Зміст:
ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД І СИСТЕМАТИКА РОДУ JUNIPERUS L.
Представлено огляд літературних джерел щодо історії систематики роду Juniperus L., таксономічне положення видів якого постійно переглядається і змінюється. Проаналізовано положення роду в сучасних філогенетичних системах. Згідно нових даних щодо деяких критичних видів Juniperus L. переглянуто склад колекції рослин роду в Національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України.
References
Бобров А. В. Филогения хвойных (аналіз совре-
менных представлений). / А. В. Бобров — М.,
Верас З. Беларуска-польска-расейска-лацінскі
ботанічны слоунік. / З. Верас — Вільня, 1924. —
Голинський Р. Б. Хибні уявлення та помилкові
передумови: заперечення проти від’єднання так-
сономії від біології. / Р. Б. Голинський // Укр.
ботан. журн. — 2016. — 73(1) — С. 3–10.
Дендрофлора України. Дикорослі та культи-
вовані дерева й кущі. Голонасінні. Довідник /
М. А. Кохно, В. І. Гордієнко, Г. С. Захаренко
та ін.. — К.: Вища шк. 2001–207 с.
Денисова Г.А, Пилипенко Ф. С. Жизнь расте-
ний. В 6-ти т. / Г.А Денисова, Ф. С. Пилипен-
ко. Ред. А. А. Федоров. — М.: Просвещение,
— Т. 4: Мхи, Плауны. Хвощи. Папо-
ротники. Голосеменные растения / Под ред.
И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — 448с.
Деревья и кустарники, культивируемые в Укра-
инской ССР. Голосеменные / С. И. Кузнецов,
Г. С. Захаренко, В. В. Логгинов и др. — К.: Наук.
Джанаева В. М. Определитель семейства можже-
веловых. / В. М. Джанаева — Фрунзе: Илым,
Ермолина П. И., Тарбаева В. М. Сравнительное
изучение семян и шишек в связи с их системати-
кой / П. И. Ермолина, В. М. Тарбаева // Тези-
сы докл. междунар. науч. конф. по систематике
высших растений. — М., 2002. — С. 42.
Исмаилов М. И. К систематике среднеазиатских
видов можжевельника / М. И. Исмаилов //
Бюл. ГБС. — 1968. — Вып. 68. — С. 49–54.
Исмаилов М. И. Можжевельники СССР. Бота-
нико-географическое и систематическое исследо-
вание рода Juniperus L. в связи с его происхожде-
нием и єволюцией: Автореф. дис… доктора биол.
наук. / М. И. Исмаилов — Ташкент, 1975. —
Исмаилов М. И. О системе рода Juniperus L. //
Вопросы экологии и географии растений. /
М. И. Исмаилов — Душанбе: Изд-во ТГУ,
Ихманицкая Н. Н. Критическая замет-
ка о кавказких видах секции Juniperus рода
Juniperus L. (Cupressaceae) / Н. Н. Ихма-
ницкая // Новости систематики высших
растений. — 1990. — Т. 27. — С. 5–16.
Козубов Г. М., Муратова Е. Н. Современные
голосеменные (морфологический обзор и карио-
логия) / Г. М. Козубов, Е. Н. Муратова: Моно-
графия. — Л.: Наука, 1986. — 192 с.
Комаров В. Л. Род Juniperus L. / В. Л. Кома-
ров // Флора СССР. — М. — Л.: Изд-во АН
СССР,. — 1934. — Т. 1. — С. 174–191.
Кондратюк Є. М. Дикоростучі хвойні
України. / Є. М. Кондратюк — К.: Вид-во АН
Кузнецов С. І., Курдюк О. М., Маєв-
ський К. В., Жила А. І. Таксономічний склад
та систематика голонасінних (Pinophyta) ден-
дрофлори України на основі їх сучасної класи-
фікації. / С. І. Кузнецов та ін. // Інтродукція
Мосякін С. Л. Родини і порядки квіткових рос-
лин флори України: прагматична класифікація та
положення у філогенетичній системі. / С. Л. Мо-
сякін // Укр. ботан. журн. — 2013. — т. 70,
Муратова Е. Н., Круклис Н. В. Хромосомные
числа голосеменных растений. / Е. Н. Мура-
това, Н. В. Круклис — Новосибирск: Наука,
Мурах В.И, Стекольников Л. И. Наш зеленый
исцеляющий друг. / В. И. Мурах, Л. И. Сте-
кольников — Минск: Ураджай, 1987. — 256 с.
Мухамедшин К. Д., Сартыбаев С. К. Арча —
дерево жизни. / К. Д. Мухамедшин, С. К. Сар-
тыбаев — Алма-Ата: Кайнар, 1981. — 176 с.
Мухамедшин К. Д. Арча. / К. Д. Мухамед-
шин — М.: Лесная промышленность, 1980. —
Полянская О. Склад флеры Беларусі і геогра-
фычнае пашырэньне паасобных расьлінных ві-
дау. / О. Полянская — Менск, 1931. — 172 с.
Славкина Т. И. Дендрология Узбекиста-
на. / Т. И. Славкина — Ташкент: ФАН,
Тахтаджян А. Л. Жизнь растений. / А. Л. Тах-
таджян — М.: Просвещение, 1978. — Т. 4. —
Хантемирова Е. В., Семериков В. Л. Ге-
нетическая изменчивость некоторых разно-
видностей можже вельника обыкновенного
(Juniperus communis L.) по аллозимным локу-
сам / Е. В. Хантемирова, В. Л. Семериков //
Генетика, 2010. — Т. 46, № 5. — С. 622–630.
Єна А. В., Шевера М. В. Критичні нотатки до
систематики Pinophyta у флорі України. / А.В
Єна, М. В. Шевера // Чорноморськ. бот. ж. —
Adams R. P., Lawrence H. Chemosystematic
studies of the Caribbean Juniperus based on their
volatiele oils / R. P. Adams, H. Lawrence //
Biochem. Syst. and Ecol., 1983. — Vol. 11,
Adans R. P., Von R. E., Hogge L. Chemosystematic
stuidies of the western North American Juniperus.
Based on their volatile oils / R. P. Adans,
R. E. Von, L. Hogge // Bioche. Syst. and Ecol.,
Adams R. P. Junipers of the World: The genus
Juniperus. / R. P. Adams — Canada. Vancouver:
Trafford Publ. Comp. — 2004. — 282 p.
Den Ouden P., Boom B. K. Manual of cultivated
conifers. / P. Den Ouden, B. K. Boom — The
Hague: Martinus Nyhoff, 1965. —528 p.
M.J.M. Christenhusz, J. L. Reveal, A. Farjon,
M. F. Gardner, R. R. Mill, Chase M. W. A new
classification and linear sequence of extant gymnosperms
/ Christenhusz M. J.M. // Phytotaxa. —
Farion A. A monograph of Cupressaceae and
Sciadofitus. / A. Farion — London: Kew Publishing.
Gadek P. A. Biflavonoids and the taxonomy of the
Cupressaceae. / P. A. Gadek // Amer. J. Bot. —
Gaussen H. Les gymnosperms actuelles et fossils.
Fasc. 10, chap. 13 Les Cupressacees. / H. Gaussen
— Trav. Lab. Forest. Toulouse, 1968. — Р. 326.
Gelderen D. M. Conifers. / D. M. Gelderen —
Hitchcock C. L., Cronquist A., Ownbey M. Vascular
plants of tne Pacific Northwest. / C. L. Hitchcock,
A. Cronquist, M. Ownbey — USA., Univ. of
Wascington Press, 1971. — Р. 1–914.
Krussmann G. Die Nadelgeholze: e. Nadelholzkunde
fur d. Praxis. / G. Krussmann — Berlin,
Lebreton Ph. La chimiotxonomie des Gymnospermes.
/ Ph. Lebreton // Dull. Soc. Bot. Fr. Lett.
Bot. — 1990. — 137, № 1. — Р. 35–46.
Linnaeus K. Species Plantarum. / K. Linnaeus —
London, 1957. — Vol. 1. — P. 173.
Mao K., Hao G., Liu J., Adams R., Milne R. Diversification
and biogeography of Juniperus (Cupressaceae):
variable diversification rates and multiple
intercontinental dispersals / К. Mao et alt. // New
Phytologist, 2010. — Vol. 188. — P. 254–272
Nagano К., Nakamura M., Toda Y. Chromosomes
studieson Cupressaceae. VIII. Karyotype of Juniperus
/ К. Nagano et alt. // Proc. Fac. Agr. Kyushu
Tokai Univ. — 1991. — Vol. 10. — P 75–87.
Pilger R. Gymnospermae. In: Die naturlichen
Pflanzenfamilien. 2 Aufl. / R. Pilger — Leipzig,
Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. /
A. Rehder — New Vork: The Macmillan company,
Seneta W., Dolatowski J. Dendrologia. / W. Seneta,
J. Dolatowski — Warszawa: Wydawnictwo
Welch H. I. Manual of dwarf conifers. / H. I. Welch —
USA, Theophrastus, 1979–493 p.
Downloads
How to Cite
Пономаренко, В. (2020). ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД І СИСТЕМАТИКА РОДУ JUNIPERUS L. Journal of Native and Alien Plant Studies, (12), 178–185. https://doi.org/10.37555/.12.2016.173397
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 В. Пономаренко
The names and email addresses entered in this journal site will be used exclusively for the stated purposes of this journal and will not be made available for any other purpose or to any other party.
Responsibility for technical content and for protection of proprietary material rests solely with the author(s) and their organizations and is not the responsibility of the publisher, journal or its Editorial Staff.
The main author is responsible for ensuring that the article has been seen and approved by all the other authors.
It is the responsibility of the author to obtain all necessary copyright release permissions for the use of any copyrighted materials in the manuscript prior to the submission.
ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА
ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА — Viola tricolor L. та фіалка польова — Viola arvensis L. (viola — лат. назва запашних рослин з родини хрестоцвітних, можливо, зменшене від грец. ion — фіалка) — рослини родини фіалкових — Violaceae; рос. назви: фиалка трехцветная, фиалка полевая. Ф.т. росте по всій території України на сухих луках і узліссях, серед чагарників, як бур’ян у посівах. Одно- і дворічні трав’янисті рослини з тонким коренем і розгалуженим стеблом, 10–45 см завв. Стебла і гілки закінчуються поодинокими квітками. У Ф.т. віночок більше чашечки, пелюстки різнокольорові: 2 верхні — синьо-фіолетові; 3 нижні — жовті з фіолетовими смугами. У Ф. польової віночок менше чашечки; пелюстки верхні білі, нижні — жовті. Рослини цвітуть усе літо.
Офіцинальною сировиною є трава Ф.т. та трава Ф. польової — Herba Violae tricoloris et Violae arvensis. Траву зрізують серпом або ножем, розкладають тонким шаром 5–7 см на тканині чи папері й сушать, періодично перемішуючи. Сировина Ф.т. складається зі стебел довжиною 10–25 см з листками (до 6 см завд. і близько 1 см завш.), поодинокими квітками (близько 1 см завд.), в яких верхні пелюстки фіолетові, середні — світло-фіолетові, а нижні — жовті з фіолетовими смужками, а також поодинокими плодами. Запах слабкий. Смак солодкуватий.
Трава Ф.т. флавоноїди (2,1%): рутин, віолантин, вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віценін, ізокверцитрин, лейкоантоціанідини, віоланін, сапонаретин та інші антоціанові глікозиди (у квітках): віоланін, 3-глікозид дельфінідину, 3-глікозид пеонідину, каротиноїди: β-каротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин, сапоніни (14,8%), урсолову кислоту (до 6,2%), слиз і дубильні речовини, вітамін С, етерну олію (0,01%) та інші сполуки. У складі етерної олії є метиловий етер саліцилової кислоти.
Ф.т. має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави Ф.т. призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам’яній хворобі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці Ф.т. застосовують як дермотонічну, гіпосенсибілізуючу, протизапальну, антимікробну, антисклеротичну, знеболювальну і протисвербіжну ЛРС. Пероральне застосування настою показано при свербежі, кропивниці, мляво гранулюючих ранах, трофічних виразках, вуграх, фурункулах, авітамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місцевого лікування гнійничкових висипів при імпетиго, герпесних висипів та корості застосовують сік, видавлений зі свіжозібраної трави Ф.т. В акушерській практиці настій Ф.т. дають усередину (сприяє скороченню матки в післяродовий період).
Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др.; Под ред. К.Ф. Блиновой, Г.П. Яковлева. — М., 1990; Translation of the German edition «Drogenanalyse». — Springer–Verlag. — Berlin — Heidelberg, 1983.