Найвідоміші космонавти і їхні рекорди

Минуло вже понад 60 років з того дня, як перша людина піднялася у космос. Відтоді там побувало більше як 500 осіб, з них – понад 50 жінок. На орбіті нашої планети були представники 36 країн.

Перших космонавтів набирали із числа військових льотчиків. Але незабаром стало зрозуміло, що в космосі потрібні й інші професії. Там побували лікарі, інженери, біологи. Кожен космонавт, без сумніву, герой.

Які ж рекорди поставили космонавти?

Перший космонавт

Юрій Гагарін підкорив космос 12 квітня 1961 року в кораблі «Восток-1». Політ тривав 108 хвилин. Корабель працював автоматично, адже ніхто не знав, як людина почуватиме себе у космосі. Тому Гагарін виконував прості експерименти: їв, пив, робив замітки.

Гагаріна удостоїли звання Героя Радянського Союзу. Чоловіка нагородили «Волгою» з номерами 12-04 ЮАГ – дата польоту та ініціали космонавта.

Перша жінка-космонавт

Валентина Терешкова здійснила політ у космос 16 червня 1963 року на кораблі «Восток-6». Про те, щоб відправити у космос жінку, вперше задумалися на хвилі успішних подорожей.

Політ тривав три доби. Тоді виникли проблеми з орієнтацією корабля. Виявилося, що Терешкова почувалася зле, адже в космосі жіноча фізіологія дає про себе знати.

До слова, Терешкова – єдина жінка, яка здійснила одиночний політ, далі всі дами літали тільки в складі екіпажів.

Перша людина, яка вийшла у відкритий космос

Олексій Леонов 18 березня 1965 року вийшов у відкритий космос. Поза стінами корабля космонавт пробув 12 хвилин. Тоді його скафандр набряк і перешкоджав повернутися в зореліт. Леонов спустив зі скафандра надлишковий тиск і заліз всередину корабля вперед головою, а не ногами, як належало за інструкцією.

Приземлився корабель у глухій тайзі, космонавти дві доби провели на морозі.

Перша людина на Місяці

Американський астронавт Ніл Армстронг 21 липня 1969 року о 2-й годині 56 хвилин за Гринвічем ступив на Місяць. Через 15 хвилин до нього приєднався Едвін Олдрін. Усього на Місяці космонавти провели дві з половиною години.

Американці встановили прапор США, зібрали зразки ґрунту і встановили наукові прилади.

Найбільше виходів у відкритий космос

Світовий рекорд належить російському космонавту Анатолію Соловйову. Він зробив 16 виходів загальною тривалістю понад 78 годин. Сумарний наліт Соловйова в космосі становив 651 добу.

Наймолодший космонавт

Герману Титову на момент першого польоту було 25 років. Крім того, Титов також є другим радянським астронавтом у космосі й першою людиною, яка вчинила тривалий (більше від доби) космічний політ. Політ тривалістю 1 день 1 годину космонавт здійснив із 6 на 7 серпня 1961 року.

Найстарший космонавт

Американцю Джону Гленну було 77 років, коли він брав участь у польоті на кораблі «Дискавері STS-95» у жовтні 1998 року. Крім того, Гленн встановив свого роду унікальний рекорд – перерва між польотами в космос у нього сягнула 36 років (уперше він побував у космосі у 1962 році).

75 годин на Місяці

Довше за всіх на Місяці пробули Юджин Сернан і Гаррісон Шмітт у складі екіпажу Apollo 17 у 1972 році. Космонавти перебували на поверхні земного супутника 75 годин. Вони здійснили три виходи на місячну поверхню загальною тривалістю 22 години й стали останніми, хто побував на Місяці, та, за деякими даними, залишили там невеликий диск з написом «Тут людина завершила перший етап освоєння Місяця, грудень 1972 року».

Перший космічний турист

Американський мультимільйонер Денніс Тіто відправився у космос 28 квітня 2001 року. При цьому де-факто першим туристом вважається японський журналіст Тоехіро Акіяма, за політ якого в грудні 1990 року заплатила Токійська телевізійна компанія.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Леонід Каденюк. 70 років із дня народження

За своє життя Каденюк побував льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом та письменником, а в історію увійшов як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності.

ВВС Україна пригадує шлях космонавта, його емоції у космосі та погляди на те, чи треба переносити День космонавтики через декомунізацію.

Підготовка до “Бурану”

Автор фото, Facebook Леоніда Каденюка

Народився майбутній космонавт у селі Клішківці у Чернівецькій області. Після школи навчався у Чернігівському військовому авіаційному училищі, де готували радянських льотчиків-винищувачів та космонавтів.

У 1970-і роки був льотчиком-випробувачем та отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.

Леонід Каденюк увійшов до загону космонавтів, яких готували для польотів на багаторазовому космічному кораблі “Буран” (радянський аналог американського “Шаттлу”).

Причому його відібрали після конкурсу, в якому брали участь три тисячі кандидатів.

Каденюк відпрацьовував маневри для “Бурану”, зокрема зниження та захід на посадку, але у космос на ньому так і не полетів – єдиний його космічний політ відбувся без пілотів, а згодом програму призупинили.

Літак Ан-225 “Мрія” несе на собі космічний корабель “Буран”

Вже у 1990-х роках пройшов курс підготовки командира транспортного космічного корабля “Союз-ТМ”, а також вивчав принципи роботи на інших кораблях, міжнародній станції “Мир” і американському “Шаттлі”.

У середині 1990-х тодішній президент України Леонід Кучма домовився з американським колегою Біллом Клінтоном про участь українського космонавта у польоті NASA “Колумбія”.

Національне космічне агентство України для цієї місії відібрало Леоніда Каденюка.

Під час підготовки до старту

Причому за домовленістю між країнами, курс NASA з підготовки до польоту український космонавт пройшов безкоштовно (зараз така підготовка коштує близько 150 млн доларів).

Сам політ відбувся у 1997 році і тривав 16 днів.

Леонід Каденюк провів у космосі кілька експериментів з вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини.

Леонід Каденюк під час експериментів з впливом мікрогравітації на рослини

Також він двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті.

Загалом політ пройшов вдало і команда успішно повернулася на Землю. А 2003 року той самий корабель “Колумбія” розбився при посадці.

Після польоту

Після повернення з космосу Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних сил.

Також був радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики.

У 2002 році став депутатом та приєднався до провладної фракції “За єдину Україну”. За час депутатства кілька разів змінював фракції та депутатські групи.

У самому парламенті займався питаннями покращення соціального забезпечення військовослужбовців та авіаторів.

Входив до складу парламентської слідчої комісії “з розслідування причин кризового стану в авіації в Україні”. У висновку комісії йшлося про численні порушення та зловживання в українській авіаційній галузі.

2006 року знову балотувався до Верховної Ради, був третім номером у списку “Народного блоку Литвина”, однак його політсила тоді до парламенту не потрапила.

У 2012 році йшов самовисуванцем по округу в Чернівецькій області, але за результатами виборів знову не потрапив до Ради.

2014 року разом з кількома іншими політиками намагався ініціювати референдум для ухвалення нової конституції, однак ЦВК відмовила у цьому.

Спогади про космос

Автор фото, Facebook Леоніда Каденюка

Леонід Каденюк детально описав процес підготовки космонавтів у своїй книзі

Леонід Каденюк займався популяризацією космонавтики, у 2017-му вийшла його книга “Місія – космос”, де він детально описав процес підготовки космонавтів до польоту та сам політ.

“Було усвідомлення незавершеності космічного польоту”, – зізнавався автор під час презентації книги.

Він також виступав за збереження довкілля.

“Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку”, – розповідав космонавт в одному з інтерв’ю.

А в розмові з ВВС News Україна він так пригадував відчуття у космосі: “Найперше і найпотужніше враження – втрата точки опори після того, як відв’язуєшся від крісла і опиняєшся у стані невагомості. У земних умовах діє гравітація. Там ця втрата точки опори означала знайти себе у просторі, і це було вкрай непросто”.

“Один із експериментів, який я провів – це ходіння по стелі. З точки зору фізики зробити це було досить легко у стані невагомості, але ще ж є така річ, як психологія людини. Виявилося, що надзвичайно міцні стереотипи, з якими людина вирушає у космос, там спрацювали на повну, зокрема, про те, що по стелі ходити неможливо. Коли я ступнями ніг торкнувся стелі, я ніби відчув перехід в зовсім іншу просторову систему”, – додав Каденюк.

Він також зізнався, що порівняно легко переніс невагомість і цей стан навіть здався йому знайомим: “Коли почав аналізувати, чому такі відчуття виникли, з’явилося напів фантастичне припущення про те, що людина, все ж таки, походить із космосу, і цей стан записаний на генному рівні у кожного із нас – у мене, у вас і у кожної іншої людини на планеті Земля”.

“Космос – це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання. І так – до нескінченності”, – писав Леонід Каденюк у Facebook.

Леонід Каденюк до останніх років згадував дні, проведені на орбіті Землі

У 2017 році тодішній віцепрем’єр В’ячеслав Кириленко запропонував у рамках декомунізації перенести День космонавтики з 12 квітня (політ Юрія Гагаріна) на 19 листопада – той день, коли у космос полетів Леонід Каденюк.

Сам Каденюк виступав проти цього й наполягав на тому, що перший політ людини у космос мав всесвітнє значення, й особисто для нього став поштовхом до мрії стати космонавтом.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

60 років від дня першого польоту людини у космос

День космонавтики, перший політ людини в космос чи політ Гагаріна — у різних країнах сьогодні згадують цю визначну подію по-своєму. Проте ця дата однаково важлива для всього світу, адже рівно 60 років тому людина вперше опинилася в космосі.

Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» відкрив для людства нову еру у вивченні космічного простору та нових технологій. Поглянемо на його політ крізь призму фактів та відтворимо в уяві деталі цієї визначної події.

Ювілейний дайджест фактів про політ Гагаріна:

• «Восток-1» спочатку не був призначений для відправлення людини в космос. Він був копією розвідувального «Зеніту». Щоб встановити в кабіну пасажирське крісло, конструкторам довелося вирізати частину проводів.
• Перший політ міг здійснити й не Гагарін. У нього було два дублери — Герман Титов і Григорій Нелюбов, які були готові зайняти місце космонавта в кораблі у випадку непередбачуваних обставин.
• Найбільший ризик таїв у собі старт ракети. Схема польоту передбачала різноманітні варіанти для порятунку космонавта на різних його етапах, крім перших 20 секунд. У разі вибуху ракети-носія крісло Юрія Гагаріна мало б катапультуватися на висоту, недостатню для того, щоб розкрився парашут. Саме з цією метою на космодромі Байконур була організована «система аварійного порятунку». Вона складалася з чотирьох рятувальників, які чекали неподалік від старту в спеціальному місці й тримали напоготові велику сітку з нейлону, аби у разі аварії спіймати космонавта, на кшталт того, як пожежники рятують людей із вогню.
• Загалом політ тривав 108 хвилин. За цей час корабель подолав 41 тис. км і здійснив один оберт навколо Землі.
• «Восток-1» був повністю на автоматичному керуванні, оскільки конструктори не знали, чи зможе Гагарін керувати ракетою в умовах невагомості. Однак на екстрений випадок передбачалося і ручне керування, що активувалося секретним кодом, який космонавт отримав перед запуском.
• Радянська влада запевняла, ніби Гагарін приземлився в наперед заданому місці. Вчені кілька разів проводили перерахунок, та жоден з результатів не був правильним. Насправді космонавт приземлився після катапультування значно далі за визначений район посадки — у Саратовській області.
• До 1971 р факт приземлення Гагаріна на парашуті тримали в секреті. Це було пов’язано з процедурою реєстрації рекорду, встановленою Міжнародною авіаційною федерацією (Federation Aeronautique Internationale, FAI). На той момент правила вимагали, щоб пілот, який претендував на світовий рекорд, приземлився всередині літального апарату. У 1971 р FAI переглянула свої вимоги, вирішивши, що методика посадки в космонавтиці може відрізнятися від авіаційної.

Popular:

Хто першим полетів у Космос?

Першим в космічний політ відправився Юрій Гагарін 12 квітня 1961 року на кораблі «Восток». Він стартував з космодрому Байконур. Цей день назавжди став початком космонавтики: вперше в історії людства землянин побував у Космосі і благополучно повернувся назад, на Землю. Політ Гагаріна тривав 108 хвилин, за цей час корабель «Схід» зробив один виток на орбіті навколо нашої планети. З цього часу всіх, що побували в Космосі, в нашій країні називають космонавтами.

Хто такі Лайка, Білка та Стрілка?

Першою живою істотою з Землі в Космосі була собака Лайка на борту «Супутника-2» в 1957 році. На жаль, вона загинула, коли в космічному апараті закінчився запас кисню. Надалі в Космосі побували собаки Білка і Стрілка, вони повернулися на Землю живими. І тільки після цього в космічний політ відправився чоловік.

Перший політ людини в космос: історія однієї з найважливіших подій XX століття

12 квітня 1961 року на борту космічного корабля “Схід-1” радянський космонавт Юрій Олексійович Гагарін стає першою людиною, яка здійснила подорож у космос. 60-річчя польоту Гагаріна відбулося цьогоріч. Космічна спільнота також відзначає досягнення Гагаріна щороку “Ніччю Юрія”, святом, яке проходить в день його запуску 12 квітня.

“Восток-1” обертався навколо Землі на максимальній висоті 187 миль і повністю керувався автоматичною системою управління. Єдиним твердженням, яке приписували Гагаріну протягом однієї години 48 хвилин у космосі, було: “Політ триває нормально. Я в порядку.”

Біографія космонавта

Юрій Олексійович Гагарін, народився 9 березня 1934 року в маленькому селі за сто миль від Москви. У підлітковому віці Гагарін став свідком того, як російський винищувач здійснив аварійну посадку біля свого будинку. Через кілька років, коли йому запропонували приєднатися до льотного клубу, він охоче здійснив свій перший самостійний політ у 1955 році. Лише через кілька років він виявив бажання стати космонавтом.

Понад 200 пілотів-винищувачів ВПС Росії були обрані кандидатами в космонавти. Такі пілоти вважалися оптимальними, оскільки вони мали вплив сил прискорення та процесу викиду, а також досвід роботи в ситуаціях з високим стресом. Серед відібраних пілотів був і 27-річний старший лейтенант Гагарін.

Як відбувся політ

12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом космічний корабель “Восток-1” вилетів з місця старту Радянського Союзу. Оскільки ніхто не був певний, як невагомість вплине на пілота, сферична капсула мало заважала бортовим органам управління: робота виконувалась автоматично або з землі. У разі виникнення надзвичайної ситуації Гагарін повинен був отримати замінений код, що дозволить йому взяти на себе ручне управління, але Сергій Корольов, головний конструктор радянської космічної програми, не врахував протокол і передав код пілоту.

Протягом 108 хвилин “Восток-1” один раз обійшов Землю, досягши максимальної висоти 327 кілометрів. Космічний корабель мав 10-денну провізію на випадок відмови двигунів і Гагаріну потрібно було почекати, поки орбіта природним чином занепаде. Але запаси були непотрібні. Гагарін знову потрапив в земну атмосферу, зумівши зберегти свідомість, коли під час свого спуску він відчував сили, що тягнуть силу тяжіння до восьми разів.

Ймовірність успіху не була на 100%.

У “Востоку-1” не було двигунів, що уповільнювали б його повторний вихід, і не було можливості безпечно приземлитися. Приблизно на 7 км вгору Гагарін катапультувався з космічного корабля і злетів на парашуті на Землю. Для того, щоб місію було зараховано до офіційного польоту в космос керівний орган з питань аерокосмічної документації визначив, що пілот повинен приземлитися з космічним кораблем. Радянські лідери зазначили, що Гагарін торкнувся “Востока-1”, і вони не повідомляли, що він катапультувався до 1971 року. Попри це, Гагарін все ж встановив рекорд першої людини, яка покинула орбіту Землі та здійснила подорож у космос.

Після польоту

Політ Гагаріна став тріумфом для радянської космічної програми, і він став національним героєм Радянського Союзу та Східного блоку, а також світовою знаменитістю. Газети по всьому світу публікували його біографію та деталі польоту. Його провели довгим кортежем високопосадовців вулицями Москви до Кремля, де на пишній церемонії Микита Хрущов надав йому звання Героя Радянського Союзу. В інших містах Радянського Союзу також проводилися масові демонстрації, масштаби яких поступались лише Парадам Перемоги Другої світової війни.

У 1962 р. Гагарін став депутатом Ради Союзу і був обраний до ЦК ЛКСМУ. Згодом він повернувся в Зоряне місто, космонавтичну установу, де кілька років працював над розробкою космічного корабля багаторазового використання. 12 червня 1962 року він став підполковником радянських ВПС, а звання полковника отримав 6 листопада 1963 року. 20 грудня Гагарін став заступником директора з підготовки космонавтів. Радянські чиновники, в тому числі Каманін, намагалися утримати Гагаріна від будь-яких польотів, переживаючи з приводу втрати свого героя в аварії, відзначаючи, що він “занадто дорогий людству, щоб ризикувати життям заради звичайного польоту в космос”.

Через два роки він був переобраний депутатом Радянського Союзу, але цього разу до Ради національностей, верхньої палати законодавчого органу. Наступного року він почав перекваліфікуватися в пілота-винищувача і був резервним пілотом свого друга Володимира Комарова в польоті “Союз-1” після п’яти років без пілотування. Каманін виступав проти переведення Гагаріна на навчання космонавтів; він набрав вагу і його льотні навички погіршились. Попри це, він залишався рішучим претендентом на “Союз-1”, поки у квітні 1966 р. його не замінив Комаров і не переправив на “Союз-3”.

Запуск “Союзу-1” був прискорений через неявний політичний тиск, всупереч протестам Гагаріна щодо необхідних додаткових заходів безпеки. Гагарін супроводжував Комарова до ракети перед запуском і передавав інструкції Комарову від наземного управління після численних збоїв системи на борту космічного корабля. Попри всі зусилля, сталася катастрофа “Союз-1” після того, як парашути не змогли відкритися, і Комаров миттєво загинув. Після катастрофи “Союз-1” Гагаріну було назавжди заборонено навчатись і брати участь у подальших космічних польотах. 17 лютого 1968 року Гагарін успішно захистив дисертацію з аерокосмічної техніки на тему аеродинамічної конфігурації космічного літака та закінчив її з відзнакою в Інженерній академії ВПС імені Жуковського.

27 березня 1968 року під час звичайного навчального польоту з авіаційної бази Чкаловського Гагарін та льотний інструктор Володимир Серьогін загинули, коли їх МіГ-15УТІ розбився поблизу міста Кіржач.