Рейтинг країн за рівнем життя у світі: дані ООН за 2020 рік
Програма розвитку ООН (ПРООН) у щорічному звіті про розвиток людини складає Індекс людського розвитку (ІЛР) 189 країн. Індекс враховує охорону здоров’я, освіту та доходи в тій чи іншій країні, щоб забезпечити показник людського розвитку, який можна порівняти між країнами та з часом.
ІЛР вперше був опублікований в 1990 році з метою стати більш комплексним показником розвитку людства, ніж суто економічні показники, такі як валовий внутрішній продукт. Індекс включає три виміри людського розвитку:
- тривалість здорового життя;
- рівень освіти;
- економічний показник гідного рівня життя, що вимірюється величиною ВВП.
Показниками, використаними у звіті за 2020 рік, були:
- тривалість життя при народженні;
- очікувані роки шкільного навчання для дітей;
- середні роки навчання у школі для дорослих;
- валовий національний дохід на душу населення.
Показники використовуються для створення індексу здоров’я, індексу освіти та індексу доходу, кожен зі значенням від 0 до 1. Середнє геометричне з трьох індексів, кубовий корінь добутку цих індексів, є індексом людського розвитку. Значення вище 0,800 класифікується як дуже високе, від 0,700 до 0,799 високо, від 0,550 до 0,699 як середнє і нижче 0,550 як низьке.
Дані, що використовуються для обчислення ІЛР, в основному надходять від установ ООН та міжнародних установ, таких як Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), Департаменту ООН з економічних та соціальних питань, Світового банку, Міжнародного валютного фонду та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Рідко, коли один із показників відсутній, використовуються моделі регресії між країнами. Завдяки вдосконаленим оновленням даних та методології, значення ІЛР не можна порівняти у звітах про людський розвиток, натомість кожен звіт перераховує ІЛР за деякі попередні роки.
ІЛР має кілька обмежень у вимірюванні людського розвитку країн. Є такі аспекти людського розвитку, які він не враховує, такі як нерівність та участь в управлінні. Це також середнє значення для великих груп людей, що не може показати детальнішу статистику розвитку для різних регіонів, етнічних груп чи статі.
Для вирішення одного з обмежень з урахуванням нерівності коригується індекс людського розвитку (IЛР) у звіті 2010 року, в якому зазначається, що “IЛР є фактичним рівнем людського розвитку (з урахуванням нерівності)” і “ІЛР можна розглядати як індекс “потенційного” людського розвитку”.
До звіту про людський розвиток включаються 193 держави-члени Організації Об’єднаних Націй, а також Палестина та Гонконг, однак ІЛР недоступний для Північної Кореї, Монако, Науру, Сан-Марино, Сомалі та Тувалу. В цілому ІЛР доступний для 189 країн.
У 10-ку лідерів увійшли такі держави:
У 2020 році Україна посіла в цій таблиці 74 місце з такими показниками:
Таблицю закриває десятка найбідніших країн світу: Ємен, Еритрея, Мозамбік, Сьєрра-Леоне, Буркіна-Фасо, Малі, Південний судан, Бурунді, ЧАД, Центральноафриканська Республіка, Нігерія зайнявши відповідно від 179 до 189 місця з такими показниками:
Варто порівняти показники України із показниками найуспішнішої країни у 2020 році – Норвегії:
Детальніше із рейтингом країн можна ознайомитися на сайті Програми розвитку ООН.
Рейтинг країн світу за рівнем життя / Інфографіка 24 каналу
“Дипломатія панд”: у 2023–2024 роках Китай забере всіх своїх панд із зоопарків США
Китай хоче повернути панд, які живуть у зоопарках США. Про це йдеться в матеріалі Bloomberg, опублікованому 27 вересня.
Три китайські панди живуть у зоопарку у Вашингтоні. Тварини мають повернутися у КНР до грудня, після закінчення трирічної угоди з китайським агентством дикої природи.
Три інші американські зоопарки – в Атланті, Сан-Дієго й Мемфісі, – де також були китайські панди, або вже віддали тварин, або повернуть їх у Китай до кінця наступного року.
Bloomberg наголосило, що Китай давно використовує “дипломатію панд”, щоб заслужити прихильність інших країн, “винагородити друзів і покарати противників”. Агентство звернуло увагу, що зараз відносини між США та Китаєм є досить напруженими.
“Той факт, що наступного року всі панди зі Сполучених Штатів повернуться в Китай, має певне значення”, – зазначила професорка Каліфорнійського коледжу Святої Марії Елена Сонгстер.
Якщо Вашингтону запропонують нових панд, це буде сигнал, що відносини прокращуються або хоча б не погіршуються, зазначило Bloomberg. Очікують, що лідер КНР Сі Цзіньпін відвідає цьогорічний форум Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Сан-Франциско, і, як припустили журналісти, цілком можливо, що на заході він пообіцяє США нових панд.
Є й неполітичні причини, чому панди покидають США. Як зазначило Bloomberg, усі панди рано чи пізно, коли досягають певного віку, повертаються назад у Китай, але цей процес було припинено через пандемію COVID-19. Ще одним поясненням може бути те, що Китай будує мережу національних парків і більше не відчуває потреби відправляти тварин за кордон для збереження й розведення.
На сайті Національного зоопарку у Вашингтоні йдеться, що восени у зоопарку проведуть серію прощальних заходів із пандами Мей Сян, Тіан Тіаном та їхнім дитинчам Сяо Ци Цзи. Китайський державний канал CGTN нагадав, що Сяо Ци Цзи народився у зоопарку Вашингтона у серпні 2020 року внаслідок штучного запліднення Мей Сян.
Як повідомив Всесвітній фонд дикої природи, зараз у дикій природі в Китаї живе 1864 великі панди. Ще приблизно 600 панд, як зазначила ВВС, утримують у неволі в зоопарках по всьому світу. У 2021 році велику панду видалили зі списку видів, що зникають.
CGTN нагадав, що 1984 року в Китаї стартувала державна програма з розведення панд. Тварин дають у найм у різні зоопарки, але за умови, що потомство, народжене в орендованих ведмедів, також повертається на історичну батьківщину. Наразі приблизно 70 панд живуть у зоопарках 18 країн.
Китайські панди гостювали у США понад 50 років. Перших тварин Вашингтону передали після історичного візиту президента США Річарда Ніксона до Китаю 1972 року, який ознаменував нормалізацію відносин між країнами.