УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ІНКУБАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ І М’ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПТИЦІ

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ІНКУБАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ І М’ЯСНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ПТИЦІ

Аннотации:

Актуальність теми. Однією з головних умов успішного розвитку галузі птахівництва є підвищення відтворювальних якостей стада. Серед технологічних ланок, що забезпечують високі та стабільні темпи нарощування поголів’я, є штучна інкубація яєць, ефективність якої залежить від багатьох факторів (Коваленко В.П., Куцак С.М., Гавриш А.П., 1988; Бреславець В.О., Сахацький М.І., 2001). Дослідженнями, проведеними на різних видах птахів, доведена доцільність використання глибинної обробки яєць, що сприяє підвищенню їх інкубаційних якостей. Встановлено, що хімічні способи введення біологічно активних речовин у яйця курей і гусей були більш економічними, стимулювали ембріональний розвиток зародків і забезпечували кращі показники виводимості яєць, виводу молодняку та його росту й розвитку в перші місяці після вилуплення порівняно з фізичними (Козій М.С., 2003; Іванов В.О., Козій М.С., Марчук Г.П. та ін., 2004). У зв’язку з різними біологічними особливостями видів, порід і кросів сільськогосподарських птахів виникає необхідність розробки нових способів обробки інкубаційних яєць м’ясної птиці і подальшого поглиблення й уточнення питань її вирощування в рівновагових угрупуваннях. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету у період 2000-2005 рр. за темою “Створення вітчизняної породної групи птиці м’ясо-яєчного типу для фермерських та особистих підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995). Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення ефективності використання калібрування яєць м’ясних курей прабатьківського стада кросу “Конкурент-2” та передінкубаційної обробки біологічно активними речовинами (БАР) яєць м’ясних курей і качок кросу “Благоварський” для підвищення відтворювальних якостей та енергії росту птиці. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання: – встановити ефективність використання класів розподілу яєць м’ясних курей прабатьківського стада кросу “Конкурент-2” за масою на виводимість яєць, вивід курчат, ріст і розвиток ремонтного молодняку м’ясних курей; – дати порівняльну характеристику різних способів глибинної обробки яєць м’ясних курей кросу “Конкурент-2” біологічно активними речовинами; – визначити ефективність використання різних концентрацій хімічного провідника на ембріональний розвиток і виводимість яєць качок кросу “Благоварський”; – встановити ефективність використання різних поєднань БАР на ріст, розвиток і м’ясну продуктивність каченят; – оцінити інтер’єрні показники каченят за умови використання БАР в передінкубаційний період; – визначити економічну ефективність застосування глибинної обробки яєць качок. Об’єкт досліджень. Інкубаційні яйця прабатьківського стада курей, курчата та ремонтний молодняк м’ясних курей батьківського стада кросу “Конкурент–2”, інкубаційні яйця качок, каченята кросу “Благоварський”. Предмет досліджень. Способи глибинної обробки яєць біологічно активними речовинами, показники інкубаційних якостей яєць, ріст, розвиток, м’ясна продуктивність, інтер’єрні показники. Методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань використовувалися сучасні загальноприйняті методи: зоотехнічні – маса яєць, відтворювальні якості, жива маса молодняку; лабораторні – інтер’єрні показники птахів; біометричні – середні величини, їх похибки, вірогідність результатів досліджень, дисперсійний, кореляційний аналізи; економічні – ефективність використання БАР. Наукова новизна одержаних результатів. Визначено, що калібрування інкубаційних яєць, одержаних від м’ясних курей прабатьківського стада кросу “Конкурент–2”, сприяє підвищенню їх інкубаційних якостей. Уперше розроблено новий спосіб введення біологічно активних речовин у яйця качок кросу “Благоварський”, який позитивно впливає на їх інкубаційні якості (пріоритетна довідка на деклараційний патент України за № U 200603568 від 3. 04. 2006 р.). Обґрунтована доцільність використання розчину БАР (0,1-% аскорбінова кислота + 0,1-% катозал + 0,1-% димексид) для удосконалення передінкубаційної обробки качиних яєць. Отримані нові дані щодо постембріонального розвитку, м’ясної продуктивності каченят під впливом обробки інкубаційних яєць біологічно активними речовинами за даним способом. Практичне значення одержаних результатів. Використання рівновагових угрупувань для інкубації яєць, одержаних від м’ясних курей прабатьківського стада кросу “Конкурент-2”, дає можливість збільшити виводимість яєць на 4,8% та вивід курчат на 5,0%, живу масу добових курчат на 11,62%, живу масу півників класу М+ на 7,15%. Передінкубаційна обробка яєць качок дозволяє підвищити виводимість яєць на 9,23%, живу масу добових каченят – на 8,23%, вихід напівпатраної тушки – на 3,8 %, вихід патраної тушки – на 2,8%, їстівної частини тушки – на 5,13%. Упровадження хімічного способу глибинної обробки качиних яєць забезпечує економічний ефект процесу виведення каченят і становить 174,94 грн. з розрахунку на 1000 закладених качиних яєць. За вирощування каченят на м’ясо до 56-добового віку прибуток склав 1334,23 грн. з розрахунку на 1000 голів молодняку. Особистий внесок здобувача. Схема й методика наукових досліджень розроблялися разом з науковим керівником. Уся експериментальна робота, аналіз отриманих результатів, оформлення рукопису дисертації виконані особисто автором. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 – технология производства продуктов животноводства. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2006. В диссертации рассмотрен вопрос о повышении продуктивных качеств мясной птицы за счет использования равновесовых группировок и перединкубационной обработки яиц. Установлено, что калибровка яиц мясной птицы прародительского стада кросса “Конкурент–2”,способствует повышению их инкубационных качеств. Яйца класса М– характеризуются меньшими показателями выводимости (на 5,3%) и вывода (на 6,0%), в сравнении с классом Мо. Выращивание ремонтного молодняка в равновесовых группировках способствует повышению живой массы кур всех классов распределения по сравнению с не рассортированной. Высокие показатели живой массы ремонтного молодняка кур на 13-ой недели выращивания выявлены среди класса М+ и составляли разницу для курочек 75,6 0 и 49,3 г, для петушков – 135,00 и 63,9 г в сравнении с классами М– и Мо. Химический способ глубинной обработки яиц кур кросса “Конкурент–2” является более перспективным и обеспечивает лучшее развитие эмбрионов, повышает выводимость яиц и жизнеспособность цыплят на 2,38% и 5,51% соответственно, по сравнению со своими аналогами. Разработан и усовершенствован химический метод глубинной обработки утиных яиц, который основан на том, что перед закладкой на инкубацию утиные яйца обрабатывались 0,1-% аскорбиновой кислотой, 0,1-% препаратом катозала и 0,1-% димексидом. Предложенный способ в сравнении с контролем способствует повышению виводимости на 4,3%. Перединкубационная обработка утиных яиц 0,1-% аскорбиновой кислотой, 0,1-% янтарной кислотой и 0,1-% препаратом катозала способствовала повышению живой массы птицы на 19. 104 г (P<0,01), 8. 150 г (P<0,001), 6. 160 г (P<0,001) соответственно и убойного выхода на 3,72%. Масса съедобных частей утят ІІІ, IV и V группы превышала контрольную, соответственно на 202,4, 216,7 и 216,5 г. Масса мышц утят этих же групп и превышала контрольных аналогов, соответственно на 155,05, 156,14 и 169,00 г. Установлено, что у утят опытных групп, по сравнению с контрольными аналогами лучше развиты внутренние органы. Утята І и IV групп имели более развитый мышечный желудок (соответственно на 4,9 и 4,5 г больше) по сравнению с контролем. Также молодняк опытных групп имел тенденцию к более высокому содержанию эритроцитов, гемоглобина и отдельных показателей белкового, липидного, углеводного обмена веществ. Поэтому для повышения воспроизводительных и продуктивных качеств птицы, инкубируемые утиные яйца целесообразно обрабатывать 0,1-% аскорбиновой кислотой, 0,1-% янтарной кислотой и 0,1-% катозалом и 0,1-% димексидом. The thesis for obtaining of scientific degree of candidate of agricultural sciences according to the speciality 06.02.04. - Production technology of animal products. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2006. The thesis considers the issue of improving productive properties of meat poultry via using equal-weight groups and pre-incubation treatment of eggs. It is determined that egg calibration in the pre-parent form of meat cross “Konkurent-2” with further poultry raising in equal-weight groups contributes to better incubation properties. A chemical method of in-depth treatment of duck eggs has been developed and perfected. It envisages pre-incubation egg treatment with 0.1 per cent solution of ascorbic acid, 0.1 per cent catozal preparation via 0.1 per cent dimexide solution. The method proposed leads to a 4.3 per cent higher hatchatability rate (0.1 per cent dimexide). Pre-incubation egg treatment with 0.1 per cent ascorbic acid, 0,1 per cent amber acid and 0.1 per cent catozal resulted in an increase in live weight by 19…104 g (P<0.01), 8…150 g (P<0.001), 6…160 g (P<0.001) respectively. Thus, before duck egg incubation it is expedient to apply biologically active substances such as 0.1 per cent ascorbic acid, 0.1 per cent amber acid and 0.1 per cent catozal in order to improve both reproductive and productive properties of poultry.

Описание:

Приймак, В. В. Удосконалення технології інкубації для підвищення відтворювальних якостей і м’ясної продуктивності птиці : Автореф. дис. канд. с.-г. наук : 06.02.04 / В. В. Приймак ; Херсон. держ. аграр. ун-т. — Херсон, 2006. — 20 с.

М’ясна продуктивність та якість м’яса птиці

М’ясо птиці – всі тканини її організму (м’язи, шкіра, кістки, хрящі, сухожилля, фасції, нерви, кровоносні судини і кров), що людина використовує для харчування. Особливістю м’яса птиці вважають наявність двох видів м’язів, що відрізняються за кольором і якістю. У курей, індиків, цесарок біле м’ясо – грудні м’язи, а в гусей та качок у грудних м’язах є білі й червоні волокна. Біле м’ясо містить більше легкоперетравних повноцінних білків, а червоне – неповноцінних (колаген, еластин). Так, у грудних м’язах курей 92 % повноцінного білка, тому такий продукт дієтичний. Біологічна повноцінність м’яса птиці обумовлена складом його білка, у ньому всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні для засвоєння організмом людини. Харчова цінність м’яса птиці залежить також від кількості жиру і співвідношення жирних кислот. У м’ясі курчат та індиченят у кілька разів менше жиру (410 %), ніж у гусячому (20-50 %) і качиному (18-38 %) м’ясі. Тому його використовують у дієтичному харчуванні. Вміст жиру залежить від вгодованості і віку птиці. Бажано, щоб у м’язовій тканині вміст жиру не перевищував 4 %. Жир м’яса птиці легко плавиться, бо містить багато олеїнової кислоти. Так, у гусячому жирі 90 % олеїнової кислоти, він плавиться за температури 25-34 °С, а жир яловичини, в якому близько 32 % олеїнової і 68 % стеаринової та пальмітинової кислот, розплавлюється за температури 50 °С. Чим нижча точка температури плавлення жиру, тим краще він засвоюється організмом людини. Гусячий жир має лікувальні властивості.

У м’ясі птиці багато калію, кальцію, натрію, фосфору, заліза, хлору. Є у м’ясі птиці вітаміни А, Е, РР, групи В. Залежно від виду, породи, кросу, віку, статі, умов утримання і годівлі хімічний склад та поживність м’яса птиці різна (табл. 18, 19).

Специфічний запах і смак м’яса птиці обумовлені відносно високим вмістом у ньому екстрактивних речовин (1,5-2,5 % у сирому м’ясі, при “дозріванні” якого їх кількість збільшується). Ці неорганічні сполуки в процесі варіння м’яса переходять у бульйон, при його вживанні позитивно впливають на секрецію залоз травних органів людини. Смак м’яса залежить також від його фізичних властивостей – ніжності та соковитості. М’язові волокна у м’ясі птиці тонші, сполучної тканини між ними менше, ніж у м’ясі інших тварин. Біле м’ясо ніжніше за червоне.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ М’ЯСА

Енергетична поживність, кДж

У м’ясі качок, гусей м’язові волокна товстіші, ніж у м’ясі курей та індиків. Під соковитістю м’яса розуміють здатність м’язової тканини утримувати біологічно зв’язану вологу (м’ясний сік) при кулінарній обробці. Червоне м’ясо соковитіше за біле, а ніжність і соковитість м’яса залежать від виду, віку, статі птиці, а також від умов годівлі та утримання.

ВМІСТ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН І ВІТАМІНІВ У ЇСТІВНІЙ ЧАСТИНІ М’ЯСА, МГ %

М’ясо є основною продукцією птиці м’ясного напряму продуктивності – індиків, качок, гусей, м’ясних і м’ясо-яєчних порід курей. Проте найбільш ефективно вирощувати на м’ясо гібридний молодняк, одержаний схрещуванням спеціалізованих поєднаних ліній.

Оцінюють м’ясну продуктивність птиці не тільки за кількістю і якістю м’яса, а також за типом будови тіла, живою масою, швидкістю росту, вгодованістю, оплатою корму, несучістю батьківського стада (материнських ліній), збереженістю молодняка і поголів’я батьківського стада. Тип будови тіла тісно пов’язаний з напрямом продуктивності птиці. Для м’ясної птиці характерні широкий і глибокий тулуб, довга і широка спина, широкі і округлі груди, довгий кіль грудної кістки, добре розвинуті грудні м’язи й м’язи стегна та гомілки. Оцінюють м’ясні форми тіла за допомогою промірів і промацуванням м’язів. Жива маса – основний показник м’ясної продуктивності птиці. Найбільшу живу масу мають індики. Дорослі самці досягають живої маси 16-20 кг і більше, а самки – 6-12 кг. Жива маса дорослих гусей 6-9 кг, качок – 3-5, курей – 2-4, цесарок – 1,5-2,5, перепелів – 0,12-0,30, голубів – 0,5-1,3 кг. Самці, за винятком перепелів, важчі за самок на 20-30 %.

Швидкість росту птиці оцінюють на основі абсолютного і відносного приростів живої маси. Для цього птицю зважують у певні періоди індивідуально або групами. Здебільшого про швидкість росту молодняка судять за живою масою у віці забою. Найінтенсивніше росте молодняк усіх видів птиці в перший місяць життя. Так, жива маса курчат-бройлерів у віці 49-56 діб досягає 1,6-2,2 кг, каченят – 49-55 діб – 2,5-3,2 кг, гусенят – 63-75 діб – 4-4,5 кг, індиченят у віці 90-120 діб – 4-5 кг. Самці ростуть швидше за самок. Відносний приріст курчат, індиченят за перший місяць вирощування становить 150 % до маси у добовому віці, каченят – 180, гусенят – 170 %. Щодо темпів росту, то найшвидше (в абсолютних показниках) збільшується жива маса гусенят, потім індиченят та каченят. У місячному віці гусенята важать на 75 % більше за індиченят, майже у 6 разів перевищують масу курчат, у 3 рази каченят. Птиця з високою швидкістю росту відзначається і високою оплатою корму (кількість продукції на спожиту їх одиницю). Проте економічну оцінку як яєчної, так і м’ясної продуктивності птиці визначають на підставі витрат корму, що становлять 65-70 % собівартості продукції. З віком оплата корму приростом живої маси птиці зменшується, а витрати його на одиницю продукції зростають. Встановлено також взаємозв’язок м’ясної продуктивності птиці і швидкості оперення. Курчата, які швидко оперюються, розвиваються і ростуть краще, ніж молодняк, який повільно оперюється. Такі курчата у забійному віці мають пір’їни, що не закінчили ріст (“колодочки”), а це погіршує товарний вигляд тушки. Небажана птиця з кольоровим оперенням. Темні “колодочки” особливо помітні на тушці. М’ясна продуктивність птиці залежить також від її плодючості – кількості знесених яєць, їх заплідненості. Виражається плодючість кількістю молодняка, одержаного від самця і самки за певний період. Плодючість і збереженість материнських форм кросів обумовлюють кількість одержаного молодняка та вихід м’яса на одну несучку. Від однієї курки-несучки можна одержати за рік 100-120 курчат, або 150-200 кг м’яса, індички – 70-100 індиченят або 300-400 кг м’яса, качки – 100-150 каченят або 250-300 кг м’яса, від гуски – 40-60 гусенят або 180-300 кг м’яса. Чим більший вивід та збереженість молодняка, тим вищий вихід м’яса від несучки. Кількість м’яса, його якість і поживна цінність залежать від вгодованості птиці та категорії тушок. Живу птицю за вгодованістю і живою масою розподіляють на стандартну і нестандартну. Після забою стандартну, в свою чергу, розподіляють на дві категорії (І та II) відповідно до державного стандарту. При оцінці птиці певних ліній і кросів визначають також масу непатраної, напівпатраної і патраної тушки, вихід їстівних і неїстівних частин, масу грудних м’язів та якість м’яса згідно єдиної методики.

Годівля, утримання і догляд – основні фактори середовища, що, на певному рівні взаємодіючи з генотипом, визначають продуктивні якості птиці.

М’ясо птиці – цінний продукт харчування. Воно містить повноцінні білки, всі незамінні амінокислоти, жир, макро- і мікроелементи, вітаміни. Більше 85 % білкових речовин м’язової тканини птиці відноситься до повноцінних. Вони містять всі незамінні амінокислоти.

Жир м’яса птиці має більше ненасичених жирних кислот, які не синтезуються організмом в достатній кількості, проте грають важливу роль в харчуванні людини. У ньому мало холестерину. Вуглеводів в м’ясі птиці відносно невелика кількість.

До складу м’язової тканини птиці входять майже всі водорозчинні вітаміни; жиророзчинних вітамінів в ньому дуже мало.

М’язова тканина багата мінеральними речовинами – залізом, фосфором, калієм, натрієм, кальцієм, магнієм, цинком. Мікроелементи – мідь, марганець, нікель, кобальт, алюміній знаходяться в м’язах в незначній кількості.

Хімічний склад м’яса птиці варіює залежно від виду птиці, породи, віку, вгодованості і інших чинників.

М’ясо птиці характеризується високими смаковими якостями. Це пов’язано як з морфологічними особливостями м’язової тканини, так і з його фізичними властивостями – ніжністю і соковитістю. М’язове волокно тонше і сполучної тканини між ними менше, ніж у інших тварин. Відомо, що сполучна тканина зменшує харчову цінність м’яса, знижує його якість і збільшує жорсткість. На відміну від м’яса худоби внутрішньом’язова сполучна тканина м’яса птиці менш розвинена і не має жирових відкладень. Лише незначна кількість жиру іноді зосереджується між крупними м’язовими пучками.

М’ясо птиці має приємний запах. Це пояснюється утворенням при термічній обробці специфічного співвідношення речовин, що беруть участь в створенні “букета” смаку і аромату. При вивченні процесів ароматоутримання в м’ясі птиці вдалося ідентифікувати понад 180 компонентів, що впливають на його смак і аромат, які є різноманітними кислотами, спиртами, складними ефірами, сірковмісними з’єднаннями, ароматичними речовинами. М’язи у птиці розрізняються за кольором (біле і червоне) і якості. У курей, індичок і цесарок біле м’ясо – це в основному грудні м’язи, червоне – решта м’язів. У гусок і качок в грудних м’язах є білі і червоні волокна. Відмінності в кольорі м’язів обумовлені наявністю в них білка міоглобіну, який і додає червоний колір м’язовим волокнам. У білих м’язах міститься дещо більше повноцінного білка, менше жиру, холестерину, фосфатидів. Біле м’ясо ніжніше, ніж червоне, що пояснюється тонкою структурою м’язових волокон і меншим вмістом сполучної тканини. Наприклад, діаметр м’язових волокон грудних м’язів бройлерів на 6-8 мікрон менший, ніж ножних. Проте червоне м’ясо соковитіше в порівнянні з білим.

Птиця різних видів відрізняється швидкістю росту, м’ясною продуктивністю, якістю м’яса. Швидше за інших (у абсолютних показниках) відбувається збільшення живої маси у гусят, потім у індичат і качат. У місячному віці гусята важать на 75 % більше, ніж індичата, майже в 6 разів більше, ніж курчата, і в 3 рази більше, ніж качата. Середньодобовий приріст живої маси залежно від породи, умов вирощування і годівлі у гусят досягає 80-60 г, у качат 50-30, у бройлерів – 33-28, у індичат – 25-20, у цесарок – 15-12 г.

Широкого поширення у виробництві м’яса птиці набули курчата-бройлери, що володіють високою швидкістю росту, хорошою оплатою корму, ніжним і соковитим м’ясом, м’якими хрящами грудної кістки. їх м’ясо володіє високою харчовою і біологічною цінністю. Бройлери в 1,5-2 рази краще за інших тварин перетворюють кормовий білок на харчовий. У м’ясі курчат-бройлерів мало жиру (12 %), тоді як в гусячому м’ясі жиру 39 %, у качиному – 38 %. Жир бройлерів містить більше ненасичених, ніж насичених жирних кислот. Він в основному знаходиться в шкірі, а не м’язовій тканині.

М’ясо індичок характеризується низьким вмістом жиру, холестерину. Воно багате ніацином і іншими вітамінами групи В. Більша частина м’язової тканини індичок належить білому м’ясу, біологічно ціннішому. М’ясо індичок має особливий присмак, властивий м’ясу дичини.

Качки від інших видів птиці відрізняються високою скороспілістю. М’ясо їх володіє хорошими смаковими якостями, але містить багато жиру (38 %). Останніми роками в селекції качок використовують мускусних качок, в грудних м’язах яких міститься близько 4 % жиру. М’язові волокна у качок і гусей товщі, а сполучної тканини між ними більше, ніж в м’ясі курей і індичок. Біологічна цінність м’яса качок і гусей по відношенню до м’яса бройлерів складає 90 і 95 % відповідно.

Гуси – скороспіла птиця. Вони володіють здатністю утворювати і накопичувати в тілі велику кількість жиру (у добре відгодованих гусей в тушці до 40-50 % жиру), який по своїх якостях перевершує курячий. У ньому немає холестерину, завдяки підвищеній кількості ненасичених жирних кислот він добре засвоюється, довго зберігається в холодильниках і є цінною сировиною для медичної і фармацевтичної промисловості. Точка плавлення гусячого жиру 26-34°С, тоді як качиного – 34-38, а курячого – 33-40 °С.

При спеціальній відгодівлі гусей отримують крупну (до 1 кг) жирну печінку, яку використовують для виробництва консервів. Після відгодівлі гусей печінка набуває ясно-жовтий колір з рожевим відтінком, в ній міститься більше 30 % жиру і 50 % : води (у не-відгодованих гусей 3,2 і 74,5 % відповідно). Ліпідний склад жирної печінки представлений в основному триглицеридами, фосфоліггі-дами і холестерином.

Відмітна особливість цесарок – невисока скороспілість і легкий кістяк (16 %), який легше, ніж у індичок, курей на 4,9 і 6 % відповідно. Тушки цесарок відрізняються високим виходом їстівних частин, тонкою і нежирною шкірою. Сухих речовин в м’ясі цесарок на 30 % більше, ніж в м’ясі курей. їх м’ясо відрізняється своєрідним присмаком, характерним для дичини (фазанів, куріпок).

М’ясо перепелів має ніжну консистенцію, соковитість, аромат, хороші смакові якості. Воно відноситься до делікатесної дієтичної продукції.

Якість м’яса птиці залежить від напряму продуктивності, породи птиці. Птиця м’ясних порід відрізняється від птиці яєчних порід високими темпами росту і більшою живою масою, хорошими м’ясними формами. М’ясо їх соковитіше і смачніше.

Основні показники якості м’яса добре успадковуються. Це в своїй роботі використовують селекціонери. Ведеться селекція бройлерів з високим рівнем вмісту білка в м’ясі (до 24 %). Селекціонери ведуть роботу по зниженню жиру в тушках качок. При схрещуванні мускусних селезнів з українськими білими качками отримують гібриди, що мають на 38 % більше м’язів і на 34 % менше жиру. Вміст жиру в тушках гібридів складає 18-20 %, тоді як в тушках качат кроса Х-11 жиру міститься 28,7 %.

Збереженність у гібридних бройлерів в порівнянні з курчатами чистих ліній вище на 5-8 %, приріст живої маси на 5-14 %, а витрати корму на 5-7 % нижче.

У зв’язку з біологічною особливістю кожної статі спостерігається різна швидкість росту самців і самок. Індики важче за індичок на 50 % і більше, півні – на 12-15, селезні – на 6-12 %.

Білки саркоплазми відносяться до повноцінних і легкозасвоюваних, оскільки в їх склад входять в оптимальних кількостях всі незамінні амінокислоти. Найбільший рівень саркоплазми спостерігається у самок. Наприклад, самки індичок за вмістом саркоплазмотичної фракції білків перевершують самців на 22-32 мг %.

При роздільному вирощуванні жива маса птиці підвищується в середньому на 10 %, поліпшується збереження, знижуються витрати корму на 9 %, птиця більш вирівняна по масі, зменшується співвідношення сильних і слабких курчат, що сприяє зниженню кількості слаборозвиненої птиці. Отримання однакових по масі і розміру партій курчат полегшує їх забій і обробку. При роздільному вирощуванні можливо реалізувати півників раніше курочок.

Тушки самців костистіші. Кількість їстівних частин, м’язів у самок дещо більше, ніж у самців. Діаметр м’язових волокон більше у самців, а у самок менше. У м’ясі самців більше вміст вологи і менше жиру, ніж в м’ясі самок. М’ясо самок перевищує м’ясо самців за вмістом білка (табл. 20).

М’ЯСНІ ЯКОСТІ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД М’ЯСА 8-ТИЖНЕВИХ КУРЧАТ РІЗНОЇ СТАТІ