5 найцікавіших фактів про Адвент: символізм і традиції

Уже невдовзі, 29 листопада, у Католицькій Церкві західного обряду розпочнеться період Адвенту, тобто Різдвяного посту, який завершиться 24 грудня. Варто зазначити, що у східному обряді теж триватиме Різдвяний піст – з 28 листопада до 7 січня. Про традиції Адвенту та його символізм розповімо у п’яти найцікавіших фактах.

1. Адвент – період очікування.Цікаво, що саме слово “адвент” (латинською “adventus”) означало офіційний візит поважного державця. Християни західного обряду у такий метафоричний спосіб намагаються підкреслити велич очікування приходу Христа у земний світ. Перші відзначання Адвенту знаходимо у Галії (сьогоднішня Франція) та Іспанії у ІV ст. З Галії воно поступово поширилось на всю Церкву. Рим ввів Адвент у свою Літургію лише у VІ ст., хоча Різдво вже святкувалось у ІV ст. Папа Римський Григорій Великий ( дав Католицькій Церкві офіційні літургійні тексти цього періоду. Відтак Адвент став для усієї Церкви духовним приготуванням до свята Різдва Христового. Невдовзі щорічне приготування і очікування Різдва Христового стало одночасно приготуванням і очікуванням Другого Пришестя Христа наприкінці світу.
2. Адвент має два періоди. Період Різдвяного посту, як у західній, так і східній традиціях триває впродовж чотирьох тижнів. Проте Адвент містить у собі два особливі періоди, які розділяють цей час, – перший з першої неділі до 16 грудня, який присвячений роздумам про майбутнє, Друге пришестя Ісуса Христа; і другий з 17 до 24 грудня (Новен — дев’ять днів предпразднованія Різдва), який є безпосередньою підготовкою до святкування Різдва Христового і присвячений спогаду Першого пришестя Ісуса Христа у світ — Боговтілення.

3. Рорати – особлива молитва Адвенту. З самого ранку 1 грудня віряни та духовенство служать в храмі Святу Месу на честь Пресвятої Діви Марії – «рорату». Її символ — запалена свічка, яка освітлює шлях тим, хто йде в храм до сходу сонця. Щоб свічка не згасла, її ставлять у ліхтарик з прозорими віконцями. Ось що знаходимо про це Богослужіння у книзі Костянтина Морозова OFM Cap «Літургійний рік»: “Роратні Євхаристії зазвичай правляться на світанку дня, у вранішніх годинах. Це підкреслює нашу готовність на прихід Ісуса і наше приготування. Роратна Служба починається у темряві, лише при світлі роратних свічок або лампад, що їх тримають вірні на знак свого очікування на прихід Господа. При вівтарі запалюють велику свічку, яка символізує присутність і молитву Пресвятої Діви Марії. Особливий характер мають рорати за участю дітей, які йдуть зі священиком у процесії світла зі своїми свічками або лампадами. Участь у роратах є досконалою нагодою духовного приготування до урочистості Різдва Христового. Щоб підкреслити радість очікування разом з Марією приходу Господа, у роратних Євхаристіях співають гімн —«Слава во вишніх Богу!» Це допомагає нам усвідомити, що Той, на кого ми чекаємо, вже присутній серед нас”.

4. Впродовж Адвенту дітлахи полюбляють “солодкі календарі”. Період Адвенту – це не лише час призадуми, але й радості, особливо для малюків. У деяких країнах є традиція мати адвентовий календар, через який віряни рахують дні до наближення Різдва, відкриваючи кожного дня віконця нової дати. Часом у віконцях таких календарів заховані солодощі, тому для найменших – це окреме задоволення.

5. Адвентовий вінок як символ об’єднаної Церкви. Більше сотні років тому у Католицькій Церкві з”явився ще один символ Адвенту – вінок із чотирма свічками. Свічки символізують чотири неділі посту, а сам вінок – єдність у церковній спільноті. Зазвичай три з них фіолетового кольору, адже саме цей колір вважається постовим у західному обряді, а одна з них – рожева. Саме третя неділя Адвенту у Католицькій Церкві латинського обряду є неділею Радості, символом якої є рожевий колір. До речі, саме у ризи такого ж кольору вдяється і духовенство під час Меси. Свічки на вінку запалюються почергово із настанням неділі. Сьогодні у багатьох домівках святкові вінки зберігають і впродовж Різдвяних свят, зокрема їх чіпляють на двері чи ставлять на вікна домівок.

Підготувала Юліана Лавриш

Адвент 2022: історія й цікаві традиції Різдвяного посту, чим він відрізняється від православного

Адвент — це період Різдвяного посту у католиків та протестантів. Традиційно він розпочинається 15 листопада і завершується 24 грудня, а у протестантській церкві він триває всього 4 тижні із 27 листопада по 24 грудня й має певні відмінності. Про історію Адвенту, його символи та традиції – читайте далі у матеріалі.

Різдво завжди було найочікуванішим святом не лише для дітей, а й для дорослих. До такої особливої та світлої події важливо підготуватися належним чином. Тож така підготовка до Різдва у католицькій та протестантських церквах розпочинається з Адвенту, зазначає 24 канал.

Історія та значення Адвенту

Час Адвенту у перекладі з латинської мови означає “прихід”. Цей період призначений для того, що підготувати своє серце та тіло до особливої події – народження Ісуса. Християни моляться, читають Біблію, перебувають у пості та готують свою домівку до свята.

У 380 році Сарагоський собор встановив Адвент як період підготовки до Різдва. Також були встановлені для католицької церкви нові правила для богослужінь у період із 17 грудня до свята Богоявлення.

У католицькій церкві Адвент – це час покаянні та сповіді. Віряни особливу увагу приділяють духовному життю, а дотримання посту відбувається за бажанням. Перед початком Адвенту заведено ставити перед собою якусь духовну мету, наприклад, утримання від їжі, інтимної близькості чи вчинення благодійних справ.

На відміну від православного Різдвяного посту немає якихось чітких та особливих обмежень у харчуванні. Традиційно католики відмовляються від м’яса та молочних продуктів. Також до 1 – 2 разів на день скорочують кількість приймання їжі.

Особливості Різдвяного посту у католицькій та православній церквах / Фото Canva

У протестантизмі зазвичай будь-який піст не прив’язаний до певних календарних дат. Як правило, кожен вірянин поститься тоді, коли виникає у цьому певна потреба – складні життєві ситуації, хвороба, коли треба прийняти важливі рішення чи укріпитися у вірі. Зазвичай такий піст не є дуже тривалим і триває декілька днів.

Попри всі відмінності, усюди значення Різдвяного посту полягає в очищенні від гріха та в упокоренні своєї плоті, бо немає сенсу турбуватися про своє тіло, коли ти не турбуєшся про свою душу.

Вінок Адвенту

Адвентський вінок є одним з головних атрибутів Різдвяного посту. Цей вінок складається із ялинкових гілок та чотирьох свічок.

Такий вінок має скандинавські корені. Вважається, що його започаткували лютерани, надавши йому роль свічника Адвенту. У багатьох країнах його можна зустріти не лише у храмах, а й у домівках християн, де сім’я разом збирається, щоб молитися і готуватися до народження Ісуса.

Адвент – цікаві традиції Різдвяного посту / Фото з відкритих джерел

Округла форма вінка — це символ вічності і єдності, а ялинкові галузки символізують віче життя і знак надії. Червоні стрічки, якими пов’язують вінок, символізують велику Божу любов. Свічки – це знак покути й навернення в очікуванні на приходу Месії.

Чотири тижні Адвенту

Варто зазначити, що Адвент поділяється на два календарних етапи:

• З першої неділі по 16 грудня – цей час присвячений роздумам про майбутнє і про Друге пришестя Ісуса Христа.
• З 17 по 24 грудня – це етап підготовки до свята, який присвячений спогадам Першого пришестя Сина Божого у світ.

Традиції та звичаї Адвенту / Фото з відкритих джерел

Відповідно є чотири свічки у вінку, які символізують чотири тижні очікування Різдва і вказують на найважливіші етапи в історії приходу Христа на землю.

• У першу неділю запалюють “Свічку пророка” (або “Свічку Надії”). Вона символізує пророків, які розповідали про прихід Спасителя.
• У другу неділю запалюють “Свічку Вифлеєма” (або “Свічку Миру”). Ця свічка символізує місце, де був народжений Ісус.
• У третю неділю запалюють “Свічку пастухів” (або “Свічку Радості”). Вона нагадує про радість пастухів, які першими дізналися про прихід Ісуса і пішли, щоб поклонитися Йому. Цей тиждень називається “Gaudete”, що в перекладі означає – радійте. За традицією третя свічка має бути рожевого кольору або принаймні іншою ніж решта три.
• У четверту неділю Адвенту запалюють “Свічку ангелів” (або “Свічку Любові”). Вона символізує ангелів, які об’явилися пастухам у вифлеємській печері, розповідаючи їм народження Месії.

Адвент-календар

Найпоширеніша традиція, яка надзвичайно подобається дітям, це адвент-календар. У наш час зазвичай його роблять у формі картонного будиночка в якому є 24 маленьких віконця. У кожному з них є солодощі або різні маленькі подарунки із різними побажаннями (у християнських сім’ях – це цитати із Біблії). Відкриваючи кожне віконце нової дати, діти немовби з кожним днем стають на крок ближче до Різдва.

Також календарі бувають і у вигляді листівок, пакетиків, мішечків, пакетиків, сумочок або згортків, розвішаних на стрічці, а у середині можна знайти не лише “солодкі сюрпризи”, а й різні цікаві завдання.

Варто зазначити, що від таких календарів отримують задоволення не лише діти, а й дорослі у захваті від них, адже такий календар робить очікування важливого християнського свята ще чарівнішим.

Адвент-календар / Фото з відкритих джерел

Колись дні очікування Різдва відзначали крейдою на дверях будинку, починаючи з 1 грудня. Вважається, що перший адвент-календар був надрукований у Німеччині Герхардом Лангом у друкарні “Reichhold & Lang”. У 1908 році він представив адвент-календар із 24 кольоровими картками, що прикріплювалися до картонної дошки.

На цю ідею його наштовхнули спогади із дитинства, коли його матір, щоб синові були цікавіше очікувати Різдво, щодня дарувала йому листівку з цукеркою. Він з особливим очікуванням та завмиранням у серці, чекав початку грудня.

Пізніше такий календар був модифікований за допомогою маленьких дверцят, за якими ховалися солодощі або фрагменти Писання. Саме така версія набула комерційного успіху у всьому світі.

Адвент – це чудова традиція очікування Різдва Христова. Практикуючи її, кожен по-справжньому зможе відчути та пережити красу приходу Ісуса Христа на землю, а також зрозуміти його глибокий сенс та важливість.