Рибоксин таблетки – інструкція, застосування, аналоги препарату

Рибоксин має антигіпоксичні, антиаритмічні властивості, чинить анаболічну дію. Він є попередником АТФ, бере безпосередню участь в обміні глюкози і сприяє активізації метаболізму в умовах гіпоксії і за відсутності АТФ.

Застосування Рибоксину

У складі комплексного лікування ішемічної хвороби серця (стан після інфаркту міокарда, стенокардія), порушення ритму серця, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, лікування кардіоміопатій різного генезу, міокардіодистрофій (на фоні тяжких фізичних навантажень, інфекційного та ендокринного генезу), міокардитів, захворювання печінки (гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки), урокопропорфірія.

Рибоксин – склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: inosine; 1 таблетка містить інозину у перерахуванні на 100 % речовину 200 мг;

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний; цукор-пудра; кальцію стеарат; суміш для покриття «Opadry II Yellow» 33G22623 (гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь (макрогол) 3000; триацетин; хіноліновий жовтий (Е 104); жовтий захід FCF (Е 110); заліза оксид (Е 172); індигокармін (Е 132)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Рибоксин таблетки: як приймати препарат

Таблетки приймати внутрішньо, до їди, не розжовувати та запивати достатньою кількістю води. Добова доза визначається індивідуально та становить для дорослих 600-2400 мг (3-12 таблеток). Для дорослих у перші дні лікування добова доза становить 600-800 мг (по 1 таблетці 3-4 рази на добу). Якщо препарат добре переноситься, дозу підвищувати протягом 2-3 діб від 1200 мг (по 2 таблетки 3 рази на добу) до 2400 мг.

Тривалість курсу лікування – від 4 тижнів до 1,5-3 місяців.

При урокопропорфірії добова доза становить 800 мг (по 1 таблетці 4 рази на добу), тривалість курсу лікування – 1-3 місяці.

Не слід застосовувати дітям через відсутність даних щодо безпеки застосування.

Рибоксин таблетки – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

• Гіперчутливість до інозину або до інших компонентів препарату;
• подагра;
• гіперурикемія;
• ниркова недостатність.

Побічні реакції.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні/анафілактичні реакції (у т.ч. свербіж, гіперемія шкіри, кропив’янка, висипи, анафілактичний шок);

з боку обміну речовин та метаболізму: гіперурикемія, при тривалому застосуванні у великих дозах можливе загострення подагри;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватись головним болем, задишкою, запамороченням, нудотою, блюванням, пітливістю;

інші: підвищення рівня сечової кислоти в крові, загальна слабкість.

Аналоги Рибоксину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Рибоксин (Riboxine) Лікарські препарати

фармакодинамічні параметри . Діюча речовина Рибоксину інозин є пуриновим нуклеозидом, який має антиоксидантні, аксогенні і нейропротекторні властивості; надає позитивний інотропний ефект, а також володіє слабкою коронарною вазодилатаційною активністю. Екзогенний інозин може вносити вклад у пул макроергічних фосфатів клітин серцевого м’яза і сприятливо впливати на енергетику організму в цілому. Інозин покращує засвоєння міокардом вуглеводів, а також процеси гліколізу. У дослідженнях на клітинних культурах встановлено, що інозин пригнічує продукцію в імуностимульованих макрофагах і клітинах селезінки прозапальних цитокінів, фактору некрозу пухлини α, інтерлейкінів 1 і 12, макрофагального білка запалення і інтерферону γ. Ці ефекти обумовлюють імуномодулюючу, протизапальну і антиішемічну дію інозину.
Фармакокінетичні параметри . Спостерігається добра абсорбція Рибоксину в ШКТ. У печінці інозин катаболізується низкою реакцій, кульмінацією яких є утворення сечової кислоти; також метаболізується до аденін- і гуанінвмісних нуклеотидів. Інозин, який не метаболізувався в печінці, транспортується через системний кровотік і розподіляється по різних тканинах організму, де він метаболізується так само, як і в печінці. Сечова кислота, пуриновий кінцевий продукт катаболізму інозину, виділяється з сечею. У незначній кількості також відбувається екскреція з жовчем і калом.

Показання Рибоксин

як складова комплексної терапії:
• ІБС (постінфарктний період, стенокардія);
• міокардити, міокардіодистрофії, кардіоміопатії;
• серцеві аритмії;
• отруєння серцевими глікозидами;
• жировий гепатоз, гепатити, цироз печінки;
Таблетки також застосовують у комплексному лікуванні пізньої шкірної порфірії.
Р-н також застосовують у комплексному лікуванні при опроміненні для запобіганя зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові (

Застосування Рибоксин

таблетки : дорослим добова доза — 600–800 мг, розподілені на 3–4 прийоми. За умови доброї переносимості можливе підвищення (протягом 2–3 днів) добової дози з 1200 мг до 2400 мг.
Курс терапії становить від 4 тиж до 1,5–3 міс.
Хворі на пізню шкірну порфірію приймають 800 мг на добу протягом 1–3 міс.
Р-н : дорослим в/в.
Струминно вводять у випадку гострого порушення серцевого ритму (разова доза — 10–20 мл 2% р-ну).
Для краплинного введення (40–60 крап./хв) розводять у 5% р-ні глюкози чи 0,9% р-ні NaCl (до 250 мл). На старті терапії застосовують 10 мл 2% р-ну раз на добу, якщо переноситься добре — підвищують добову дозу удвічі (вводять за 1–2 рази). Середня тривалість терапії становить 10–15 днів.

Протипоказання

• підвищена чутливість до активного фармацевтичного інгредієнту препарату чи до інших його складових;
• подагра;
• підвищений рівень сечової кислоти в крові;
• порушення функції нирок.

Побічна дія

• алергічні або анафілактичні реакції (зокрема свербіж, почервоніння шкірних покровів, висипання, кропив’янка, анафілактичний шок);
• підвищення рівня сечової кислоти в крові, застосування тривалий час у високих дозах у хворих на подагру може призвести до загострення хвороби;
• підвищення ЧСС (>90 уд./хв), зниження АТ (• підвищення рівня сечової кислоти в крові, загальна слабкість.

Особливості застосування

Рибоксин таблетки не застосовують у невідкладній допомозі при порушеннях серцевої функції.
Терапію препаратом припиняють, якщо у хворого з’являється свербіж або почервоніння шкірних покровів.
Зважаючи на вміст лактози у таблетках Рибоксину їх не застосовують у хворих на галактоземію, лактазну недостатність чи синдром порушення всмоктування у ШКТ глюкози-галактози.
Хворим із патологією нирок застосовують тільки у разі переважання очікуваного позитивного ефекту препарату над ймовірними ризиками, пов’язаними з його застосуванням у цій категорії пацієнтів.
При застосуванні препарату тривалий час необхідне проведення моніторингу вмісту в крові та сечі сечової кислоти.
Не застосовують у дітей, вагітних та у період годування грудьми.
На швидкість реакцій під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не застосовують в одній ємності із солями тяжких металів, вітаміном В₆, таніном та сполуками, які належать до спиртів, кислот або алкалоїдів.
При сумісному застосуванні із засобами, що знижують рівень сечової кислоти у крові, послаблюються ефекти останніх.
При сумісному застосуванні з гепарином відбувається підвищення часу дії останнього.
Не спостерігається зниження ефективності інозину при сумісному його застосуванні з блокаторами β-адренергічних рецепторів.
Можливе сумісне застосування з анаболічними засобами, діуретиками (спіронолактон, фуросемід), ніфедипіном і нитрогліцерином.
Сумісне застосування інозину із серцевими глікозидами профілактує розвиток порушень серцевого ритму та веде до посилення інотропного ефекту.

Передозування

спостерігається посилення побічних ефектів, алергічні реакції, абдомінальний біль, нудота, діарея.
Терапія симптоматична. Застосування препарату припиняють.

Умови зберігання

в місці, недоступному для дітей, при температурі ≤25 °С.