Аналітичний та синтетичний облік витрат – Облік витрат підприємства

Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний.

Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов’язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці.

Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками.

Щоб отримати докладні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов’язань, а також про господарські процеси, що ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці.

Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об’єктів обліку.

Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві.

Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв’язок. Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку.

Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити.

Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у практиці організації бухгалтерського обліку використовують субрахунки.

Субрахунки – це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним рахунками. За допомогою субрахунка здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні об’єкти обліку.

Переліком рахунків і схем реєстрації у фінансовому обліку виступає план рахунків. У ньому за десятковою системою наведені коди й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. В плані рахунків відбувається групування, згідно рахунків, фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку.

Робочий план рахунків “Рівнеінвестбуд”:

Синтетичний і аналітичний облік

З метою інформаційного забезпечення системи управління фінансово-господарською діяльністю організації та задоволення інформаційних запитів зовнішніх і особливо внутрішніх користувачів необхідно формувати систему показників, що розкривають дані про об’єкти бухгалтерського обліку, а також майновий та фінансовий стан організації з різним ступенем деталізації.

Для отримання різних за ступенем деталізації даних про об’єкти обліку в організації використовуються дві групи рахунків: синтетичні і аналітичні – і здійснюється два напрямки обліку: синтетичний та аналітичний. Таким чином, за способом групування та узагальнення облікових даних активні і пасивні рахунки бухгалтерського обліку поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки – це рахунки бухгалтерського обліку, призначені для обліку наявності та руху економічно однорідних гуртів майна організації та їх джерел, а також здійснюваних фактів господарського життя в узагальненому вигляді. Синтетичні рахунки носять також назви рахунків першого порядку. Вони ведуться тільки в грошовому вираженні, а їх дані використовуються для заповненні форм бухгалтерської звітності, насамперед балансу і звіту про фінансові результати, а також для аналізу фінансово-господарської діяльності організації. У цьому зв’язку синтетичний облік надає узагальнені показники в грошовому вираженні, необхідні для загального уявлення про наявність та рух коштів та їх джерел.

До рахунками синтетичного обліку, мають кілька груп аналітичних рахунків, відкривають субрахунки, необхідні для отримання укрупнених показників при складанні звітності та її аналізі. Субрахунок являє собою рахунок другого порядку, що є проміжною ланкою між синтетичним і відкритими до нього аналітичними рахунками. Наприклад, до синтетичного рахунку 10 “Матеріали” передбачено дев`ять субрахунків, по кожному з яких узагальнюється інформація про різні види матеріалів на основі аналітичних рахунків (див. Додаток 5).

Аналітичні рахунки – це рахунки бухгалтерського обліку, призначені для деталізації, конкретизації інформації про наявність, стан і рух майна та джерел його формування, що міститься в синтетичних рахунках. Вони відкриваються в розвиток певного синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і, при необхідності, з оцінкою інформації в натуральному, трудовому та грошовому вираженні.

Відображення об’єктів обліку і процесів в деталізованому вигляді на аналітичних рахунках називається аналітичним обліком. Деталізація показників встановлюється підприємством самостійно залежно від конкретних умов і потреби в отриманні відомостей для оперативного управління. При організації облікового процесу необхідно встановити, до яких синтетичними рахунками відкривати субрахунки, скільки рівнів аналітичного обліку і які аналітичні звіти потрібні для отримання інформації, необхідної для оперативного управління організацією. Вибір принципів побудови аналітичного обліку обумовлений наступними факторами:

• – Потребою управлінського обліку та аналізу для ефективного управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, оцінки ефективності основних процесів, цінової політики, рентабельності за видами діяльності, аналізу обсягів продажів, планування і нормування собівартості, витрат па продаж, виявлення шляхів їх мінімізації, стимулювання персоналу та ін. ;
• – Вимогами до бухгалтерської звітності, покликаної представляти достовірну і повну інформацію про фінансовий стан і фінансові результати організації;
• – Вимогами податкового обліку;
• – Необхідністю складання та подання статистичної звітності.

Між синтетичними і аналітичними рахунками існує тісний взаємозв’язок, що полягає в тому, що на аналітичних рахунках відображаються те ж майно, джерела та факти господарського життя, що і на синтетичних, але з різним ступенем деталізації. Існує два види аналітичних рахунків, які відрізняються один від одного за формою і змістом: для обліку розрахунків (у грошовому вираженні) і товарно-матеріальних цінностей (у натурально-грошовому вираженні). Наприклад, до рахунку 41 “Товари” можуть відкриватися аналітичні рахунки: “Одяг” і “Взуття” (табл. 5.1-5.3).

Таблиця 5.1. Рахунок 41 “Товари”

Таблиця 5.2. Субрахунок “Одяг”

Таблиця 5.3. Субрахунок “Взуття”

Аналітичні рахунки для обліку розрахунків мають таку ж форму, як і синтетичні рахунки, за винятком назви, наприклад, до синтетичного рахунку 71 “Розрахунки з підзвітними особами” можуть бути відкриті два аналітичних рахунки “Іванов А. В.” і “Петрова О. І.” (табл. 5.4-5.6).

Таблиця 5.4. Рахунок 71 “Розрахунки з підзвітними особами”

Таблиця 5.5. Субрахунок “Іванов А. В.”

Таблиця 5.6. Субрахунок “Петрова О. І.”

Взаємозв’язок між синтетичними і аналітичними рахунками можна виразити наступними равенствами, що відбивають тотожність даних синтетичного і аналітичного обліку:

• – Залишок синтетичного рахунку дорівнює сумі залишків аналітичних рахунків по ньому;
• – Обороти за дебетом синтетичного рахунку дорівнюють сумі оборотів за дебетом аналітичних рахунків даного синтетичного рахунку;

обороти по кредиту синтетичного рахунку дорівнюють сумі оборотів по кредиту аналітичних рахунків даного синтетичного рахунку.

Здійснення принципу тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку на перше число кожного місяця реалізується за допомогою складання оборотно-сальдових відомостей по рахунках синтетичного та аналітичного обліку, що дозволяють перевірити на практиці правильність і взаємоув’язки хронологічних і систематичних записів синтетичного й аналітичного обліку.

Зворотний відомість являє собою таблицю, що містить номери та назви рахунків, суми початкового і кінцевого сальдо (дебетового або кредитового) і оборотів по дебету і кредиту кожного рахунку (табл. 5.7).

Таблиця 5. 7. Оборотно-сальдова відомість за синтетичними рахунками (скорочена форма)

Підсумки оборотної відомості за синтетичними рахунками містять три пари рівностей:

• – Сальдо на початок звітного періоду по дебету і кредиту всіх рахунків;
• – Обороти по дебету і кредиту всіх рахунків;
• – Сальдо на кінець звітного періоду по дебету і кредиту всіх рахунків. Перше рівність показує, що підсумкова сума всього майна організації на початок періоду дорівнює підсумковій сумі джерел цього майна. Ці дані відображають баланс організації на початок періоду. Друге рівність випливає з принципу подвійного запису, при якому кожен факт господарського життя відбивається в однаковій сумі за дебетом і кредитом різних рахунків, і якщо суми не збігаються, то це свідчить про помилки при записах на рахунках бухгалтерського обліку або в підрахунках. Третє рівність, так само як і перше, випливає з рівності підсумків майна організації та джерел його формування і показує баланс на кінець звітного періоду.

У зворотному відомості по синтетичним рахунках містяться узагальнені відомості про стан, зміні та залишки майна і зобов’язань організації. Оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку складають роздільно до кожного синтетичному рахунку, за яким ведеться аналітичний облік. Вони мають різну форму в залежності від особливостей об’єктів аналітичного обліку. По рахунках аналітичного обліку застосовують три форми оборотних відомостей:

• – При веденні натурально-вартісного обліку;
• – При веденні обліку тільки в грошовому вираженні:
• – При веденні обліку по рахунках розрахунків з різними дебіторами і кредиторами.

Якщо об’єкт обліку відбивається на аналітичних рахунках лише у вартісному вираженні, то оборотні відомості за цими рахунками складаються за такий же формі, що й оборотні відомості по рахунках синтетичного обліку. Якщо об’єкт обліку відбивається на аналітичних рахунках не тільки у вартісному, але і в натуральному або трудовому вираженні, то показники оборотних відомостей за цими рахунками наводяться також у вартісному, натуральному або трудовому вираженні (табл. 5.8).

Таблиця 5.8. Оборотно-сальдова відомість по синтетичному рахунку “Товари”

Оборотно-сальдові відомості по рахунках аналітичного обліку – це зведення оборотів і сальдо по всіх аналітичних рахунках, відкритим до синтетичного рахунку. Підсумки оборотних відомостей по аналітичних рахунках звіряються з даними відповідного синтетичного рахунку в оборотних відомостях по рахунках синтетичного обліку.

Для узагальнення інформації про рух майна і джерел організації, а також з метою контролю правильності здійснення бухгалтерських записів складається шахова оборотна відомість за синтетичними рахунками (табл. 5.9).

У шахову оборотну відомість в першій графі записані найменування всіх рахунків, що мають обороти. Кореспондуючі рахунки представлені в шпальтах. У кожну клітину шахової оборотної відомості проставляється сума обороту з однаковою кореспонденцією рахунків.

Шахова оборотна відомість дає можливість ознайомитися з характером фактів господарського життя, будучи одночасно технічним прийомом контролю правильності складання бухгалтерських проводок.

Таблиця 5.9. Шахова оборотна відомість але синтетичними рахунками (зразок)