Як діє доксазозин

для медичного застосування препарату

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: doxazosin;[1-(4-аміно-6,7-диметокси-2-хіназолін)-4-(1,4-бензодіоксан-2-ілкарбоніл) піперазинмонометасульфонат];

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з двоопуклою поверхнею;

склад: 1 таблетка містить доксазозину мезилату (у перерахуванні надоксазозин) 0,001 г, або 0,002 г, або 0,004 г;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза фармацевтична, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат або кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Гіпотензивні засоби. Анти адренергічні засоби зпериферичним механізмом дії. Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТС С 02СА 04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Застосування доксазозину для лікування хворих на артеріальну гіпертензію приводить до клінічно значимого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов’язують із селективною блокадою a₁-адренорецепторів судин. При застосуванні препарату одинраз на добу клінічно значущий антигіпертензивний ефект триватиме протягом 24год. Артеріальний тиск знижується поступово: максимальна дія спостерігається, як правило, через 2 – 6 год після прийому препарату. У хворих на артеріальну гіпертензію артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковий у положенні лежачи і стоячи. На відміну від неселективних a₁-адреноблокаторівпри тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається. Під час терапії у поодиноких випадках спостерігались підвищення активності реніну плазми і тахікардія.

Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, знижує індексатерогенності, вміст три гліцеридів і загального холестерину.

Тривале лікування доксазозином призводить до регресу гіпертрофії лівого шлуночка, дещо пригнічує агрегацію тромбоцитів. Крім того, доксазозин підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну у тих хворих, у яких вона порушена.

Призначення доксазозину хворим із симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) приводило до значного поліпшення уродинаміки і зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов’язують з селективною блокадою a₁-адренорецепторів, які містяться у стромі і капсулі передміхурової залози та у шийці сечового міхура.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо у терапевтичних дозахдоксазозин добре всмоктується; біодоступність становить 62 – 69%, спостерігається ефект першого проходження через печінку; максимальна концентрація його у крові реєструється приблизно через 2 год після прийому внутрішньо.

Приблизно 98% доксазозину зв’язується з білками плазми крові.

Виведення з плазми є двофазним, з періодомнапіввидення 22 год, що дає змогу призначати препарат один раз на добу. Доксазозин піддається активній біо трансформації шляхом диметилювання абогідроксилювання; включається в ентерогепатичну циркуляцію; більша частина (63%) екскретується через кишечник з фекаліями, у тому числі 5 – 15% – у незміненому вигляді; лише менше 5% дози виводиться з сечею у незміненому вигляді.

У хворих з нирковою недостатністю фармакокінетика препарату істотно не відрізняється від такої у хворих з нормальною функцією нирок.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Спосіб застосування та дози. Доксазозин приймають 1 раз на день, вранціабо ввечері.

Перший прийом препарату рекомендується здійснити перед сном з метою запобігання можливому розвитку ортостатичної гіпотензії.

Артеріальна гіпертензія. Дози Доксазозину коливаються від 1 до 16 мг/добу. Лікування рекомендується розпочинати з 1 мг 1 раз на добу протягом 1 або 2 тижнів. Унаступні 1 або 2 тижні дозу можна збільшити до 2 мг 1 раз на добу. За необхідності добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірних інтервалів, до 4 мг, 8 мг та 16 мг, залежно від вираженості гіпотензивної дії. Як правило, звичайна доза становить 2 – 4 мг один раз на добу.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ). Початкова доза Доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки та симптоматики ДГПЗ, дозу можна збільшувати до 2 мг, потім до 4 мг і навіть до максимальної – 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1 -2 тижні. Як правило, стандартна добова доза дорівнює 2 – 4 мг.

Максимальна добова доза – 16 мг при артеріальній гіпертензії; 8 мг – при гіперплазії передміхурової залози.

Побічна дія. У хворих із ДГПЗ спостерігались такі ж самі небажані явища, що й у хворих на артеріальну гіпертензію.

Центральна та периферична нервові системи: гіперестезія, парестезія, тремор, запаморочення, головний біль, вертиго, сонливість, астенія, втомлюваність, сухість у роті, пріапізм, припливи, збільшення маси тіла, запаморочення, порушення мозкового кровообігу.

Серцево-судинна система: гіпотензія, постуральна гіпотензія, головний біль, тахікардія, біль у грудній клітині, еритема шкіри, задишка.

Ендокринна система: гінекомастія.

Шлунково-кишковий тракт: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, зміни показників печінкових тестів, холестаз, гепатит, жовтяниця.

Кровотворна система: лейкопенія, тромбоцит опенічна пурпура.

Скелетно-м’язова система: артралгія, слабкість м’язів, міалгія.

Психічні розлади: ажитація, анорексія, неспокій, депресія, імпотенція, безсоння, нервозність.

Дихальна система: бронхоспазм, кашель, порушення дихання, риніт, кровотечі з носа.

Шкіра та її придатки: алергічні реакції, алопеція, свербіж, висипання.

Органи чуття: зорові розлади, шум у вухах.

Сечостатева система: дизурія, гематурія, порушення сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, нетримання сечі, пріапізм.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату або дохіназолінів. Стеноз аортального та мі трального клапанів, тромбоемболія легеневої артерії, тяжкі порушення функції печінки. Вагітність, лактація. Дитячий вік до 18 років.

Передозування. Симптоми: гіпотензія, син копальні стани.

Лікування: хворого необхідно негайно покласти на спину, опустивши голову. При неефективності – внутрішньо венна інфузія і введення вазопресорнихпрепаратів. За необхідності – вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високе зв’язування доксазозину з білками крові, гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування. Ефект першого прийому препарату найбільше виражений на фоні діуретичної терапії та при дієті зі зниженим вмістом натрію. Перед початком терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози необхідно виключити її ракове переродження. На початку лікування може виникнутиортостатична гіпотонія. Цього ефекту можна уникнути, починаючи лікування з найменшої дози, збільшуючи останню протягом перших 1 – 2 тижнів лікування. Цейефект не залежить від ступеня гіпертензії, не виникає повторно у більшості пацієнтів після початку лікування або під час послідовного титрування дози.

Пацієнта слід попередити, що на початку лікування Доксазозином можливі запаморочення та слабкість.

Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетикаДоксазозину не змінюється, а сам препарат не призводить до загострення ниркової недостатності, рекомендується застосування звичайних доз.

Пацієнтам похилого віку зазвичай призначаються звичайні дози. Проте можлива підвищена чутливість до зниження артеріального тиску, що потребує зниження дози.

Дані щодо лікування пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин), обмежений. Необхідно дотримуватись обережності, призначаючиДоксазозин, як і інші препарати, що повністю метаболізується печінкою, хворим з порушеннями функції печінки.

Безпека та ефективність застосування Доксазозину для лікування дітей невивчались.

Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.

Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування Доксазозином.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Доксазозин посилює гіпотензивний ефектантигіпертензивних засобів.

Естрогени, спричиняючи затримку рідини, сприяють підвищенню артеріального тиску.

Не стероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин, симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивну дію доксазозину.

Доксазозин знижує пресорний ефект метарамінолу, ефедрину.

Не відзначено несприятливої взаємодії при одночасному застосуваннідоксазозину і тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антибіотиків, пероральних гіпоглікемізуючих засобів, непрямих антикоагулянтів іурикозуричних засобів.

Блокує альфа-адренергічні ефекти епінефрину, що може призводити дотяжкої артеріальної гіпотензії і тахікардії. Більша частина (98%) Доксазозину вплазмі зв’язується з білками. Результати дослідження in vitro свідчать, що препарат не впливає на зв’язування з білками плазми людини дигоксину, варфарину, фенітоїну чи індометацину. У клінічній практиці застосуванняДоксазозину не зареєстровано жодних ознак взаємодії з ті азидними діуретиками, фуросемідом, b-адрено блокаторами, не стероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками, пероральними гіпоглікемічними, урикозуричними засобами та антикоагулянтами. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі 15 – 25°С. Термін придатності – 3роки.

Доксазозин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Доксазозин – це антигіпертензивний та антиадренергічний засіб з периферичним механізмом дії.

Застосування Доксазозину

Доксазозин приймається для лікування:

• артеріальної гіпертензії і для більшості пацієнтів його можна застосовувати для контролю артеріального тиску в якості монотерапії (у випадку неефективності монотерапії для лікування артеріальної гіпертензії препарат можна застосовувати в комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторамиβ-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами ангіотензин-перетворювального ферменту);
• обструкції сечовивідних шляхів, а також симптомів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) (можна призначати пацієнтам із ДГПЗ як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному рівні артеріального тиску).

Доксазозин: склад і форма випуску препарату

Доксазозин випускається у формі таблеток білого кольору, з двоопуклою поверхнею.

Таблетки 1 мг № 30 у банках або контейнерах у коробці; № 10×3 у блістерах у коробці; таблетки 2 мг або 4 мг № 10×2 у блістерах у коробці.

Діюча речовина – doxazosin. 1 таблетка містить доксазозину мезилату у перерахуванні на доксазозин 1 мг, або 2 мг, або 4 мг.

Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кальцію стеарат.

Доксазозин: як приймати препарат

Доксазозин можна приймати як уранці, так і ввечері.

Препарат застосовують перорально.

Артеріальна гіпертензія. Препарат слід застосовувати 1 раз на добу. Початкова доза становить1 мг, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Після 1-2 тижнів початкової терапії дозу можна підвищити до2 мг, а потім, якщо необхідно, і до 4 мг. У більшості пацієнтів відповідь на терапію спостерігається при застосуванні препарату в дозі 4 мг або нижчій. Якщо необхідно, дозу препарату можна підвищити до 8 мг або до максимальної рекомендованої дози – 16 мг.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Рекомендована початкова доза доксазозину становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки пацієнта та симптомів ДГПЗ дозу можна підвищити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал підбору дози становить 1-2 тижні. Звичайна рекомендована доза препарату становить 2-4 мг на добу.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати звичайні дози для дорослих.

Пацієнтам із порушенням функції нирок слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушенні функції нирок не змінюються.

Доксазозин не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки. На даний час інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функцій печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), є обмеженою.

Діти. Безпеку та ефективність застосування лікарського засобу дітям не досліджували.

Доксазозин: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

• гіперчутливість до діючої речовини чи до похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину, доксазозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• випадки ортостатичної гіпотензії в анамнезі;
• ДГПЗ та супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів, хронічні інфекції сечовивідних шляхів та наявність каменів у сечовому міхурі;
• у період годування груддю (лише при застосуванні для лікування артеріальної гіпертензії);
• артеріальна гіпотензія (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).

Доксазозин у якості монотерапії протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Особливості застосування

Ортостатична гіпотензія/синкопе. Початок терапії. Як і при застосуванні інших блокаторівα-адренорецепторів, ортостатична гіпотензія при використанні доксазозину розвивається у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю або рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії. У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокатором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта, як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитись при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, у яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії доксазозином.

Застосування при гострих серцевих станах. Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із наступними гострими серцевими станами:

• легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;
• гіперсистолічна серцева недостатність;
• правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії абоперикардіальним випотом;
• лівошлуночкова серцева недостатність із низьким тиском наповнення.

Застосування при порушенні функцій печінки. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки доксазозин слід призначати з особливою обережністю. Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із порушенням функцій печінки тяжкого ступеня призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування пацієнтами під час хірургічного видалення катаракти. У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (ІСНРО – варіант синдрому вузької зіниці).

Пріапізм. Існують повідомлення про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо негайно не розпочати лікування пріапізму, виникає ушкодження тканини статевого члена, що може призвести до незворотної втрати потенції.

Скринінг на рак передміхурової залози. Карцинома передміхурової залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються із ДГПЗ, до того ж, ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози, перш ніж починати терапію доксазозином з приводу симптомів ДГПЗ.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування.

Побічні ефекти

• Інфекції та інвазії: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.
• З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.
• З боку імунної системи: алергічні реакції.
• Метаболічні та аліментарні розлади: подагра, підвищення апетиту, відсутність апетиту.
• Психічні порушення: збудження, депресія, тривожність, безсоння, нервозність.
• З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль, інсульт, гіпестезія, синкопе, тремор, ортостатичне запаморочення, парестезія.
• З боку органів зору: нечіткість зору, інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки.
• З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах.
• З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, брадикардія, серцеві аритмії.
• З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріальна гіпотензія, припливи.
• З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхіт, кашель, задишка, риніт, носова кровотеча, посилення існуючого бронхоспазму.
• З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, диспепсія, сухість у роті, нудота, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, діарея.
• З боку гепатобіліарної системи: відхилення від норми показників функції печінки, холестаз, гепатит, жовтяниця.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка, алопеція, пурпура.
• З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у спині, міалгія, артралгія, м’язові спазми, м’язова слабкість.
• З боку нирок та сечовидільної системи: цистит, нетримання сечі, дизурія, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, підвищений діурез, розлади сечовипускання, ніктурія.
• З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія, пріапізм, ретроградна еякуляція.
• Загальні розлади та реакції у місці введення: астенія, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, біль у тілі, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, загальне нездужання.
• Результати досліджень: збільшення маси тіла.

Аналоги Доксазозину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.