять 1,2 млрд грн.

Коли влітку 2020 Рада легалізувала гральний бізнес, ініціатори закону говорили про щорічні надходження у близько 7 млрд грн.

Проте вже влітку 2021 року депутати ухвалили в першому читанні проєкт закону, за яким оподаткування та ліцензування азартних ігор пропонують суттєво знизити.

Доходи від приватизації, яка вже кілька років є “провальною” статтею українських бюджетів, заплановані в удвічі меншому обсязі. Якщо у 2021 від приватизації хотіли отримати 8 млрд грн (а наразі отримали лише 2 млрд грн), то у 2022 план знижено до 4 млрд грн.

До другого читання в проєкт бюдлжету на 2022 рік внесли 1 млрд грн на статутний капітал “Українських національних авіаліній”.

Ініціативу створити державну авіакомпанію президент Зеленський озвучив наприкінці листопада на форумі “Велике будівництво – авіація і туризм”. Він заявив, що Україна у партнерстві з європейською компанією Airbus розвиватиме “Українські національні авіалінії”. Цю ідею різко розкритикували експерти.

На реалізацію проєкту “Президентський університет” у бюджеті 2022 року виділили майже 500 млн грн.

При цьому до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в українських університетах передбачено 105 млн грн. У 2021 році ці видатки планувалися на рівні у 100 млн грн, а фактично профінансували близько десятої частини.

На фонд президента з підтримки науки, освіти та спорту піде ще 500 млн грн.

Ще 4 млн грн має піти на президентський грант молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії.

Як і в попередні роки, ухвалення бюджету на 2022 рік відбувалося із порушеннями податкового та бюджетного кодексів і парламентського регламенту, а також рішення Конституційного суду.

За законом, бюджет на наступний рік має бути ухвалено не пізніше 1 грудня попереднього року, і він не може скасовувати чи змінювати положення інших законів, наприклад, податкових. Проте всі ці вимоги закону не дотримані і цього разу.

Поданий урядом проєкт бюджету 2022 року до другого читання парламентський комітет розглядав вночі, і навіть після цього не зміг сказати, чи враховані у ньому податкові зміни, які депутати схвалили 30 листопада.

“У супровідних матеріалах до доопрацьованого законопроєкту не наведено пояснень щодо стану врахування положень законопроєкту № 5600 у показниках доходів доопрацьованого проєкту державного бюджету на 2022 рік за видами податків”, – йдеться у висновках профільного комітету.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!