Яблуко кільце вялене 100 г

Доставка Доставка по Україні здійснюється за допомогою компанії “Нова Пошта”. Ви зможете забрати своє замовлення в офісі транспортної компанії в будь-який зручний для Вас час. Можлива доставка до дверей покупця. Вартість доставки залежить від габаритів (ваги) товару, його вартості і відстані перевезення. Ціну в даному випадку розраховує кур’єрська служба. Вартість доставки оплачується покупцем при отриманні товару згідно з тарифами кур’єрських служб. Розрахувати вартість можна на сайті перевізника. Посилки, що не були забрані з відділення Нової Пошти протягом 5-ти днів автоматично повертаються назад.
Мінімальна сума замовлення для доставки по Україні – 200 грн. Час доставки замовлення в обласні центри України, як правило, займає 2-3 дні. Відправка товару здійснюється тільки після підтвердження замовлення покупцем або після оплати замовлення.

Оплата – переклад на карту Приватбанку – найнижча ціна доставки – оптимальний варіант. – накладений платіж (оплата готівкою в офісі транспортної компанії при отриманні замовлення) – самий перевірений і надійний спосіб. – готівкою кур’єру транспортної компанії (в разі доставки до дверей покупця – оплата кур’єру при отриманні товару).

Яблуко в’ялене кільце є натуральним джерелом багатьох вітамінів і мікроелементів. Ці сухофрукти можна додавати в різні страви і напої, зокрема і кондитерські. Солодощі із сухофруктами більш корисні та здорові. Яблуко в’ялене кільце має всі корисні властивості свіжого фрукта, при цьому за рахунок випаровування вологи концентрація корисних речовин збільшується.

Яблуко в’ялене кільце має такі корисні властивості:

• містять такі вітаміни: А, РР, Е.
• Мають у своєму складі такі мікроелементи: аскорбінова кислота, рибофлавін, тіамін, бета-каротин.
• Позитивно впливають на печінку, нирки, кровоносну, нервову та травну систему.

Очне яблуко

Очне яблуко має округлу, дещо витягнуту спереду назад форму. Передньо-задній діаметр його близько 24 мм. В очному яблуці розрізняють три оболонки (рис. 2).

Рис. 2. Розріз очного яблука. 1 – зоровий нерв; 2 – тверда оболонка зорового нерва; 3 – склера; 4 – кон’юнктиву склери; 5 – рогова оболонка; 6 – судинна оболонка; 7 – рісничне тіло; 8 – райдужна оболонка; 9 – сітківка; 10 – fovea centralis; 11 – ora serrata; 12 – кришталик; 13 – склоподібне тіло; 14 – передня камера; 15 – задня камера; 16 – циннова зв’язка; 17 – петитов канал.

Перша оболонка – зовнішня, найщільніша, хоча товщина її близько 1 мм. Вона складається з двох частин. Задня частина непрозора, біла, тому і називається білковою оболонкою, або склери (sclera).
Передня частина зовнішньої оболонки, яка займає близько 1/10 частини її, прозора. Це рогова оболонка (cornea). Місце переходу непрозорою склери у прозору рогівку називається лімбом (limbus). Лімб являє собою напівпрозоре кільце шириною 1-2 мм.
Друга оболонка ока – судинна оболонка. Вона в основному складається з судин і служить для харчування ока. У другій оболонці розрізняють три частини. Задня частина називається власне судинною оболонкою (chorioidea), вона пухко прилягає до склери. Друга частина, яка у формі кільця шириною 5-6 мм знаходиться теж за склери, дещо позаду лімба, називається ресничным, або циліарних, тілом (corpus ciliaree). Рісничне тіло має невелике потовщення спереду за рахунок того, що в цьому місці закладена м’яз, що забезпечує акомодацію ока. Попереду, недалеко від лімба, рісничне тіло щільно спаяно з склери.
Третя частина судинної оболонки – райдужна оболонка або райдужка (iris). Це вона надає колір очей. У центрі райдужної оболонки знаходиться зіниця. Під дією світла він змінює ширину. Простір між райдужкою і рогівкою заповнені водянистою вологою і утворює передню камеру ока.
Якщо перша оболонка ока надає йому форму, друга служить для харчування, то третя – сітчаста оболонка (retina) – служить для того, щоб око «бачив». Основними світлочутливими елементами сітківки є палички і колбочки. Нервові волокна сітківки, з’єднуючись, утворюють зоровий нерв (нерви opticus) товщиною близько 2 мм Зоровий нерв через кістковий канал виходить з орбіти в порожнину черепа. В області турецького сідла відбувається частковий перехрест зорових нервів – хиазма (chiasma): перехрещуються лише внутрішні волокна зорових нервів, зовнішні волокна не перехрещуються (рис. 3).

Рис. 3. Схема зорових шляхів. 1 – ліве око; 2 – правий очей; 3 – зорові нерви; 4 – хиазма; 5 – зоровий тракт в підкірці; 6 – зовнішнє коленчатое тіло; 7 – зоровий центр в корі потиличної області мозку.

Після часткового перехреста зорові шляхи йдуть у тканині мозку, де називаються зоровим трактом (tractus opxicus). Як видно з доданої схеми (див. рис. 3), зорові тракти містять волокна зорового нерва обох очей. Зоровий тракт йде в так звані первинні зорові центри головного мозку (зовнішнє коленчатое тіло, зоровий бугор і четверохолмие). Звідси він йде у вигляді віялоподібного пучка до зорових центрів, які знаходяться в потиличній частці кори головного мозку.
Більшу частину порожнини ока виконує прозоре, по консистенції нагадує холодець склоподібне тіло (corpus vitreum) (див. рис. 2).
В передній частині склистого тіла знаходиться кришталик. Він прозорий, за формою нагадує сочевицю. Еластичний кришталик, тобто може дещо змінювати форму – стає більш опуклим, то більш плоским. Підвішений він віч-на тонких волокнах цинновой зв’язки. Один кінець волоконец цієї зв’язки вплітається в сумку кришталика, а інший – в відростки війкового тіла. Спереду на кришталику своєю задньою поверхнею частково лежить райдужна оболонка.
Простір, обмежений спереду задньою поверхнею рогової оболонки, а ззаду передніми поверхнями райдужки і частково кришталиком називається передньою камерою ока (див. рис, 2). Вона виконана прозорою рідиною, яка називається «водянистою вологою» (рис. 4). Кільцеподібне простір (в розрізі очі воно за формою нагадує трикутник), обмежена спереду задньою поверхнею райдужки, а ззаду передньою поверхнею кришталика і частково ресничным тілом (див. рис. 2 і 4), називається задньою камерою ока. Передня і задня камери повідомляються між собою через зіницю.

Рис. 4. Кут передньої камери. 1 – рісничне тіло; 2 – райдужна оболонка; 3 – задня камера; 4 – передня камера; 5 – фонтаново простір; 6 – шлеммов канал; 7 – петитов канал.

Для практичних цілей очне яблуко порівнюють з глобусом, і на оці домовилися мати ті ж позначення. Так, найбільша передня точка очі називається переднім полюсом, а точка, що знаходиться позаду,- заднім полюсом. Уявна лінія, що відстоїть на однаковій відстані від полюсів, називається екватором очі. Екватор очі ділить очей на дві половини – передню і задню. В оці, як і на глобусі, розрізняють меридіани – уявні лінії, що з’єднують обидва полюси.
Для позначення будь-яких змін і патології передню поверхню очного яблука домовилися представляти у вигляді циферблата годинника – зверху 12 год, знизу 6 год і т. д. Так позначають, наприклад, меридіан очі на 12 год, тобто на ньому розташовані всі точки, що з’єднують обидва полюси по верхньому меридіану.
Очне яблуко майже весь час знаходиться в русі. Точка обертання очі розміщена в середині його, приблизно в 13 мм від переднього полюса ока – вершини рогівки.
Як ми вже говорили, до захисним частинах очі відносяться і повіки (рис. 5).

Рис. 5. Вертикальний розріз через очну ямку. 1 – кришталик; 2 – склера; 3 – м’яз, що піднімає верхню повіку; 4 – верхня пряма м’яз; 5 – нижня пряма м’яз; 6 – зоровий нерв; 7 – рісничне тіло; 8 – склоподібне тіло; 9 – війчасті відростки; 10 – циннова зв’язка; 11 – рогова оболонка; 12 – верхня повіка; 13-райдужна оболонка.

Повіки (palpebrae) являють собою шкірно-м’язові складки, які захищають око спереду від пошкоджень. Під час сну, сильного вітру повіки захищають око від висихання. Мигання повік сприяє видалення дрібних чужорідних тіл і надлишку сльози.
Повіки розташовані півколом зверху і знизу і з’єднуються по горизонтальній лінії, утворюючи внутрішню і зовнішню спайки століття. Повіки утворюють очну щілину. Зовнішній кут очної щілини гострий, внутрішній – напівкруглий. Дугоподібно з’єднуючись, повіки у внутрішнього кута відмежовують слізне озеро. В центрі (ближче до носа) знаходиться невелике підвищення – слізне м’ясце і рудиментарний залишок третього століття – півмісяцева складка кон’юнктиви. У товщі повік є сполучнотканинні пластинки, які з-за їх щільності зазвичай називають хрящами. У цих платівках закладені мейбоміеві залози. По краю повік ростуть вії (рис. 6).

Внутрішня поверхня повік і зовнішня поверхня очного яблука спереду покрита гладкою блискучою, напівпрозорою оболонкою, яка називається сполучна оболонка, або кон’юнктива (tunica conjunctiva). При закритих повіках кон’юнктива утворює майже замкнуте мішок. Він так і називається – мішок кон’юнктиви. Більшість лікувальних засобів при захворюванні очей (краплі, мазі) вводять саме в кон’юнктивальний мішок.
Око приводять у рух шість його зовнішніх м’язів – чотири прямі і дві косі. Всі зовнішні м’язи ока (за винятком нижньої косою) починаються у сухожильного кільця, яке розташоване в тому місці, де зоровий нерв виходить з орбіти через канал зорового нерва. Чотири прямі м’язи ока проходять прямо вперед і прикріплюється до склери попереду екватора. Вони рухають око кожна у свій бік. Косі ж йдуть так: верхня косий м’яз – по верхньо-внутрішньому куті орбіти, не доходячи до її краю, вона перекидається через блок і йде назад і назовні, прикріплюється за екватором і тому повертає очей донизу і дещо назовні. Нижня косий м’яз починається у внутрішньо-нижньому куті орбіти, йде назад та назовні і прикріплюється за екватором очного яблука. Нижня косий м’яз повертає очей вгору і дещо назовні.
Спільне рух обох очей завжди є результатом дії всіх зовнішніх м’язів ока – одні м’язи скорочуються, інші розслабляються. Фізіологічним стимулятором до цього є необхідність отримати чітке зображення на відповідних місцях сітківки.

• • Анатомічний атлас
  • Фізіологія людини
  • Дитячі хвороби
  • Йога
  • Правильне харчування
  • Як схуднути
  • ЛФК (лікувальна фізкультура)
  • Курорти Європи
  • Лікування народними засобами
  • Лікарські рослини
  • Проктологія
  • Психіатрія
  • Алкоголізм
  • Куріння
  • Спортивна медицина
  • Судова медицина